Ухвала суду № 130853158, 09.10.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/891/25

провадження № 1-кп/631/169/25

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду та про продовження запобіжного заходу

09 жовтня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазького районного суду Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , а також

з боку сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_2 ,

з боку сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

а також:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області справу з єдиним унікальним № 631/891/25 за кримінальним провадженням, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2025 року під № 12025221090000530 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку, передбаченому статтями 283, 291 та 293 Кримінального процесуального кодексу України, надійшов складений слідчим та затверджений прокурором, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2025 року під № 12025221090000530 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, що був зареєстрований за єдиним унікальним № 631/6891/25 (провадження № 1-кп/631/169/25) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий головуючому судді ОСОБА_1 25 серпня 2025 року у зв`язку з перебуванням судді у період з 13 серпня 2025 року по 22 серпня 2025 року включно у нарадчій кімнаті як члена колегії суддів по кримінальній справі з єдиним унікальним № 615/492/23 за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 грудня 2022 року під № 12022221050000264 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 серпня 2025 року призначено підготовче судове засідання по справі.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Берестейської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 заявила, що зазначене кримінальне провадження підсудне Нововодолазькому районному суду Харківської області з огляду на зміст частини 1 статті 32 Кримінального процесуального кодексу України, підстав для його закриття чи повернення обвинувального акту не вбачається, так як той складений у повній відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства України. Судовий розгляд справи просила здійснювати у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, представника потерпілого, потерпілого та обвинуваченого та вважала за необхідне надати доручення органу пробації підготувати досудову доповідь відносно обвинуваченого відповідно до положень статті 314-1 Кримінального процесуального кодексу України.

Окрім іншого, прокурор просила суд вирішити питання, пов`язане із продовженням відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. Так, прокурор із дотриманням приписів частини 2 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України звернулась на адресу суду із письмовим клопотанням про продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , зареєстрованим за вхідним № 6169/25-вх. від 09 жовтня 2025 року, яке мотивувала наявністю у провадженні обставин, визначених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

На думку прокурора, у розрізі того, що причетність обвинуваченого ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, є дійсними ризики, визначені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, та які були встановлені під час обрання та подальшого продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 , а саме: обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за якими передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а саме за умови застосування запобіжного заходу не пов`язаного з домашнім арештом, встановити контакт із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні й шляхом погроз вплинути на них, тиснути з метою надання ними неправдивих свідчень суду. Крім того, обвинувачений може вчинити інше кримінальне, оскільки останній раніше засуджений, а саме 10 червня 2025 року Нововодолазьким районним судом Харківської області за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України до 120 годин громадських робіт та обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, тому не продовживши раніше обраний запобіжний захід, останній може продовжити свою злочинну діяльність.

Тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, прокурор просила продовжити у відношенні обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певній час доби, а саме з 23 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин, строком на 60 діб, з огляду на наявність передумов, передбачених статтями 177, 178, пунктами 1 3 частини 1 статті 194, статтями 199, 315 Кримінального процесуального кодексу України.

Також прокурор просила суд покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: 1) прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; 2) утримуватись від спілкування зі свідками; 3) в період часу з 23 години 00 хвилин по 05 годину 00 хвилин не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Потерпілий ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до приписів статті 135 Кримінального процесуального кодексу України. Разом з тим, ОСОБА_6 звернувся на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 5102/25-вх. від 26 серпня 2025 року, відповідно до якої просив суд підготовче судове засідання та розгляд кримінального провадження по суті провести за його відсутності.

Уповноважений представник потерпілої особи АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до приписів статті 135 Кримінального процесуального кодексу України, був присутнім у минулому судовому засіданні. Про поважність причини своєї неявки суд не повідомив, з клопотаннями про відкладення судового розгляду у зв`язку з його не прибуттям та бажанням брати участь у судовому засіданні не звертався.

