Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 296/9398/24
2/296/4083/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" липня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Січкарчук Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
09.10.2024 позивач звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом і просив стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі - 35 052, 00 гривень; стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" (реєстраційний код юридичної особи: 44127243) сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривні.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" і фізичною особою - ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №2243301123.
Як вбачається із змісту Договору позики разом із Правилами надання споживчих кредитів, затверджених 17.10.2022 року, складають єдиний договір, у якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.
Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст.3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п.1 Договору позики Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 6 000, 00 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.1.3., п.1.4. та/або 1.5. цього Договору, його додатків.
Тип позики - Кредит; мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; строк Позики (строк дії Договору) - 30 днів; дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" - 1, 99 % на день (726, 35 % річних); процентна ставка Позаакційна (базова) - в день 2, 99% на день (1091, 35% річних) фіксована; дата надання позики - 25.11.2023 року; дата повернення позики - 25.12.2023 року.
Позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору Позики не виконав, в той час як Позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6 000, 00 гривень.
В той же час відповідач всупереч умовам договору Позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Отже, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 35 052, 00 гривень: 6 000, 00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 29 052, 00 гривень - заборгованість за процентами.
Враховуючи вищевикладене позивач просив позов задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.71-72).
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 22.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.75).
26.02.2025 заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"ІННОВАФІНАНС"загальну сумузаборгованості задоговором позикиу розмірі 35052 (тридцять п`ять тисяч п`ятдесят дві) грн 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп (а.с.82-85).
03.04.2025 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 26.02.2025 року (а.с.126-139).
27.05.2025 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира поновлено ОСОБА_1 процесуальнийстрок наподання заявипро переглядзаочного рішення. Заяву ОСОБА_1 про переглядзаочного рішенняКорольовського районногосуду м.Житомиравід 26.02.2025року уцивільній справіза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю"ІННОВАФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Скасовано заочне рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 26.02.2025 року у цивільнійсправі запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ІННОВАФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.162-163).
09.06.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.167-179).
Зазначає, що відповідач категорично не погоджується із розміром заборгованості та необґрунтованими нарахуваннями, на підставі яких позивач сформував позовні вимоги.
Щодо незаконногонарахування процентівв порядкуст.1048ЦК Українипоза межамистроків кредитуваннязазначає, що сталою практикою Верховного Суду, а саме постановою Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (п.п. 53-54, 90-91), постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №149/1499/18 зазначено, що: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України. Після закінчення строку кредитування можливе лише нарахування відсотків, порядок виплати яких врегульований ч.2 ст.625 ЦК України.»
Пунктом.1.2 Договору позики встановлено, що: «Строк Позики (строк дії Договору) становить 30 днів.», при цьому п.п.1.3.1-1.3.2 Договору встановлено, що «Дата надання позики 25-11-2023. Дата повернення позики 25-12-2023.».
Тобто, строк кредитування за Договором позики прирівнюється до строку дії Договору позики, який закінчується 25.12.2023 року.
Пунктом 1.4.1 Договору позики визначено, що: «1.4.1. У межах строку Позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до розділу 4 даного Договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у пункті 1.1.5. цього Договору з першого дня дії Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.»
Також, відповідно до п.1.5 Договору позики: «У випадку користування Позикою понад строк, встановлений п.1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п.1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 0.99% на день (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», Правил акції ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» «Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Позаакційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,99% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою.».
Тобто, у випадку невиконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором позики, процентна ставка за користування кредитними коштами перераховується з 0,99% в день на 2,99% в день.
Водночас статтею 4 Договору позики («Пролонгація строку позики») визначені умови пролонгації строку позики.
Так, з аналізу пунктів Договору позики, що стосуються можливості пролонгації строку позики, а отже і строку дії Договору позики: пролонгація строку позики (строку дії Договору позики) може відбуватися виключно за ініціативою Позичальника (Відповідача); для можливості пролонгації строку позики (строку дії Договору позики) Позичальник повинен сплатити проценти; продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі, із застосуванням одноразового ідентифікатора, через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди (додаткового договору), що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника.
Як вбачається з матеріалів справи вони не містять ні доказів сплати Відповідачем процентів для ініціювання пролонгації, ні додаткових угод чи договорів, підписаних сторонами Договору позики, а отже в матеріалах справи відсутні докази будь- якої пролонгації Договору позики.
Таким чином, 25.12.2023 року строк кредитування за Договором позики та строк дії Договору позики скінчилися і продовжені не були.
Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зазначено: «101 .Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.»
Тобто, користування позикою не може відбуватися після закінчення строку кредитування, а відповідно нараховувати проценти в порядку ст.1048 ЦК України неможливо, оскільки це суперечить сталій судовій практиці.
Тобто, після 25.12.2023 року Позивач втратив право нараховувати проценти в порядку ст.1048 ЦК України та мав право нараховувати проценти річних виключно як міра відповідальності в порядку ч.2 ст.625 ЦК України.
Щодо обмеження розміру процентної ставки процентів за користування позикою 24.12.2023-25.12.2023 року зазначає, що 22.11.2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» , який набрав чинності 24.12.2023 року.
Даним Законом серед іншого були внесені зміни в Закон України «Про споживче кредитування».
Так, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено частиною 5: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.».
Частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що: «Дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.».
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів -1,5 %».
Разом з тим, перехідні положення законопроекту застосовуються у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Тобто, якщо договір укладено до 24.12.2023 року і строк його дії не продовжувався, то кредитодавець (позикодавець) зобов`язаний був привести умови такого договору до вимог п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», якщо ж договір укладався 24.12.2023 року і пізніше, або строк його дії продовжувався (пролонговувався) 24.12.2023 року і пізніше, то максимальний розмір денної процентної ставки в даному кредитному договорів не може перевищувати 1%.
В даному випадку Договір позики було укладено 25.11.2023 року і закінчив він свою дію 25.12.2023 року, не був пролонгований, тощо.
Таким чином, Позивач зобов`язаний був при нарахуванні процентів за користування кредитом за період 24-25.12.2023 року нараховувати їх за процентною ставкою 2,5% в день.
Щодо детального розміру заборгованості, який визнається Відповідачем, зазначає, що враховуючи умови Договору позики щодо перерахування процентів за період з 25.11.2023 року по 23.12.2023 року по денній процентній ставці 2,99% в день та за період з 24.12.2023 року по 25.12.2023 року по денній процентній ставці 2,50% в день (в силу приписів п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування»), Відповідачем було здійснено відповідний контр-розрахунок заборгованості.
Так, відповідно до зробленого контр-розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 11323, 20 грн, та складається з: 6000, 00 грн - заборгованості за тілом позики; 5323, 20 грн - заборгованості за процентами.
Таким чином, Відповідач визнає частково позовні вимоги Позивача в зазначеному вище розмірі 11323, 20 грн.
13.06.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.194-202).
Зазначає, що відповідач всупереч умовам договору Позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
У відповідності до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Нарахування процентів за кожний день користування позикою позивач підтверджує судовою практикою, яка зазначена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17. В зазначеній справі ВП ВС дійшла наступних висновків:
«У кредитних договорах сторони унормували питання сплати процентів за користування кредитом (п. 121 Постанови).
Відповідно до пункту 6.2 договору про відкриття кредитної лінії № 119 та аналогічного пункту у договорі № 120 нарахування процентів здійснюється щоденно протягом дії цих договорів із розрахунку 360 днів у році, їх нарахування починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів (п.122 Постанови).
Тобто нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів (п. 123 Постанови).
Підстав для неврахування зазначеного, що стало наслідком узгодження сторонами договірних умов, не вбачається, про що судами зроблено правомірний висновок (п.124 Постанови)».
