Вирок № 130779245, 07.10.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1968/25

Провадження № 1-кп/442/205/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141110000042 від 11.01.2025 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Дрогобич, Львівської області, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей немає, військовозобов`язаного, не адвокат, не депутат, раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 1 КК України,-

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката: ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

потерпілого: ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що 11 січня 2025 року приблизно о 07 годині 50 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись вулицею Пилипа Орлика неподалік будинку №21А в напрямку вул. Володимира Великого, в місті Дрогобич, Львівської області, на ділянці дороги із заокругленням праворуч по напрямку його руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не врахував стан дорожнього покриття та не зреагував на зміну дорожньої обстановки у зв`язку із засніженням, опадами та низьким температурним режимом, не вибрав безпечної швидкості руху в умовах, що склалися, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним в межах своєї смуги руху, без причин технічного характеру здійснив виїзд в стані заносу на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем марки «Peugeot» моделі «Partner», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався із пасажиром ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зустрічному напрямку в межах своєї смуги руху, в напрямку до села Рихтичі.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Peugeot» моделі «Partner», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дев`ятого-дванадцятого ребер зліва по задньому контуру із забоєм лівої легені, травматичним гемопневмотораксом; садна в ділянках лівого надпліччя із переходом на ділянку ключиці, в ділянках обох колінних суглобів, правої гомілки, які по ступеню тяжкості відносяться до середнього ступеня тілесних ушкоджень, як такі що викликають тривалий розлад здоров`я.

В даній дорожній обстановці, що призвела до дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями), зокрема:

Розділу 1 пункту:

- 1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

-1.10: «безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах»

«дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом»;

Розділу 2 пункту 2.3 підпунктів:

- «б - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- «д - не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;

Розділу 12 пункту:

«12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

«12.3. - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.»

Допущені ОСОБА_3 порушення вимог вищевказаних Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди і настанням шкідливих наслідків у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_6 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Також суду повідомив, що перебував за кермом автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», р.н. НОМЕР_1 та на ділянці дороги з поворотом машину почало кидати, він почав викручувати руль та скидати швидкість, однак автомобіль повело на зустрічну смугу і він здійснив зіткнення із з автомобілем марки «Peugeot» моделі «Partner». Вину визнає та щиро кається. Потерпілим шкоду не відшкодував, цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, визнає частково та не визнає моральну шкоду та послуги адвоката. Просить суд суворо його не карати.

Окрім того, що ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, його вина у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується і іншими доказами, зібраними по справі, а саме:

- потерпілий ОСОБА_6 , в судовому засідання повідомив, що цивільний позов підтримує повністю та просить його задоволити. Також добавив, що обвинуваченим йому шкода не відшкодована. Так обвинувачений приходив до нього в лікарню, однак нічого не відшкодував. Просить суд карати обвинуваченого суворо.

-представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 ,в судовомузасіданні судуповідомила,що цивільнийпозов підтримуютьповністю тапросять йогозадоволити.Також судуповідомила що обвинуваченим їм шкода не відшкодована. Просить суд карати обвинуваченого суворо.

Крім наведеного, вина стверджується матеріалами справи, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, а саме: Ухвалою про арешт майна, Висновком експерта за № СЕ-19/114-25/1251-ІТ від 27.02.2025, висновком експерта № СЕ-19/114-25/1254-ІТ від 27.02.2025, висновком експерта № СЕ-19/114-25/1221-ІТ від 30.08.2024, висновком експерта № СЕ-19/114-25/3547-ІТ від 27.02.2025, Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, згідно якого ОСОБА_3 не був в стані алкогольного сп?яніння, постановою про визнання речовими доказами автомобілів.

Таким чином співставляючи покази обвинуваченого, який вину визнав, з сукупністю доказів на які покликається державнийобвинувач є очевидними, що вони підтверджують фактичні обставини справи, та те, що ОСОБА_3 , вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, як ним, так і іншими особами, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворішим покарань, тому таке покарання слід призначити до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

При призначенні покарання особі, яка вчинила злочин суд повинен віднайти розумний баланс між обов`язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого, щодо суворості покарання та правом підсудного на справедливе покарання.

При призначенні покарання суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України вчинений злочин відноситься до не тяжких злочинів.

Обставиною,що пом`якшуєпокарання ОСОБА_3 суд визнаєщире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинив необережний не тяжкий злочин, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше судимий не був, на обліку в лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, не страждає на тяжкі захворювання, не одружений, винуватість визнав повністю та обставини даної ДТП.

Під чассудового розглядудетально проаналізованоповедінку обвинуваченогопісля вчиненнязлочину, щире каяття, повне визнання вини, потерпілі мають претензії до обвинуваченого про що подали цивільний позов, думку потерпілих та прокурора, щодо міри покарання, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, тому суд прийшов до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде покарання в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Потерпілий ОСОБА_6 , подав цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушенням.

Потерпілий ОСОБА_7 , подав цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушенням.

За змістом позовної заяви позовні вимоги потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо ОСОБА_3 стосуються відшкодування моральної шкоди у зв`язку із ДТП, а також матеріальної шкоди у зв`язку із пошкодження транспортного засобу та здоров?я, послуг адвоката.

Щодо матеріальної шкоди, суд вважає дані вимоги позивачів доведеними та такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено в п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами від 25.05.2001 та від 27.02.2009), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ.

При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Питання відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні, вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні врегульовані вимогами глави 9 Кримінального процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно вимогам ч.1 ст. 127 КПК України законодавцем визначено, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

За зазначеною нормою закону, а також відповідно до положень ст. 128 КПК України передбачено, що саме вищевказані суб`єкти наділені процесуальними правами пред`явлено позову в своїх інтересах.

Виходячи з наведеного, вимоги цивільних позивачів про відшкодування моральної шкоди та стягнення її з цивільних відповідачів суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи, що саме протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_3 заподіяно потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а тому безперечно потерпілому такими діями обвинуваченого завдано моральну шкоду й спричинило моральні переживання і страждання, однак враховуючи вище наведене та те що обвинувачений не повністю згідний із моральною шкодою та виходячи із принципу розумності та справедливості, вважає позовні вимоги, щодо відшкодування моральної шкоди задоволити частково.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки вважає їх не доведеними.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Судові витрати слід стягнути з обвинуваченого.

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження.

З речовими доказами слід поступити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 вартість проведення експертиз в сумі 19897,50 грн.. в користь держави.

Позовну заяву потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушенням задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 відшкодування майнової шкоди. в розмірі 8008,57 (вісім тисяч вісім) гривень 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди в розмірі 75 000 ( сімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позовну заяву потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушенням задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 відшкодування в розмірі 339586,32 (триста тридцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість) гривень 32 копійки майнової шкоди, заподіяної відшкодування транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 відшкодування в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, витрат на проведення авто-товарознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000 ( двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження, вжиті на підставі ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.01.2025 року, та зняти арешти на вилучене майно, а саме на: автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , білого, власником якого є ОСОБА_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та на автомобіль Peugeo, модель Partner, номерний знак НОМЕР_2 накладений у кримінальному провадженні № 12025141110000042 від 11.01.2025 року ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.01.2025 року, власником якого є ОСОБА_7 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3

Речові докази:

- автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, білого кольору, власником якого є ОСОБА_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 повернути ОСОБА_10 .

- автомобіль Peugeo, модель Partner, номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску, білого кольору власником якого є ОСОБА_7 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 - повернути ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1