Рішення № 130794952, 07.10.2025, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/653/25

Провадження № 2/353/472/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2025 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «ФАКТОРИНГПАРТНЕРС» звернулосьв судз позовомдо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості заДоговором проспоживчий кредит№ 82855від 31.08.2021року врозмірі 19679,63грн.,яка складаєтьсяз:9958,71,0грн.заборгованості заосновним зобов`язанням(тіломкредиту);8820,92грн.заборгованості запроцентами;900,0грн.заборгованості закомісіями. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31.08.2021 року між ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 82855. 28.01.2025 року, на підставі укладеного договору факторингу, ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги за кредитними договорами укладеними з позичальниками ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС». Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим станом на дату укладення договору факторингу допустив заборгованість по вищевказаному кредитному договорі в загальній сумі 19679,63 грн., яку представник позивача просить стягнути на користь товариства. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Тлумацькогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від01.08.2025року вирішеноприйняти дорозгляду позовнузаяву,відкрити провадженняу справіта справу розглянутив порядкуспрощеного позовногопровадження з викликом сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання ним заперечення, а позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Представник позивача ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив позов задовольнити та розгляд справи провести без його участі. Не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, не залучив до участі у справі свого захисника, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 128 ЦПК України, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а позивачем подано достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 31.08.2021 року між первісним кредитором - ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та позичальником ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір про споживчий кредит № 82855 (далі Кредитний договір). До матеріалів позовної заяви позивачем також долучено графік платежів за першим траншем кредитного договору № 82855 від 31.08.2021 року та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем та містять інформацію, щодо укладення договору про споживчий кредит (а.с. 5-15 зворот).

На умовах Кредитного договору (пп. 2.2.1 2.2.3) Кредитодавець надав Відповідачу кредит у гривні, на умовах передбачених Договором про споживчий кредит № 82855 від 31.08.2021 року, у розмірі 10667,00 грн. (перший транш), який надано в наступному порядку: у розмірі 8000,25 грн. на рахунок/картку Позичальника № НОМЕР_1 , що відкрито в банку код 322001 ПАТ «Універсал Банк» у національній валюті, та у розмірі 2666,75 грн. - на погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Також кредитним договором передбачено другий транш в сумі, що не може перевищувати 55556,0 грн, який надається не пізніше наступного дня після погодження кредитодацем заяви/звернення позичальника про отримання другого траншу (а.с.11-13).

Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що позичальник засвідчує, що до укладення Договору отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченоюст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник повинен відмовитись від підписання цієї індивідуальної частини Договору.

Згідно з п.2.3 Договору про споживчий кредит № 82855 (індивідуальна частина) від 31.08.2021 року проценти за користування першим траншем кредитом нараховуються за ставкою 286,00 % річних. Проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550,0 % річних.

Відповідно до п.2.4. кредитного договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1,00 гривню. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 100,00 гривень. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 1,00 гривню. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 200,00 гривень.

Як вбачається з п.2.5. кредитного договору, комісія за надання першого траншу складає 2666,75 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, як це передбачено п.2.2.2. цієї індивідуальної частини. Комісія за надання другого траншу не може перевищувати 7500,0 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день отримання другого траншу за ставкою, що не може перевищувати 25,00% від загальної суми другого траншу за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це не передбачено умовами заяви/звернення позичальника, згідно п.2.2.3. цієї індивідуальної частини.

Згідно з п.2.6. кредитного договору загальний строк кредитування за цим Договором складає 1182 днів.

Відповідно до пп.2.6.1-2.6.2 кредитного договору строк, на який надається перший транш складає 252 дні. Строк, на який надається окрема частина кредиту за першим траншем, встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за першим траншем: 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів (з 31.08.2021 року по 10.05.2022 року). Строк на який надається другий транш складає від 84 днів до 30 місяців.

Як вбачається з п.2.7. кредитного договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту), складає (не перевищує) 186305,12 грн. Відповідно до пп.2.7.1-2.7.2 кредитного договору загальні витрати за першим траншем складають 14281,72 грн., а за другим траншем не перевищать 172023,40 грн.

Згідно з п.2.8. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) не перевищує 14846,78% річних. Відповідно до пп.2.8.1-2.8.2 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за першим траншем складає 4862,37 % річних, а за другим траншем не перевищить 14846,78 % річних.

Відповідно п.2.9 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 252528,12 грн. Відповідно до пп.2.9.1-2.9.2 кредитного договору орієнтовна загальна вартість першого траншу для позичальника складає 24948,72 грн., а другого траншу не перевищить 227579,40 грн.

Як вбачається з п.2.10. кредитного договору якщо Позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати Позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 150,00 грн., а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 15,00 грн. за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

31.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» з заявою про видачу йому першого траншу кредиту в розмірі 10667,0 грн. (а.с. 7 зворот).

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в сумі 8000,25 грн. (перший транш за мінусом суми 2666,75 грн., яка пішла на погашення заборгованості позичальника за комісією згідно умов кредитного договору) в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору, що підтверджується копією платіжного доручення № CDR_330803 від 31.08.2021 року (а.с. 16 зворот).

Розглядаючи даний спір, суд виходить з того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положенняЦК Українищодо зобов`язання та параграфом 2Глави 71 ЦК України«Кредит», а також Законом України «Про споживче кредитування».

Так відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1ст. 626 ЦК Українипередбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).

Відповідно дост. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст. 1 Закону України «Споживче кредитування».

За змістом положень ст.ст. 512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідноз ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Нормами ст.ст. 1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

28.01.2025 року між ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (первісний кредитор) та ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (новий кредитор/позивач) було укладено Договір факторингу № 28012025 (а.с. 19-23).

З копіївитягу зРеєстру боржниківдо Договоруфакторингу №28012025від 28.01.2025року (а.с.25-27),затвердженого актомприймання-передачівід 28.01.2025року (а.с.24),вбачається,що ТзОВ«ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»(позивач)передано,зокрема,право вимогидо боржника ОСОБА_1 за Кредитнимдоговором №82855від 31.08.2021року насумарну заборгованість19679,63грн.,яка складаєтьсяз: 9958,71 грн. заборгованості за тілом кредиту, 8820,92 грн. заборгованості за процентами, 900,0 грн. заборгованості за комісією. Порядок нарахувань та погашень заборгованості по вказаному кредиту відображено у відомостях, складених первісним кредитором ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» за період з 31.08.2021 року по 10.05.2022 року (а.с. 17-17 зворот).

Відповідно до п. 7.1. Договору факторингу за придбання (відступлення) прави вимоги, фактор протягом 3 робочих днів з дати підписання цього договору сплачує клієнту плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 2047654,81 грн.

Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 0491640000 від 28.01.2025 року ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (позивач) здійснило повну оплату на рахунок ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» згідно Договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025 року на загальну суму 2047654,81грн. (а.с. 23 зворот).

Таким чином судом встановлено, що ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» відступило право вимоги за Договором про споживчий кредит № 82855 від 31.08.2021 року щодо боржника ОСОБА_1 новому кредитору - ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (позивач).

Як зазначаєпозивач упозовній заяві,відповідач невиконав своїхдоговірних зобов`язаньза Договоромпро споживчийкредит №82855від 31.08.2021року тастаном на16.07.2025року, допустивперед позивачемзаборгованість,яка згіднорозрахунку становить19679,63 грн.та складаєтьсяз: 9958,71 грн. заборгованості за тілом кредиту, 8820,92 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 900 грн. заборгованості за комісією (а.с. 18 зворот).

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором, відповідачем по справі суду не представлено.

Згідно ст. 16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідностідо ч.3ст.12,ч.1ст.81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про споживчий кредит № 82855 від 31.08.2021 року в загальному розмірі 19679,63 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При такомувирішенні позову,з відповідачкислід стягнутина користьпозивача понесенісудові витратипо сплатісудового збору в сумі 2422,40 грн. (платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 0540350019 від 24.07.2025 року, а.с. 41).

В ч. 1 ст. 137ЦПК Українизазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Також відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), в якій вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,0 грн. представником позивача було додано копії договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладеного між ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАС АССІСТАНС», прайс-листа, заявки на надання правничої допомоги № 298 від 02.06.2025 року, витягу з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 року, відповідно до яких загальна сума гонорару за надання правової допомоги складає 9000,0 грн. (а.с. 31-34).

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що позивачем не надано платіжних документів, що свідчать про оплату гонорару адвокату в сумі 9000,0 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Однак Верховним Судом сформовано підхід, який є усталеним та відповідає критеріям ЄСПЛ, про те, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт1частини2статті137ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи (постанова Верховного Суду від 20.10.2021 року справа № 757/29103/20-ц).

В свою чергу у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд зазначив, що Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, яка є незначною. Справа є малозначною в силу закону і не є складною. Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,0 грн. є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Керуючись ст.ст.6,7,12,13,19,43,76,81, 89,137, 141, 247,258,259,263-265,273, 274-279, 280-282 354-355 ЦПК України, на підставі ст.ст.11, 16, 202, 205,207,512-517, 525, 526,530, 549, 551, 610-612, 625,626, 629, 639, 1049,1050, 1054, 1077-1079, 1082 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», юридична адреса: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6/офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за Договором про споживчий кредит № 82855 від 31.08.2021 року, яка станом на 16.07.2025 року становить 19679,63грн.(дев`ятнадцятьтисяч шістсотсімдесят дев`ятьгривень 63копійки),та складаєтьсяз: 9958,71 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 71 копійки) заборгованості за тілом кредиту; 8820,92 грн. (вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 92 копійки) заборгованості за процентами; 900,0 грн. (дев`ятсот гривень 00 копійок) заборгованості по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», юридична адреса: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6/офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371, - 2422,40грн.(двітисячі чотиристадвадцять двігривні 40копійок) понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору та 4500,0 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог в частині понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА