Ухвала суду № 130848717, 08.10.2025, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/6/18

Провадження № 6/947/351/25

УХВАЛА

про видачу дубліката виконавчого листа

08.10.2025

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участі секретаря судового засідання Петрової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 520/6/18 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

05 серпня 2025року представникзаявника звернувсядо судуз заявою,в якійпросить: видати дублікат виконавчого листа, виданого 16.09.2019 року Київським районним судом м. Одеси у справі №520/6/18 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України страхового відшкодування в розмірі 39275,97 гривень.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судове засідання, призначене на 08.10.2025 року на 11.30 год., сторони не з`явилися.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (ст. 446ЦПК України).

Судом встановлено, що Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.04.2018 року позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) суму сплаченого відшкодування в розмірі 39275,97 (тридцять дев`ять тисяч грн. двісті сімдесят п`ять грн. 97 коп.) гривень та суму сплачено судового збору у розмірі 1600 (тисяча шістсот) гривень.

16.09.2019 року Київський районний суд м. Одеси видав виконавчі листи у справі № 520/6/18 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортне) страхове бюро України страхового відшкодування в розмірі 39 275 грн. 97 коп. та судових витрат в розмірі 1 600 грн.

11.10.2019 року Моторно (транспортне) страхове бюро України скерувало до Другого Київського відділу ДВС ГТУЮ у м. Одеса виконавчий лист № 520/6/18 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортне) страхове бюро України страхового відшкодування в розмірі 39 275 грн. 97 коп., для відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню судового рішення.

Оскільки з моменту поштового відправлення виконавчого листа і до червня 2023 року жодної інформації про хід примусового виконання виконавчого документа від Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу стягувача не надходило, Моторно (транспортне) страхове бюро України на адресу Державної виконавчої служби направили запити № 117 МТСБУ від 12.06.2023 року, № 117 МТСБУ від 28.06.2023 року, № 117 МТСБУ від 02.02.2024 року, № 117 МТСБУ від 05.04.2024 року та запит №117 МТСБУ від 06.03.2025 року, у відповідь на які Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в листі від 20.03.2025 року №40489 повідомив, що 14.12.2023 року, керуючись п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем відділу винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Надати підтверджуючі документи щодо направлення виконавчого документу стягувачу не представляється можливим, оскільки відповідно до номенклатури справ реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції (списку згрупованих поштових відправлень) зберігаються лише на один рік, після чого проводиться їх знищення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оригінал виконавчого листа №520/6/18 щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 було втрачено. Вказане призвело до неможливості подальшого виконання рішення суду.

В силу ч.1ст.129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення Іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно дост. 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.

В силу ч.1 ст.6 зазначеної Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Про те, закріплене в цій статті право на справедливий суд було би неповним, якщо би воно обмежувалося лише справедливим судовим рішення без гарантій його виконання та без якого таке право було б ілюзорним.

Державою у конституційний спосіб шляхом ухвалення судового рішення іменем України було захищено право позивача, за рахунок якого в майбутньому гарантується його виконання. Нехтування цими гарантіями недопустимо в інтересах суспільства і держави, а в розумінні ст.6 Конвенції поряд з інтересом відповідача у справі виправдовує переслідувану мету позивача на справедливий доступ до суду в завершальній стадії захищеного права.

Приписами п.4 ч.5ст.12 ЦПК Українивстановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що визнається судом поважною причиною.

Отже, суд перевіривши матеріали справи, вважає за необхідне заяву задовольнити, так як рішення суду набрало законної сили, але не виконувалось, оскільки виконавчий лист було втрачено.

При винесенні ухвали суд бере до уваги, що рішення не виконано і не втратило своєї законної сили, а також те, що докази повернення виконавчих листів до суду, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження», в матеріалах справи відсутні.

Статтею 18ЦПК Українипередбачено,що судовірішення,що набрализаконної сили,

На підставі викладеного, керуючисьЗаконом України «Про виконавче провадження», пунктом 17.4)Перехідних положень ЦПК України,ст. 433 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 520/6/18 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа, виданого 16.09.2019 року Київським районним судом м. Одеси у справі №520/6/18 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України страхового відшкодування в розмірі 39275,97 гривень.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О. М. Куриленко