У підготовчому судовому засіданні у порядку, передбаченому статтями 314 та 325 Кримінального процесуального кодексу України, судом, з урахуванням думки учасників судового провадження, було вирішено питання про проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілого ОСОБА_6 та представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» ОСОБА_7 , які будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, про поважність причини своєї неявки суд не повідомили, з клопотаннями про відкладення судового розгляду у зв`язку з їх не прибуттям та бажанням брати участь у судовому засіданні не звертались, адже є можливим за їх відсутності з`ясувати всі питання, визначені статтею 315 Кримінального процесуального кодексу України, з огляду на те, що цивільні позови в рамках кримінального провадження заявлені не були.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні на пропозицію суду щодо призначення йому захисника відмовився від адвоката, посилаючись на те, що буде самостійно відстоювати свої інтереси, при цьому судом були роз`ясненні обвинуваченому його права, передбачені Конституцією України та нормами Кримінального процесуального законодавства України. Вважав за можливе призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, повідомив про відсутність у нього будь-яких клопотань до суду. Відносно клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби не заперечував.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання щодо можливості призначення справи до судового розгляду, а також відносно вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу, дослідивши обвинувальний акт разом із реєстром матеріалів досудового розслідування та документи, надані на обґрунтування клопотання, а також проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на даному етапі судового слідства у матеріалах справи докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (частина 2статті 1 Кримінального процесуального кодексу України).

Підготовче провадження у суді першої інстанції здійснюється відповідно до приписів глави 27 розділу ІV Кримінального процесуального кодексу України, якою визначено, що завданням стадії підготовчого судового провадження є, зокрема, перевірка матеріалів досудового розслідування, оцінка змісту і форми обвинувального акту, з метою успішного проведення судового розгляду.

Обвинувальний акт, як встановлено частиною 4 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України, є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу

Відповідно до статті 291 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменуваннякримінального провадженнята його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 31) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 71) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під часдосудового розслідування); 81) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Крім того до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3)розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування(крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отриманняцивільним відповідачемкопії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється (частина 4 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України).

Отже, до суду повинен надійти обвинувальний акт, в якому мають міститися обов`язкові відомості, які зазначені у частині 2 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України,та бути доданий перелік документів, який визначений у частині 4 статті 291 наведеного вище кодифікованого закону України.

Як убачається зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2025 року під № 12025221090000530 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, він фактично відповідає вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону.

Так, в обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченим, а також обставини, які, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У обвинувальному акті наявний короткий виклад тексту диспозиції кримінально правових норм, порушення яких інкримінується обвинуваченому, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчинених кримінальних правопорушень. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складів кримінальних правопорушень, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

З огляду на вказане, суд доходить висновку про відповідність даного обвинувального акта вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Провадження за обвинувальним актом відповідно до приписів статтей 32 та 33 Кримінального процесуального кодексу України підсудне Нововодолазькому районному суду Харківської області.

Угода про визнання винуватості до суду не надходила та сторони кримінального провадження не повідомляли про її досягнення.

Підстав для закриття провадження у справі за підпунктами 4 8 частини 1 або частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, як і прийняття рішення за пунктами 1 4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, не має.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального законодавства України, які б перешкоджали призначенню справи до судового розгляду, не встановлено.

З огляду на те, що під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1 4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що на підставі обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні належить призначити судовий розгляд та з цією метою вирішити питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надійшло. Судом також не встановлені обставини, передбачені частиною 2 статті 27 Кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

Відповідно до положень частини 2 статті 318, пунктів 19, 25 та 26 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України, судом визначено коло осіб з боку сторони обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

За приписами статті 26 Кримінального процесуального кодексу України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом.

Зокрема, вони мають право визначитись із переліком осіб, щодо яких суду слід здійснити виклик для допиту, що чітко визначено у абзаці 1 пункту 4 частини 2 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України.

Натомість у підготовчому провадженні сторона обвинувачення та сторона захисту із таким клопотанням до суду не звернулась.

Інших клопотань, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі про витребування певних речей чи документів, від сторін кримінального провадження, які були вільні у використанні своїх прав, не надходило.

Відповідно до змісту частини 1 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 квітня 2025 року під № 12025221160000372, як на стадії його досудового розслідування, так і під час підготовчого судового провадження цивільні позови ані потерпілими, ані прокурором подані не були й суд рахується із такою позицією останніх.

