Рішення № 130793436, 03.10.2025, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/5462/25

Номер провадження 2/932/2087/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участю секретаря судового засідання Мальцевій Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення матеріальної, моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення матеріальної, моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та страхового відшкодування. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.01.2025 року сталася ДТП у м. Дніпрі на перехресті вул. Вартових Неба та вул. Січових Стрільців (Шевченківський район міста Дніпра) за участю автомобіля «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Peugeot 107» р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка при виїзді на нерегульоване перехрестя не надала переваги у русі автомобілю «Fiat Doblo», який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїла зіткнення. Автомобіль «Fiat Doblo», який належить позивачу, отримав механічні ушкодження, чим позивачу завдані збитки матеріального та морального характеру. ДТП сталося з вини водія автомобіля «Peugeot 107» р/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 , що встановлено та підтверджується постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09.04.2025 року, згідно із якою ОСОБА_2 визанно винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Таким чином, ДТП сталася із вини водія автомобіля «Peugeot 107» НОМЕР_2 ОСОБА_2 , а тому настала її цивільно-правова відповідальність, яка була застрахована за полісом ОСЦПВВНТЗ № 225508992 від 17.07.2024 року у ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА».

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія «Peugeot 107» НОМЕР_2 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок. З метою визначення розміру завданого матеріального збитку внеаслідок ДТП та необхідністю звернення до суду, позивач звернувся до незалежного судового експерта-автотоварознавця Крутінь В.І. для складання судової експертизи. Згідно із складеним судовим експертом висновком № 5848, який підготовлено для подання до суду, то вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_1 з урухуванням зносу становить 99317,81 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_1 без урахування зносу стновить 192032,54 грн., що визначено у ремонтній калькуляції № 5848. Згідно умов полісу ОСЦПВВНТЗ № 225508992, розмір франшизи становить 1000,00 грн. Так як умовами полісу передбачена франшиза у розмірі 1000,00 грн., то сума матеріального збитку становить 98317,81 грн., яку ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» повинна була виплатити на користь позивача. 13.02.2025 року «Страхова компанія «УНІКА» виплатила страхове відшкодування але у значно меншому розмірі, у сумі 54480,21 грн. З метою з`ясування суми виплати страхового відшкодування у розмірі 54480,21 грн. позивач запросив у страховика документи по виплаті страхового відшкодування. В результаті страховиком було надано звіт № 44-D/16/26 про визначення вартості матеріального збитку у розмірі 55580,21 грн. 1000,00 грн. франшиза = 54480,21 грн. Не погодившись із даною сумою виплати страхового відшкодування і зробленим ФОП ОСОБА_3 на замовлення страховика звіту звіт № 44-D/16/26 про визначення вартості матеріального збитку, в якому вартість матеріального збитку занижена і порахована лише у сумі 55480,21 грн., то була подана заява про перегляд суми виплати страхового відшкодування та доплату страхового відшкодування від 25.03.2025 року. Після цього, 09.04.2025 року ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» здійснила доплату страхового відшкодування у розмірі 27943,12 грн. Загальна сума виплати страхового відшкодування склала 82423,33 грн., замість необхідної суми 98317,81 грн. У зв`язку з тим, що згідно ст. 29 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» страхова компанія відшкодовує витрати пов`язані із відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу, а також сума страхового відшкодування зменшується на розмір франшизи, то ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» недоплатила на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 15894,48 грн., яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» у сумі 15894,48 грн.

Також позивач посилаючись на норми законодавства та судової практики, зазначає, що з ОСОБА_2 як винуватця ДТП та особи відповідальної за завданий збиток, повинна бути стягнута матеріальна шкода у розмірі, що є різницею між вартістю відновлювального ремонту автомобіля без урахування зносу, яка визначена судовим експертом і сумою належного розміру страхового відшкодування за вирахування франшизи, що в результаті складає 94714,73 грн.

Додатково позивач наполягає на стягненні з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн. на підставі того, що в наслідок ДТП позивачу була заподіяна моральна шкода, що полягає в душевних стражданнях. В результаті ДТП та того, що був суттєво пошкоджений автомобіль позивача, в нього виникли психотравматичні фактори, які призвели до погіршення здоров`я, депресії, порушення сну. Позивач втратив душевний спокій, тому що повинен був втрачати додатковий час, змінювати плани та відволікатися від своїх звичайних занять та роботи для врегулювання ситуації навколо ДТП. Тобло, ДТП, яка виникла не з вини позивача, а з вини відповідача, позбавила позивача ряду немайнових благ і примусило докласти додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином, вищевказані неправомірні дії відповідача погіршили душевне і соціальне благополуччя позивача, порушили нормальні життєві зв`язки і зажадали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а також податкових суттєвих витрат. Все це призвело до того, що позивач зазнав моральних страждань, так як були порушені звичайні життєві зв`язки через неможливість продовження нормального звичайного життя, порушено його право власності.

Також позивач просить стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по сплаті послуг судового експерта.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2025 року, справу було передано н а розгляд судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко.О.О.

Ухвалою суду від 02 червня 2025 року, було відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче судове засідання.

16 червня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», відповідно до якого 22.01.2025 сталася дорожньо-транспортна пригода із забезпеченим автомобілем PEUGEOT 107, д.р.н. НОМЕР_4 (надалі забезпечений ТЗ), під керуванням Страхувальника та автомобілем FIAT DOBLO, д.р.н. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_1 . 17.07.2024 між ОСОБА_2 (надалі Страхувальник) та ПрАТ «СК «УНІКА» було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №222187979 (надалі Договір), згідно з яким застраховано відповідальність водія транспортного засобу PEUGEOT 107, д.р.н. НОМЕР_4 , страхувальник - ОСОБА_2 , франшиза 1000 гривень, страхова сума за шкоду, заподіяну майну 160 000 гривень. Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно вимог ст. 34 Закону, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна (п.33.3 ст. 33 Закону). 04.02.2025 ФОП ОСОБА_3 , за участі ОСОБА_1 , був проведений огляд транспортного засобу FIAT DOBLO, д.р.н. НОМЕР_5 , про що був складений Протокол огляду транспортного засобу від 04.02.2025. Розмір збитку по пошкодженому автомобілю FIAT DOBLO було розраховано на підставі Звіту №44-D/16/26 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного ФОП ОСОБА_3 (надалі Звіт). Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Окрім того, пунктом 36.2 ст. 36 Закону визначено, що у випадку, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Таким чином, згідно зі Звітом від 11.02.2025, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ склала 55 480,21 гривень. Тому, страхове відшкодування було розраховане наступним чином: 55 480,21 гривень 1 000,00 гривень (франшиза) = 54 480,21 гривень. 13.02.2025 Страховик сплатив страхове відшкодування без урахування ПДВ в розмірі 54 480,21 гривень шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок потерпілої особи ОСОБА_1 , який був зазначений в Заяві про виплату страхового відшкодування.

Страхове відшкодування було сплачено Страховиком з дотриманням строків, передбачених ч. 36.2 ст. 36 Закону, та здійснено в межах 90 днів з дня отримання заяви від ОСОБА_1 17.03.2025 Страховиком було отримано заяву ОСОБА_1 з вимогою доплати суми страхового відшкодування на підставі наданого ним висновком експерта №5848 від 07.03.2025. 25.03.2025 до Страховика звернувся й представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 із заявою про перегляд суми виплати та доплату страхового відшкодування. Законодавством не передбачений обов`язок Страховика виплачувати страхове відшкодування на підставі наданого потерпілою особою висновку або інших документів у разі дотримання Страховиком вимог ст. 34 Закону. Проте, з огляду на клієнтоорієнтований підхід, у зв`язку з отриманими заявами, Страховиком було ініційовано повторний аналіз обставин справи та замовлено актуалізацію Звіту з урахуванням можливих технічних уточнень, зокрема заміни боковини пошкодженого транспортного засобу. 08.04.2025 Страховиком було отримано оновлений звіт №74-D/16/82. Згідно з оновленим звітом, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ становить 83 423,33 гривень. На основі звіту №74-D/16/82 було прийнято рішення про доплату страхового відшкодування у розмірі 27 943,12 гривень. Зазначену суму було перераховано на рахунок ОСОБА_1 09.04.2025. Відповідь на заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було направлено того ж дня з відповідними роз`ясненнями щодо актуалізованого звіту та доплати. Враховуючи вищевикладене, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА», виконано свої зобов`язання за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у повному обсязі. На підставі вищезазначеного, представник відповідача просить відмовити у повному обсязі в позовних вимогах.

19 червня 2025 року від представника позивача, адвоката Константирова Романа Дмитровича, до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено, що позовні вимоги до страховика про відшкодування недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 15 894,48 грн. пред`явлені виходячи із проведеної незалежним судовим експертом-автотоварознавцем судової автотоварознавчої експертизи по визначенню розміру завданого матеріального збитку внаслідок ДТП власнику пошкодженого транспортного засобу, яка проведена в порядку ст. 102 та ст. 106 ЦПК України. З метою визначення розміру завданого матеріального збитку внаслідок даного ДТП, Позивач звернувся до незалежного судового експерта-автотоварознавця Крутінь В.І. (Свідоцтво № 1382 від 30.10.2009 року видане Міністерством Юстиції України) для складання судової експертизи. Згідно із складеним судовим експертом ВИСНОВКОМ ЕКСПЕРТА № 5848 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 07.03.2025 року (надалі ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА № 5848), який підготовлено для подання до суду, в порядку ст. ст. 102, 106 ЦПК України, в якому експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384 та 385 КК України, то вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_1 з урахуванням зносу становить 99317 грн. 81 коп., а вартість відновлювального ремонту автомобіля «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_1 без урахування зносу становить 192032 грн. 54 коп., що визначено у ремонтній калькуляції № 5848 (додаток № 2 до ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА № 5848).

