Ухвала суду № 130802252, 06.10.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9142/25

Провадження № 2-з/466/82/25

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

06 жовтня 2025 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м.Львова Торська І.В. вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановила:

02 жовтня 2025 року заявниця подала до суду заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 , що буде поданий у строки, визначені ст. 152 ЦПК України, про визнання противправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, шляхом накладення арешту на замельну ділянку площею 0,0475 га, яка розташована у АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 4610137500:03:004:0136.

В обґрунтування заяви покликається на те, що на розгляд Шевченківського районного суду м. Львова готується позовна заява про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0475 га, за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 4610137500:03:004:0136 та її кадастровий номер; зобов`язати Гловне управління Держгеокадастру у Львівській області закрити Поземельну книгу земельної ділянки, площею 0,0475 га, за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 4610137500:03:004:0136; визнати недійсною ухвалу Львівської міської ради №2253 від 29.06.2017 року "Про надання громадянам дозволу на виготовлення документації із землеустрою", в частині надання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічних документацій із землеустрою для оформлення землекористування на земельних ділянках, які раніше були надані у користування громадян для обслуговування індивідуальних житлових будинків, гаражів та ведення садівництва за адресою земельної ділянки: АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №6 від 13 січня 2015 рок у двоквартирний будинок АДРЕСА_1 було розділено на окремі будинки із присвоєнням нових поштових адрес. Квартирі АДРЕСА_2 , співласником якої являється заявниця, а квартирі АДРЕСА_3 - АДРЕСА_1 - співвласник ОСОБА_2 . Вказані будинки знаходяться на земельній ділянці площею 812,5 кв.м., яка була закріплена у користування за будинком АДРЕСА_1 та згідно рішення виконкому Шевченківської районної Ради депутатів трудящих №5 від 09.01.1955 було надано в користування бабці заявниці ОСОБА_6 , площею 350 кв.м.

Після поділу будинку на два окремі між нею та ОСОБА_2 існує спір щодо користування земельною ділянкою.

Ухвалою Львівської міської ради №2253 від 29.06.2017 власникам квартирі АДРЕСА_4 було надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які раніше були надані у користування громадян для обслуговування індивідуальних житлових будинків, гаражів та ведення садівництва. 13.06.2025 Узгоджувальною комісією для вирішення земельних спорів Львівської міської ради було погоджено межі земельної ділянки на АДРЕСА_1 по лінії Б-В. 30.07.2025 земельній ділянці площею 0,0475 га, що розташована у АДРЕСА_1 було присвоєно кадастровий номер 4610137500:03:004:0136.

ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду майбутньої позовної позовної заяви існує ризик передачі даної ділянки у власність ОСОБА_2 та членів її сім`ї, що позбавить права заявниці користуватися цією земельною ділянкою в повному обсязі, а виконання рішення буде унеможливлене (ускладнене), тому вважає належним забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0475га, яка розташована у АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 4610137500:03:004:0136.

У відповідності до ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) в судове засідання сторони не викликались.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви, вважаю за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За вказаних обставин, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обгрунтування вбачається, що причиною, яка спонукала заявницю звернутися до суду з даною заявою про забезпечення позову є припущення про можливе позбавлення права заявниці користуватися цією земельною ділянкою в повному обсязі, а виконання рішення буде унеможливлене (ускладнене).

Разом з тим, заявниця не довела існування будь-якого зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог. Суду не доведено, що не вжиття заходів по забезпеченню позову може в подальшому призвести до ускладнення виконання рішення суду.

Крім того, оцінка наведеним підставам для забезпечення позову, фактично матиме ознаки розгляду справи по суті.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги відсутність належного обґрунтування ОСОБА_1 обраного нею заходу забезпечення позову з точки зору гарантування ефективного захисту її прав, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ч.1 ст. 149 ЦПК України підстав для забезпечення позову про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0475 га, за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 4610137500:03:004:0136 та її кадастровий номер; зобов`язати Гловне управління Держгеокадастру у Львівській області закрити Поземельну книгу земельної ділянки, площею 0,0475 га, за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 4610137500:03:004:0136; визнати недійсною ухвалу Львівської міської ради №2253 від 29.06.2017 року "Про надання громадянам дозволу на виготовлення документації із землеустрою", в частині надання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічних документацій із землеустрою для оформлення землекористування на земельних ділянках, які раніше були надані у користування громадян для обслуговування індивідуальних житлових будинків, гаражів та ведення садівництва за адресою земельної ділянки: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим у забезпеченні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и л а :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: І. В. Торська