Ухвала суду № 130820448, 06.10.2025, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/190/25

4-с/301/2/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2025 р.

Іршавський районний суд

Закарпатської області

в складі:

головуючого - судді Золотар М.М.

при секретарі - Симканич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві,-

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2025 року товариство ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з скаргою на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Посилається на те, що рішенням Іршавського районного суду від 28 травня 2025 року було позов скаржника до ДП «Ліси України» задоволено та визнано незаконним наказ про звільнення з посади лісничого лісництва ім. Маурера ДП «Ліси України», поновлено на раніше займаній посаді, а також стягнути на його користь втрачений заробіток за час вимушеного прогулу.

Цим же рішенням суд допустив негайне виконання рішення в частині поновлення на відповідній посаді та в частині стягнення із відповідача заробітної плати за один місяць.

28 травня 2025 року Іршавським районним судом було видано відповідний виконавчий лист по справі № 301/190/25.

Після встановлення конкретного відділу виконавчої служби, який обслуговує територію, на якій знаходиться ДП «Ліси України», в червні-місяці 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою від 18.06.2025 року про відкриття виконавчого провадження по вказаному виконавчому листу з метою виконання рішення суду в частині негайного виконання судового рішення.

Отримавши вищевказані документи, відділ виконавчої служби, а конкретно заступник начальника Печерського відділу ДВС Дикий О.О., замість того, щоб прийняти виконавчий лист до виконання, повернув його без винесення постанови, посилаючись на невідповідність виконавчого листа вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись із такими діями, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», стягувач звернувся із відповідною скаргою до начальника Печерського відділу ДВС Ярошевської І.І. із проханням усунути допущене порушення закону, його законних прав та просив прийняти до виконання виконавчий лист і забезпечити проведення по ньому відповідних виконавчих дій для виконання рішення суду.

У відповідь на скаргу начальник Печерського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції / м. Київ/ Ярошевська І.І. постановою від 24.07.2025 року визнала дії заступника начальника відділу Диких О.О. про повернення без виконання виконавчого листа № 301/190/25, виданого Іршавським районним судом 28.05.2025 року, такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого рішення Іршавського районного суду в частині поновлення на посаді лісничого лісництва ім. Маурера ДП «Ліси України» та стягнення втраченого заробітку за один місяць, і надалі залишається невиконаним.

Копію постанови було отримано звичайним поштовим відправленням 02 серпня 2025 року, що підтверджується даними поштового повідомлення.

Вказану постанову і дії начальника Печерського відділу ДВС при розгляді скарги щодо повернення виконавчого листа по справі № 301/190//25 вважає незаконними.

Незважаючи на наявність в оскаржуваній постанові посилальна значну кількості норм діючого законодавства, які, на думку начальника Печерського відділу ДВС, давали підставу для повернення виконавчого листа без прийняття його до виконання, суть оскаржуваного рішення зводиться до того, що виконавча служба не може приймати до виконання виконавчого листа, в якому зазначено необхідність виконання двох дій зобов`язального характеру (поновлення на роботі) та майнового характеру (стягнення коштів).

Проте, наведені у постанові мотиви повернення виконавчого листа без прийняття до виконання є надуманими і незаконними, направленими на свідоме невиконання судового рішення.

Виданий Іршавським районним судом виконавчий лист по справі № 301/190/25 повністю відповідає всім вимогам закону.

Таким чином, повернення виконавчого листа без прийняття до виконання із-за невідповідності виконавчого документа передбаченим Законом вимогам регламентовано виключно ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», і оскільки жодного перерахованого у вказаній нормі недоліку виконавчого листа не встановлено, немає жодної правової підстави для повернення виконавчого листа по даній справі без прийняття його до виконання.

Вказана в оскаржуваній постанові підстава нібито невідповідності виконавчого листа нормам Закону, що давала право на повернення листа без виконання, є надуманою і абсолютно незаконною.