Частиною 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому суд враховує положення частини 1 статті 131 вищевказаного нормативного акту України, які обумовлюють, що заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).

Перелік запобіжних заходів, які підлягають застосуванню наведений у статті 176 Кримінального процесуального кодексу України

Так, за змістом пункту 4 частини 1 статті 176 та частини 1 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України домашній арешт є одним із видів запобіжних заходів та полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до частини 2 статті 181 Кримінального кодексу України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з частиною 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Приписами статті 178 Кримінального процесуального кодексу України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зав`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені пунктами 1 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та визначені у пунктах 1 12 частини 1 вказаної статті.

В даному випадку, за обставин, викладених у сформульованому обвинуваченні, у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у тому числі з конфіскацієюмайна абобез такої зачастиною 2статті 289Кримінального кодексуУкраїни, а отже вказані кримінальні правопорушення з огляду на приписи статті 12 Кримінального кодексу України відносяться до тяжких злочинів.

Судом з`ясовано, що під час досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Берестинського районного суду Харківської області ОСОБА_8 , постановленої 02 липня 2025 року у справі з єдиним унікальним № 626/1627/25 (провадження № 1-кс/626/975/2025) був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, строком на 60 днів з покладенням обов`язків: прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування зі свідками; з 23 години 00 хвилин по 05 годину 00 хвилин не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 протягом строку дії даної ухвали. Строк дії ухвали визначений до 26 серпня 2025 року включно.

В подальшому ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 26 серпня 2025 року за клопотанням прокурора продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 застосований під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби до 24 жовтня 2025 року включно.

В ходіобговорення питаннядоцільності продовженнязастосування обраногозапобіжного заходувідносно обвинуваченого ОСОБА_3 відповіднодо обвинувальногоакту тадолучених доклопотання матеріаліввстановлено таківідомості: ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Старовірівка, Нововодолазького району Харківської області, громадянин України, має середню освіту, не одружений, доказів щодо наявності на його утриманні неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків суду не надано. За станом здоров`я обвинувачений не має специфічних особливостей, до осіб з інвалідністю не відноситься, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває. ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, суб`єктом господарської діяльності не зареєстрований, зі слів на життя заробляє виконуючи роботу по найму. Обвинувачений має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де характеризується формально.

Також судом встановлено, що 06 червня 2025 року відносно ОСОБА_3 складений та направлений до суду обвинувальний акт про притягнення до кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.

Отже, обвинувачений на час вирішення питання щодо продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту за своїм станом здоров`я не має специфічних особливостей, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та прийнятну репутацію.

Відповідно, аналізуючи указані фактори у цьому провадженні в їх сукупності на предмет перевірки дійсності у справі обставин, визначених частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, суд ураховує, що застосування до підозрюваного, обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що передбачено частиною 5 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповіднодо усталеної практики Європейського суду з прав людини (наприклад, пункт 32 рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86)) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні. З огляду на що, суд на даній стадії судового провадження (підготовче судове засідання) не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення) шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується.

Враховуючи наведені вище критерії, на обґрунтованість обвинувачення для вирішення питань на даній стадії кримінального провадження, вказує те, що в результаті проведеного досудового розслідування ОСОБА_3 було повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень тяжких злочинів, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану та незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому з проникненням у приміщення.

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2025 року під № 12025221090000530, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Берестинського районного суду Харківської області ОСОБА_8 , постановлену 02 липня 2025 року у справі з єдиним унікальним № 626/1627/25 (провадження № 1-кс/626/975/2025), про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (підготовче судове засідання), що в подальшому передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Строк дії ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленої 26 серпня 2025 року, про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 застосованого під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту спливає 24 жовтня 2025 року, закінчити розгляд кримінального провадження до цієї дати є неможливим.

