Постанова № 130819284, 08.10.2025, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

08.10.2025

Справа № 494/1536/25

Провадження № 3/494/532/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2025 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП), -

встановив:

після повторного авторозподілу справи в провадження судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю. надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №384864 від 08.07.2025 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 08.07.2025 року о 08.40 год. по вул. Миру 9 в м. Березівка ОСОБА_1 керував автомобілем Mazda д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Від керування відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водієві, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак надав свої заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначив наступне. 08.07.2025р. після зупинки його автомобіля поліцейський не повідомив останнього про підстави зупинки, які визначені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». В супереч п.3 ч.1 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» поліцейські не роз?яснили водію про причину зупинки транспортного засобу. 08.07.2025р. відносно ОСОБА_1 не складалося постанови про скоєння ним будь-якого правопорушення Правил дорожнього руху, що підтверджується відсутністю зазначеної постанови у матеріалах даної справи. Вважає, що поліцейські не мають права зупиняти водія з підстави необхідності проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки підстави для проведення такого огляду поліцейські можуть встановити вже після зупинки транспортного засобу та встановлення порушення правил дорожнього руху. З даного приводу просить врахувати позицію Одеського апеляційного суду, яка викладена у постанові від 15.05.2025 року (справа 494/321/25).

Також ОСОБА_1 зазначає, що співробітниками поліції не дотримано процедури огляду на стан сп`яніння. При складані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №38486484 від 08.07.2025року поліцейськими не було дотримано пункту 3 розділу 1 та пункту 1 розділу Інструкції №1452/735 від 09.11.2015, оскільки лише за наявності виявлених поліцейським алкогольного сп?яніння та повідомлення про їх наявність водієві, поліцейський має підстави в закладі охорони здоров?я вимагати від водія пройти огляд на стан сп?яніння за допомогою спеціальних технічних засобів або перед оглядом на стан сп?яніння ОСОБА_1 поліцейським не було зазначено жодної з ознак алкогольного сп?яніння, що передбачені пунктом 3 Розділу 1 Інструкції, у водія не було виявлено трьох ознак алкогольного сп?яніння. Більше того, слід зазначає, що визначені ознаки сп?яніння ОСОБА_1 , про які зазначають поліцейські у протоколі, не підтверджені актом огляду на стан сп?яніння, який не було складено поліцейськими. З відеозапису вбачається, що він під час спілкування з поліцейськими вів себе адекватно, спокійно відповідав на запитання, тобто його поведінка відповідала обстановці. Стверджує, що повідомив поліцейським, що на передодні він дізнався в Березівському РТЦК, що його брата, який перебував на службі в ЗСУ оголосили зниклим безвісти, тому він морально переживає за свого брата.

В долученому до справи направлені до Березівської ЦМЛ від 08.07.2025р. поліцейський Колісніченко A.l. в графі «у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп?яніння» не зазначив жодних ознак сп?яніння у ОСОБА_1 , які були ним встановлені. Вказаним поліцейським лише було зафіксовано у направлені, що « ОСОБА_2 від продуву приладу «Драгер» відмовився законом порядку".

Також ОСОБА_1 зазначає, що рапорт працівників поліції не є доказом його вини, а також йому не було роз`яснено ст. 268 КУпАП.

Враховуючи наведене просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАПпрацівниками поліції надано наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №384864 від 08.07.2025 року від 08.07.2025;

- рапорт інспектора СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції А. Колісніченка від 08.07.2025;

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, іншого сп`яніння від 08.07.2025 року;

- один диск з відеозаписом, на якому відображено зафіксовані обставини справи.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1ст. 130 КУпАП,як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

У відповідності до положеньст. 1 КУпАП, завданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїзаконів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст.247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості.

Згідност. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно допункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання п. 2.5 ПДРУкраїни має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП, яка встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що працівники поліції зупинили транспортний засіб, яким він керував без достатніх правових підстав, поліцейські належним чином не задокументували та не доведи факту порушення ним ПДРУкраїни, що слугувало б підставою для зупинки його транспортного засобу, що не відповідає положеннямст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Перевіривши матеріали справи та дослідивши наявний в матеріалах справи відеозапис, суд погоджується із вищезазначеними доводами, з огляду на наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначеноЗаконом України «Про Національну поліцію».

Закон України «Про національну поліцію»надає працівникам поліції повноваження зупинити транспортний засіб у випадках перелік яких є вичерпний та міститься устатті 35 цього Закону.

Відповідної вищезазначеної статті: поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушивПравила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Закону України «Про національну поліцію»надає працівникам поліції повноваження зупинити транспортний засіб у випадках перелік яких є вичерпний та міститься устатті 35 цього Закону.

Частиною 3ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Положення вказаної статті регламентуються з приписами п. 3 ч. 1ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», якими визначено, що водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи.

Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Оцінка доказів, відповідно дост. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

При цьому, в даному випадку матеріали справи не містять доказів, які можуть підтверджувати законність зупинення працівниками поліції транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_1 . Будь-яких постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху до матеріалів справи не долучено.

Рапорт старшого лейтенанта поліції А. Колісніченка Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 08.07.2025, як доказ, що підтверджує факт можливого перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння або наявності в нього явних ознак алкогольного сп`яніння та керування ним в такому стані транспортним засобом марки Mazdaд.н.з. НОМЕР_1 о 08 год. 40 хв., який би надав право поліцейському у відповідності із п.7) ч.1ст.35 Закону України «Про Національну поліцію»зупиняти транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 08.07.2025 року о 08 год. 40 хв., з огляду на правову позицію ВС, яку викладено у постанові КАС ВС у справі № 524/5741/16-а, не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, а тому до уваги не приймається.

Згідно із п.2 розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п.10 розділу II Інструкції, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейськими, зазначаються в акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейськими, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Вказаний акт встановлює або перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, або відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і лише на підставі такого акту може бути складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП.

Із оглянутого судом відеозапису, вбачається, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не був складений працівниками поліції відносно ОСОБА_1 .

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими вів себе спокійно, логічно відповідав на поставлені запитання, його поведінка відповідала обстановці.

Також, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №384864 від 08.07.2025 року не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в діянні, передбаченому ч.1ст. 130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv.the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Крім цього, працівниками поліції не роз`яснено водію в повному обсязі його права передбачені ст. 268 КУпАП. Часткове роз`яснення відбулось, однак не в повному обсязі і не перед початком оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення (відеозапис 09:09 год 08.07.2025 року).

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленої встатті 62 Конституції Українипрезумпції невинності.

Як регламентованост. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Положенняст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з п. 1 ч.1ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП, не доведена, тому в його діях відсутні подія і склад вказаного адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження в справі слід закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючисьст. 62 Конституції України, ст.7, ч. 1 ст.130, ст.245, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.ст.251,252,256,266,280,283,284,287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , 02.05.1971 року за ч. 1ст. 130 КУпАПзакрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя Панчишин А.Ю.