Відповідно до ст. 34.4 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ»: «Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти». Реалізуючи своє право, яке передбачене ст. 34.4 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», з метою визначення розміру спричиненого матеріального збитку та страхового відшкодування, Позивач звернувся до незалежного судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_5 , який провів огляд пошкодженого автомобіля, зафіксував пошкодження, склав протокол огляду і на підставі нього провів розрахунки розміру завданого матеріального збитку і оформив відповідну експертизу, яка є належним, допустимим і достовірним доказом спричинених збитків. Звертаю увагу на те, що Законом, а саме ст. 34.4 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» передбачене право потерпілої особи залучати експерта для визначення розміру збитку, завданого внаслідок пошкодження у ДТП транспортного засобу. Це право ніяким чином не залежить від того чи проводив огляд у визначений законом строк представник страховика чи ні, а також не може бути обмежене.

Таким чином, Позивачем були дотриманні вищезазначені вимоги чинного законодавства України та була проведена належним чином відповідна оцінка пошкодженого майна згідно вимог законодавства України. Розмір завданого позивачу матеріального збитку з урахуванням зносу визначений у Висновку № 5848, який складений судовим експертом-автотоварознавцем Крутінь Володимиром Ігоровичем, який є атестованим судовим експертом України, має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчихекспертиз за спеціальністю: 12.2 «Визначення вартості колісних, транспортних засобів, розміру збитку заподіяного власникові - транспортного засобу», свідоцтво № 1382 від 30.10.2009 року видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України. Даний спеціаліст є компетентною, фаховою і уповноваженою на проведення і складання даних експертних досліджень особою, який має спеціальні знання в даній галузі. Відповідно до ст. 102 ЦПК України «Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків».

В матеріалах справи міститься Висновок Експерта № 5848, який наданий стороною Позивача і будь-яких сумнівів, щодо його правильності не має. Відповідач-2 у своєму відзиві не навів жодного аргументу, який достовірно міг би свідчити про те, що поданий Позивачем Висновок Експерта № 5848 викликає сумніви щодо його правильності, більш того саме на підставі наданого Висновку № 5848 страховик в подальшому перерахував свою первинну суму страхового відшкодування та здійснив доплату страхового відшкодування на користь позивача, що свідчить про той факт, що даний Висновок Експерта є належним і допустимим доказом на підтвердження розміру заподіяного позивачу матеріального збитку. В своєму відзиві, Відповідач-2 пояснює доплату страхового відшкодування клієнтоорієнтованим підходом, хоча вважаємо, що підхід до усіх клієнтів повинен бути однаковим, а саме законним і правомірним. А не таким що, якщо клієнт надає незалежну експертизу, то страховик переглядає своє рішення про розмір виплати страхового відшкодування, називає це клієнтоорієнтованим підходом і доплачує страхове відшкодування. А у тому випадку, якщо клієнт не робить незалежну експертизу, то розраховувати на клієнтоорієнтований підхід клієнт виходить не може і страхова компанія виплатить стільки скільки забажає. Шкода, що страхова компанія таким чином обґрунтовує свої неправомірні і незаконні дії, які направлені на те, щоб зекономити кошти і заплатити потерпілій стороні якомога меншу суму коштів внаслідок пошкодження його майна.

Представник позивача вважає, що наведені у відзиві аргументи Відповідача-2, щодо порахованого розміру страхового відшкодування не є ґрунтовними, а свідчать про факт і намагання будь-яким чином зменшити розмір страхової виплати. Позивач надав до суду обґрунтовані аргументи неправомірності і незаконності складених страховою компанією документів по розрахунку розміру страхового відшкодування, який значно занижений і зменшений порівняно із доказами представленими Позивачем на обґрунтування пред`явлених ним позовних вимог. Відповідач-2 не заявляє про відвід експерту Крутінь В.І., а тому вважаю, що суд повинен взяти до уваги саме Висновок Експерта № 5848 і надати йому перевагу перед складеними на замовлення страховика ФОП ОСОБА_3 . Звітом № 44-D/16/26 про визначення вартості матеріального збитку від 11.02.2025 р., в якому вартість матеріального збитку порахована у сумі 55 480,21 грн. та Звітом № 74-D/16/82 від 01.04.2025 р., в якому вартість матеріального збитку вже перерахована та становить більшу суму у розмірі 83 423,33 грн. Вважає, що обидва звіти, які зроблені на замовлення страховика ФОП ОСОБА_3 не є належними, допустимими та достовірними доказами на підтвердження заподіяного позивачу матеріального збитку внаслідок даного ДТП.

