Рішення № 130786419, 02.10.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8426/25

Провадження № 2-о/638/195/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Рудської В.П.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Харкова із заявою, в якій просила встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її батька ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання у селищі Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.

В обґрунтування заяви зазначає, що вона є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ОСОБА_1 протягом свого життя, а також після укладення шлюбу практично не працювала та постійно перебувала на утриманні свого батька через скрутний матеріальний стан. ОСОБА_3 не перебував у шлюбі, спадкоємців окрім дочки не мав, інших утриманців не мав. Фактично ОСОБА_1 після укладення шлюбу проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , була пов`язана з ним спільним побутом, не працювала, займалась домашнім господарством, чоловік останньої працював, проте через стан здоров`я та низьку заробітну плату не мав можливості повною мірою забезпечувати свою сім`ю, а згодом у липні 2022 р. був вимушений зупинити повноваження директора через стан свого здоров`я, чоловік заявника не має батьків та близьких родичів, тому окрім батька заявнику ніхто не міг надавати матеріальної допомоги. ОСОБА_3 за життя мав стабільний дохід, протягом усього життя працював, мав додатковий дохід від здачі в оренду земельних ділянок, тобто у нього була можливість надавати допомогу сім`ї заявника на оплату за комунальні послуги, придбання продуктів харчування, лікування чоловіка заявника тощо. Окрім систематичної грошової допомоги, ОСОБА_3 від продажу будинку 20.07.2021 року надав заявнику 301538 грн. Фактично останній надавав допомогу заявнику, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Пізніше ОСОБА_3 вступив до лав ЗСУ та ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання загинув у селищі Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Заявник звернулась до Міністерства оборони України із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті). 29.11.2024 року отримала виписку із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.11.2024 року № 37/д, відповідно до якої, документи повертались заявнику для доопрацювання, оскільки не містили доказів перебування заявника на утриманні загиблого військовослужбовця. Вказані обставини позбавляють заявника можливості отримати належні їй виплати.

Від представника заінтересованої особи Пенсійного фонду України надійшли письмові пояснення, в яких останній просив замінити Пенсійний фонд України на належну заінтересовану особу Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та розглянути справу у його відсутність. Також зазначив, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені у встановленому порядку територіальні управління. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо призначають, перераховують та виплачують пенсію безпосередньо в Пенсійному фонді України не створено. Пенсійний фонд України відповідно до його процесуального статусу у справі повинен мати процесуальну заінтересованість, оскільки встановивши відповідний факт, заявник має на меті звернутись до уповноваженого територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії по втраті годувальника, тому Пенсійний фонд України не може бути заінтересованою особою у справі. ОСОБА_1 фактично проживає на території, що підпорядкована Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, відтак, саме зазначене управління повинно бути залучено у якості заінтересованої особи. Крім того, для визначення права особи на отримання пенсії в разі втрати годувальника необхідна наявність таких умов в їх сукупності, як непрацездатність особи та перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, перелік непрацездатних членів сім`ї визначений у ч.4 ст.30 Закону № 2262 є вичерпним. ОСОБА_1 , 1991 року народження, будучи особою працездатного віку, не наводить будь-яких аргументів, яким чином вона може належати до непрацездатних членів сім`ї загиблого батька ОСОБА_3 . Спільне проживання, фактично успадкування заявником житлового будинку, земельної ділянки та іншого майна загиблого батька не підтверджують обставин перебування не повному утриманні за його життя. За наявною інформацією заявник була працевлаштована з 16.09.2019 року по 12.03.2020 року та з 08.10.2020 року по 09.03.2021 року в ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ), з 11.11.2024 року по 30.04.2025 року отримувала соціальні виплати в Управлінні соціального захисту населення державної адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради.

Від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що у заявника виник спір про право, зокрема, з органом, який призначає та виплачує відповідну допомогу і який заперечує проти встановлення факту перебування на утриманні, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження. До того ж заявником не доведено, що вона перебувала на утриманні померлого ОСОБА_3 . Враховуючи вищевикладене просив суд залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 ..

