Рішення № 130832791, 03.10.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-а/243/63/2025

Номер справи 243/6201/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«03» жовтня 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Гончарової А.О.,

за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Косьміна О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, обґрунтувавши свої вимоги тим, що постановою інспектора роти БПП в м. Слов`янськ та Краматорськ Астахова В.А. серія БАА №490449 від 05.07.2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 20400 грн. за ч.4 ст.126 КУпАП за те, що 05 липня 2025 року о 19 год. 55 хв. в смт. Билбасівка вул. Центральна, 36, керуючи транспортним засобом HUABEI HC 6492 номерний знак НОМЕР_1 був позбавлений права керування Слов`янським міськрайонним судом Донецької області від 06.03.2025 року строком на один рік, чим порушив вимоги ПДР України. Вважає вказану постанову незаконною. 05.07.2025 року приблизно о 19 годині його сусід ОСОБА_2 зупинив авто HUABEI HC 6492 номерний знак НОМЕР_1 біля будинку їхньої знайомої Лариси, яка мешкає по вул. Центральній, 36, смт. Билбасівка. При цьому позивач знаходився на задньому сидінні. ОСОБА_2 щоб вийти, переліз з-за керма на праве переднє видіння так як водійські двері не відчиняються зсередини. Коли вони вийшли, то позивач побачив як до нього наближаються дві людини в формі, схожій на поліцейську. Вже перебуваючи в будинку вони забігли та схопили позивача та почали шукати в нього ключі від автомобіля. Позивач пояснив, що ключів в нього немає бо автомобілем керував не він. Поліцейські вивели його з будинку та повезли його для встановлення особи, де склали на нього протокол за ч.4 ст.126 КУпАП

Просить суд скасувати постанову інспектора роти БПП в м. Слов`янськ та Краматорськ серія БАА № 490449 від 05.07.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.4 КУпАП.

Відповідачем досуду наданийвідзив напозовну заяву,в якомузазначено,що екіпажомпатрульної поліціїЦиклон 111,у складі:інспектора взводу№2роти №1БПП вмістах Краматорськта Слов`янськУПП вДонецькій областіДПП старшоголейтенанта поліціїГончара В`ячеславаОлександровича,інспектора взводу№1роти №1БПП вмістах Краматорськта Слов`янськУПП вДонецькій областіДПП старшоголейтенанта поліції ОСОБА_3 05.07.2025року приблизноо 19.45год.за адресоюДонецька обл.,Краматорський район,с.Билбасівка,вул.Центральна,біля буд.36було поміченотранспортний засібHUABEIHC6492номерний знак НОМЕР_1 з характернимиознаками пошкодженьв наслідокдорожньо-транспортноїпригоди. Після зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 пересів з сидіння водія на заднє пасажирське сидіння. Під час спілкування з водієм у останнього були помічені певні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення. Поліцейськими водію було неодноразово наголошено вимогу залишатись на місці вчинення адміністративного правопорушення, але, з метою уникнення відповідальності, позивач намагався покинути місце події та забіг в приватне домоволодіння, в якому останній не проживає. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», п. 2.4 а ПДР України позивачу було неодноразово наголошено вимогу надати для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, на що позивач відповів відмовою, мотивуючи тим, що він не здійснював керування транспортним засобом. Зазначає, що відеозапис підтверджує, що пасажир авто ОСОБА_4 перебуває на передньому пасажирському сидінні та під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_4 не підтверджує факту керування ним транспортним засобом. Під час супроводження позивача до відділу поліції в службовому авто, останній раптово, в момент здійснення дорожнього руху, вибіг із службового автомобіля та намагався втекти від поліцейських. Оскільки особа своїми небезпечними діями могла завдати шкоду собі, відносно позивача поліцейськими було застосовано спеціальний засіб кайданки. Мету адміністративного затримання було досягнуто та встановлено особу водія ОСОБА_1 . Поліцейськими було складено протокол про адміністративне затримання, сповіщено регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та викликано на місце затримання адвоката з системи безоплатної правової допомоги. Під час підготовки поліцейським до розгляду справи про адміністративне правопорушення, в службовому приміщенні відділу поліції позивач почав симулювати погане самопочуття, тим самим протиправно намагаючись уникнути відповідальності. Поліцейськими було викликано на місце затримання позивача екстрену медичну допомогу. Прибувший на місце лікар, оглянувши позивача, дійшов висновку, що останній не потребує госпіталізації до лікарні чи будь якої іншої медичної допомоги. Після того як на місце затримання прибув адвокат позивачу було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатора Alcotest Drager, на що позивач відповів відмовою. Пройти такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я позивач також відмовився. За керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння було прийнято рішення скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача серії АБА № 093238 за ч.2 ст.130 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування ТЗ, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст.126 КУпАП, поліцейським було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення ( далі Постанова), щодо позивача. Вважає, що відповідач діяв в межах чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

