Рішення № 130801566, 01.10.2025, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1293/25

Провадження 2/438/545/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 жовтня 2025 року м.Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Радановича Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Терлецької Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Поляков О.В. через систему «Електронний суд» звернувся суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №785544960 від 17.09.2021 у розмірі 22904,48 грн, судові витрати, пов`язані з розглядом справи а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивачем зазначено, що 17.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №785544960 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Кредитний договір № 785544960 від 17.09.2021 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № MNV2М8F6, який було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одразу після вчинених дій, товариством 17.09.2021 перераховано грошові кошти в сумі 5400 гривень на банківську карту відповідача, яку останній вказав у заявці при укладенні кредитного договору. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконав свої зобов`язання, проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, у подальшому до договору укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до Реєстру прав вимоги №161 від 23.11.2021.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача у розмірі, зазначеному у реєстрі.

08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №08/07/2025-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників №б/н від 08.07.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22904,48 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №08/07/2025-Е від 08.07.2025.

Загальний розмір заборгованості за договором № 785544960 від 17.09.2021 станом на день подачі позовної заяви, яку позивач просить стягнути в судовому порядку становить 22904,48 грн, з яких: 5400 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 17504,48 грн - сума заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом.

Просить позов задовольнити. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного порядку, у відсутності представника позивача.

Ухвалою судді від 03.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів для усунення недоліків. На виконання ухвали від 03.09.2025 позивачем 08.09.2025 надіслано позовну заяву в новій редакції шляхом заповнення форми у системі «Електронний суд».

Ухвалою судді від 09 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; задоволено клопотання про витребування доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками були направлені відповідачу рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання. Конверт з рекомендованим повідомленням з ухвалою суду повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до положеньст.131ЦПК України відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

24.09.2025через систему«Електронний суд»поступив відзив напозовну заявувід представника відповідача ОСОБА_1 Дончак Д.М. та 26.09.2025 заперечення (на відповідь на відзив), в яких він просить відмовити повністю у задоволені позовних вимог, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати у розмірі 5000 грн. У відзиві зазначає, що у позивача ТОВ «ФК «Ейс» відсутнє право на стягнення заборгованості за оспорюваним кредитним договором, оскільки ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» право вимоги відносно відповідача ОСОБА_1 у зобов`язанні не набуло, таке право не було передано цим товариством на підставі договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 позивачу ТОВ «ФК «Ейс». Також, зазначає, що розмір заборгованості за відсотками нараховано за межами строку дії кредитного договору. Строк дії договору №785544960 від 17.09.2021 згідно п.1.7 становив 30 днів, кредитні кошти слід було повернути до 17.10.2021, процентна ставка 1,39% в день, тіло кредиту 5400 грн. На час дії кредитного договору позичальник повинен був сплатити6 5400*1,39%*30 днів= 2251,80 грн. Позивач вимагає сплатити 17404,48 грн процентів, тобто нарахування продовжувалося після закінчення строку дії договору. Крім цього, просить зменшити розмір витрат на правову допомогу з 7000 грн до 3000 грн, оскільки така позовна заява є шаблонною і типовою, розрахунок витрат на правничу допомогу є суттєво завищеним.

25.09.2025 за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_2 подано до суду відповідь на відзив та 01.10.2025 додаткові пояснення, у яких позивач зазначає, що розрахунок заборгованості здійснено відповідно до умов договору №785544960 від 17.09.2021, у позивача наявні правові підстави для стягнення відсотків як в межах строку дії договору так і після спливу строку кредитування відповідно до вимог ст.625 ЦК України. Підписанням договору відповідач погодився на зазначені умови. Вказує, що позивачем документально підтверджено законність набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором на підставі договорів факторингу та реєстрів прав вимог, а також вказано про співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу. Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

30.09.2025 до суду поступили витребувані ухвалою суду документи, а саме: рух коштів по рахунку (карті), емітованої а ім`я ОСОБА_1 та платіжна інструкція.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннямист. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2статті 639 ЦК Українивизначено що у випадку, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставіЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію». Зокрема, вказаний Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст.3 даного Закону визначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин 3, 4, 6статті 11 Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12статті 11 Законуелектронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Законувизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 17.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 785544960 в електронній формі, у порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, 17.09.2021 відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами та підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № MNV2М8F6 пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (оферти), розміщеної на офіційному сайті кредитодавця, а також у особистому кабінеті позичальника на сайті кредитодавця, у якій визначено порядок кредитування, умови надання та повернення кредиту, строк дії договору, порядок укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту).

Про підписання відповідачем кредитного договору (акцепт договору) аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора свідчить також довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі, з якої вбачається, що 17.09.2021 ОСОБА_1 підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором № MNV2М8F6, який було відправлено позичальнику 17.09.2021 о 15:20:22 на номер телефону НОМЕР_1 та було введено ним 17.09.2021 о 15:20:48 та о 15:20:59 було здійснено перерахування коштів позичальнику.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору, сторони передбачили, що невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщено на сайті кредитодавця: www.maneyveo.ua.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Матеріалами справи підтверджено, що 17.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №785544960, згідно умов якого «Манівео швидка фінансова допомога» надає ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5400 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитодавець надає позичальнику перший Транш за договором в сумі 5400 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 17.10.2021 (п.1.3 договору).

Згідно п.1.7 договору - кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі дисконтний період), а саме до 17.10.2021.

Виключно на період строку визначеного в п.1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 507,35процентів річних, що становить 1,39 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним (п.1.9.1).

Згідно п.1.12. Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових Траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

п.1.12.1 Зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду ;

п.1.12.2 з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником (п.1.13).

Згідно п.1.15.продовження строкуДисконтного періодута настаннявідкладальних обставин,що маютьнаслідком продовженнястроку наданняКредиту,застосування Базовоїпроцентної ставкита нарахуванняпроцентів заставкою,що застосовуєтьсяпісля закінченняДисконтного періоду,не єзміною істотнихумов цьогоДоговору тане потребуєзмін цьогоДоговору таукладення додатковихугод донього.Усі істотніумови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.

Відповідно до п.4.2. строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1. Договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п.4.3).

Первинний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язання за вказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 5400 грн шляхом перерахування на його банківську карту (підтверджується копією платіжного доручення від 17.09.2021), що визнає і сам представник відповідача у поданому відзиві.

Із платіжного доручення №256318175643.128 та виписки по карті, наданої АТ «А-Банк» встановлено, що 17.09.2021 на карту ОСОБА_1 надійшов платіж у сумі 5400 грн.

Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості, який виконано первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №785544960 станом на 23.11.2021 становить 14375,72 грн, а саме: 5400 грн тіло кредиту, 9161,64 нараховані проценти.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 14.01.2022 становить 22904,48 грн, а саме: 5400 грн тіло кредиту, 17504,48 нараховані проценти.

Згідно виписки з особового рахунку, наданої ТОВ "Фінансова компанія "Ейс", за кредитним договором №785544960 від 17.09.2021, станом на 31.07.2025 заборгованість за указаним договором не погашена та складає 22904,48 грн, з яких 5400 грн прострочене тіло; 17504,48 грн прострочені відсотки.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов`язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, що стверджується договором факторингу

28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 21.12.2022, №32 від 31.12.2023, якими продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2024.

Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до Реєстру прав вимоги №161 від 23.11.2021 на загальну суму 14536,64 грн.

Відповідно Реєстр прав вимоги №161 від 23.11.2021 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, до якого включено оспорюваний кредитний договір, підписано через два місяці після укладення кредитного договору від 17.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 . Тому, на момент включення цього кредитного договору до реєстру прав вимоги, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як про це стверджує відповідач. Право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який єневідємною частиною договору факторингу.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача у розмірі, зазначеному у реєстрі, а саме: 22904,48 грн.

08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 08/07/2025-Е, згідно з умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників згідно додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п.1.1 та п1.2 договору факторингу).

Відповідно до Реєстру боржників №б/н від 08.07.2025 до договір факторингу №08/07/2025-Е до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 22904,48 грн.

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №08/07/2025-Е від 08.07.2025 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 4817, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 08/07/2025-Е від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 512ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правилстатті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року, справа №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах: від 14 лютого 2018 року у справі №756/668/15-ц (провадження №61-153св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11 (провадження №14-222цс18).

Суд враховує, що відповідно до укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, який було пролонговано на підставі додаткових угод № 19, № 26, № 27, № 31, № 32 до даного договору (строк договору пролонговано до 31.12.2024) та, який на момент укладання кредитного договору був чинним, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Надалі, на підставі договорів факторингу право вимоги до відповідача перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача ТОВ «ФК «Ейс».

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло статусу нового кредитора та наділене правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №785544960 від 17.09.2021.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526,530 ЦК України).

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положеньст.1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.625 ЦК Українизазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідностатті 611 Цивільного кодексу Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Первинний кредитор умови укладеного договору виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в розмірі 5400 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну карту.

Стороною відповідача на спростовування факту отримання кредитних коштів доказів не надано.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором з повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за кредитним договором. Доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором відповідачем суду не надано, як і не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, поданого позивачем.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №785544960 від 17.09.2021 та виписки з особового рахунку, наданої ТОВ "Фінансова компанія "Ейс", заборгованість відповідача ОСОБА_1 за указаним договором нарахована за період з 17.09.2021 по 14.01.2022 не погашена станом на 31.07.2025 та складає: 22904,48 грн, з яких: 5400 грн прострочене тіло; 17504,48 грн прострочені відсотки.

Суд враховує, що відповідно до висновків викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13 «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.».

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог представник відповідача всупереч статті 81ЦПК України ненадав належнихта допустимихдоказів напідтвердження поверненняотриманих вкредит коштівта сплатизаборгованості вповному обсязі,не спростувавнаданий позивачемрозрахунок заборгованості,а посиланняна те,що строккредитування задоговором №785544960від 17.09.2021був погодженийта становив30днів,тобто до17.10.2021та заявищодо продовженнядії договорупісля 17.10.2021відповідач неподавав,часткового поверненнясуми кредитуне здійснював,спростовуються відповіднимиумовами договорукредитної лінії№785544960від 17.10.2021,зокрема п.1.9,п.1.12,п.4.2,п.4.3.Умовами договору сторонами погоджено, що зобов`язання, які виникли під час дії договору діють до повного їх виконання. Проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Підписавши умови договору відповідач ОСОБА_1 погодився на зазначені у договорі умови.

Тому суд не приймає вказані представником відповідача у відзиві та запереченні (на відповідь на відзив) підстави відмови в позові щодо нарахування процентів за кредитом, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки у встановлений договором строк відповідач не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти за користування кредитом, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором №785544960 від 17.09.2021 в розмірі 22904,48 грн, з яких: 5400 грн прострочене тіло; 17504,48 грн прострочені відсотки.

Вирішуючи вимогу про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1-3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1статті 137 ЦПК Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн, які представник відповідача вважає завищеними і просить зменшити їх розмір до 3000 грн.

Відповідно до ч.3, 4ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025; додаткову угоду №25770576495 від 09.07.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статях137,141 ЦПК Україникритерії.

Предметом позову ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" є стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 22904,48 грн., зокрема тіло кредиту 5400 грн, яка є незначною. Дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю. Підготовка адвокатом позову ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" не вимагали аналізу великого обсягу документів та значних затрат часу.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, який включає в себе збір та аналіз доказів і документів для подання та складення позовної заяви, яка подана до суду через систему "Електронний Суд", в сумі 7000 грн є завищеним, тому з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд ухвалив рішення про задоволення позову, тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача оплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн та не підлягають стягненню з позивача понесені відповідачем витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись статтями 13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №785544960 від 17.09.2021 в розмірі 22904,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати, пов`язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

В задоволенні решти частини судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м.Київ, вул.Алматинська, будинок 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ: 42986956);

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