Також звертає увагу на те, що Законом, а саме ст. 34.4 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» передбачене право потерпілої особи залучати експерта для визначення розміру збитку, завданого внаслідок пошкодження у ДТП транспортного засобу. Це право ніяким чином не залежить від того чи проводив огляд у визначений законом строк представник страховика чи ні. Крім того, в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують той факт, що ФОП ОСОБА_3 не проводив огляд пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП, не складав протокол огляду, так як додані ним протоколи оглядів до звіту № 44-D/16/26 та до звіту № 74-D/16/82 зроблені на комп`ютері, у друкованому вигляді, не містять підпису позивача, на них не зазначена дата огляду, місце огляду та інша обов`язкова інформація, яка повинна зазначатися у протоколі огляду.

Відповідач-2 у своєму відзиві не зазначає жодної позиції з переліку зафіксованих судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5 пошкоджень, з якою він би був не згоден чи яка б не відносилась до даної ДТП. Відповідач-2 взагалі у своєму відзиві не зазначає жодної інформації про те, що Висновок Експерта № 5848 є неналежним чи недопустимим доказом, або містить якісь порушення чи невідповідності. Навпаки страховик вказує про те, що саме після надання йому даного Висновку Експерта ним був проведений повторний аналіз обставин справи та замовлено актуалізацію Звіту з урахуванням можливих технічних уточнень, зокрема заміни боковини пошкодженого транспортного засобу. В результаті був складений Звіт № 74-D/16/82 від 01.04.2025 р., в якому розмір матеріального збитку становить 83 423,33 грн., а вартість відновлювального ремонту без урахування зносу становить 192 940,29 грн. Вважаю, що матеріалами справи не встановлено обставин недотримання вимог закону судовим експертом Крутінь В.І. при складанні Висновку Експерта № 5848 або обставин, які виключають його участь у проведенні експертизи.

Отже, Позивач належним чином реалізував своє право, передбачене ст. 34.4 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» і звернувся до судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_5 з метою визначення розміру спричиненого матеріального збитку. Зі сторони Позивача були дотриманні усі вищезазначені вимоги чинного законодавства України, була проведена належним чином відповідна оцінка пошкодженого майна та визначений розмір спричиненого йому матеріального збитку.

Що стосується Звіту № 44-D/16/26 та Звіту № 74-D/16/82, які були зроблені на замовлення страховика ФОП ОСОБА_3 , то вважаю, що дані документи підготовлено не в порядку ст. ст. 102 і 106 ЦПК України, вони складалися не судовим експертом автотоварознавцем, а ФОП на замовлення страхової компанії. В даних Звітах ФОП ОСОБА_3 не підписувався про те, що він обізнаний та несе кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України та що ці звіти підготовлені для подання до суду. Звертаю увагу суду на те, що додані до Звітів протоколи огляду пошкодженого автомобіля не містять підпису позивача. Повідомляємо про те, що особистий огляд пошкодженого автомобіля ФОП ОСОБА_3 не проводив, територіально даний ФОП знаходиться в м. Києві, а автомобіль позивача перебуває в м. Дніпрі. Крім того, також дані звіти містять наступні порушення: По-перше, норми Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», передбачають, що для огляду пошкодженого майна страховиком може бути залучений лише його працівник або експерт, а визначення розміру вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу може здійснюватись без експертизи лише у випадку досягнення згоди між потерпілим та страховиком про такий розрахунок без її проведення, а саме згідно ст. 36.2 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»: «Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна». А тому, визначення розміру страхового відшкодування на підставі Звіту № 44-D/16/26 чи Звіту № 74-D/16/82 зробленого ФОП ОСОБА_3 , що не є експертизою, є порушенням процедури встановленої Законом України «Про ОСЦПВВНТЗ».

ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» не узгоджувала із ОСОБА_1 розмір страхового відшкодування, при цьому визнало подію ДТП, що мала місце 22.01.2025 року року, страховим випадком. Страховик і потерпілий ОСОБА_1 не досягли згоди про розмір страхового відшкодування. Страхова компанія направляла ОСОБА_1 проект акт узгодження розміру страхового відшкодування (угода про відшкодування матеріальної шкоди) № 25814525079/1 від 11.02.2025 р. на суму 53 317,57 грн., з яким ОСОБА_1 категорично не погодився і повідомив про те, що підписувати даний документ не буде. В результаті сторони не підписали даний документ і дана угода не була укладена, але цей факт свідчить про те, що з самого початку дії страховика були направлені на те, щоб заплатити якомога меншу суму страхового відшкодування потерпілому. Після цього, страхова компанія самостійно, на свій розсуд, первинно виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 54 480,21 грн. (55 480,21 грн. 1 000 грн. франшиза). ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», уклавши зі страхувальником транспортного засобу «Peugeot 107» р/н НОМЕР_2 , договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 225508992, взяло на себе обов`язок в межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником іншій особі внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Так, механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночної процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року. Вимоги методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз.