В зв`язку з викладеним, просив постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 490449 від 05 липня 2025 року залишити без змін, а позовну заяву позивача залишити без задоволення.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 , підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, зазначив, що рапорти співробітників патрульної поліції є неналежними доказами, а покази відповідача не можуть прийматися до уваги, оскільки відповідач є зацікавленою особою. Вказаний транспортний засіб йому не належить та за кермом перебував не він.

Представник відповідача, батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, Косьмін О.О., який діє на підставі довіреності від 13 грудня 2024 року за №18008/41/3/01-2024, в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що позивача постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.03.2025 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124, 130 ч.1 КУпАП до штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Під час розгляду вказаної справи було встановлено, що ОСОБА_1 керував саме транспортним засобом HUABEI HC 6492 номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджує факт перебування вказаного транспортного засобу саме у володінні ОСОБА_1 . Також звернув увагу на те, що свідок є особою похилого віку, якому на даний час 68 років, тому так швидко перелізти з сидіння водія на пасажирське він би просто не встиг. Крім того, під час затримання позивач неодноразово змінював покази, повідомляючи, що транспортний засіб взагалі стояв біля будинку і нікуди не їздив, то казав, що вони з сусідом їздили по справах. Також, під час затримання намагався запропонувати гроші співробітникам поліції, а під час доставки до відділку взагалі намагався втекти, через що співробітники поліції були змушені застосувати до нього кайданки.

Представник третьої особи, Департаменту патрульної поліції, в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Допитаний в судовому засіданні свідок, ОСОБА_4 , повідомив, що ОСОБА_5 є його сусідом, спілкуються вони мало через різний вік, проте неприязних стосунків не мають. Десь місяць назад ОСОБА_6 попросив, щоб він довіз його до магазину, на що він погодився, після чого сів на водійське сидіння за кермо, куди залазив через пасажирське місце, оскільки двері в машині з боку водія не працювали, а ОСОБА_6 сів ззаду. Повертаючись з магазину, вони під`їхали до двору знайомої, де зупинились і почали виходити з машини, він так само переліз з водійського сидіння на пасажирське і вийшов з авто, а ОСОБА_6 вийшов з заднього сидіння, і в цей час до нього підійшли співробітники поліції та почали з ним спілкуватися щодо факту керування даним автомобілем. Свідок зазначив, що вказаний автомобіль належить іншому сусіду, а в день затримання за кермом перебував саме він. Також зазначив, що не має права керування транспортним засобом.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

05 липня 2025 року інспектором взводу №1 роти №1 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Астаховим В.А. винесено постанову серії БАА №490449 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн. Відповідно до змісту постанови ОСОБА_1 05 липня 2025 року о 19:45 год. в Краматорському районі, смт. Билбасівка, по вул. Центральній, біля буд. №36, керував транспортним засобом HUABEI HC 6492 номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Слов`янським міськрайонним судом Донецької області від 06.03.2025 строком на 1 рік, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР.

Відповідно до бази даних інформаційного порталу Національної поліції було встановлено, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами.

Згідно з постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області по справі № 243/834/25 (3/243/690/2025) від 06.03.2025 року, яка набула законної сили 18.03.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, 130 ч.1 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР).

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема, передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За приписами пункту 2.4 (а) ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На виконання вимог ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п.п.9 ч.1 ст.31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п.2 ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідачем на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення було надано до матеріалів справи відеозаписи з нагрудних камер (бодікамери) поліцейських та мобільних реєстраторів, на яких зафіксовано процес розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та складання відповідної постанови серії БАА №490449 від 05.07.2025, яку і оскаржує позивач.

Приписами ч. 10 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" встановлено заборону керування транспортними засобами особами, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Судом встановлено, що постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області по справі № 243/834/25 (3/243/690/2025) від 06.03.2025 року, яка набула законної сили 18.03.2025 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124, 130 ч.1 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Отже, ОСОБА_1 на момент винесення постанови (05.07.2025) був позбавлений права керування транспортним засобом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки транспортним засобом останній не керував.

Так, з наданого відеозапису з мобільного реєстратора (16,07 Мб) вбачається, що після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 виходить з заднього сидіння і неадекватно реагує на співробітника поліції, починаючи від нього тікати.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камери 474763 вбачається, що на питання поліцейського, хто був за кермом, позивач зазначає, що він не знає, він був вдома, автомобіль стояв під домом. Під час розмови також підійшов ОСОБА_4 , на питання поліцейського, чи він був за кермом, відповів не одразу, потім сказав, щоб складали протокол на нього. Згодом ОСОБА_6 таки погодився проїхати з поліцейськими і коли вони сідали до поліцейської автівки, жінка, біля будинку якої стояв автомобіль ОСОБА_6 з нібито несправними дверима з боку водія, відчинила їх і сіла на водійське сидіння, що спростовує твердження позивача про необхідність перелазити через пасажирське сидіння для того, щоб сісти на водійське сидіння. Далі поліцейські разом з ОСОБА_6 поїхали до міського відділку поліції для встановлення особи позивача, оскільки він відмовлявся надати свої документи. Під час руху автомобіля ОСОБА_6 вибіг з автівки та почав тікати, через що поліцейським довелось його наздоганяти, затримувати та застосувати до нього кайданки. Поліцейськими було доставлено ОСОБА_6 до відділку поліції, викликано йому швидку допомогу, проте лікарем не було встановлено потреби в госпіталізації особи, та забезпечено участь адвоката при складанні адмінпротоколів.

Також, до відзиву була надана довідка начальника відділення адміністративної практики БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП від 28.07.2025 за №3268/41/37/1/2025 про те, що за обліками Інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не має.

Відеозапис, що міститься в матеріалах справи, дає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що наданий працівниками поліції відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Оцінюючи долучені і досліджені в судовому засіданні відеозаписи на предмет доведеності фактичних обставин у справі, суд, враховуючи відображену на відеозаписах поведінку ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейським, намагання втекти від співробітників поліції, враховуючи суперечливі покази свідка, який спочатку не міг відповісти на питання чи він був за кермом, а потім поспілкувавшись з позивачем, сказав, щоб протокол складали на нього, бо він був за кермом, вік свідка, та враховуючи заплутані покази самого позивача, який спочатку казав, що перебував вдома та автівка стояла біля будинку, а згодом виявилось, що він з сусідом їздив до магазину, також приймаючи до уваги сукупність всіх інших досліджених доказів по справі, керуючись внутрішнім переконанням, вважає доведеним факт керування саме позивачем транспортним засобом.

Враховуючи те, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що оспорювана постанова прийнята відповідачем правомірно, відповідно до закону в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст.2-16,19-20,77,121-126,131,159-167,193,227-228,241,244,246,250-251,255,п.3частини 3статті 286,292,293,295Кодексу адміністративногосудочинства України, ст.ст.7,9,122,245,251,254,256,258,280,283Кодексу Українипро адміністративніправопорушення, Законом України«Про дорожнійрух»,Законом України«Про Національнуполіцію»,суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 08 жовтня 2025 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області А.О. Гончарова