Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 462/3081/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(додаткове)
07 жовтня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Постигач О. Б.
секретаря Глушко С. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові заяву представника ОСББ «Фамільний дворик» адвокатаШкольни Алли Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 462/3081/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фамільний дворик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
в с т а н о в и в:
На розглядів Залізничномурайонному судім.Львова перебуваласправа запозовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фамільний дворик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
07.08.2025року відпредставниці позивача адвокатаШкольни А.В.,до судунадійшла письмовазаявапро ухваленнядодаткового рішенняусправі,із змістуякої вбачається,що останняпросить судстягнути звідповідачки накористь позивача8800,00грн.витрат напрофесійну правничудопомогу. Заява обґрунтована зокрема тим, що при розгляді справи позивачем були понесені судові витрати з оплати послуг професійної правничої допомоги у розмірі 20000,00 грн., про що було заявлено у позовній заяві при орієнтовному розрахунку судових витрат.
Учасники процесу в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Від представниці позивача адвоката Школьни А. В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд заявипро ухвалення додаткового рішенняу справі без участі позивача, у якій вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду вказаної заяви.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Відтак, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін.
Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вивчивши матеріали справи № 462/3081/25, дійшов таких висновків.
Представниця позивача адвокат Школьна А.В. звернулась до Залізничного районного суду м.Львова із позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за період з 01.04.2021 року по 31.03.2025 року у розмірі 34937,34 грн., яка складається з: заборгованості за житлово-комунальні послуги, у розмірі 20392,36 грн., 3% річних у розмірі 2398,48 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 12146,50 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Залізничногорайонного судум.Львова від31.07.2025року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фамільний дворик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено частково.
Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз чинного цивільного процесуального законодавства дає підстави стверджувати, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
У змісті позовної заяви представником позивача, на виконання п. 9 ч. 3ст. 175 ЦПК Українизазначено, що при орієнтовному розрахунку судових витрат на час пред`явлення позову судові витрати складають 3028,00 грн. судового збору та 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
До заяви про ухвалення додаткового рішення представницею позивача додано: копію Договору про надання правничої допомоги від 27.03.2024 року № 37/24, копію Протоколу про узгодження гонорару від 27.03.2024 року (додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 27.03.2024 року № 37/24), копію рахунку від 25.04.2024 року № INV-001932 на суму 8800,00 грн., копію Акту приймання-передачі послуг від 05.08.2025 року № 67/25-2, копію платіжної інструкції від 01.05.2025 року № 4082.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі №922/1964/21 зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, міститься висновок про те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Поряд з вказаним необхідно наголосити увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Вказане висловлено у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 року справа № 127/1415/20, від 03.08.2022 року справа № 569/1159/20, від 04.08.2022 року справа № 761/20215/19.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право вказати обґрунтовані заперечення проти таких вимог, що в даному випадку відповідач не вчинив, що як наслідок виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Тобто, саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22.
Відповідачкою ОСОБА_1 не подано жодних заперечень щодо розміру понесених відповідачем витрат на правову допомогу.
Враховуючи надані представницею позивача документи, які в повній мірі підтверджують факт надання ОСББ «Фамільний дворик» послуг з правової допомоги, вищезазначені висновки Верховного Суду, а також ненадання ОСОБА_1 належних та допустимих доказів, в тому числі конкретних доводів, які б свідчили про необґрунтованість та неспівмірність витрат на правничу допомогу, які понесені позивачем, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Фамільний дворик» слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 800 грн.
Керуючисьст. 270 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Заяву представника ОСББ «Фамільний дворик» адвокатаШкольни Алли Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 462/3081/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фамільний дворик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фамільний дворик» витрати на правову допомогу у розмірі 8800 (вісім тисяч вісімсот) гривень 00 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фамільний дворик», код ЄДРПОУ: 41405924, місцезнаходження: 79071, м. Львів, вул. Кульпарківська, 230А, корпус 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , власниця нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Постигач О. Б.
Судове рішення № 130820689, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 07.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 462/3081/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: