Рішення № 130794799, 07.10.2025, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4704/25

Провадження № 2/345/2101/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2025 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - суддіГапоненка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Баран В.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 08.04.2019 року між АТ"АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту № 501129749, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 33.00% за користування кредитом. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Сума кредиту 21680,00 грн. На виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, банком було видано кредит відповідачу. В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованість станом на 23.02.2021 загальний розмір заборгованості становив 33422,58 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 17503,63 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 14318,95 грн. 22.02.2021 між АТ"АЛЬФА-БАНК" та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. 23.02.2021 між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №501129749 від 08.04.2019. Тому позивач просить стягнути з відповідача 33422,58 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківськоїобласті від 01.09.2025 відкрито провадженняу справів порядкуспрощеного позовногопровадження без викликусторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви вказав, що не заперечує щодо розгляду справи за його відсутності.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву остання не скористалася, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8ст. 178 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 08.04.2019 ОСОБА_1 та АТ"АЛЬФА-БАНК" шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Сума кредиту 21680,00 грн. Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торговий операцій та/або операцій зняття коштів готівкою становить 33% річних, тип процентної ставки фіксована. Підписанням оферти відповідачка беззаперечно підтвердила, що попередньо ознайомлена у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачено нормамиЗакону України «Про споживче кредитування»та нормативними актами НБУ.

Крім того, 08.04.2019 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту. Вказаний документ містить умови кредитування, зокрема, щодо сплати проценти за користування кредитними коштами.

22.02.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ТОВ «ФК ФОРТ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Альфа-Банк» за плату, а АТ «Альфа-Банк» відступає ТОВ «ФК ФОРТ», а ТОВ «ФК ФОРТ» набуває належне АТ «Альфа-Банк» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено у Додатку №1-1 до договору.

23.02.2021 між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу № 01-23-02/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК ФОРТ» за плату, а ТОВ «ФК ФОРТ» відступає, а ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуває належне ТОВ «ФК ФОРТ» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено у Додатку №1-1 до договору.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 встановлено, що ТОВ «ФК ФОРТ» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» прийняло право вимоги за кредитним договором № 501129749 від 08.04.2019 до ОСОБА_1 на суму 33422,58 грн.

В процесі користування кредитним рахунком ОСОБА_1 проводила розрахунки, однак, не надавала своєчасно АТ «АЛЬФА-БАНК» грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що знайшло своє відображення у виписці по особовим рахункам за період з 08.04.2019 по 22.02.2021.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від № 501129749 від 08.04.2019 ОСОБА_1 станом на 22.02.2021 має заборгованість у розмірі 33422,58 грн. яка складається з заборгованості за тілом кредиту 17503,63 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом 7879,99, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту 6438,96 грн. та заборгованості за штрафом (за прострочку платежів) 1600,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом частини другоїстатті 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першоїстатті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зістаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7статті 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 08.04.2019 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Згідно з наданою позивачем випискою з карткового рахунку банк виконав свої зобов`язання, відкрив відповідачці картковий рахунок та видав кредитну картку, якою остання користувалася, здійснюючи відповідні платежі, що підтверджує факт укладення кредитного договору та не заперечується останньою.

Разом з тим відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй банком кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зіст. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором від 08.04.2019.

Враховуючи те, що АТ «АЛЬФА-БАНК» як первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачкою виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого суд не встановив, а остання не надала, тому, враховуючи правомірність набуття прав вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 .

А тому, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідачка істотно порушила умови кредитного договору від 08.04.2019, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит та проценти за користування ним, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» є обґрунтованою, а з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 33422,58 грн.

Відповідно дост.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Ч.2ст.141ЦПК Українипередбачено,що іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з ч. 2ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Водночас суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

З врахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціни позову; незначного обсягуюридичної татехнічної роботищодо підготовкисправи дорозгляду, реального часу, необхідного для виконання таких послуг, суд приходить до висновку, що заявлені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 9200,00 грн. є явно неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.

А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.204,512,514,525,526,530,612,625,1048-1050,1054 ЦК Українита керуючись ст.ст.12,13,141,259,263-265,268,274-279,280-282,288-289 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ІКЮО: 40340222, місцезнаходження: площа Солом`янська,2 м.Київ, заборгованість за кредитним договором № 501129749 від 08.04.2019 в сумі 33422,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судовий збір в сумі 3028,00 грн. Та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: