Вирок № 130820815, 07.10.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3217/25

Провадження № 1-кп/466/627/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2025 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12025141380000197 від 07.02.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, громадянина України, з середньо-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє 15.03.2021 року Галицьким районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; 08.04.2021 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років і 6 місяців позбавлення волі, 15.06.2021 року Франківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 роки і 8 місяців позбавлення волі, та який 23.08.2024 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_5 , 06.02.2025 року приблизно о 04 год. 30 хв., за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, підійшли до магазину «Близенько», що знаходиться за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 55, де розташований автомат для розливу питної води «Водолій» № 264, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 , діючи в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», та який продовжений на підставі Указу Президента України від 14.01.2025 року №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за їхніми діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за допомогою заздалегідь заготовлених знарядь для вчинення крадіжки, а саме: викрутки та металевих ножиць, де ОСОБА_5 за допомогою викрутки та невстановлена досудовим розслідуванням особа за допомогою металевих ножиць зірвали навісний замок автомата з продажу питної води «Водолій» з метою отримання доступу до сховища грошових коштів, відігнувши руками металеві дверцята автомата в місці, де розміщений купюроприймач, та шляхом віджиму проникли у сховище, звідки таємно викрали грошові кошти у сумі 4959,00 гривень, чим заподіяли потерпілому майнову шкоду на зазначену суму та розпорядились викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Надав пояснення про те, що вчинив кримінальне правопорушення у зв`язку із життєвими обставинами, які склалися. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.

Від потерпілого ОСОБА_6 надійшла на адресу суду заява про розгляд справи без його участі, претензій до обвинуваченого немає, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.

Оцінюючи покази обвинуваченого, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину повністю і об`єктивно доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід вірно кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

При обранні виду та строку покарання обвинуваченому суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до статті 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи наслідки та обставини вчиненого ним злочину.

Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, зокрема за ст. 185 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання є щире каяття обвинуваченого, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Речові докази по справі, а саме: СD-R диск із записами з зовнішніх камер відеоспостереження з фасаду будинку №5 по вул. Липинського у м. Львові; СD-R диск із записами з зовнішніх камер відеоспостереження з фасаду будинку №9 по вул. Кошиця у м. Львові; СD-R диск із записами з зовнішніх камер відеоспостереження з фасаду будинку магазину «Близенько» по пр. Чорновола, 55 у м. Львові слід зберігати при матеріалах кримінального провадження №12025141380000197 від 07.02.2025 року; вилучені предмети в ході огляду місця події 06.02.2025, а саме змив з купюротримача, який упаковано в паперовий конверт коричневого кольору та фрагмент корпусу навісного замка, який упаковано в спецпакет №СRІ1095678 слід знищити.

Крім того, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 01.04.2025 року (справа №466/2943/25) арешт на речі, які 17.02.2025 року отримано на підставі написаної заяви ОСОБА_5 , а саме: кофта-худі оранжевого кольору, штани сірого кольору, безрукавка синього кольору, куртка сіро-синього кольору, необхідно скасувати після вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з 31 березня 2025р.

Речові докази по справі, а саме: СD-R диск із записами з зовнішніх камер відеоспостереження з фасаду будинку №5 по вул. Липинського у м. Львові; СD-R диск із записами з зовнішніх камер відеоспостереження з фасаду будинку №9 по вул. Кошиця у м. Львові; СD-R диск із записами з зовнішніх камер відеоспостереження з фасаду будинку магазину «Близенько» по пр. Чорновола, 55 у м. Львові - зберігати при матеріалах кримінального провадження №12025141380000197 від 07.02.2025 року; вилучені предмети в ході огляду місця події 06.02.2025, а саме змив з купюротримача, який упаковано в паперовий конверт коричневого кольору та фрагмент корпусу навісного замка, який упаковано в спецпакет №СRІ1095678 знищити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 01.04.2025 року (справа №466/2943/25) на речі, які 17.02.2025 року отримано на підставі написаної заяви ОСОБА_5 , а саме: кофта-худі оранжевого кольору, штани сірого кольору, безрукавка синього кольору, куртка сіро-синього кольору, після вступу вироку в законну силу скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1