Ухвала суду № 130807863, 07.10.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

07 жовтня 2025 року Справа № 280/982/25 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 4559/08010710 від 04.10.2023.

Ухвалою судді від 14.02.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.03.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 19.03.2025.

Ухвалою суду від 19.03.2025 підготовче засідання відкладене на 02.04.2025.

Ухвалою суду від 02.04.2025 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №500/2276/24 щодо строку звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 04.08.2025 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 13.08.2025.

05.08.2025 представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою суду від 13.08.2025 подовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 30.09.2025.

29.09.2025 представником позивача, подано додаткові пояснення, в яких висловлено заперечення щодо заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 30.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів їх поважності.

06.10.2025 представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій посилається на те, що на момент звернення страховою компанією до суду, остання правова позиція Великої Палати Верховного Суду, яка полягає в тому, що строк звернення до суду у 1095 днів поширюється на право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення, була чітко сформульована в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 та від 13.04.2023 року у справі №320/12137/20. З огляду на викладене, на час подання позовної заяви позивач діяв, спираючись на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, та мав достатні підстави для правомірних очікувань, що строк звернення до суду дотримано. Наголошує, що висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24, про те, що у разі якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, то строк звернення до суду становить 6 місяців, були сформовані вже після подання страховою компанією позовної заяви. Вказує, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. Також посилається на те, що податкову перевірку, за наслідками якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, було проведено у зв`язку з процедурою реорганізації юридичної особи. Вказує, що з 14.03.2023 було розпочато відповідні процедурні заходи щодо реорганізації юридичної особи ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА». До підписання передавального акту, з метою недопущення змін даних у ньому, було звільнено усіх працівників компанії (в тому числі, Дирекції з правового захисту), протягом 2023 року було закрито усі банківські рахунки надавачами платіжних послуг. Зважаючи на викладене, у ПрАТ «УАСК АСКА» була відсутня об`єктивна можливість сплатити судовий збір за подання позовної заяви та інші витрати, пов`язані з розглядом справи. 23.05.2024 року Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (код ЄДРПОУ 13490997) припинено, 29.07.2024 року до архівної установи за місцезнаходженням ПрАТ «СК «ВУСО» (м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31) було передано документи, що підлягають довготривалому зберіганню, в тому числі, і усі документи, пов`язані з проведенням та результатами документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області. Отже, на думку позивача існували обставини, які перешкодили та об`єктивно завадили позивачу звернутися до суду із позовною заявою у шестимісячний строк, оскільки ПрАТ «УАСК АСКА» перебувало в процесі реорганізації, а ПрАТ «СК «ВУСО» не набуло права звернення до суду в якості правонаступника. Таким чином просить суд поновити строк на подання позовної заяви.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним, позовом, наведеним позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.

Згідно частиною 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України, зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24, яка є подібною до справи, що розглядається, і за предметом спору, і за суб`єктним складом, і за правовою природою правовідносин, зазначила, що за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина другастатті 122 КАС України).

У справі, що розглядається, предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення податкового органу від 04.10.2023 № 4559/08010710, яке було отримано платником податку 09.10.2023.

Водночас, позовну заяву подано до адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, лише 07.02.2025.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала позовну заяву. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі, підтверджені належними доказами, обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків.

Необхідно також вказати, що Верховний Суд в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач покликається на причини пропуску строку звернення до суду, які вже були ним заявлені раніше і які визнані судом неповажними.

При цьому ухвалою суду від 30.09.2025 позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів їх поважності.

Проте, подана представником позивача 06.10.2025 заява про поновлення процесуального строку не містить інших підстав поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, окрім тих, які вже були викладені позивачем в додаткових письмових поясненнях від 29.09.2025 та оцінка яких надана судом в ухвалі від 30.09.2025, отже, вимоги ухвали суду від 30.09.2025 не виконано, інших поважних причин поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не наведено, належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд, крім іншого, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 241, 243, 248, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07.10.2025.

Суддя М.О. Семененко