Ухвала суду № 130802289, 07.10.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4909/25

Провадження № 2/466/2340/25

У Х В А Л А

07 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Комарницької В.-М. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівське-33 Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и в:

23.05.2025 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівське-33 Плюс» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги за період листопад 2023 по квітень 2025 року в розмірі 9537,16 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач забезпечує утримання багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де розташована квартира АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_1 .

З метою належного утримання будинку та прибудинкової території, сприянні мешканцям в отриманні житлово-комунальних послуг позивачем укладено ряд договорів з іншими підприємствами, зокрема і про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №75321 від 10.04.2023 року.

Відповідні підприємства та організації виконують взяті на себе зобов`язання та надають відповідні послуги, а ОСББ проводить їх оплату за рахунок коштів, які надходять від власників приміщень. Зокрема, за електричну енергію, що поставляється ТОВ «Львівенергозбут» позивач проводить оплату на підставі виставленого рахунку.

Однак, відповідач своїх обов`язків належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість перед ОСББ в розмірі 9537,16 грн, що включає в себе заборгованість по сплаті за електроенергію за період з листопада 2023 року по квітень 2025 року в розмірі 3535,68 грн, заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з листопада 2023 року по квітень 2025 року в розмірі 6001,48 грн у зв`язку з цим позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 17 червня 2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23.07.2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому вона просила відмовити у задоволенні позову, оскільки заборгованість нею погашена у добровільному порядку.

В судове засідання представник позивача не з`явився, скерував на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій зазначив, що дійсно відповідачем після відкриття провадження у справі заборгованість за житлово-комунальні послуги була погашена у повному обсязі у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на правову допомогу та сплачений судовий збір.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена про час, місце та дату розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.

Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, з приводу якого виник спір (правовий конфлікт) між позивачем і відповідачем (див., зокрема постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 у справі № 916/542/18, від 01 серпня 2019 року у справі № 916/1743/18, від14 вересня 2021 року у cправі № 909/243/18).

При цьому підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Такі висновки викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 916/1042/22, від 10 квітня 2024 року у справі № 754/11753/21, від 22 травня 2024 року у справі № 204/1150/23.

Закриття провадження в справі в зв`язку з відсутністю предмета спору можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року в справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19)).

Як вбачається з долученої до відзиву на позовну заяву платіжної інструкції від 06.07.2025 року відповідачем погашена заборгованість за житлово-комунальні послуги у повному обсязі, що в свою чергу підтверджується заявою самого позивача.

Відтак, суд приходить до висновку, що у даній справі відсутній предмет спору, оскільки заборгованість, яка була предметом спору погашена відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

У своїй заяві від 19.08.2025 року представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, зокрема: витрати на правову допомогу та сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір.

Що стосується стягнення з відповідача судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак, суд приходить до висновку про повернення з державного бюджету позивачу сплаченого судового збору при поданні позовної заяви.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Питання щодо розподілу судових витрат у разі закриття провадження у справі врегульоване статтею 142 ЦПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується нормами частини третьої статті 142 ЦПК України, яка визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача за виключенням, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. Тобто друге речення частини третьої стаття 142 ЦПК України повинно застосовуватись у системному зв`язку із першим реченням, де йдеться про відмову позивача від позову.

Водночас, за обставинами цієї справи, позивач не відмовлявся від позову, а провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження передбачено частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Таким чином, як зазначив Верховний Суду складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 серпня 2025 року у справі № 760/3104/24, процесуальний закон не передбачає компенсації судових витрат позивачу внаслідок закриття провадження у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Також подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 308/12079/18 від 21 квітня 2021 року у справі № 199/9188/16, від 03 квітня 2024 року у справі № 461/4349/23.

Отже, оскільки провадження у справі закривається у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України), підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 13, 77, 78, 134, 137, 141, 255, 260, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівське-33 Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги закрити.

Повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Львівське-33 Плюс» з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень), згідно платіжної інструкції № 551 від 21.05.2025.

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Львівське-33 Плюс» у стягненні витрат на правову допомогу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: О. І. Баєва