Ухвала суду № 130801124, 29.09.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34208/25

Провадження № 1-кп/761/3857/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені 27 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100100002384 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, має на утримапні одну малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 308 КК України

ВСТАНОВИВ

В провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 308 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, з огляду на відповідність його положенням ст. 291 КПК України та підсудності Шевченківському районному суду м. Києва.

Захисник ОСОБА_4 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, з огляду на приписи ч. 3 ст. 314 КПК України, вважає, насамперед вирішити питання щодо відповідності обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України, як першочергове.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогам ст.291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

За змістом ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру та спеціальної конфіскації.

Аналіз змісту зазначених вимог закону у сукупності свідчить про те, що конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду. Разом з тим, обвинувальний акт повинен містити не тільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але й формулювання обвинувачення.

В обвинувальному акті формулювання обвинувачення з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування та, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно за ст. 91 КПК України, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред`явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

При цьому, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Отже, фабула обвинувачення (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Про те, щоб кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст.337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акту.

При цьому, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК України - підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.

Так, дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст. 308 КК України.

Водночас не вдаючись до оцінки викладеного формулювання обвинувачення, обвинувальний акт містить елементи, які не визначені положеннями ч. 2 ст. 291 КПК.

В порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті відносно ОСОБА_5 суперечливо зазначені всі обов`язкові складові формулювання обвинувачення, які мають містити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та відповідати наведеній стороною обвинувачення правовій кваліфікації.

Згідно обвинувального акту «За період часу з 19.04.2024 по 21.07.2025, а саме: 19.04.2024, 29.04.2024, 04.05.2024, 13.05.2024, 20.05.2024, 28.05.2024, 02.06.2024, 10.06.2024, 19.06.2024, 30.06.2024, 09.07.2024, 20.07.2024, 28.07.2024, 05.08.2024, 14.08.2024, 21.08.2024, 29.08.2024, 08.09.2024, 17.09.2024, 29.09.2024, 03.10.2024, 11.10.2024, 22.10.2024, 31.10.2024, 11.11.2024, 19.11.2024, 03.12.2024, 15.12.2024, 25.12.2024, 07.01.2025, 14.01.2025, 23.01.2025, 28.01.2025, 04.02.2025, 21.02.2025, 03.03.2025, 07.03.2025, 15.03.2025, 20.03.2025, 26.03.2025, 07.04.2025, 22.04,2025, 01.05.2025, 13.05.2025, 22.05.2025, 31.05.2025, 11.06.2025, 20.06.2025, 30.06.2025, 11.07.2025, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на заволодіння наркотичним засобом, обіг якого обмежено - методон шляхом шахрайства, продовжуючи вводити в оману лікарів та приховуючи інформацію про отримання ним замісної підтримувальної терапії в інших закладах здоров`я, отримав в закладі охорони здоров`я ТОВ «МЕД ЄЙД» (ЄДПРОУ 44418700), розташованого за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, 41, для самостійного прийому в амбулаторних умовах медичний препарат «Tab. Methadoni 0,025» у кількості 2100 таблеток, які відповідно до інструкції містять 0,025 г наркотичного засобу метадону кожна, що в перерахунку становить 52,5 г діючої речовини метадон, тим самим за весь вищевказаний період незаконно заволодів вказаним наркотичним засобом в особливо великих розмірах» (арк. 7, 8).

Разом з тим, епізоди злочинної діяльності за ч.3 ст. 308 КК України, які інкримінуються ОСОБА_5 описано лише датами та не вказані фактичні обставини вчинених ОСОБА_5 дії, які на думку сторони обвинувачення носять протиправний характер та які підлягають доказування (визначенні ст. 91 КПК України), таким чином формулювання обвинувачення в цій частині є неконкретним та незрозумілим.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачення в цій частині є не неконкретним та не зрозумілим, що в свою чергу порушує право обвинуваченого на захист.

Зазначені обставини до того ж суперечать принципам верховенства права й неупередженості суду, безпосередності дослідження ним доказів, що закріплено у ст. ст.7,8,22,23 КПК України.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачення в цій частині є не зрозумілим, що в свою чергу порушує право обвинуваченого на захист.

Вказані обставини свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому у даному випадку суд вважає, що обвинувачений буде позбавлений можливості належним чином підготуватися до захисту в судовому засіданні, що є безумовною підставою для повернення акту прокурору в порядку п. 3 ч. 2 ст. 314 КПК України.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, обвинувальний акт поданий до суду не містить відомості щодо формулювання обвинувачення за «період часу з 19.04.2024 по 21.07.2025, а саме: 19.04.2024, 29.04.2024, 04.05.2024, 13.05.2024, 20.05.2024, 28.05.2024, 02.06.2024, 10.06.2024, 19.06.2024, 30.06.2024, 09.07.2024, 20.07.2024, 28.07.2024, 05.08.2024, 14.08.2024, 21.08.2024, 29.08.2024, 08.09.2024, 17.09.2024, 29.09.2024, 03.10.2024, 11.10.2024, 22.10.2024, 31.10.2024, 11.11.2024, 19.11.2024, 03.12.2024, 15.12.2024, 25.12.2024, 07.01.2025, 14.01.2025, 23.01.2025, 28.01.2025, 04.02.2025, 21.02.2025, 03.03.2025, 07.03.2025, 15.03.2025, 20.03.2025, 26.03.2025, 07.04.2025, 22.04,2025, 01.05.2025, 13.05.2025, 22.05.2025, 31.05.2025, 11.06.2025, 20.06.2025, 30.06.2025, 11.07.2025», а саме в частині інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення по кожному епізоду за ч.3 ст. 308 КК України, вказаному в обвинувальному акті у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, з урахуванням того, що за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, наявні обставини, що перешкоджають подальшому судовому розгляду, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

При цьому суд враховує, що ст.338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це є правом прокурора, а не обов`язком, а відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Окрім того, такий недолік обвинувального акта в подальшому є перешкодою для суду розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України та порушенням права особи на розгляд кримінального провадження у найкоротший строк.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на не відповідністю обвинувального акту положенням ч.2 ст. 291 КПК України, у зв`язку з чим, відповідно до п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 27 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100100002384 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 308 КК України повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст оголосити 03 жовтня 2025 року о 12 годині 00 хвилин.

Головуюча суддя ОСОБА_6