Рішення № 130853812, 07.10.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16175/25

Провадження № 2-а/161/247/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2025 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі

головуючої судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судових засідань Опальчук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 1 роти 4 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Попова Віталія Васильовича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що 29.07.2025 близько 06 год. 30 хв. рухаючись на транспортному засобі марки «BMW 428I» н.з. НОМЕР_1 у м. Києві по пр. Валерія Лобановського, 130, де був зупинений патрульним поліцейським.

При перевірці документів, патрульний дійшов висновку, що ним пропущено десятиденний строк перереєстрації транспортного засобу, а відтак поліцейським було прийнято рішення про винесення постанови про адміністративне правопорушення попри його доводи щодо продовження строку реєстрації транспортних засобів у зв`язку з дією в Україні воєнного стану.

Зазначає, що копії постанови він не отримував та така не була йому вручена після її винесення та лише 07.08.2025 у за стосунку «Дія» у розділі «Штрафи ПДР», він виявив штраф в розмірі 850,00 грн. за постановою серія ЕНА № 5339668 від 29.07.2025 за порушення п.30.1 ПДР України.

Посилаючись на викладене, просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 5339668 від 29.07.2025.

Ухвалою судді від 12.08.2025 відкрито провадження у справі.

Від відповідача надійшов відзив у якому його представник позовних вимог не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 20.08.2025 здійснено перехід в розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 11.09.2025 замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача поліцейського 1 взводу 1 роти 4 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Попова В.В.

До початку розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, заявлений позов підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог суд установив таке.

В першу чергу, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову до поліцейського 1 взводу 1 роти 4 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Попова Віталія Васильовича, оскільки відповідачем у даному спорі може бути саме орган Національної поліції, а не конкретний поліцейський.

Щодо позовних вимог до належного відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, суд зазначає таке.

29.07.2025 поліцейський 1 взводу 1 роти 4 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Поповим В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серія ЕНА № 5339668 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 29.07.2025 о 05 год. 32 хв. тв. м. Київ по пр. Валерія Лобановського керував транспортним засобом марки «BMW 428I» н.з. НОМЕР_1 , який підлягає державній реєстрації в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС відповідно до чинного законодавства та вчасно не зареєстрував, чим порушив п.30.1 ПДР України.

Відповідно до п.30.1 ПДР України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідальність за порушення п.30.1 ПДР України передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

За приписами частини 1статті 8 Закону України «Про Національну поліцію»(далі - Закон №580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

Як слідує зі змісту положень п.п.3, 8, 11 ч.1ст.23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначенихзаконом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом ч.ч. 1-2 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, у порушенніправил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Як передбачено приписамист.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеномузакономпорядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як видно зі змісту ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючисьзакономі правосвідомістю.

Згідно з ч.4ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст.283 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (ПІБ, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (ПІБ (за наявності) дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно дост.40 Закону №580-VIII, Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбаченіпунктами 1і2цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Тобто положенняЗакону №580-VIIIнадають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Відповідно достатті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

На підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення спірної постанови відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу.

Судом встановлено, що Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388, зокрема п.7 визначено, що зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Постановою КМУ від 04.03.2022 № 190 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами КМУ від 07.09.1998 № 1388 і від 11.11.2009 № 1200, доповнено абзац п. 7 Порядку № 1388 реченням такого змісту: «У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев`яноста днів».

Таким чином, на час винесення оскаржуваної постанови, вказаний вище порядок дозволяв позивачу керувати транспортним засобом без його реєстрації, про що як він стверджує повідомляв поліцейського.

Відповідно до ст.62 Конституції Українипринципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення(п.21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Таким чином, відповідач не довів правомірність прийняття спірної постанови наданими суду доказами у своїй сукупності, які не дають ствердно вказати на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, а тому з урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 139, 243-246, 250, 286, 293 КАС України, ч.6 ст.121 КУпАП, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серія ЕНА № 5339668 від 29 липня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.6 ст.121 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Відповідач поліцейський 1 взводу 1 роти 4 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Попов Віталій Васильович (адреса: вул. Святослава Хороброго, 9, м. Київ).

Відповідач Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (адреса: вул. Святослава Хороброго, 9, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646).

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта