Ухвала суду № 13085087, 27.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

27.12.2010№ 05-6- 22 / 482 Суддя , розглянувши

позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Розмарин"

до Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК "

про визнання недійсними договору кредиту № 24-12/261 від 23.10.2007р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 24-12/261 від 23.10.2007р. укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Київської міської філії та Закритим акціонерним товариством «Розмарин».

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо: у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Так, оспорюваний за поданим позовом кредитний договір позивачем вже було оскаржено в судовому порядку, і за результатами розгляду таких вимог, господарським судом прийняті рішення у справах 34/33 (2010р.), 10/28 (2010р.), 22/258 (2010р.), 34/380 (2010р.).

Предметом спору у всіх зазначених справах, була заявлена позивачем недійсність кредитного договору № 24-12/261 від 23.10.2007р. з підстав невідповідності останнього вимогам чинного законодавства України, в тому числі через неправомірність видачі кредитних коштів в іноземній валюті.

Так, у справі 22/258 позивач вказував, що спірний правочин не міг вважатись кредитним договором, оскільки не відповідає вимогам, які закон ставить перед банками на проведення кредитних операцій, а є валютною операцією через вираження зобов’язань у іноземній валюті –швейцарських франках.

Позовні вимоги у справі 34/33 мотивовані тим, що при укладенні кредитного договору сторонами не було дотримано вимог статті 99 Конституції України, статей 203, 524 ЦК України, статей 189, 198 Господарського кодексу України, статті 3, частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статті 35 Закону України «Про Національний банк України», оскільки при визначенні у цьому договорі валютою кредиту швейцарські франки, тобто валюти відмінної від гривні України, жодна із сторін не мала на це індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Підставами заявленого позову, що розглядався у справі 34/380 позивач також стверджував, що валютою кредиту за договором були швейцарські франки, і жодна із сторін не мала на це індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При вирішенні вказаних спорів судом надавалась оцінка доводам позивача з приводу заявленої недійсності з підстав вираження зобов’язань за договором у іноземній валюті та встановлено, що відповідач мав право укладати кредитні договори, видавати кредити та відповідно, вимагати виконання зобов’язання в іноземній валюті.

          Перефразування тексту позовної заяви не свідчить про інші підстави заявленого позову, що має місце при зверненні позивача до суду з позовом за вих. № 22/12 від 22.12.2010р..

          При цьому суд жодним чином не ухиляється від здійснення правосуддя, а звернення позивача з вказаним позовом немає нічого спільного із захистом порушених прав товариства, оскільки з приводу обставин на які зроблено посилання, судом неодноразово надавалась оцінка.

          Метою оскарження кредитного договору в судовому порядку є виключно необхідність затягування розгляду справи 34/692 де вирішуються вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження у вказаній справі порушено 04.11.2009р., та зупинено ухвалою від 04.02.2010р. до вирішення справи 34/33 за позовом Закритого акціонерного товариства «Розмарин»до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»про визнання договору кредиту №24-12/261 від 23.10.2007, іпотечного договору №02-10/3624 від 26.10.2007, іпотечного договору №02-10/3608 від 26.10.2007 недійсними).

          Наведене свідчить про недобросовісність дій позивача, зловживання наданими йому правами, та є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви за вих. № 22/12 від 22.12.2010р. до розгляду в судовому порядку.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

У прийнятті позовної заяви Закритому акціонерному товариству «Розмарин»про визнання недійсним кредитного договору № 24-12/261 від 23.10.2007р. відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Розмарин»(02660, м. Київ, вул. Каховська 64, р/р 2600077013788 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, ідент. код 25397777) 85 грн. (вісімдесят п’ять гривень) витрат по сплаті державного мита згідно платіжного доручення № 4211 від 20.12.2010р., та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення № 4212 від 20.12.2010р..

СуддяР.І. Самсін