На цей час в даному кримінальному провадженні обвинуваченого, потерпілих та свідків не допитано, докази передбачені статтею 84 Кримінального процесуального кодексу України з боку сторони обвинувачення та захисту, не досліджені, у зв`язку з чим, враховуючи наведені дані суд вважає, що обставини регламентовані статтею 177 вказаного Кодексу є дійсними, беручи до уваги наявні дані, які підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений має певне відношення до подій відображених в обвинувальному акті (суд не удається на цій стадії до оцінки його дій та ролі з точки зору нормКримінального кодексу України, а лише констатує факт, того, що вони пов`язані з цими подіями).

Таким чином, під час розгляду заявленого клопотання прокурора, суд вважає, що в даному конкретному випадку продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, ОСОБА_3 можепереховуватися відсуду зметою уникненнякримінальної відповідальності,оскільки останній обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, які в силу приписів статті 12 Кримінального кодексу України відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Те, що сама по собі суворість передбаченого покарання не є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, однак в цій ситуації слід урахувати, що обвинувачений обізнаний, шо санкції інкримінованих статтей передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що свідчать про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для навмисного переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим суд враховує, що існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандартдоказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого.

Та з його урахуваннямсуд погоджується з аргументами прокурора про наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від суду.

Слушним є і ризик впливу на одного із потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, які особисто відомі обвинуваченому, а отже перебуваючи на волі він буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив.

Так, оцінюючи наявність цього ризику у кримінальному провадженні, суд виходить з встановленоїКримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання показань від потерпілого та осіб, які є свідками у кримінальному провадженні на різних його етапах, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1 та 2 статті 23, статті 224, 352, 353 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Цивільного процесуального кодексу України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України (частина 4 статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).

Ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань потерпілих, свідків та їх дослідження.

Наразі потерпілі та свідки у кримінальному провадженні не допитані, триває підготовче судове провадження. Суд враховує, що обвинуваченому ОСОБА_3 вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на останніх.

Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на одного із потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Також,доречним єризик вчинення ОСОБА_3 іншогокримінального правопорушення,оскільки якбуло встановленоу судовомузасіданні обвинуваченому інкримінуєтьсявчинення рядукорисливих злочинівпроти власності,крім того06червня 2025року відносно ОСОБА_3 складенийта направленийдо судуобвинувальний актпро притягненнядо кримінальноївідповідальності зачастиною 1статті 125Кримінального кодексуУкраїни,тому не продовжившираніше обранийзапобіжний захід,останній можепродовжити своюзлочинну діяльність.

Встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, продовжують на даний час існувати на доволі високому рівні.

Враховуючи викладене у сукупності, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинуваченого як особу, його соціальні зв`язки та репутацію у сукупності з обставинами інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд доходить висновку, що вказані обставини об`єктивно вказують на наявність продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, як то: переховування від суду, незаконний вплив на потерпілого та свідків та вчиненні іншого кримінального правопорушення, що виправдовує подальше продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби без застосування електронного засобу контролю.

З огляду на викладене, суд у ракурсі установлених фактичних обставин вважає, що на даному етапі кримінального провадження даний запобіжний захід буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та зможе запобігти ризикам, передбаченим положеннями статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, та які були встановлені судом.

Як вже зазначалось, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству.Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього додаткових процесуальних обов`язків є суттєвим чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки.

Під час вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, крім встановлених ризиків кримінального провадження, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, суд враховує існування інших обставин, визначених статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

1) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення;

2) вік обвинуваченого, відсутність відомостей про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_3 ;

3) відсутність відомостей про застосування раніше до ОСОБА_3 запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Отже,встановлені підчас розглядуклопотання обставинив своїйсукупності даютьпідстави стверджуватипро те,що застосуваннядо ОСОБА_3 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Разом з тим суд переконаний, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, аніж домашній арешт, буде недостатнім для запобігання доведених ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Так,особистого зобов`язаннядля запобіганняризикам переховуваннявід судута впливуна потерпілого,свідків тавчинення іншогокримінального правопорушеннябуде недостатньо,оскільки виконанняпокладених наобвинуваченого обов`язківзалежатиме виключновід волісамого ОСОБА_3 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Застосування особистої поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до приписів статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу.

