Рішення № 130779180, 06.10.2025, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1995/25

Провадження № 2-о/439/98/25

06 жовтня 2025 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської областіу складі

головуючої судді Войтюк Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Полінчук С.-Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Броди цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бродівський відділ реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,

у с т а н о в и в:

До Бродівського районного суду Львівської області звернулася ОСОБА_1 із заявою в якій просить встановити факту смерті на тимчасово окупованій території ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Калиновий міст, Пирятинського району, Полтавської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, Донецької області у віці 83 років.

В обґрунтування вимог заяви заявник покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав до дня смерті та був зареєстрований по АДРЕСА_1 , яке є тимчасово окупованою територією.

Окупаційний орган тимчасово окупованої території 13 вересня 2022 року видав свідоцтво про смерть чоловіка. Заявниця зазначає, що вона звернулась до Бродівського відділу реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, щодо реєстрації смерті чоловіка та отримання свідоцтва про смерть згідно українського законодавства. Проте їй було відмовлено в реєстрації смерті з причин відсутності підстав для державної реєстрації та видачі свідоцтва про смерть українського зразка відповідно до законодавства України на підставі, поданих нею документів.

Встановлення факту смерті необхідно заявниці для проведення державної реєстрації його смерті компетентним органом виконавчої влади України, отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразка, а також для прийняття спадщини.

Заінтересована особа Бродівський відділ реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяв по суті справи не подав.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 06.10.2025 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи призначено на06.10.2025 року.

Заявник та її представник у судове засідання не з`явився, подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

З урахуванням приписів ст.317 ЦПК України про невідкладність розгляду даної категорії справ, суд вважає за можливе проводити її розгляд за відсутності усіх учасників.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов наступного висновку.

ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_2 , що встановлено з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 09 вересня 1964 року.

Згідно з копією «свидетельства о смерти» серії НОМЕР_2 , виданого 19 вересня 2022 року «Києвским отделом ЗАГС Донецкого городского управления юстиции Министерства юстиции Донецкой Народной Республики» ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк, Київський район. Причина смерті ОСОБА_2 - злоякісне новоутворення нирок з метастазами у внутрішні органи, що підтверджується «Справка о причине смерти к форме № 106/у № 7062» від 12 вересня 2022 року виданої для поховання.

Частинами третьою-четвертою ст.49 ЦК України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» зазначено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

ЦПК України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦСу можуть видати свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305 - 309 ЦПК України).

У ч.1 ст.317 ЦПК України вказано, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказ Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, всю територію Донецького району Донецької області включено до переліку громад, які перебувають в тимчасовій окупації з 07 квітня 2014 року по теперішній час.

Частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Положеннями статей 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Питання про окуповані території у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані як «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

У практиці Європейського суду з прав людини розвинений принцип узгодженості спірного питання, зокрема, у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» він констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] є далеким від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, у тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.

При цьому, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №235/2357/17, від 07 вересня 2022 року у справі № 759/5313/21, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22.

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті людини, з метою захисту прав громадян України, ніяким чином не легітимізує таку владу. Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

Встановлення факту смерті особи має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.

Враховуючи, що заявник позбавлений можливості провести державну реєстрацію смерті свого чоловіка ОСОБА_2 у позасудовому порядку, у компетентних органах України, а встановлення даного факту не порушує прав та інтересів третіх осіб та не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви.

Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.12, 81, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бродівський відділ реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Калиновий міст, Пирятинського району, Полтавської області, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьк, Донецької області у віці 83 років.

Копію рішення негайно надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухваленнярішення для державної реєстрації смерті особи.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якапроживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа:Бродівський відділ реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: Львівська область, Золочівський район, місто Броди, вулиця Максима Кривоноса, будинок 22, ЄРДПОУ:20849803.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2025 року.

Суддя Т.Л.Войтюк