У пункті 5.1 розділу V Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів закріплено, що технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

З викладеного вбачається, що технічний огляд транспортного засобу має проводити особисто той експерт, який в подальшому складає відповідний висновок. При цьому, звертаю увагу, що визначення вартості матеріального збитку чи вартості КТЗ без його особистого огляду можливе лише експертом (а не оцінювачем, як зроблено страховиком), який складає висновок, і тільки за рішенням органу (особи), який призначив експертизу (залучив експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд. Однак, як вбачається в нашому випадку, то оцінювач ФОП ОСОБА_3 , який складав Звіт № 44-D/16/26 та Звіт № 74-D/16/82, особисто транспортний засіб «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_1 , не оглядав. Від страхової компанії огляд проводила зовсім інша особа ОСОБА_6 (тел. НОМЕР_6 ), що підтверджується скріншотом переписки позивача із страховиком у чаті у мессенджері страхової компанії, а також наданим Відповідачем-2 протоколом огляду від 04.02.2025 р., який складав ОСОБА_6 . Це є грубим порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та ставить під сумнів достовірність відомостей, зазначених у вищевказаних Звітах. Все це ставить під сумнів об`єктивність, допустимість та достовірність визначеної у Звіті № 44-D/16/26 та у Звіті № 74-D/16/82 вартості матеріального збитку, завданого власнику майна «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_1 у розмірі первинно лише у сумі 55 480,21 грн. та в подальшому перерахованої та визначеної у розмірі 83 423,33 грн. По-друге, у Звіті № 44-D/16/26 та у Звіті № 74-D/16/82 оцінювачем зазначено, що оцінювач допускає без належної перевірки, що всі дані, надані замовником, повні та правдиві.

Оцінювач не несе відповідальність за стан складових та агрегатів, що неможливо досліджувати в ході звичайного інспектування (чи зовнішнього візуального огляду). Оцінювач припускає відсутність яких-небудь схованих факторів, що впливають на оцінку вартості досліджуваного об`єкту, стан конструкцій, вузлів, елементів. Проведений аналіз, міркування та висновки обмежуються лише викладеними припущеннями й обмежувальними умовами і представляють власне професійне судження оцінювача. У переліку обмежень у використанні оцінки зазначено, що даний звіт використовується тільки для визначення суми страхового відшкодування і для доказу розміру позовних вимог до винуватця ДТП у разі звернення замовника до суду, що в нашому випадку свідчить про те, що даний звіт не може бути використаний в якості доказу в даному судовому процесі, так як він не підготовлений для подання до суду у справі, предметом розгляду в якій є стягнення страхового відшкодування із страхової компанії. Враховуючи викладене, оскільки Звіт № 44-D/16/26 та Звіт № 74-D/16/82 побудований на припущеннях оцінювача та складений з грубими порушеннями Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, то вважаю, що даний Звіт не є належним і допустимим доказом завданого матеріального збитку.

Відповідно до ст. 34.4 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»: «Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти». Реалізуючи своє право, яке передбачене ст. 34.4 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», з метою визначення розміру спричиненого матеріального збитку та страхового відшкодування, потерпілий звернувся до незалежного судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_5 , який провів огляд пошкодженого автомобіля, зафіксував пошкодження, склав протокол огляду і на підставі нього провів розрахунки розміру завданого матеріального збитку і оформив відповідну експертизу, яка є належним, допустимим і достовірним доказом спричинених матеріальних збитків. Звертаю увагу на те, що Законом, а саме ст. 34.4 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» передбачене право потерпілої особи залучати експерта для визначення розміру збитку, завданого внаслідок пошкодження у ДТП транспортного засобу. Це право ніяким чином не залежить від того чи проводив огляд у визначений законом строк представник страховика чи ні. ОСОБА_5 відповідає усім вищезазначеним вимогам, в той же час Звіт № 44-D/16/26 та Звіт № 74-D/16/82 зроблений ФОП ОСОБА_3 не містить інформацію, що він підготовлений для подання до суду і що експерт обізнаний (попереджений) про кримінальну відповідальність за ст. 384 та ст. 385 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Так як, власник зазначеного майна (Позивач) не ініціював проведення оцінки майна іншим суб`єктом оціночної діяльності окрім судового експерта ОСОБА_5 , а також не надавав для огляду пошкоджений ТЗ будь-яким іншим оцінювачам чи експертам, вважаю, що дії страхової компанії щодо використання Звіту № 44-D/16/26 та Звіту № 74-D/16/82 зробленого ФОП ОСОБА_3 , при розрахунку страхового відшкодування порушують вимоги: - ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо розрахунку вартості відновлювального ремонту в порядку, встановленому законодавством; - Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», так як відсутній договір між суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання та замовником оцінки і замовником виступає взагалі незрозуміла організація ТОВ «Едак», яка не є власником пошкодженого автомобіля, а також не є страховою компанією; - п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ проведення оцінки майна без його особистого огляду оцінювачем (експертом) об`єкту дослідження.

Таким чином, вважає, що усі заявлені позовні вимоги до страхової компанії є вірними, законними і правомірними, визначення розміру матеріального збитку завданого позивачу виходячи із положень Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», яка передбачає, що у випадку завдання шкоди позивачу відшкодовуються витрати пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, а тому прошу Суд взяти до уваги саме наданий Позивачем розрахунок розміру шкоди і на підставі проведеної судової автотоварознавчої експертизи, яка складена судовим експертом і в якій він є обізнаним про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384 та 385 КК України, стягнути розмір недоплаченої суми страхового відшкодування із страхової компанії. З урахуванням вищенаведеного, то вважаю, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а тому прошу позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02 липня 2925 року, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його відповідача, позовні вимоги підтримуються, просять задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, шляхом направлення засобами поштового зв`язку судових повісток на адресу реєстрації, одна усі поштові відправлення повернулися до суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання»; а також шляхом розміщення оголошень на офіційному сайті суду. Відповідач відзив на позов не подала, інших заяв або клопотань до суду не надходило.

Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. У відзиві представник відповідача просив проводити розгляд справи без його участі та відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи не здійснювався.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення по справі та докази надані сторонами, суд приходить до наступного висновку.

Щодо стягнення страхового відшкодування із ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою Бубушкінскього районного суду міста Дніпропетровська від 09 квітня 2025 року, ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП за вчинення дорожньо-транспортної пригоди 22 січня 2025 року.

Дослідивши вказаний висновок експерта разом із додатками до нього, судом було встановлено, що експертом автотоварознавцем було здійснено наступні розрахунки: вартість робіт становить 23790,00 грн., додаткові витрати становлять 250,00 грн., загальна сума фарбування становить 32243,94 грн., загальна вартість запчастин становить 135098,60 грн. Вартість ремонту було визначено у розмірі 192032,54 грн. Враховуючи визначену вартість ремонту, експертом автотоварознавцем було розраховано вартість матеріального збитку із урахуванням втрати товарної вартості автомобілем, та у висновку вказано у сумі 99317,81 грн.

17 липня 2024 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено поліс № 225508992 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого розмір франшизи становить 1000,00 грн., а розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 320000,00 грн.; за шкоду, заподіяну майну становить 160000,00 грн.

Згідно листа від ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» від 11 лютого 2025 року, ОСОБА_1 було погоджено страховиком здійснення страхової виплати у розмірі 54480,21 грн. на підставі звіту незалежного оцінювача. Вказана виплата також підтверджується наданою копією довідки про рух коштів по картці, яка належить ОСОБА_1 , від 18 березня 2025 року.

Позивач ОСОБА_1 звернувся 21 лютого 2025 року до експерта-автотоварознавця Крутінь Володимира Ігоровича із заявою про автотоварознавче дослідження автомобіля Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 . На вирішення експертного дослідження було поставлено наступне запитання: Яка вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 , пошкодженого у наслідок від ДТП? Внаслідок чого експертом-автотоварознавцем було складено Висновок експерта № 5848 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 07 березня 2025 року.

Не погодившись із сумою страхової виплати, представник ОСОБА_1 , адвокат Константинов Роман Дмитрович, звернувся із заявою до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» про перегляд суми виплати страхового відшкодування та доплату страхового відшкодування від 25 березня 2025 року. Згідно наданій позивачем довідки про рух коштів по картці від 14 квітня 2025 року, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» здійснило доплату страхового відшкодування у розмірі 27943,12 грн.

Судом також було досліджено докази, подані ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» разом із відзивом на позовну заяву, та встановлено наступне.

Згідно з протоколом огляду транспортного засобу від 04 лютого 2025 року, у місті Дніпро на вул. Героїв Сталінграду було здійснено огляд автомобіля Fiat Doblo, номер кузову НОМЕР_7 , державний номер НОМЕР_1 , вказаний протокол було підписано особою, яка здійснювала огляд (прізвище не зазначено) та ОСОБА_1 .

На підставі вказаного огляду оцінювачем ОСОБА_3 , на замовлення ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», було видано звіт № 44-D/16/26 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 11 лютого 2025 року. Згідно вказаного звіту та додатків до нього, оцінювачем були здійснені наступні розрахунки: вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 28860,00 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів становить 17799,00 грн., вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту становить 47150,82 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 608804,25 грн. з врахуванням ПДВ, та 55480,21 без урахування ПДВ.

