Рішення № 130807865, 06.10.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2025 року Справа № 280/6203/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ поліції № 6 Запорізького районного управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними діями звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомити Національну поліцію, а саме відділ поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення від 08 січня 2025 року (ЄО № 510) відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку ОСОБА_1 та виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Крім того, просить судові витрати стягнути з відповідача.

Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Шокарєвою А.В., яка діє на підставі ордеру серії АР №1252903 від 17.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач протиправно прийняв рішення в січні 2025 року щодо звернення до відділу поліції №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про необхідність доставлення ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП. Разом з тим, позивач має відстрочку на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Станом на 17.07.2025 позивач перебуває у розшуку, а строки розгляду справи про адміністративне правопорушення та/або строки притягнення до адміністративної відповідальності сплинули, але відповідач не зняв з розшуку та не повідомив про результати розгляду заяви письмово, що стало підставою для звернення з позовом до суду. Вважає, що відповідач не мав права вчиняти жодних дій до вирішення питання щодо надання позивачу відстрочку відповідно до пункту 60 Порядку №560, тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Оскільки факти притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні, відомості про порушення позивачем правил військового обліку внесені безпідставно.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

04.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку в другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) і 25.11.2024 на нього за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано повістку №1408927 про його виклик на 09:00 годину 08.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення на його задекларовану ним домашню адресу. В подальшому вказана повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_5 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду порушив вимоги ч. 1 та 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке було вчинене в особливий період. Тому, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів Національної поліції України було подано звернення про розшук ОСОБА_1 , для встановлення його місця перебування та його доставлення, як такого що вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП, тобто порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 правомірно звернувся до відділу поліції №6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області з приводу доставлення позивача ОСОБА_1 , для складання відносно нього протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, як порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке було вчинене в особливий період і на

05.08.2025 судом отримано заяву ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому повідомлено, що підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про розшук та доставлення ОСОБА_1 слугувало порушення під час дії особливого періоду вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу, а саме не з`явився по повістці №1408927 від 25.11.2024 на 09:00 годину 08.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1. Звернення за №Е892419 до органів Національної поліції України про доставлення гр. ОСОБА_1 було 18.12.2024 автоматично сформоване в електронному вигляді через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тому надати до суду ІНФОРМАЦІЯ_2 можливості не має. Повідомляє, що протоколів про адміністративні правопорушення та постанов по справам про адміністративні правопорушення за ст. ст. 210-210-1 КУпАП, ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ОСОБА_1 не складалося.

14.08.2025 до суду надійшли заперечення представника позивача, в яких зазначено, що наданий відповідачем опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610237529840 від 07.03.2025 не підтверджує того факту, що позивачу направлялась саме повістка № 2872871, оскільки в ньому відсутні як підпис відправника, так і підпис з печаткою працівника поштового зв`язку. Таким чином, відсутні докази того, що відповідач здійснював виклик позивача відповідно до вимог Порядку № 560 за допомогою повістки. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Так як відповідач не здійснив оповіщення позивача належним способом, у діях позивача відсутні ознаки адміністративного правопорушення, а тому підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні. Оскільки позивачем не було вчинено адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210, 210-1 КУпАП, у відповідача відсутні підстави, подання звернення до органів Національної поліції про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210, 210-1 КУпАП, а тому такі дії відповідача є протиправними. Строки накладення адміністративного стягнення за вчинення позивачем адміністративного правопорушення закінчилися 08.03.2025, тому з 09.03.2025 провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю. Просить не брати до уваги при винесенні рішення по справі надані відповідачем докази направлення повістки №1408927 від 25.11.2024 як неналежні докази по справі.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 22.07.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ поліції № 6 Запорізького районного управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області; зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк для надання відзиву на позовну заяву надати до суду докази по справі.

Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді на підготовці суддів окружних адміністративних судів, що проводилось Національною школою суддів України в період з 22.09.2025 по 26.09.2025, згідно з довідкою Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/88 від 23.09.2025.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до відомостей військово-облікового документа «Резерв+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) (дата взяття на облік 17.11.2024) та станом на 25.06.2025 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дата уточнення даних 10.07.2024.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 05.06.2025 №Ю/6611 представника позивача повідомлено, що 04.03.2025 та 20.05.2025 на засіданнях комісії з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_8 заяви ОСОБА_1 розглянуті. Запитувані документи та інформація відносно ОСОБА_1 містять інформацію з обмеженим доступом.

Листом Головного управління Національної поліції в Запорізькій поліції від 09.06.2025 №1435/2/02-2025 представника позивача поінформовано, що згідно з даними БД «Розшук» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у державному розшуку не перебував та станом на 10.06.2025 не перебуває. Станом на 10.06.2025 в системі ІПНП міститься інформація про реєстрацію в ІП «Єдиний облік» у відділі поліції №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за №510 від 08.01.2025 звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) про необхідність доставлення ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП. Звернуто увагу, що інформація відносно ОСОБА_1 надійшла до вказаного підрозділу в електронному вигляді відповідно до пункту 56 Положення шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС.Електронне звернення формується в інформаційних ресурсах МОУ у вищезазначеному форматі, рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

25.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 (Оріхів) сформовано повістку №1408927, якою викликано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 08.12.2024 о 09:00 годині для уточнення даних. На підтвердження направлення повістки на адресу проживання ( АДРЕСА_2 ) надано копію конверта з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення (форма 107П).

Вважаючи протиправними дії щодо звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 до органу поліції щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025. Указом Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Отже, військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Аналогічні обв`язки військовозобов`язаних закріплені у пунктах 21, 23 та 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Статті 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Щодо доводів позивача про наявність у позивача відстрочки, застосування презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення та сплив трьохмісячного строку для накладення адміністративного стягнення за статтями 210, 210-1 КУпАП, то суд наголошує, що в межах цієї адміністративної справи не вирішується питання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення. Так само суд не перевіряє підстави надіслання повістки, оскільки предметом цього спору є внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та звернення ТЦК та СП до органу поліції щодо необхідності доставлення позивача, проте не відносини між військовозобов`язаним ОСОБА_1 і ТЦК та СП з приводу дотримання правил військового обліку, що становить окремий спір

При цьому, суд вказує на те, що звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є заходом впливу з метою вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Наведене кореспондується і з положеннями статті 259 КУпАП, де передбачено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено також Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 79 вказаного Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Приписами частини першої статті 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, пунктом 56 якого передбачено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Як установлено судом з матеріалів справи, зокрема із витягу з військово-облікового документа «Резерв+», сформованого 25.06.2025, позивач ОСОБА_1 , уточнив дані 10.07.2024. При цьому адресою його проживання, як і зареєстрованим місцем проживання, зазначено: АДРЕСА_3 .

25.11.2024 другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 (Оріхів) сформовано повістку №1408927, якою викликано ОСОБА_1 , на 08.12.2024 о 09:00 годині для уточнення даних, на підтвердження надіслання якої відповідачем надано копію конверта з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення (форма 107П). Поштовою адресою отримувача визначено: Шевченка, 19, Комишуваха, Запорізька.

Абзацом третім підпункту 2 пункту 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

При цьому суд зазначає, що органи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки несуть відповідальність за надсилання військовозобов`язаному відповідних повісток. Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, сам по собі не є достатнім для того, щоб стверджувати про факт порушення прав військовозобов`язаного. Нормами Порядку №560, прийнятого на виконання статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чітко закладено презумпцію обізнаності військовозобов`язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов`язаним) місцем проживання.

Водночас, під час дослідження наданих відповідачем доказів на підтвердження факту направлення та вручення ОСОБА_1 повістки про виклик, суд враховує приписи правил надання послуг поштового зв`язку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі Правила №270).

Відповідно до пункту 73 Правил №270 інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку.

Докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.

Крім того, пунктом 16 Правил №270 передбачено, що повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».

Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей (пункт 17 Правил №270).

Затверджена АТ «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/ua/zrazky-oformlennia-blankiv-ta-typovi-dokumenty) форма бланку опису вкладення «Ф.107» окрім відомостей про вміст вкладення, назву та адресу отримувача, містить місце для підпису відправника, працівника поштового зв`язку та відбитку календарного штемпеля.

Суд зазначає, що наданий відповідачем опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610210628994 не містить підпису відправника, працівника поштового зв`язку та відбитку календарного штемпеля, у зв`язку з чим суд погоджується з доводами представника позивача, що надані відповідачем докази в повній мірі не підтверджують надіслання належним чином позивачу повістки. Накладення електронного підпису на опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення оператором поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (напис якого міститься на досліджуваному описі) не передбачено.

Щодо вказаних суперечностей відповідач належних пояснень до суду не надав, з огляду на що суд не враховує надані відповідачем докази щодо надіслання позивачу повістки про виклик як належні.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість звернення відповідача до органів поліції з питання складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, з метою доставлення ОСОБА_1 до уповноважених органів, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача направити до відділу поліції повідомлення про відсутність факту порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 не притягнутий до адміністративної відповідальності. Факт відсутності складення ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо позивача протоколів про адміністративні правопорушення та постанов по справам про адміністративні правопорушення за статтями 210-210-1 КУпАП підтверджується також листом відповідача від 04.08.2025 №Ю/5034. При цьому, незважаючи на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності, у застосунку «Резерв+» (який є складовою Реєстру), відповідачем була відображена інформація про те, що позивачем «вчинено порушення правил військового обліку».

Оскільки факт притягнення до адміністративної відповідальності позивача відсутній, протокол за порушення статей 210, 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 не складався, відповідно, відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення правил військового обліку внесені безпідставно.

Той факт, що позивач особисто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 за повісткою для уточнення даних, чим порушив Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу», не є відомостями, які вносяться до реєстру, оскільки це не є фактом притягнення до відповідальності. Внесення до Реєстру даних про позивача призвело до порушення його прав, оскільки, як встановлено, до Національної поліції надсилалося звернення уповноваженими особами про доставлення ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.

Враховуючи те, що за приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , як орган ведення Реєстру, вчинити певні дії.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 17.07.2025 № 4796-9876-8786-0311 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у зверненні до Відділу поліції № 6 Запорізького районного управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 направити до Відділу поліції № 6 Запорізького районного управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повідомлення про відсутність факту порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Третя особа Відділ поліції № 6 Запорізького районного управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, місцезнаходження: вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 12-Б, м.Запоріжжя, 69089; код ЄДРПОУ 40108688.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.10.2025.

Суддя К.В.Мінаєва