Щодо правової природи процентів після закінчення строку кредитування зазначає, що посилання Відповідача на ст. 1048 ЦК України не заперечує право сторін у договорі позики погодити умови, за яких процентна ставка діє не лише у межах строку дії договору, але й у разі прострочення зобов`язань. Така домовленість передбачена п. 1.5. Договору, згідно з яким у випадку порушення строку повернення позики, процентна ставка змінюється на Позаакційну (Базову) 2,99% на день, і нараховується з першого дня користування позикою.
Вказане є відображенням договірної відповідальності за невиконання зобов`язання, що не суперечить, а навпаки відповідає ч.2 ст.625 ЦК України.
Щодо застосування ч.2 ст.625 ЦК України зазначає, що відповідач помилково ототожнює проценти, нараховані згідно з договором після спливу строку, з процентами відповідальності за ст.625 ЦК України.
Умови договору передбачають застосування процентної ставки саме як форму відповідальності, а не «регулярних» процентів за «правомірне» користування. Застосування ставки 2,99% після строку це наслідок прострочення, що погоджено сторонами.
Щодо відсутностіпролонгації зазначає,що доводивідповідача про«непролонгованість» договоруне маютьзначення,оскільки позовґрунтується нена продовженністроку договору,а направі нараховуватидоговірні процентиу періодпрострочення,що прямопередбачено умовамидоговору;право вимагатипроценти післястроку випливаєіз п.1.5.договору,який погодженообома сторонами;у судовійпрактиці відсутністьпролонгації невиключає можливості нарахування процентів у межах умов договору, якщо боржник не виконав зобов`язання.
Щодо некоректності посилань ввідповідача на справу № 910/17048/17 зазначає, що у постанові, на яку посилається Позивач, Велика Палата розглядала аналогічні договірні умови коли нарахування процентів після строку дії договору було обумовлене сторонами.
Отже, нарахування процентів після 25.12.2023 року є правомірним, оскільки базується на погоджених умовах договору, а також судова практика Верховного Суду не забороняє, а дозволяє таку модель, якщо вона прямо передбачена договором.
Посилання Відповідача на практику ВС є вирваними з контексту і не враховують договірної природи відповідальності у цій справі.
Щодо обмеження розміру процентної ставки процентів за користування позикою 24.12.2023-25.12.2023 року зазначає, що відповідач посилається на Закон України № 3498-ІХ від 22.11.2023 року, який набрав чинності 24.12.2023 року, зазначаючи, що щодо Договору позики, укладеного 25.11.2023 року, необхідно застосовувати обмеження по ставці (2,5% на день з 24.12.2023 по 22.04.2024).
Однак, частина 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» вказує прямо: «...дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.»
Постанова КЦС ВС від 14.02.2024 у справі № 372/698/23: "Правова конструкція п. 5 ст. 8 Закону № 1734-VIII у редакції Закону № 3498-ІХ передбачає обов`язкову умову для застосування ліміту денної ставки пролонгацію договору після дати набрання чинності. За відсутності такої пролонгації дія цієї норми не поширюється на відповідні договори."
Щодо «обов`язку» змінити умови договору Позивачем зазначає, що доводи Відповідача про «обов`язок» Позивача змінити умови чинного договору є безпідставними, оскільки Закон не передбачає ретроспективної дії обмеження ставок до договорів, які не були пролонговані; Договір є чинним правочином, укладеним на законних підставах до набрання чинності нової редакції Закону.
Постанова КЦСВС від29.01.2024у справі№ 592/8986/23:"Фінансоваустанова незобов`язаназмінювати умовичинного кредитногодоговору,укладеного до24.12.2023 року, за відсутності пролонгації після вказаної дати. Обмеження щодо ставки застосовуються prospectively, а не retroactively."
Щодо періоду 24.12.2023-25.12.2023 зазначає, що навіть якби припустити гіпотетичне застосування ставки 2,5% на день, то цей період охоплює лише 2 календарні дні.
Тобто загальна сума відхилення в нарахуванні процентів є мінімальною (менше 60 грн); навіть у разі врахування «завищення» це не впливає на обґрунтованість вимог по суті.