Згодом ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» отримала від представника позивача заяву про здійснення доплат за страховими виплатами, внаслідок чого ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» звернулися до оцінювача ФОП ОСОБА_3 . Згідно звіту № 74-D/16/82 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, оцінювачем були здійснені наступні розрахунки: вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 27462,50 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів становить 25013,79 грн., вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту становить 140464,00 грн. Таким чином, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 94615,49 грн. з урахуванням ПДВ, та 83423,33 грн. без урахування ПДВ.

09 квітня 2025 року від ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» було направлено позивачу листа, про прийняття рішення про здійснені доплат у розмірі 27943,12 грн. згідно зі звітом незалежного оцінювача.

Згідно ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Так, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент настання цивільних правовідносин, а саме з 22 січня 2025 року, коли сталося ДТП. Наразі в Україні діє ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 року № 3720-ІХ, який набрав чинності 01.01.2025 року, та на підставі набрання чинності якого, втратив чинності попередній ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV.

Згідно ст. 4 Закону, предметом договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених цим Законом. Об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

Страховим випадком за ст. 5 Закону визнається дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Згідно ст. 27 Закону, Страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із:

1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;

2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;

3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку.

Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті.

Страховик (МТСБУ) зобов`язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною.

Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

У разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру.

За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ).

У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов`язані з оплатою послуг суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.

Так, згідно матеріалів справи, після настання дорожньо-транспортної пригоди, позивач звернувся до страхувальника-відповідача із запитом про виплату страхового відшкодування № 25814525079/1 (яка міститься в матеріалах справи, та надавалась відповідачем) про отримання страхової виплати через пошкодження належного йому автотранспортного засобу. На підставі вказаної заяви страховиком було замовлено здійснення оцінки у ФОП ОСОБА_3 для визначення вартості матеріального збитку.

Відповідно до ст. 31 Закону, не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди повідомити про дорожньо-транспортну пригоду страховика, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким він керував (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), а також надати відомості про місцезнаходження такого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та адресу, у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

Водії, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого (знищеного) майна зобов`язані зберігати пошкоджене (знищене) майно, у тому числі транспортні засоби, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, до того часу, поки його не огляне представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ), а також забезпечити можливість проведення огляду пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, представниками страховика (МТСБУ).

Страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов`язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом.

Огляд представником страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, оформляється актом огляду, що складається у двох примірниках та підписується представником страховика (МТСБУ) та потерпілою особою (її представником), один із яких надається потерпілій особі (її представнику). Акт огляду може оформлюватися у формі електронного документа відповідно до вимог законодавства.

Згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а саме ст. 4, Професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах: практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов`язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна;

Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб`єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону.

Діяльність судових експертів, пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки такого майна. При цьому у дослідницькій частині висновку судового експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою майна, встановлені нормативно-правовими актами з оцінки майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів.

Діяльність страховиків та Моторного (транспортного) страхового бюро України, пов`язана з визначенням розміру страхової (регламентної) виплати, здійснюється відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у визначеному цим Законом порядку щодо методичного регулювання оцінки майна. Дія інших положень цього Закону не поширюється на страховиків та Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

На підставі вищезазначеного суд не погоджується із доводами сторони позивача, які були наведені в позовній заяві та у додаткових пояснення представника позивача, відносно того, що надані звіти оцінювача, який використовував відповідач під час здійснення виплати за настання ДТП є неналежним доказом та складеним із порушенням діючого законодавства.

Так, представником позивача вказується, що звіти оцінювача слід відносити до такого доказу як «Висновок експерта» відповідно до с. 76 ЦПК України. Однак з даним судженням суд не погоджується, та зазначає, що діяльність судових експертів регулюються Законом України «Про судову експертизу», та відповідно до вказаного закону, судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

А вказаний звіт оцінювача слід відносити до письмових доказів, оскільки хоч звіт оцінювача і складається у письмовій формі відповідно до вимог ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», однак сам закон не містить у собі положень про те, що суб`єкт оцінюючої діяльності відноситься до судових експертів, чи при здійсненні своєї діяльності керується положенням ЗУ «Про судову експертизу». А тому суд оцінює усі наявні в матеріалах справи звіти оцінювача виключно як письмові докази, та не застосовує до них положення щодо висновків судових експертів.

Також суд не погоджується з доводами сторони позивача з приводу того, що відповідно до ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» відповідач не міг залучати оцінювача до проведення огляду пошкодженого транспортного засобу та на підставі його звіту здійснювати страхову виплату. Суд зазначає, що ДТП сталося 22.01.2025 року, на той момент в же вступив у законну силу ЗУ № 3720-IX, відповідно до якого страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ). Тому суд не вбачає зі сторони відповідача порушень діючого законодавства, в частині залучення суб`єкта оціночної діяльності для визначення розміру відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди.

Однак, при вирішенні питання про стягнення не виплаченого страхового відшкодування з відповідача, суд зазначає, що перший звіт оцінювача було складено 11 лютого 2025 року, на підставі якого була здійснена перша виплата страхового відшкодування. Потім позивачем було замовлено проведення автотоварознавчої експертизи у судового експерта, висновок судового експерта було складено 07 березня 2025 року. В подальшому відповідачем було замовлено ще одну оцінку оцінювачем, та звіт було складено 01 квітня 2025 року. Тому, враховуючи, що відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» висновок судового експерта від 07 березня 2025 року, під час подання відповіді на відзив, не оскаржувався, його належність не піддавалась сумніву, а також не заперечувалась різниця між розрахунками судового експерта та оцінювача, суд приходить до висновку, що висновок судового експерта є більш переконливим, та таким, що доводить наявність більших збитків під час скоєння ДТП. Також слід врахувати, що при проведенні судової експертизи експерт був повідомлений про кримінальну відповідальність, в той час як оцінювач ні.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Отже страхова виплата має певні обмеження та може не у повній мірі покривати потерпілому заподіяний збиток (фізичний знос, франшиза, ПДВ, ліміт відповідальності).

Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 19 липня 2021 року у справі № 203/3219/15-ц, від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17, від 11 березня 2020 року та у справі № 754/5129/15-ц та постановою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 757/54513/16 де зазначено, що системний аналіз статті 22 ЦК України частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню потерпілому для відновлення його порушеного права у повному обсязі є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

У постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового ліміту (страхової суми за договором).

Вказаний висновок підтверджений Верховним Судом, зокрема і в постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20).

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 93714,73 грн. різниці між страховим відшкодуванням та фактичним розміром спричиненої матеріальної шкоди.

Щодо стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У постанові КЦС Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі № 263/16183/18 суд зазначив, що при визначенні розміру стягнення на відшкодування моральної шкоди судова колегія приймає до уваги розмір завданої моральної шкоди та її тривалість. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи.

Враховуючи доводи сторони позивача, надані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди із ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід задовольнити частково, та стягнути 5000,00 грн. моральної шкоди. Така, на думку суду, є достатньою сатисфакцією відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу в наслідок ДТП.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

21 березня 2025 року між адвокатом Константиновим Романом Дмитровичем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги № 21/03/25. У додатковому договорі № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 21 березня 2025 року, було обумовлено винагороду за надання послуг адвокатом у розмірі 15000,00 грн. Також вказані витрати на адвокатські послуги підтверджують акт про надання правничої допомоги № 1 до договору про надання правничої допомоги № 21/03/25 від 21.03.2025 року та додаткового договору № 1 від 21.03.2025 року, а також квитанція до прибуткового касового ордера № 21/03/25-1 від 21 березня 2025 року.

Також під час вирішення цивільної справи, судом досліджувався висновок експерта № 5848 від 07 березня 2025 року, який було замовлено позивачем для подання до суду. Витрати на судового експерта підтверджуються наданою копією квитанції до прибуткового касового ордера № 5848 від 21 лютого 2025 року зі сплати суми 6000,00 грн.

Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 102 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

Вказане узгоджується з висновком викладеним у постанові Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23).

Оскільки висновок експерта був врахований судом при ухваленні рішення, то витрати, пов`язанні із проведення автотоварозначої експертизи, є витратами пов`язаними із розглядом справи.

Також позивачем під час подання позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1396,09 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 9378-4569-2721-3067 від 12.05.2025 року.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, суд вирішує стягнути з відповідачів судові витрати пропорційно від розміру задоволених позових вимог:

- з ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 987,18 грн, по оплаті послуг судового експерта у розмірі 4242,60 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10606,50 грн (70,71%).

- з ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 158,88 грн., по оплаті послуг судового експерта у розмірі 682,80 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1707,00 грн (11,38%).

Керуючись ст. ст. 10,12,13, 137, 141, 158, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення матеріальної, моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 93714,73 грн. (дев`яносто три тисячі сімсот чотирнадцять гривень 73 копійки.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 15894,48 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто чотири гривні 48 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 987,18 грн. (дев`ятсот вісімдесят сім гривень 18 копійок), по оплаті послуг судового експерта у розмірі 4242,60 грн. (чотири тисячі двісті сорок дві гривні 60 копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10606,50 (десять тисяч шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 158,88 грн. (сто п`ятдесят вісім гривень 88 копійок), по оплаті послуг судового експерта у розмірі 682,80 грн. (шістсот вісімдесят дві гривні 80 копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1707,00 грн. (одна тисяча сімсот сім гривень 00 копійок).

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, адреса знаходження: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. «В».

Повний текст судового рішення складено 03 жовтня 2025 року.

Суддя О.О. Леміщенко