Ухвала суду № 130782310, 07.10.2025, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/7024/24

Провадження № 2-з/947/351/25

УХВАЛА

07.10.2025 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду заяву позивача ОСОБА_1 про забезпеченняпозовупо цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Верра Фінанс», як правонаступник ПАТ «Фідобанк», ОСОБА_3 , про визнання договорів купівлі-продажу садибного будинку та земельної ділянки недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси в порядку загального позовного провадження перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Верра Фінанс», як правонаступник ПАТ «Фідобанк», ОСОБА_3 , про визнання договорів купівлі-продажу садибного будинку та земельної ділянки недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій позивач, з урахуванням останньої редакції позову від 23.01.2025 року за вх. №6025, просить суд:

- визнати договір купівлі-продажу від 14.01.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Кобзар О.Ю., зареєстрований в реєстрі за №25, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо продажу нерухомого майна садового будинку АДРЕСА_1 , недійсним;

- визнати договір купівлі-продажу від 14.01.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Кобзар О.Ю., зареєстрований в реєстрі за №26, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо продажу нерухомого майна земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним;

- витребувати від ОСОБА_2 нерухоме майно садовий будинок АДРЕСА_1 ;

- витребувати від ОСОБА_2 нерухоме майно земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

03.10.2025 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення даного позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони органам державної реєстрації та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії з приводу спірного нерухомого майна: садового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за тією ж адресою.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у заявлений спосіб, що забезпечить виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову, оскільки у разі подальших протиправних дій відповідача стосовно спірного нерухомого майна, а також його подальшого відчуження, права позивача будуть значним чином порушені та ускладнять виконання майбутнього рішення суду.

З метою запобігання відчуженню, розпорядженню спірним майном, позивач вважає необхідним вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту та встановлення заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даною заявою.

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому судді.

Згідно з п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Статтею 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Оглянувши вказану заяву, суд встановив, що заява позивача відповідає вимогам, встановленимст. 151 ЦПК України, а відтак підлягає невідкладному розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні призначеному на 06.10.2025 року позивач та третя особа ОСОБА_3 вказану заяву підтримали та просили суд задовольнити.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подану до суду заяву та оглянувши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву у судовому засіданні до 07.10.2025 року о 08 год. 45 хв. для його ухвалення і проголошення.

Дослідивши подану до суду заяву, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 149ЦПК Українипередбачено,що судза заявоюучасника справимає правовжити передбаченихстаттею150цьогоКодексу заходівзабезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

ПленумВерховного Суду України«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№ 9 від 22 грудня 2006 року у п.4роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, провадження № 14-729цс19, зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Перевіряючи надану до суду заяву та додані до неї документи, судом встановлено, що позивачем оспорюються договори:

- купівлі-продажу, укладений 14.01.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Кобзар О.Ю., зареєстрований в реєстрі нотаріальних за №25, предметом якого є нерухоме майно садовий будинок АДРЕСА_2 ;

- купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 14.01.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Кобзар О.Ю., зареєстрований в реєстрі нотаріальних за №26, предметом якого є нерухоме майно земельна ділянка АДРЕСА_3 .

Отже, приймаючи вищевикладені обставини та доводи позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо права власності на вищевказане нерухоме майно, з приводу якого були укладено оспорювані правочини: договори купівлі-продажу та купівлі-продажу земельної ділянки від 14.01.2010 року, посвідчені приватним нотаріусом Кобзар О.Ю., зареєстровані в реєстрі нотаріальних за №25, 26, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року„Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідност. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 3 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановленихКонституцією Українита законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість,добросовісністьта розумність.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4ст. 13 ЦК Українипри здійсненні своїх прав особазобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснень Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає обґрунтованими доводи про необхідність та наявними підстави для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі шляхом накладення арешту та встановлення заборони суб`єктам державної реєстрації, у тому числі державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо спірного нерухомого майна, яке є предметом позовних вимог і щодо якого позивачем оспорюється перехід права власності, що буде співрозмірним заходом забезпечення позову з заявленими позовними вимогами, пов`язане з предметом спору і позову по справі, а також приймаючи, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідачем спірне нерухоме майно може бути відчужене на користь третіх осіб, або внесені зміни щодо його конфігурації, типу, опису, що значним чином ускладнить виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, на підставі чого суд доходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову на спірне нерухоме майно у вказаний спосіб.

При цьому, вжиті вказані заходи забезпечення позову на спірне майно до вирішення спору по суті, не призведе до обмеження прав відповідача з користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Вжиття заявлених заходів забезпечення позову на майно не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, передбачені ч. 3ст. 154 ЦПК України, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідачі у відповідності до вимог ст. 154 ЦПК України, має право після застосування судом заходів забезпечення позову на звернення до суду з відповідним клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.

Суд вважає за необхідне направити копію ухвали для виконання до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради, як до належного суб`єкта виконання та реєстрації обтяження щодо спірного нерухомого майна.

Керуючись ст. ст. 149-153, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпеченняпозову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі №947/7024/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Верра Фінанс», як правонаступник ПАТ «Фідобанк», ОСОБА_3 , про визнання договорів купівлі-продажу садибного будинку та земельної ділянки недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме:

- Накласти арешт та встановити заборону суб`єктам державної реєстрації, у тому числі державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав пов`язаних з нерухомим майном садовим будинком АДРЕСА_2 .

- Накласти арешт та встановити заборону суб`єктам державної реєстрації, у тому числі державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав пов`язаних з нерухомим майном земельною ділянкою АДРЕСА_3 .

Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради (місцезнаходження: 65000, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6).

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.

Копію ухвали направити для відома учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Головуючий Калініченко Л. В.