Рішення № 1307880, 05.07.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2007

Справа №2-7/6415-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Кримгаз» (м. Сімферополь, вул. Училищна, 42а, ідентифікаційний код 03348117)

До відповідача – Прокуратури Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21, ідентифікаційний код 02911088)

Про стягнення 14306,38 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Ракше В. Г., предст., дов. №534 від 08.02.2007 р.

Від відповідача – Штехбарт Д. В., предст., дов. №05/1-774 від 18.06.2007 р.

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Кримгаз» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Прокуратури Автономної Республіки Крим про стягнення 14306,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі усної домовленості позивачем на об’єкті Замовника – в будівлі Прокуратури Роздольненського району були виконані роботи – монтаж системи опалення та ремонт приміщень, на загальну суму 17022,78 грн., вартість яких була оплачена Прокуратурою Роздольненського району лише частково в розмірі 2716,40 грн. Враховуючи те, що відповідачем були залишені поза увагою письмові звернення ВАТ з газопостачання та газифікації «Кримгаз» з вимогою відшкодувати суму заборгованості, позивач просить стягнути з Прокуратури Автономної Республіки Крим грошові кошти у розмірі 14306,38 грн. в примусовому порядку.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що позивачем пропущені строки позовної давності для звернення до суду, через що просить відмовити в задоволення позову. Крім того, Прокуратура АР Крим зазначила, що розпорядником грошових коштів є Прокурор АР Крим. Доручення на право підписання договорів та актів виконаних робіт прокурору Роздольненського району не видавалося. Договір та акти виконаних робіт по монтажу системи опалення та ремонту приміщень прокуратури Роздольненського району до відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури АР Крим не надходили, через що вказані кошти не були включені до кошторису витрат та не відображені в обліку як кредиторська заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення на відзив відповідача, в яких зазначив, що вимога про сплату боргу в семиденний строк була направлена відповідачу листом №98 від 06.02.2006 р., через що строк позовної давності слід обчислювати з 16.02.2006 р.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

На підставі усної домовленості між Відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації «Кримгаз» та Прокуратурою Роздольненського району позивачем в грудні 2002 року та лютому 2003 року були виконані роботи – монтаж системи опалення та ремонт приміщень прокуратури Роздольненського району АР Крим, на загальну суму 17022,78 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт, підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатями. Проте, вартість виконаних робіт була сплачена Прокуратурою Роздольненського району частково в розмірі 2716,40 грн. Отже, залишок несплаченої вартості робіт складає 14306,38 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Причому, правочином, згідно зі ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За таких обставин, між ВАТ з газопостачання та газифікації «Кримгаз» та Прокуратурою Роздольненського району виник правочин, через що Прокуратура Роздольненського району була зобов’язана сплатити вартість виконаних позивачем робіт.

Ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги те, що строк оплати виконаних робіт сторонами обумовлений не був, позивач листом №98 від 06.02.2006 р. звернувся до Прокуратури Роздольненського району та Прокуратури АР Крим з вимогою щодо оплати вартості робіти у розмірі 14306,38 грн. Вказаний лист був отриманий Прокуратурою Роздольненського району 08.02.2006 р. та Прокуратурою АР Крим 09.02.2006 р., тому строк для виконання вимоги сплив, відповідно, 15.02.2006 р. та 16.02.2006 р. Отже, про порушення свого майнового права відповідачем позивач дізнався 16.02.2006 р., а тому саме з цієї дати повинен обчислюватися строк позовної давності. Так, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Ч. 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Таким чином, посилання відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності не можуть бути прийняті судом до уваги.

Відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості у розмірі 14306,38 грн., у той час як відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За таких обставин, вимоги Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Кримгаз» щодо стягнення з Прокуратури Автономної Республіки Крим заборгованості у розмірі 14306,38 грн. є обгрутнованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсягу.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на те, що фінансування Прокуратури АР Крим здійснюється з державного бюджету, а вказані кошти не були включені до кошторису витрат та не відображені в обліку як кредиторська заборгованість, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Прокуратури Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21, ідентифікаційний код 02911088) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” (95001, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42а, код ЗКПО 03348117) заборгованість у розмірі 14306,38 грн., 143,06 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.