Рішення № 13084784, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/27315.11.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дженералі

страхування життя»

доВідкритого акціонерного товариства Акціонерний банк «Надра»

простягнення 199266,50 грн. Представники сторін: від позивача Каланча Ю.А. - представник; від відповідачаЖорова В.Л. - представник. Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 29.10.2010 оголошено перерву до 15.11.2010. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дженералі страхування життя»(надалі ПАТ «СК «Дженералі страхування життя», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(надалі ВАТ «КБ «Надра», відповідач) суми інфляційних втрат, 3% річних та пені у розмірі 199266,50 грн., з яких 67116,52 грн. інфляційні втрати, 33550,18 грн. 3% річних, 98599,80грн. пеня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем простроченовиконаннязобовязання щодо повернення вкладу за договором № 005470-15 від 01.08.2008, спір щодо стягнення суми основної заборгованості з урахуванням невиплачених відсотків, вже вирішено також і в судовому порядку.

Так, узв’язкуздопущенням прострочення воплаті, зурахуванням обов’язку і по виконанню судового рішення у справі 22/104, з посиланням на положення договору, ст. 625 ЦК України позивач нарахував пеню, 3% річних, інфляційні збитки за період прострочення станом на 31.08.2010 та просить стягнути їх з відповідача в межах заявленого позову.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки вважає, що відсутні правові підстави для стягнення вказаних сум.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

Згідно укладеного між сторонами договору строкового банківського вкладу (депозиту) №005470-15, відповідач прийняввідпозивача на депозитний рахуноккоштив сумі 2000000,00 грн. та зобов’язувався повернути суму вкладу та нараховані відсотки до 12.08.2009 року.

Договір було достроково розірванона підставі заявипозивача (лист за вих. № 161 від 22.01.2009), що передбаченоумовами договору, внаслідокчого договір припинив свою дію. Вказаніобставини встановленіпідчасрозгляду всудовому порядку справи 22/104, що підтверджується рішенням суду від 04.06.2009 у справі № 22/105, що залучене до матеріалів справи.

Після розірвання договору та по строку закінчення діїмораторію введеногопостановою Правління НБУ№ 59 від 10.02.2009, дія якогопродовжена відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452, сума депозиту в розмірі 2000000 грн. та несплачених відсотків в сумі 20712,33 грн. позивачу не повернута, спір про стягнення зазначеної суми заборгованості, було вирішено Господарським судом міста Києва у справі 22/104 (рішення від 04.06.2009р.).

Судове рішенняприйняте за результатами розгляду зазначеної справи набралозаконної сили та є достатнім доказом наявного прострочення у виконанні відповідачем зобов’язаньпо виплаті суми вкладу згідно договору №005470-15 від 01.08.2008.

Присуджена до стягнення за рішенням суду сума боргу взагальному розмірі 2020712,33 грн., станом на час звернення позивача з позовом до суду, погашеною не була, рішення суду не виконано а ні у добровільному, а ні у примусовому порядку, у зв’язку з чим позивач за допущене прострочення в періоді з 11.02.2010р. по 31.08.2010р. нарахував 3% річних в розмірі 33550,18 грн. та інфляційні збитки в сумі 67116,52 грн., а також пеню за прострочення виплати (з 11.02.2010р. по 10.08.2010р.) у розмірі 98599,80 грн., стягнення яких і є предметом даного спору.

Згідно ст. 193 ГК Українисуб'єкти господарювання та інші учасники господарськихвідносин повиннівиконувати господарські зобов'язання належним чиномвідповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 625 ЦК Українипередбачено, що боржник, який прострочив виконання грошовогозобов’язання, на вимогу кредиторазобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Діюче законодавствоне пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішеннячи відкриттяпровадження по його примусовомувиконанню, у зв’язку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань, неповернення суми вкладу за договором №005470-15 від 01.08.2008 після розірвання договору, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача суми нарахованих відсотків за період з 11.02.2010 по 31.08.2010 в розмірі 33550,18 грн. та інфляційних збитків у розмірі 67116,52 грн. такими що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який суд визнає вірним.

Приписи статті 625 ЦК Українине заперечують звернення кредиторазвимогою простягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення, про що зокрема зазначено і у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07, Ухвалі Верховного Суду від 12.03.2009 (Судова палата у цивільних справах Верховного Суду).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу зурахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно постанови Правління НБУ№ 59 від 10.02.2009 «Про призначеннятимчасової адміністрації уВідкритому акціонерному товаристві Комерційному банку«Надра»прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації, та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 по 10.08.2009. Дія мораторію продовжена відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452 з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Згідно зч. 5 ст. 85 Закону України«Про банки ібанківську діяльність»з моменту закінчення дії мораторіюна задоволення вимогкредиторів: нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобов'язань, які виникли під час дії мораторію, - розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.

Відповідно до ст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею єнеустойка, що обчислюється увідсотках відсуми несвоєчасновиконаного грошовогозобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги позивача щодо стягнення звідповідача пені урозмірі 98599,80 грн., розрахунок якої здійснено за період прострочення з 11.02.2010 по 10.08.2010 суд відхиляє, оскільки пеня –це договірна санкція, а договірні відносини сторін припинились внаслідок розірвання договору в односторонньому порядку за заявою самого позивача, про що зокрема встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 04.06.2010..

Правові наслідки розірвання договору визначені уст. 653 ЦК Українита передбачають, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а відтак відсутні підстави вважати наявним порушення з боку відповідача умов договору в частині неповернення вкладу та нарахованих відсотків по строку встановленому договором.

Заявлені позовнівимоги відповідачем не спростовані, доказівздійснення розрахунків зпозивачем по заборгованості, щодо якої вирішено спір усправі 22/104 за рішенням суду від 04.06.2009, в періоді з 11.02.2010 по 31.08.2010 у повному обсязі, суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витратипозивача просплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути зВідкритого акціонерного товариства Комерційнийбанк «Надра»(04053,м.Київ, вул.Артема 15, ідент. код20025456 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дженералі страхуванняжиття»(04073, м. Київ, Московський проспект 9, р/р 2650777198438 в КРД(ф) ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”м. Київ, МФО 322904, ідент. код 33783296) 67116 (шістдесят сім тисяч сто шістнадцять) грн. 52 коп. інфляційних збитків, 33550 (тридцять три тисячі п‘ятсот п‘ятдесят) грн. 18коп. 3% річних, державне мито у розмірі 1006 (одна тисяча шість) грн. 67 коп. та 119 ( сто дев‘ятнадцять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В інішій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата підписання 19.11.2010 року