Окрім іншого, слід звернути увагу, що до обвинуваченого наразі застосований домашній арешт із забороною залишати житло лише у період доби з 23 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин, що з урахуванням введення в Україні режиму воєнного стану та комендантської години на території Харківської області, не видається надмірно обтяжливим.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора в частині продовження строку дії домашнього арешту ОСОБА_3 , оскільки лише цей запобіжний захід зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Водночас суд вважає, що застосування цього запобіжного заходу без покладення на обвинуваченого окремих обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, на даний час не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявним ризикам.

Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків у сукупності та взаємозв`язку із встановленими ризиками, суд вважає, що такі обов`язки як: прибувати до Нововодолазького районного суду Харківської області або прокурора за першою вимогою та повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого пунктами 1 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Обов`язок утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2025 року під № 12025221090000530 унеможливить втілення встановленого ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

На переконання суду, покладені на обвинуваченого обов`язки не є надмірним втручанням у його права та є необхідними для досягнення дієвості кримінального провадження.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, обставини регламентовані статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, у світлі даних про особу обвинуваченого, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної пунктом 3 частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України у поєднанні з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених у цій справі доказів та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені.

Як наслідок, на даний час наявні обставини визначені статтею 177, пунктам 1 3 частини 1 статті 194, статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, які в своїй сукупності вказують на дійсність обставин, як слушних щодо викладу обставин, які дають підстави обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу встановленого ОСОБА_3 строку домашнього арешту, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними статтями 177, 178, 181, 194, 315 Кримінального процесуального кодексу України, продовжити застосований під час досудового розслідування відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби у межах строків визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Приписами частини 5 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України унормовано, що у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

За змістом частин 1 та 2 статті 314-1 Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

З огляду на викладене та враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, нижня межа санкції яких не перевищує п`яти років позбавлення волі, беручи до уваги приписи частини 2 статті 314-1 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення суду інформацією, що його характеризує.

Таким чином, підготовка до судового розгляду є завершеною.

Відповідно до частини 1 статті 316 Кримінального процесуального кодексу України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Також суд вважає за необхідне врахувати, що у відповідності до частини 1 статті 317 Кримінального процесуального кодексу України усі письмові документи, надані суду учасниками підготовчого судового засідання під час його проведення, долучаються до матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та залишаються в суді.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, пунктом 5 частини 1 статті 7, статтею 12, частинами 1 та 11 статтями 27, статтями 31, 32, частиною 2 статті 35, частиною 2 статті 110, частиною 5 статті 115, статтями 131, 132, 134 138, 176 178, 194, 196, частиною 4 статті 291, частиною 1 статті 293, статтями 314 317, частиною 1 статті 320, статтею 325, частиною 3 статті 331, частиною 2 статті 369, частиною 3 статті 371, статтею 372, частиною 2 статті 392, частиною 5 статті 532 та статтею 533 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд справи з єдиним унікальним № 631/891/25 (провадження № 1-кп/631/169/25) за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2025 року під № 12025221090000530 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження в приміщенні залу судових засідань Нововодолазького районного суду Харківської області на 16 жовтня 2025 року о 16 годині 00 хвилин за участю: з боку сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 , з боку сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3 .

Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснювати суддею одноособово.

Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомити всіх учасників кримінального провадження як з боку сторони обвинувачення, так і з боку сторони захисту, викликавши їх у судове засідання.

Доручити представнику Берестинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Державної установи «Центр пробації» підготувати в строк до 16 жовтня 2025 року досудову доповідь відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, маючого зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку НОМЕР_1 .

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 23 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин наступного дня, строком на 60 днів, а саме до 07 грудня 2025 року (включно), за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в регіоні проживання обвинуваченого.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до Нововодолазького районного суду Харківської області або прокурора за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2025 року під № 12025221090000530.

Термін дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , визначити до 07 грудня 2025 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що:

1) в разі невиконання ним вищевказаних зобов`язань до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

2) відповідно до частини 5 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали суду передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 , роз`яснивши про необхідність негайно поставити на облік особу, щодо якої продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її постановлення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачені частини 1 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала, що набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя ОСОБА_1