Перераховані в оскаржуваній постанові норми Закону України «Про виконавче провадження», а саме стаття 1, стаття 26, стаття 48, стаття 63 та стаття 65 не регламентують вимоги до виконавчого документа та підстави для його повернення без виконання у разі невідповідності вимогам закону. Ці норми стосуються інших правовідносин, а саме суті виконавчого провадження, змісту заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, порядку звернення стягнення на майно та кошти боржника та порядок виконання рішення суду за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Ці норми взагалі не стосуються даної справи на даній стадії примусового виконання рішення суду - стадії прийняття виконавчого листа та заяви про відкриття виконавчого провадження по такому листу.

Крім того, в оскаржуваній постанові, в додаток до всього, є безпідставне посилання і на необхідність зазначення у виконавчому листі солідарного обов`язку чи права стягнення у разі ухвалення рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів.

Вказане посилання в постанові не має ніякого значення для даної справи, оскільки рішення Іршавського районного суду 28 травня 2025 року ухвалено на користь одного позивача, а відповідач по справі також є єдиним. Але наявність вказаного доводу в оскаржуваній постанові, зайвий раз підтверджує надуманість рішення в цілому про повернення виконавчого листа без його прийняття.

Стягувач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, а подав заяву ( а. с. 35), якою подану скаргу підтримав, просив її задовольнити, а справу розглянути в його відсутності.

Боржник, державний виконавець або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином ( а. с. 33, 34), причини неявки суд не повідомили, тому справу у відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК розглянуто у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скаргу слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

В судовому засідання належними доказами встановлено, що рішенням Іршавського районного суду від 28 травня 2025 року позов скаржника до ДП «Ліси України» задоволено та визнано незаконним наказ про звільнення з посади лісничого лісництва ім. Маурера ДП «Ліси України», поновлено на раніше займаній посаді, а також стягнути на його користь втрачений заробіток за час вимушеного прогулу.

Цим же рішенням суд допустив негайне виконання рішення в частині поновлення на відповідній посаді та в частині стягнення із відповідача заробітної плати за один місяць.

28 травня 2025 року Іршавським районним судом було видано відповідний виконавчий лист по справі № 301/190/25.

В червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою від 18.06.2025 року про відкриття виконавчого провадження по вказаному виконавчому листу з метою виконання рішення суду в частині негайного виконання судового рішення.

Отримавши виконавчий лист, заступник начальника Печерського відділу ДВС Дикий О.О. повернув його без винесення постанови керуючись п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» без прийняття до виконання, посилаючись на зазначення в ньому виконання двох дій зобов`язального характеру (поновлення на роботі) та майнового характеру (стягнення коштів).

Проте, такі дії є надуманими і незаконними, направленими на свідоме невиконання судового рішення.

Так, повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання регламентовано виключно, і тільки, статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», й відповідно до п. 6 ч. 4 цієї норми виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника -фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб -платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника -фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Виданий Іршавським районним судом виконавчий лист по справі № 301/190/25 повністю відповідає всім перехованим вимогам.

Таким чином, повернення виконавчого листа без прийняття до виконання із-за невідповідності виконавчого документа передбаченим Законом вимогам регламентовано виключно ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», і оскільки жодного перерахованого у вказаній нормі недоліку виконавчого листа не встановлено, немає жодної правової підстави для повернення виконавчого листа по даній справі без прийняття його до виконання.

Відповідно ч. 1 до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, а про подання скарги суд повідомляє відповідний орган виконавчої служби.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин суд приходить до висновку про обгрунтованість та підставність вимог стягувача, тому такі підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, ст. ст. 4, 26 та 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Визнати дії заступника начальника Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Диких О.О. з повернення виконавчого листа по справі № 301/190/25, виданого 28.05.2025 року Іршавським районним судом, неправомірними.

Зобов`язати заступника начальника Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Диких О.О. прийняти виконавчий лист по справі № 301/190/25, виданий 28.05.2025 року Іршавським районним судом, та відкрити виконавче провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: М.М. Золотар