Рішення № 1308314, 15.01.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 33/331

15.01.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Банг і Бонсомер»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вельта ЛТД»

про стягнення 2779,76 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Жиляк А.С. представник за довіреністю №733 від 09.11.2007 року.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Закрите акціонерне товариство «Банг і Бонсомер»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Вельта ЛТД»про стягнення 2779,76 грн. заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.10.2005 року між закритим акціонерним товариством "Банг і Бонсомер" та товариством з обмеженою відповідальністю „Вельта ЛТД" було укладено Договір №837, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу імпортну сировину для виробництва засобів побутової хімії та догляду за волосям емульгатор Ungerol Les 3-70 в кількості 440 кг та поверхнево активну речовину для виробництва шампунів Euroglyc D,ЕОС в кількості 200 кг., а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість протягом 30 днів з моменту отримання товару.

На виконання умов Договору №837 від 24.10.2005 року закрите акціонерне товариство "Банг і Бонсомер" відвантажило товариству з обмеженою відповідальністю „Вельта ЛТД" товар згідно наступних видаткових накладних:

№АО-0001490 від 12.10.2006 р. на суму 5 770,80 грн.

№АО-0000390 від 21.03.2007 р. на суму 2 376,00 грн.

Відвантажений товар був прийнятий повноважним представником відповідача, що підтверджується довіреностями серії ЯМИ № 003311 від 12 жовтня 2006 р. та серії ЯНИ №241392 від 21 березня 2007 р., а також підписом уповноваженого представника відповідача на отримання товару на відповідних видаткових накладних.

Загальна вартість товару, отриманого відповідачем згідно Договору №837 від 24.10.2005р. становить 8 146,80 грн. за наступними рахунками-фактури:

- №АО-0001573 від 06.10.2006 р.;

- №АО-0000406 від 20.03.2007 р.

В рахунок оплати за товар згідно Договору №837 від 24.10.2005р. та вищенаведених рахунків-фактур, товариство з обмеженою відповідальністю „Вельта ЛТД" перерахувало на банківський рахунок закритого акціонерного товариства "Банг і Бонсомер" грошові кошти в розмірі 5 770 грн.80 коп. згідно банківської виписки від 11.10.2006р. Решта коштів за поставлений товар відповідачем не сплачена, чим порушено умови Договору №837 від 24.10.2005р.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на дату подання позову становить 2 376,00 грн.

Відповідно до пункту 7.3. Договору №837 від 24.10.2005р. за прострочення оплати товариство з обмеженою відповідальністю „Вельта ЛТД" сплачує закритому акціонерному товариству "Банг і Бонсомер" неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості поставленого Товару за кожен день прострочки.

Днем виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем відповідно до п. 5.3 Договору №837 від 24.10.2005р.є 20.04.2007р (по видатковій накладній №АО-0000390 від 21.03.2007 року у сумі 2 376 грн.)

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог за вих№620 від 14.01.2008 року, відповідно до якої зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача пеню за прострочення відповідачем оплати в розмірі 194,30 грн., інфляційні втрати у розмірі 170,72 грн., 3% річних в розмірі 36,32 грн. та просить судові витрати покласти на відповідача. Також, підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не подав, жодних клопотань з повідомленням причин своєї неявки не направляв, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявним в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що провадження в частині основної заборгованості слід припинити, а позовні вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інші актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, та позивачем визнано, що сума основного боргу відповідачем погашена.

Згідно з п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача щодо несвоєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар, є порушенням грошових зобов'язань, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі та складає 36,32 грн.

Також вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 170,72 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дії відповідача щодо несплати грошових коштів на користь позивача, є порушенням грошових зобов'язань, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 194,30 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.В частині основної суми заборгованості припинити провадження.

2.В частині стягнення штрафних санкцій задовольнити повністю.

3.Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «Вельта ЛТД»(03028, м. Київ, вул. Ракетна, 24, 2-й поверх, код ЕДРПОУ 19350562, індивідуальний податковий номер 193505626507, п/р 260071017 в ВАТ „Кредитпромбанк", МФО 300863), або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення

на користь закритого акціонерного товариства «Банг і Бонсомер»(03186, м. Київ, вул. .Антонова,5, н/п в літ. «Б», 6 поверх, п/р № 26003010447001 в Філії ВАТ КБ "Надра" Київське РУ, МФО 320564 ЕДРПОУ 30109727)

пеню у сумі 194(сто дев’яносто чотири) грн. 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 170(сто сімдесят) грн. 72 коп. 3 % річних у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 32 коп., державне мито у сумі 102(сто дві) грн. 00 коп. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118(сто вісімнадцять) грн. 00 коп., а всього 621(шістсот двадцять одна ) грн. 34 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Мудрий С.М.