Щодо часткового визнання позову Відповідачем зазначає, що Відповідач фактично не заперечує наявність заборгованості за Договором позики та підтверджує суму у розмірі 11 323, 20 грн, визнаючи як тіло позики, так і нараховані відсотки.
Водночас, Відповідач не обґрунтував повноцінно розрахунок процентів, не надав формулу, докази кількості днів прострочення, дату припинення нарахування процентів тощо.
Отже, станом на день подання позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 35 052,00 гривень, тому просить позов задовольнити у повному обсязі
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, згідно прохальної частини позовної заяви просить розгляд справи провести за відсутності представника (а.с.7).
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить розгляд справи провести за відсутності представника (а.с.210-211).
Дослідивши поданісторонами документи,всебічно іповно з`ясувавшивсі обставинисправи,об`єктивнооцінивши докази,які маютьзначення длярозгляду справиі вирішеннясправи посуті,наданісторонами, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.11.2023 між ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено Договір надання грошових коштів у позику №2243301123, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором vcbfymhmх 25.11.2023 16:45 (а.с.22-30).
Відповідно до п. 1.1. Договору позики, Позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику у розмірі: 6 000 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3, п.1.4 та/або п.1.5 договору, його додатків.
Тип позики - кредит. Мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Процентна ставка фіксована. Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс») - 0,99% на день (361,35 річних). Процентна ставка Позаакційна (базова) - 2,99% на день (1091,35% річних) фіксована (п.1.1.1-п.1.1.5).
Пунктом 1.2 Договору визначено, що строк Позики (строк дії Договору) становить 30 днів.
Згідно з п.1.3 Договору Орієнтовний строк повернення позики - на останній день дії Договору з моменту отримання позики або достроково.
Дата надання позики 25.11.2023. Дата повернення позики 25.12.2023. Повернення Позики та процентів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (картковий) рахунок Позикодавця або через Особистий кабінет на Сайті Позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у терміналах самообслуговування партнерів, перелік яких розміщено на веб-сайті https://finsfera.ua. Моментом зарахування оплати Позики та процентів є момент (дата) зарахування коштів на банківський рахунок Позикодавця або отримання відповіді від партнера Позикодавця про зарахування коштів (п.1.3.1 - п.1.3.3).
Відповідно до п.1.4 Договору позики, на період строку, визначеного п.1.2 договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,99 % (з урахуванням програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») від суми позики за кожний день користування позикою.
Пунктом 1.4.1 Договору позики, визначено, що у межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до розділу 4 договору, то застосовується позаакційна (базова) процента ставка визначена у п.1.1.5 цього Договору з першого дня дії договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Згідно із п.1.5 Договору позики, у випадку користування позикою понад строк, встановлений п.1.2 договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п.1.2 договору умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,99 % на день (з урахуванням програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний Кредит») перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2,99% на день від суми позики за кожен день користування позикою.
Відповідно до п.1.5.1 Договору позики за порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу.
Згідно п.1.7 вказаного Договору позичальник зобов`язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно умов договору не пізніше строку вказаного в п.1.2 та або п.1.3 договору.
Відповідно до п.1.8 зазначеного Договору розрахунок сукупної вартості позики за дисконтною (зниженою) процентною ставкою та терміни платежу згідно строку передбаченого п.1.2 цього договору, зазначені в Графіку розрахунків (таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику), який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №1 до договору).
Також, відповідно до анкети клієнта, таблиці обчислення загальної вартості позики та реальної процентної ставки за договором про надання грошових коштів у позику, паспорту споживчого кредиту, правил надання грошових коштів у позику Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" відповідачу було надано інформацію до укладення договору про споживчий кредит, в якій відображені умови кредитування (а.с.10-11, 31-32, 45-50, 53-65).