Від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Ткаченко Ю.О. надійшли заперечення на пояснення представника Міністерства оборони України, в яких зазначено, що доводи Міністерства оборони України щодо наявності в справі спору про право та необхідності її розгляду за правилами позовного провадження є необґрунтованими, встановлення факту перебування заявника на утриманні батька не пов`язується з вирішенням спору, а є необхідним для подальшого подання заявником документів з метою призначення і виплати одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця батька. Предметом цього спору не є протиправність рішення Міністерства оборони України щодо відмови заявнику у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити заявнику таку одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю члена сім`ї. Зазначає, що між заявником та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки Міністерство оброни України не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 12.05.2025 року заяву залишено без руху та заявнику надано час для усунення недоліків.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 23.05.2025 року після усунення недоліків заява прийнята до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 03.07.2025 року задоволено клопотання представника Пенсійного фонду України, замінено неналежну заінтересовану особу - Пенсійний фонд України на належну заінтересовану особу - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 02 вересня 2025 року клопотання представника заявника задоволено та витребувано з Державної податкової служби України довідки про доходи ОСОБА_3 .

У судовому засіданні заявник та її представник, кожен окремо, заявлені вимоги підтримали, посилаючись на викладені у заяві доводи.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, просили справу розглянути без участі представника.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути у відсутність представника.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Частиною 2 ст.315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами, тобто такими, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності певних прав.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 зазначав, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, боротьба сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права, оспорюються таке право.

Тобто, якщо виникнення права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

У постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки зробив Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2024 року у справі № 694/2318/23, від 08 травня 2024 року у справі № 214/4921/23 та від 05 червня 2024 року у справі № 557/1535/23.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження№ 14-567цс18, Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21, провадження № 61-15630св23).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №144 та листом №32.28/34/71/24 СЛВ від 17.04.2024 Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актових записів про шлюб за період з 2005 по 2023 роки на ОСОБА_3 , 1967 року народження, актових записів про народження дітей, окрім зазначених, де батьком значиться ОСОБА_3 не виявлено.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №783 ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 14.08.2015 року.

Зі свідоцтва про зміну імені від 01.02.2022 року серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_9 .

Згідно сповіщення сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.10.2023 №160 солдат ОСОБА_3 , 1967 року народження, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок артилерійського обстрілу в районі Макіївки Сватівського району Луганської області.

Відповідно до акту обстеження від 08.04.2025 №58 Кам`янського Старостинського округу Солонянської селищної ради Дніпропетровської області Дніпровського району було встановлено, що ОСОБА_1 з 2018 по 2022 рік проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_3 та були пов`язані спільним побутом.

ОСОБА_3 , 1967 року народження, загинув під час виконання обов`язків військової служби, ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок артилерійського обстрілу в районі Макіївки Сватівського району Луганської області, що підтверджується повідомленням про смерть №160 від 23.10.2023, лікарським свідоцтвом про смерть № 12-17/229 Брт/23 від 17.10.2023 року, довідкою про причини смерті від 17.10.2023, актом прийому передачі тіл (останків) загиблих Оборонців України №4 від 15.10.2023 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим 30.10.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Сповіщення про смерть ОСОБА_3 було адресовано донці загиблого.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів за період з січня 2022 року по липень 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 за період з січня 2023 року по жовтень 2023 року отримав 248195, 64 грн. грошового забезпечення.

Із доданих до позовної заяви документів вбачається, що ОСОБА_3 систематично переказував кошти на банківську картку чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_10 .

Як вбачається із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2021 року по ІІІ квартал 2023 року ОСОБА_1 отримала дохід в загальній сумі 3330,64 грн.

Наявність інших доходів у заявника, окрім вищевказаних, до смерті ОСОБА_3 судом не встановлено.

Відповідно досвідоцтва проправо наспадщину зазаконом №3426від 24.07.2024року, посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті батька ОСОБА_3 . Спадщина складається з житлового будинку.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №3428 від 24.07.2024 року, посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті батька ОСОБА_3 . Спадщина складається з земельної ділянки площею 4,26 га.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №3429 від 24.07.2024 року, посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті батька ОСОБА_3 . Спадщина складається з земельної ділянки площею 3,04 га.

Відповідно до виписки з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 22.11.2024 року №37/д ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання документи для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу №000420812085, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 розірвано 24.06.2014.

З протоколу №04/07-2022 загальних зборів учасників ТОВ «Іванна» від 04.07.2022 вбачається, що ОСОБА_10 обмежили та призупинили обов`язки Директора Товариства у зв`язку зі станом здоров`я.

Згідно з довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 ОСОБА_10 заробітна плата становила за 2015 рік - 22145, 60 грн., за 2016 рік 26131,26 грн, за 2017 рік 38759,60 грн, за 2018 рік 47221, 35 грн., за 2019 рік 54300,00 грн., за 2020 рік 57867,58 грн, за 2021 рік 67300,00 грн., за 2022 рік 0,00 грн, за 2023 рік 0,00 грн. та за 2024 рік 0,00 грн.

Крім того, судом у якості свідків допитані:

ОСОБА_12 в судовому засіданні надала покази, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 знає давно, це її племінниця та колишній чоловік її сестри. ОСОБА_15 підтримував, ОСОБА_13 допомагала по будинку ОСОБА_14 . В 2022 році ОСОБА_16 вступив до лав ЗСУ, загинув, ОСОБА_13 його поховала та переїхала до чоловіка. ОСОБА_13 не працювала та перебувала на утриманні батька. ОСОБА_16 працював, продав будинок та передав ОСОБА_13 всі гроші. Чоловік ОСОБА_13 в ОСОБА_17 не працював.

ОСОБА_18 в судовому засіданні надав покази, що ОСОБА_13 його сусідка, а ОСОБА_19 її батько. Проживали разом ОСОБА_16 та ОСОБА_13 в с. Кам`яне, вели господарство, ОСОБА_16 утримував ОСОБА_13 , передавав кошти за оренду землі. Він зазначив, що орендує земельну ділянку у ОСОБА_3 за усним договором, сплачуючи тридцять тисяч гривень на рік. В 2021 році ОСОБА_19 продав будинок, кошти віддав ОСОБА_13 та ОСОБА_20 . ОСОБА_13 не працювала, бо їздити до Дніпра далеко.

ОСОБА_10 в судовому засіданні надав покази, що він є чоловіком ОСОБА_21 , одружились в 2015 році. Альона проживала з батьком в АДРЕСА_1 . Вона не хотіла переїжджати, не хотіла залишати батька. Зазначив, що він не мав можливості проживати з ними. Працював на ТОВ «Іванна» та отримував заробітну плату 40000 грн. на рік. ОСОБА_13 була на утриманні у свого батька, вони були пов`язані спільним побутом. Батько ОСОБА_13 мав заробітну плату, отримував пенсію та мав додатковий дохід від надання земельної ділянки в оренду. Батько завжди допомагав ОСОБА_13 та віддавав їй гроші. ОСОБА_22 в ОСОБА_17 в 2022 році продав будинок за 300000,00 грн та віддав гроші ОСОБА_13 . ОСОБА_23 допомагав і йому коли той захворів та був відсторонений від роботи, допомагав грошима. Пізніше ОСОБА_19 вступив до лав ЗСУ. ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув. Крім доньки на утриманні у ОСОБА_3 нікого не було. У ОСОБА_13 з батьком був особливий зв`язок. Вони разом вели господарство. Заробітна плата ОСОБА_3 була в розпорядженні його доньки ОСОБА_13 .

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України встановлено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд. Так пунктом другим частини першої вказаної статті передбачено, що суд, зокрема розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявником інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування його на утриманні.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.

У спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні безвісти зниклого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від безвісти зниклого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 13 січня 2021року у справі №592/17552/18.

Так, в судовому засіданні встановлено, що допомога, яка надавалася загиблим ОСОБА_3 була для заявника ОСОБА_1 єдиним, постійним та основним джерелом засобів до існування.

Також судом встановлено, що факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого ОСОБА_3 , серед іншого, має значення для заявника, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника та можливість реалізації її права на виплату грошового забезпечення у зв`язку з загибеллю військовослужбовця.

За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені судом докази, беручи до уваги пояснення заявника та свідків, у достовірності і правдивості яких у суду сумнівів не виникло, враховуючи, що основним джерелом засобів для існування ОСОБА_1 були кошти, які її батько ОСОБА_3 перераховував на картковий рахунок, суд вважає доведеним факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 , а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 76-83, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонд України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити фактперебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,на утриманні ОСОБА_3 ,1967року народження, загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 ,

заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, м. Харків, пр.Повітряних Сил буд.6,

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ЄДРПОУ 14099344, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк