Рішення № 130847156, 08.10.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

справа № 317/3872/25

пр. № 2/317/1581/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазов Р.В.,

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025року позивачка ОСОБА_1 ,інтереси якоїпредставляє адвокатЗаярна М.А.,звернулась досуду зпозовом провизнання занею прававласності в порядкуспадкування зазаконом наспадкове майно.В обґрунтуванняпозову воназазначає,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їїбатько ОСОБА_2 ,після смерті якогозалишилось спадковемайно увигляді житловогобудинку згосподарськими будівлямита спорудами,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 .За життя спадкодавецьзаповітів нескладав.Позивачка,як донькапомерлого є спадкоємцемза закономпершої черги,своєчасно таналежним чином прийняла спадщину,звернувшись звідповідною заявоюдо Запорізькоїрайонної державноїнотаріальної контори.При оформленніправ наспадкове майнонотаріусом встановлено,що правовстановлюючідокументи наспадковий житловийбудинок відсутні,у зв`язкуз чим 04.07.2025року ОСОБА_3 державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тому позивачка вимушена звернутись до суду із вказаним позовом. Позивачка ОСОБА_1 до суду не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась своєчасно та належним чином.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 06.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження відповідач територіальна громада в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області жодних заяв по суті справи не надала, свого представника до суду не направила.

Ухвалою Запорізького родинного суду Запорізької області від 23.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Заярна М.А. надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивачки, позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідачаТериторіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області до суду не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, відзиву на позовну заяву суду не надали.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі, неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Частиною 1ст. 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з приписамист. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується наданою суду копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.02.1994 року (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, у тому числі, у вигляді: житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 126/2025, відкритої Запорізькою районною державною нотаріальною конторою вбачається, що спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за законом, як спадкоємець першої черги прийняла лише позивачка ОСОБА_1 (а.с. 36-67)

Відношення позивачки до спадкоємців першої черги підтверджується наданою суду копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 10.11.1950 (а.с. 7).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивачка є єдиною спадкоємицею за законом на майно, належне ОСОБА_2 .

Згідно зіст. 68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за заповітом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 р. 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до вимогст. 49 Закону України «Про нотаріат», у разі неподання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, нотаріус відмовляє у її вчиненні, про що, на вимогу заінтересованої особи, виносить мотивовану постанову.

Відповідно до копії Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцової Л.М. від 04 липня 2025 року вихідний №866 позивачці ОСОБА_1 відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом на жилий будинок в АДРЕСА_1 , після померлого батька ОСОБА_2 .

Причиною для відмови у вчиненні вищевказаної нотаріальної дії стало те, що документи, потрібні для вчинення нотаріальної дії, надані не були.

Відповідно до п. 23Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки, правовідносини по спадкуванню відкрились в 1994 році, то при розгляді справи вважаю необхідно керуватись нормами ЦК УРСР 1963 року, чинними на 1994 рік.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року, яка діяла на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно зі ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року, спадкоємцями за законом першої черги є діти, батьки та дружина спадкодавця в рівних частках кожний.

Відповідно до вимог ст. ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, чи він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 548 ЦК України(в редакції1963року)спадкоємець,який постійнопроживав разоміз спадкодавцемна часвідкриття спадщини,вважається таким,що прийнявспадщину,якщо протягомстроку,встановленого цим Кодексу(шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі ст.1216,1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост. 1220 ЦК України, спадщина відкривається після смерті особи.

Приписамист. 1258 ЦК Українивстановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно дост. 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1статті 1297 ЦК Українивстановлено обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з Випискою з погосподарської книги, виданою виконавчим комітетом Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_2 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та на 1992 рік був користувачем (головою господарства) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення №44 від 10.02.1994 року Миколай- Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області вирішено: оформити право особистої власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

За змістом інформації Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» №2894 від 21.05.2025, в матеріалах інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 правовстановлюючі документи не містяться.

Відповідно дост. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, яка була чинною до 07.07.1994, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконанняпостанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 № 105у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затв. заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

З аналізу положеньКонституції УкраїнитаЦивільного кодексу Українивбачається, що не потребує введення в експлуатацію нерухоме майно, збудоване до 05.08.1992, при набутті права власності на такі об`єкти.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого 01.05.2025 року ФОП ОСОБА_4 будівлі та споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» загальною площею 56,5 кв.м., жилою площею 36,1 кв.м., прибудова літ. «а», літня кухня літ. «Б», погріб під літ. Б, сарай літ. «В», гараж літ. «В1», сарай літ. «В2», вбиральня літ. «Г», ворота №2, паркан №1, колодязь №3 збудовані в 1969 році, самовільних побудов немає.

Таким чином, з урахуванням факту побудови будинку спадкодавцем у 1969 році, що підтверджується технічним паспортом на будинок, та відповідно до приписів листа ВССУ від 16.05.2013, суд вважає, що за позивачкою може бути визнане право власності на цей будинок в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ст.25,30,346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19-32/319 від 21.02.2005, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Згідност. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, враховуючи те, що судом встановлено право позивачки на спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_1 та неможливість оформити це право у відповідності до чинного законодавства у нотаріальному порядку через відсутність у неї відповідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючисьст.3,12,13,19,23,76-83,89,141,247,258-259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ,зареєстрована: АДРЕСА_2 ) до Територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70413, Запорізька область, Запорізький раойн, с. Широке, вул. Центральна, б.1, ЄДРПОУ 26013402) про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами -задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» загальною площею 56,5 кв.м., жилою площею 36,1 кв.м., прибудову літ. «а», літню кухню літ. «Б», погріб під літ. Б, сарай літ. «В», гараж літ. «В1», сарай літ. «В2», вбиральню літ. «Г», ворота №2, паркан №1, колодязь №3.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Р.В. Мінгазов