Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа 206/5562/25
Провадження 2-о/206/258/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
присяжних: Литвинова В.В., Лещенко К.М.,
при секретареві Глущенко Н.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги,
за участю:
прокурора Геник Л.С.,
адвоката Циганок А.В.,
представника заявника лікаря-психіатра Черних О.М.,
особи, стосовно якої вирішується питання ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги.
Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що04 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було госпіталізовано до КП «ДБКЛПД» ДОР лікарем-психіатром КП «ДБКЛПД» ДОР ОСОБА_2 . Направлення на госпіталізацію видане 04 жовтня 2025 року лікарем-психіатром КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР ОСОБА_3 , який після особистого огляду громадянки ОСОБА_1 зробив висновок про необхідність її госпіталізації до психіатричного стаціонару для лікування у зв`язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу (діагноз): біполярний афективний розлад, поточний епізод манії з психотичними симптомами.
За думкою комісії лікарів хвора являє собою безпосередню небезпеку для себе та оточуючих.
У судовому засіданні представник заявника лікар-психіатр ОСОБА_4 пояснила, в день госпіталізації ОСОБА_1 сама собі викликала швидку допомогу. Також, в день госпіталізації ОСОБА_1 кричала, казала, що стрибне з 4 повернху, була у збудженому стані, висловлювала суїцидальні думки, до КП «ДБКЛПД» ДОР надійшла вперше. Станом на час розгляду заяви лікар зазначила, що стан хворої ОСОБА_1 покращився, вона може лікуватися амбулаторно, але лікар рекомендує останній лікуватися в умовах стаціонару. Щодо госпіталізації ОСОБА_1 до КП «ДБКЛПД» ДОР лікар поклалася на розсуд суду.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона думала, що коли приїде на виклик швидка допомога, то дасть їй заспокійливе і все. Щодо свого психологічного стану ОСОБА_1 зазначила, що він в неї нормальний, та вона більше переживає за свого чоловіка який залишився вдома сам. Також, ОСОБА_1 зазначила, що в неї з чоловіком немає дітей, та про чоловіка піклується лише вона через те, що він не може самостійно дбати про себе. Щодо своєї госпіталізації ОСОБА_1 зазначила, що просить суд щоб вона могла лікуватися амбулаторно.
Адвокат Циганок А.В. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви.
Прокурор Геник Л.С. в судовому засіданні просила відмовити у задоволення заяви лікаря.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника заявника лікаря-психіатра, заінтересованої особи, адвоката, думку прокурора, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» № 1489-ІІІ від 22 лютого 2000 року (далі Закон), особа, яка досягла 14 років, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно - на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою. Госпіталізація особи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за рішенням лікаря-психіатра. Особа може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, зокрема, на підставах, передбачених ст. 14 Закону.
В силуст. 14 Законуособа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
У судовому засіданні було встановлено, що 04 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було госпіталізовано до КП «ДБКЛПД» ДОР лікарем-психіатром КП «ДБКЛПД» ДОР ОСОБА_2 . Направлення на госпіталізацію видане 04 жовтня 2025 року лікарем-психіатром КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР ОСОБА_3 , який після особистого огляду громадянки ОСОБА_1 зробив висновок про необхідність її госпіталізації до психіатричного стаціонару для лікування у зв`язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу (діагноз): біполярний афективний розлад, поточний епізод манії з психотичними симптомами.
При обстеженні психічного стану ОСОБА_1 в КП «ДБКЛ з НПД» ДОР комісія лікарів виявила, що у останньої наявні психічні розлади, зокрема: доступна формальному мовному спілкуванню, на запитання відповідала з зісковзуванням, неохоче, з роздратовуванням, була збуджена, емоційно нестійка, настрій нестійкий. Кричала, що «вона ніхто і ніщо», що «вона не хоче жити, хоче випригнути з 4-го поверху». Вимагала, щоб відвезли її додому. Була негативістична, злобна. Вказівки мед персоналу не виконувала, билася з оточуючими, мислення зісковзуюче. Була негативістично налаштована до важкохворого лежачого чоловіка, казала, що: «я прийшла з нічної зміни, хотіла відпочитии, а він постійно мене кликав, я не можу так далі жити». Не заперечувала факт вживання алкоголю. Казала, що: «пила джинтонік, а хто зараз не п?є?» Самооцінка низька. Виказувала думки самоприниження та малоцінності. Вважала себе «бомжем», «бо там де вона прописана будинок зруйнований». В ОСОБА_1 були наявні слухові омани сприйняття, які вона заперечувала, але поведінкою не виявляла. Маячні ідеї не висловлювала. Критично свій стан не оцінювала. ОСОБА_1 було попередньо встановлено діагноз: помірний депресивний епізод, ускладнений вживанням алкоголю. Суїцидальна налаштованість. F 32.10.
Так, обставина, що ОСОБА_1 являє собою небезпеку для себе та оточуючих не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки лікарем-психіатром ОСОБА_4 підтверджено, що наразі остання небезпеки для себе та оточуючих не несе. Наразі психічний стан ОСОБА_1 є задовільним, а тому підстави для її госпіталізації відсутні.
Крім того, суд під час вирішення порушеного лікарнею питання, звертає увагу, що стаття 8 Конвенції передбачає право людини на повагу до приватного життя та умови, за яких втручання в приватне життя є виправданим, серед яких, зокрема: законна підстава, законна ціль (мета), та додаткова умова, за якою втручання має бути «необхідним в демократичному суспільстві». Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (справа «Кутцнер проти Німеччини», п.60, та рішення від 18.12.2008 року «Савіни проти України»).Поняття «приватне життя» у практиці ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, в т.ч. здоров`я людини, медичне втручання.
Пунктом 2 Конвенції передбачено, що органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Враховуючи вищевикладене та даючи оцінку доказам, що були зібрані в ході розгляду справи, суд приходе до висновку, що у задоволенні заяви КП «ДБКЛзНПД» ДОР слід відмовити.
Керуючись ст. ст.2,5,10, 212, 259,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про примусовугоспіталізацію ОСОБА_1 до психіатричногозакладу длянадання психіатричноїдопомоги відмовити.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук
Присяжні: В.В. Литвинов
К.М. Лещенко
Судове рішення № 130827624, Самарський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 07.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 206/5562/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: