Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 56/34410.11.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В.,
при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши матеріали
За позовом Виробничого кооперативу «Контакт-90»
доКомунального підприємства «Київпастранс»в особі відокремленого підрозділу Служби енергетичного забезпечення
простягнення 1714246,88грн.
Представники сторін: від позивача Собур А.К. - дов. № б/н від 26.01.10р. від відповідачаСолодовнік О.С. - дов. б/н № 06-5/17 від 04.01.10р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Виробничого кооперативу «Контакт-90»про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»в особі відокремленого підрозділу Служби енергетичного забезпечення заборгованості за договором підряду від 07.04.2008 на загальну суму 1714246,88грн. у тому числі основного боргу у розмірі 1 308 158,80грн., пені у розмірі 115010,45грн., втрати від інфляції у розмірі 224 845,37грн., 3% річних у розмірі 66232,26 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобовязання за Договором підряду, оскільки своєчасно не здійснив розрахунок за виконані позивачем роботи у повному обсязі. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 1714246,88грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням штрафних санкцій.
Представник відповідача надав у судовому засіданні, яке відбулося 10.11.10року, письмові заперечення по справі, згідно яких відповідач визнає суму основного боргу, однак клопоче про зменшення штрафник санкцій на загальну суму 1500грн., де 500грн- це сума 3 % річних, 500грн- пеня та 500грн- 3% річних.
У судовому засіданні, представник позивача не заперечує проти зменшення суми пені до 500гн., однак заперечує проти зменшення сими 3% річних та інфляційної складової.
Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
В С Т А Н О В И В:
07.04.2008 між Комунальним підприємством «Київпастранс»», як замовником (позивач) та Виробничим кооперативом «Контакт-90, підрядником (відповідач) укладено договір № 11/04-08КР.
Згідно п. 1.1. Договору, сторони визначили предмет договору, а саме: Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по ремонту приміщень за адресою: вул.. Дегтярівська, 37.
Відповідно до п. 1.2, Договору, вартість підрядних робіт і матеріалів орієнтовно, разом з ПДВ, становить 285568грн. Вартість робіт уточнюється по узгодженій обома Сторонами проектно-кошторисній документації.(п. 1.3)
Термін виконання робіт до 31.12.08року.
Розділом 3 Договору «Обовязки Замовника»визначено наступне: замовник розраховується із Підрядником, відповідно підписаних обома сторонами Актів виконаних робіт, які складені у відповідності до ДБН Д. 1.1.1-2000. Акти виконаних робіт підписуються обома Сторонами з 1 числа кожного місяця, до повного закінчення підрядних робіт. У разі, якщо Замовник незгоден з розрахунками викладеними в акті виконаних робіт, він повинен в 3 денних термін подати Підряднику в письмовій формі обґрунтовану відмову від підписання Акту. В іншому разі, акт виконаних робіт вважається прийнятим Замовником до розрахунків.
Пунктом 4.1. визначено, що розрахунок за виконану роботу здійснюється Замовником на протязі 30 днів після підписання Сторонами актів виконаних робіт (КБ-2В), або після закінчення терміну, вказаного в п.п. 3.3. цього договору.
Додатковою угодою № 1 від 15.10.08року. сторони внесли зміни у п.1.2, збільшивши вартість підрядних робіт із ПДВ до 2533929,60грн.
На виконання умов договору позивачем виконано підрядні роботи, що підтверджується підписаними Сторонами Актами приймання виконаних підрядник робіт №№ 11/04-08 КР-1 на сум 299198,40грн. та 11/04-08 КР-2 на суму 1208960,40грн.
11.06.2008року, платіжним дорученням № 323863, Відповідач перерахував кошти у розмірі 200000,00грн., зобовязання щодо остаточного розрахунку за виконані роботи відповідач не виконав.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем по договору складає 1 308 158,80грн., що також підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.
Відповідачем не надано доказів в підтвердження здійснення ним повної оплати вартості виконаних робіт.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань на загальну суму 1 308 158,80грн. підтверджується матеріалами справи.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 115010,45грн, 3% річних у розмірі 66 232,26грн. та інфляційні втрати у розмірі 224845,37грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.4 Договору, у разі затримки несвоєчасного перерахування коштів, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання відповідачем суми основного боргу в повному розмірі, а також той факт, що позивачем, окрім пені до стягнення з відповідача заявлено також 3% річних та сума інфляційної складової, які підлягають стягненню та той факт, що позивач не заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення суми пені до 500грн., суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій (пені) до 500грн, та стягнути з відповідача пеню в сумі 500грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, в задоволені клопотання відповідача про зменшення суми 3% річних до суми 500грн. та інфляційної складової до 500грн., суд відмовляє, як недоцільне.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд визнає його арифметично невірним, оскільки за підрахунком суду, сума інфляційної складової у період з 01.02.08р по 30.09.2010року складає 566432,76грн., яка є більшою ніж та, яка заявлена позивачем до стягнення, а саме: 224854,37грн., однак, суд не має можливості виходу за межі позовних вимог, тому задовольняє розрахунок інфляційної складової, наданий позивачем на суму 224854,37грн.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, інфляційних втрат позивача, суд визнає його арифметично невірним, оскільки за підрахунком суду, сума 3% річних у період з 01.02.08р по 10.10.2010року складає 105692,06грн., яка є більшою ніж та, яка заявлена позивачем до стягнення, а саме:66232,26грн., однак, суд не має можливості виходу за межі позовних вимог, тому задовольняє розрахунок 3% річних, наданий позивачем на суму 66232,26грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково на загальну суму 1599736,43 грн. (основний борг у розмірі 1308158,80грн., пеня у розмірі 500грн., інфляційні втрати у розмірі 224 845,37грн., 3% річних у розмірі 66 232,26 грн.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Виробничого кооперативу «Контакт-90»(03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 37, код ЄДРПОУ 22873846) основну заборгованість у розмірі 1308158 (один мільйон триста вісім тисяч сто пятдесят вісім) грн. 80 коп., пені у розмірі 500 (пятсот) грн. 00коп., інфляційної складової у розмірі 224845 (двісті двадцять чотири вісімсот сорок пять) грн.. 37коп., 3% річних у розмірі 66232 (шістдесят шість двісті тридцять дві), витрати по сплаті державного мита у розмірі 15997 (пятнадцять тисяч девятсот девяносто сім) грн. 30коп. та 220 (двісті двадцять) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
СуддяВ.В. Джарти
Дата підписання 15.11.10
Судове рішення № 13084999, Господарський суд м. Києва було прийнято 10.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 56/344. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: