Рішення № 130795498, 13.08.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12983/25

Провадження № 2/638/5915/25

РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого суддіСмирнова В.А.

за участю секретаря судового засіданняЄвженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» звернулося до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 0704-6292 від 21.05.2021 в розмірі 15000 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На обгрунтування позову вказав, що позивач отримав права вимоги відповідно до договору факторингу за кредитним договором зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 14 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

22.07.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив мотивований, тим що відповідач не отримував грошових коштів від жодної мікрофінансової організації, жодних договорів не підписував, додатків не встановлював, персональні дані не надавав, не вчиняв жодних дій для укладення будь-яких договорів із позивачем або третіми особами. Жодних повідомлень про відступлення права вимоги (факторингу) відповідач не отримував. Жодного паперового чи електронного договору з його підписом не існує. Всі дії могли бути вчинені третіми особами без його відома. Крім того, строк позовної давності сплив.

У судове засідання представник позивача, не з`явився, про судове засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. У позовній заяві просив провести розгляд справи без йогоучасті.

Відповідач судове засідання не з`явився, про судове засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, від останнього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

21.05.2021 ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії № 0704-6292, відповідно до якого кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2 2.5, 3.1, 3.3 Договору кредитодавець зобов?язується відкрити Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання грошових коштів Позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб

Позичальника, а Позичальник зобов?язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Тип Кредиту - кредитна лінія.

Мета отримання Кредиту, тобто мета відкриття Кредитної лінії: для задоволення особистих потреб Позичальника. Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір наданого Кредиту: 5 000 (п?ять тисяч) гривень. Кредит надається Позичальнику шляхом перерахування грошової суми, вказаної у п. 2.1. цього Договору, Позичальнику. Кредит надається Позичальнику протягом З (трьох) днів з моменту укладання цього Договору.

Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Розмір процентів за користування Кредитом: 2,5% (дві цілих, п?ять десятих відсотка) від непогашеної суми Кредиту за кожен день користування Кредитом (далі - Стандартна ставка). Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику Кредиту до моменту повернення Кредиту Кредитодавцю шляхом перерахування Кредиту на рахунок Кредитодавця, вказаний у цьому Договорі. У випадках, визначених цим Договором Позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки у розмірі 2% (дві цілих, нуль десятих відсотка) (далі - Знижена ставка) від непогашеної суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. Заявлений строк користування Кредитом складає 14 календарних днів з дня отримання Кредиту. Заявлений строк - це обраний Позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом, протягом якого може бути використано право користування Кредитом за Пільговою та/або зниженою процентною ставкою. Позичальник зобов?язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит, проценти за користування Кредитом та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо така буде) не пізніше ніж в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п. 6.6. цього Договору шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що затверджені Кредитодавцем та діють на дату цього Договору. Позичальник зобов?язується сплачувати проценти за кожен календарний день користування Кредитом за ставкою, визначеною у п. 2.4. цього Договору. Проценти нараховуються на неповернену суму Кредиту за кожен календарний день користування Кредитом у Строк кредитування.

Згідно з довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 0704-6292 від 21.05.2021 ( ОСОБА_1 ) 21.05.2025 видано кредиту у розмірі 5000 грн. маска карти: НОМЕР_1 .

26.12.2024 ТОВ «Новий колектор» (новий кредитор) та ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (первісний кредитор) уклали договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором. Обсяг (сума) Прав Вимоги за цим Договором визначаються як сукупність Реєстрів боржників до цього Договору. Загальний розмір Заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступається, згідно цього Договору, складається з загального розміру Заборгованості Боржників, Право вимоги за якими передано Первісним кредитором Новому кредитору, згідно Реєстрів боржників, які складаються Сторонами за формою, що наведена у Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року ТОВ «Новий Кредитор» отримало право вимоги за кредитним договором № 0704-6292, ПІБ: ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; сума заборгованості разом: 15 000; сума заборгованості за тіло: 5 000; сума заборгованості за відсотками: 10 000.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 0704-6292 від 21.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2024 становить 15000 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістомст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:1) керує ходом судового процесу;2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зобов`язання виникають з підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Щодо укладення кредитного договору

Доводи відповідача щодо не укладення кредитного договору суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 підписав договір № 0704-6292 електронним підписом одноразовими ідентифікаторами А327. Такими діями відповідач підтвердив свою згоду на укладення договору і погодився з усіма їх умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочинів, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Указаний правочин (договір № 0704-6292) містить ідентифікаційні дані відповідача ОСОБА_1 , зокрема, паспорт: НОМЕР_3 , виданий Боровским РО УМВДУ в Харківській області. 27.04.2006; податковий номер: НОМЕР_2 , що підтверджує факт надання відповідачем даних щодо себе.

Суд також бере до уваги, що до матеріалів справи позивачем надано копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 та картку фізичної особи платника податків останнього.

Доводи відповідача щодо укладення зазначеного кредитного договору третіми особами суд відхиляє, оскільки на підтвердження вказаного відповідачем не надано доказів.

Щодо надання кредиту за кредитними договорами

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк абоінша фінансоваустанова (кредитодавець)зобов`язуєтьсянадати грошовікошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

Так, до позову позивачем надано довідку первісного кредитора - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» щодо перерахування суми кредиту у розмірі 5000 грн. ОСОБА_1 за кредитним договором № 0704-6292 на картку: НОМЕР_1 .

Суд звертає увагу, що надана довідка є внутрішнім документом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і не може підтверджувати факт перерахування коштів відповідачу, тобто довідка не є належним доказом, який підтверджує факт виконання зобов`язання первісним кредитором за договором № 0704-6292.

Водночас, належними доказами, які б підтверджували перерахування ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідачеві певної суми можуть бути первинні документи, оформлені у відповідності до вимогст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Вищевикладена позиція стосовно необхідності дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості знаходить відображення у Постанові Верховного Суду (у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду) від 30.01.2018 по справі №161/16891/15-ц. В Постанові Верховний Суд зауважив, що: «Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи». Аналогічна позиція стосовно первинних документів відображена і в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2018 у справі № 364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві. Така ж позиція була висловлена і в Ухвалі Верховного Суду України від 15.06.2011 по справі №6-4882св11 згідно якої, належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядкуст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", які встановлюють розмір заборгованості.

Згідно з п. п. 41-46, 59-60 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 року, операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України. Відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті. А у п. 52-53 зазначеного Положення, вказано наступне: «Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимогстатті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті76, частини 1,2статті77, частини 2 статті78, частини 1 статті95 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 6 статті81, частини 1 статті89 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, суд вбачає, що позивачем не надано доказів, відповідно до положень 76-79ЦПК України, які б підтверджували факт отримання відповідачем кредитних коштів.

У рішенні від11.07.2013№7-рп/2013Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Будь-яких доказів на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів та інших доказів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів відповідачем в розмірі, заявленому позивачем, до позовної заяви не надано. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Товариством в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

Також позивачем не заявлялися клопотання про витребування доказів (зокрема, первинних документів бухгалтерського обліку, у разі неможливості надати такі самостійно).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченоюстаттею 129 Конституції України.

Таким чином, суд, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до висновку, що оскільки позивач на виконання свого процесуального обов`язку не надав належні і неспростовні докази на підтвердження своєї позиції, не спростував позиції відповідача, викладеної у відзиві на позов, та обставини, на які позивач посилається як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, підстави для ухвалення рішення про задоволення позову відсутні.

Відповідно до положеньст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати на відповідача не покладаються.

На підставі викладеного, керуючись ст.4,6,7,12,13,19,80,81,141,223,247,258,259,263-265,274-279,280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвідмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.А. Смирнов