Факт перерахування позивачем грошових коштів у сумі 6000, 00 грн на картковий рахунок відповідача підтверджено квитанцією до платіжної інструкції №19686-1354-73271453 від 25.11.2023 (а.с.42).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2243301123 від 25.11.2023 становить 35052, 00 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 6 000, 00 грн, сума заборгованості за процентами 29052, 00 грн (а.с.69).
Під час розгляду справи про перегляд заочного рішення відповідачем було подано копію Контр-Розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів у позику від 25.11.2023 №2243301123, укладений між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем (а.с.181).
Відповідно до ч1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З врахуванням викладеного наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» доведено факт укладення 25 листопад 2023 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 . Договору надання грошових коштів у позику №2243301123 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, надавши кредит в сумі 6000,00 грн відповідачу чого останній не заперечує.
За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин згідно з вимогами статті 204 ЦК України створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним відповідно до приписів статті 526 ЦК України мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до вимог ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми позики та проценти за користування позикою не виконав внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.
Як вбачається із змісту позовної заяви ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику №2243301123 у розмірі 35 052, 00 грн, з яких: 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту: 29 052, 00 грн заборгованість за процентами.
Доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» отриманої у позику за вказаним договором суми позики у розмірі 6000, 00 грн матеріали справи не містять, відповідач в цій частині позовні вимоги визнав, тому вимога позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» про стягнення заборгованості за тілом кредиту 6000, 00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимог в частині стягнення 29052, 00 грн заборгованості за процентами, то суд зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до положень п.1.2 та п.1.3 Договору надання грошових коштів у позику №2243301123 від 25.11.2023 року: строк позики (строк дії договору) становить 30 днів; орієнтовний строк повернення позики на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково, дата надання позики 25.11.2023 року, дата повернення позики 25.12.2023 року.
За умовами договору сторони встановили строк кредитування до 25 грудня 2023 року, однак ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» просить стягнути з відповідачів проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку по 30.06.2024 року.
Оскільки Договором надання грошових коштів у позику №2243301123 від 25.11.2023 року визначений строк його дії, який становить 30 днів, саме протягом даного строку позивач ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки, які, з урахуванням невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у встановлений ним строк та положень п.1.5 цього Договору становлять 2, 99%.
Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 6000 грн, узгодженої процентної ставки у розмірі 2, 99% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів заборгованість відповідача по процентам за Договором надання грошових коштів у позику №2243301123 від 25.11.2023 року становить 5382, 00 грн (6000, 00 грн*2,99 % х 30 днів (строк дії договору, визначений сторонами у п.1.2 договору).
Однак,відповідно доКонтр -Розрахунку заборгованостіпо договорунадання грошових коштів у позику №2243301123 від 25.11.2023, який наданий відповідачем та не спростований позивачем, враховуючи період з 24.12.2023 року по 25.12.2023 року по денній процентній ставці 2,50% в день (в силу приписів п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування») заборгованість відповідача по процентам за Договором надання грошових коштів у позику №2243301123 від 25.11.2023 року становить 5 323, 20 грн.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором надання грошових коштів у позику №2243301123, який був укладений 25.11.2023 року між ним та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», в обумовлені договором строки, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 11 323, 20 грн, з яких: 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 5323, 20 грн заборгованість за процентами.
Згідно ч.1ст.141 ЦПК Україниз відповідача також підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 782, 53 грн.
Керуючись ст.ст.4,81,89, 259,265,268,273,280-282, 354,355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"ІННОВАФІНАНС"загальну сумузаборгованості задоговором позикиу розмірі11323(одинадцятьтисяч тристадвадцять три)грн 20коп, зяких:6000 (шість тисяч) грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту; 5323 (п`ять тисяч триста двадцять три) грн 20 коп заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" судовий збір у розмірі 782 (сімсот вісімдесят дві) грн 53 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС",
м.Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9
Відповідач:
ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_2
Cуддя Н. М. Анциборенко
Судове рішення № 130822099, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 29.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 296/9398/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: