Ухвала суду № 130836700, 07.10.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12029/21

УХВАЛА

07 жовтня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вікторія ХОМ`ЯКОВА, розглянувши в письмовому провадженні заяву відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство внутрішніх справ України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство внутрішніх справ України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №22/6-1292 від 19 березня 2021 року, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України станом на 19 листопада 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №22/6-1292 від 19 березня 2021 року, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції від 11.11.2015 року № 988, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, виходячи з 90% грошового забезпечення, а також провести з 01 грудня 2019 року відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908, 00 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили 21.10.2021.

07.09.2023 Одеським окружним адміністративним судом позивачу видані виконавчі листи у справі №420/12029/21.

07.08.2025 від позивача до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 28.08.2025 року заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство внутрішніх справ України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року по справі № 420/12029/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.12.2019 по 31.10.2021 в сумі 240608,39 грн.

16.09.2025 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство внутрішніх справ України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви представник заявника зазначає, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, зокрема, про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 6 та 37 Закону «Про виконавче провадження» органи державної виконавчої служби повертають стягувачу виконавчі документи щодо зобов`язання відповідача здійснити певні виплати на користь стягувача у зв`язку зі зміною способу виконання рішення на стягнення. Водночас, стягувачі після зміни способу виконання рішення, самостійно звертаються до суду та отримують новий виконавчий документ по тій же справі про стягнення коштів з державних органів. Водночас, стягувачі після зміни способу виконання рішення, самостійно звертаються до суду та отримують новий виконавчий документ по тій же справі про стягнення коштів з державних органів. Тобто, фактично, у стягувача перебувають два виконавчі листи (зобов`язального характеру та щодо стягнення коштів). Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/12029/21 від 28.08.2025 року змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року по справі № 420/12029/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.12.2019 по 31.10.2021 в сумі 240608,39 грн. Видача судами стягувачу двох виконавчих листів та подальше їх пред`явлення до органів Казначейства може призвести до подвійного виконання вищевказаних судових рішень та збитків Державного бюджету України. Крім того, відповідно до приписів процесуальних кодексів України, за заявою стягувача або боржника, суд, який видав виконавчий документ, може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 22.09.2025 прийнято до провадження заяву відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство внутрішніх справ України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено розгляд заяви на 07 жовтня 2025 року о 10 год. 45 хв.

29.09.2025 року до суду надійшла заява позивача, в якій він просить залишити без розгляду відповідача.

30.09.2025 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання 07.10.2025 не прибув.

За таких обставин, враховуючи норми частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 3 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи наведені в обґрунтування заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №420/12029/21, суд зазначає наступне.

Частиною 1статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Так, рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили, до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким законом є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а частиною 3 цієї ж статті передбачено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно з частиною 1 статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 374 КАС України).

Отже, наведені вище положення передбачають можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявні обставини, які виключають можливість його примусового виконання.

При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15 листопада 2020 року у справі № 752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можливо поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Як вже було встановлено судом, 07.09.2023 Одеським окружним адміністративним судом позивачу видані виконавчі листи у справі №420/12029/21.

Ухвалою суду від 28.08.2025 змінено спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №420/12029/21.

Надаючи оцінку доводам заявника стосовно того, що до органів Державної казначейської служби України від стягувачів почали надходити одночасно по одній справі такі документи, як виконавчий лист зобов`язального характеру разом з ухвалою суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виконавчий лист про стягнення коштів, який виданий на дану ухвалу суду, а також що видача судами стягувачу двох виконавчих листів та подальше їх пред`явлення до органів Казначейства може призвести до подвійного виконання вищевказаних судових рішень та збитків Державного бюджету України, варто зазначити наступне.

Відповідно до положень КАС України виконавчий лист видається виключно на рішення суду. Так, ухвала суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення є самостійним виконавчим документом, та не може бути підставою для видачі окремого виконавчого листа.

Більше того, Одеським окружним адміністративним судом виконавчий лист на виконання ухвали суду від 28.08.2025 у справі №420/12029/21 не видавався, а чинні положення КАС України не містять правових підстав для його видачі в майбутньому.

Таким чином, в даному випадку можливість подвійного виконання рішення суду від 20.09.2021 у справі №420/12029/21 виключається.

Визначаючись щодо наявності підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у даній справі суд зазначає, що виконавчий лист по адміністративній справі №420/12029/21 був виданий з метою забезпечення примусового виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2021, що набрало законної сили 21.10.2021.

Суд зауважує, що неможливість виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №420/12029/21, у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних призначень на виплату нарахованої позивачу суми пенсійних виплат, не може бути самостійною та достатньою матеріально-правовою чи процесуально-правовою підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення, суд дійшов висновку, що заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №420/12029/21 необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА