Ухвала суду № 130778907, 03.10.2025, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/769/22

Номер провадження 1-кп/305/260/25

УХВАЛА

03.10.2025 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисників адвоката ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області клопотання про продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.05.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000143 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Прокурор ОСОБА_9 29.09.2025 року подав до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .

Клопотання мотивує тим, що вироком Рахівського районногосуду Закарпатськоїобласті від 18.10.2023 стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 було обрано запобіжнийзахід увиді триманняпід вартою та затримано у залі суду до набрання вироку законної сили. В подальшому ухвалоюЗакарпатського апеляційного суду від 22.01.2025 було продовженодію запобіжногозаходу у виді триманняпід вартоюстосовно ОСОБА_5 строком до22.03.2025 року. Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 28.04.2025 року, продовжено строк дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 до 27.06.2025 року. В подальшому ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.08.2025 року, продовжено строк дії запобіжного стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , строк дії якої закінчується 06.10.2025 року.

Обвинувачений ОСОБА_5 являючись активним учасником громадського

об`єднання «Доста Україна», 10.11.2021, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, реалізуючі свій злочинний умисел, призупинив роботи працівників ТОВ «КВАДРОБУД-БПВ» з розчистки русла річки, з метою вимагання грошових коштів. Надалі, того ж дня, а саме 10.11.2021, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, поряд з селом Богдан, Рахівського району, Закарпатської області ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_10 , який перебуває на посаді менеджера ТОВ «КВАДРОБУД-БПВ», та висунув останньому вимогу щодо передачі йому грошових коштів, з метою уникнення подальшого повторного перешкоджання законній господарській діяльності даного підприємства. Вимога полягала у тому, що якщо останній хоче, щоб підприємство, яке він представляє, могло нормально здійснювати свою господарську діяльність, то в такому разі ОСОБА_10 має регулярно, щомісячно, передавати грошові кошти ОСОБА_5 , з метою подальшого уникнення штучно створених перепон з його сторони та представників громадського об`єднання «Доста Україна». У подальшому, реалізуючі злочинний умисел на вимагання та отримання грошових коштів у представника ТОВ «КВАДРОБУД-БПВ», 10.02.2022, близько 13 години 40 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи біля автодороги, при в`їзді в с. Руське Поле, Тячівського району, Закарпатської області, отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 7000 гривень, в якості щомісячного платежу по пред`явленій раніше вимозі, щодо платежів йому за не здійснення ним штучних перепон у проведенні нормальної господарської діяльності даного підприємства. 24.02.2022по всійтериторії України,Указом ПрезидентаУкраїни,через збройну агресію Російської Федерації відносно України, введено правовий режим воєнного стану, про що було негайно оголошено через усі офіційні засоби масової інформації. Даний Указ Президента України набрав чинності 24.02.2022. Окрім того, 14.03.2022 Указом Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні ще на 30 діб Після цього, 19.03.2022 приблизно о 11 годині 30 хвилин ОСОБА_5 усвідомлюючи введення правового режиму воєнного стану на території України, розуміючи відповідальність за вчинення майнових злочинів під час введеного воєнного стану, перебуваючи у с. Ділове, Рахівського району, Закарпатської області, поряд з пам`ятником «Центр Європи», отримав від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 14000 гривень, в якості щомісячного платежу по пред`явленій раніше вимозі, за не здійснення ним штучних перепон у проведенні нормальної господарської діяльності ТОВ «КВАДРОБУД-БПВ». 19.03.2022 о 11 годині 55 хвилин ОСОБА_5 затримано працівниками ГУНП в Закарпатській області на місці вчинення кримінального правопорушення

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12КК Українивідносяться доособливо тяжких,санкція завчинення якого,згідно ч.4ст.189КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років позбавлення волі, таким чином, існують ризики того, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, не буде виконувати покладені на нього обов`язки, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також ОСОБА_5 , враховуючи спосіб вчинення інкримінованогойому злочину, може впливати на потерпілогоз метоюзміни показаньна йогокористь. Крім того, ОСОБА_5 ,може вчинитиінші кримінальніправопорушення тапродовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується. Враховуючи зазначене, є підстави вважати, що особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказанимризикам порівняноіз триманням під вартою, а необрання такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства. Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для продовження визначеного ухвалою Рахівського районного суду від 08.08.2025 запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у видітримання підвартою.

На підставі вище викладеного, просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, без визначення розміру застави, строком на 60 діб.

До початку судового засідання від захисника адвоката ОСОБА_7 , до суду надійшли письмові заперечення на клопотання, в яких остання просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_9 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, та визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у межах, передбачених ч.5 ст.182 КПК України та покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що з продовженням такого запобіжного заходу сторона захисту не погоджується, вважає клопотання прокурора незаконними, необґрунтованим та безпідставним, виходячи з наступного. Клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, а відтак суд зобов`язаний відмовити у такому. Прокурор всупереч закону не викладає обставин, які б свідчили про збільшення ризиків або про появу нових ризиків. Прокурор, як і в попередніх клопотаннях вказує про тяжкість злочину, можливість переховування, вплив на потерпілого з метою зміни ним показів, можливість вчинення іншого злочину. Прокурор звертається до суду для продовження найтяжчого запобіжного заходу та обґрунтовує таке трьома короткими реченнями, в яких дублює ризики, які неодноразово були підставою для неодноразового продовження найтяжчого запобіжного заходу. Прокурор вважає ризиком вплив на потерпілого ??? ТзОВ потерпілий, визначений прокурором. На кого конкретно впливатиме ОСОБА_12 та кого змушуватиме змінювати покази? За таких обставин, однозначним є недоведеність прокурором необхідності продовження запобіжного заходу.

Захист звертає увагу слідчого судді на те, що її довіритель не має наміру переховуватися від суду, а також не має на меті будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню чи вчиняти інше кримінальне правопорушення. Прокурором у клопотанні не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що заявлені ним у клопотанні ризики не зменшились та/або з`явились нові ризики та не надано доказів існування таких ризиків, та не враховано особу обвинуваченого. Посилання суду на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке у разі визнання винуватим передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, є недостатнім та не свідчить про наявність ризиків переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, потерпілого чи інших осіб у цьому кримінальному провадженні. Тяжкість інкримінованого правопорушення та суворість можливого вироку жодним чином не підтверджує наявність ризику переховуватися від слідства і суду, про що свідчать наступні обставини. Сторона захисту вважає, що для запобіганням ризикам переховуватися від чи суду чи перешкоджати провадженню іншим чином, достатньо покласти на підозрюваного відповідні обов`язки. Суду, даючи оцінку наявним ризикам, слід врахувати, що у даному кримінальному провадженні в ході попереднього судового розгляду щодо ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у виді застави, який фактично змінено вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2023. Водночас, ОСОБА_5 протягом всього часу застосування щодо нього запобіжного заходу у виді застави виконував покладені на нього обов`язки, не переховувався від суду, хоча обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів. Останній з`являвся до суду за викликом, а у разі неможливості прибути в засідання, завчасно повідомляв про причини своєї неявки. ОСОБА_5 також не впливав на свідків та іншим чином не перешкоджав кримінальному провадженню.

Водночас, суду слід врахувати та оцінити в сукупності наступні обставини, які вказують на відсутність намірів переховуватися від органу досудового розслідування, прокурора чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню чи продовжувати кримінальне правопорушення, а саме:- ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв`язки, зокрема родину і постійне місце проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей, а саме ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Окремо сторона захисту хоче звернути увагу на наявність стійких соціальних зв`язків, як сукупність особливих залежностей ОСОБА_5 від сім`ї, родини, що в будь-якому випадку не може розцінюватись як щось негативне, а навпаки такі зв`язки є підтвердженням того, що ймовірність втечі чи перешкоджання з боку ОСОБА_5 є абсолютно низькою. Згідно медичної довідки, виданої завідувачем ММЧ №9, ОСОБА_5 має хронічний бронхіт в стадії ремісії. Систематично звертається до медичної частини, отримує медикаментозне лікування. Відповідно до характеристики, виданої заступником начальника УВП ОСОБА_16 , ОСОБА_5 зарекомендував себе як не конфліктний, стриманий, на оперативно профілактичному обліку не перебуває. ОСОБА_5 до застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, активно займався волонтерською діяльністю та допомагав ЗСУ. Станом на зараз в Україні введено воєнний стан та оголошено мобілізацію, а відтак ОСОБА_5 як особа призивного віку, не має можливості покинути територію України. Раніше не судимий. Викладені обставини очевидно свідчать про відсутність будь-яких ризиків втечі чи перешкоджання кримінального провадження з боку мого довірителя , а також свідчать про недоцільність продовження застосування щодо ОСОБА_5 найтяжчого запобіжного заходу. З огляду на викладене, враховуючи характеризуючі дані обвинуваченого, сторона захисту вважає, що можливим є визначення ОСОБА_5 застави у розмірі, передбаченому ч.5 ст.182 КПК України.

Доводи прокурора є безпідставними, оскільки згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 не інкримінується вчинення насильства чи погрози застосування насильства, а останній обвинувачується в погрозі обмеження прав, свобод та законних інтересів юридичної особи, що не дає суду права не визначати заставу у даному випадку. Таким чином, з урахуванням обставин, викладених в обвинувальному акті, суд, у разі продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави.

Захист звертає увагу, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави сприятиме належному виконанню процесуальних обов`язків обвинуваченим та відповідатиме меті запобіжного заходу. Окрім цього захист вважає за необхідне звернути увагу, що в ході розгляду попередніх клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу, останнім було долучено матеріали кримінального провадження №12025078140000079, а саме витяг з ЄРДР за №12025078140000079 від 11.03.2025, згідно якого в період з 2024 року по теперішній час громадянину ОСОБА_17 , що був свідком вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , які мали місце наприкінці 2021 та початку 2022 року здійснюються погрози. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ст. 386 КК України. Також прокурором було надано протокол допиту потерпілого від 11.03.2025 року, згідно якого ОСОБА_18 повідомив, що в період з 2024 року по теперішній час з невідомого номеру йому систематично здійснюються телефонні дзвінки з погрозами вбивства, насильства, знищення майна. На його думку це пов`язано з тим, що він був свідком вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , які мали місце наприкінці 2021 та початку 2022 року. Враховуючи зазначені факти, у потерпілого виникли реальні побоювання щодо своєї безпеки щодо погроз, які на його думку, надходять від ОСОБА_5 . В поданому клопотання прокурор хоч і не посилається на такі матеріали, однак суд, продовжуючи ОСОБА_5 запобіжний захід, неодноразово посилався та вказані документи, як на підставу для продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави. З огляду на зазначене, вважаємо за необхідне також надати свої заперечення з приводу таких документів. Так, протокол допиту ОСОБА_18 від 11.03.2025 року не може братися до уваги судом, оскільки вказане суперечитиме принципу безпосередності дослідження доказів, що закріплений у ст. 23 КПК України. Окрім цього, суду слід врахувати, вироку суду, яким би ОСОБА_5 було визнано винним у вищевказаному діянні, станом на зараз не має. Більше того, ОСОБА_5 навіть не повідомлено про підозру за ст. 386 КК України, останнього навіть не допитано як свідка. Відтак, посилання на такі обставини свідчить про порушення презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, що гарантована ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України. Більше того, ОСОБА_18 не є свідком у даному кримінальному провадження і взагалі не має до нього будь-якого відношення, а відтак суд не може посилатися на такі документи у межах даного провадження. Такі матеріали не можуть виправдовувати рішення суду про невизначення розміру застави, оскільки підставою для такого рішення у кримінальному провадженні може бути виключно обвинувачення у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Прокурори в судовому засіданні підтримали подане клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , продовживши дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 строком на 60 діб, без можливості внесення застави, враховуючи раніше подані прокурором відомості з ЄРДР від 11.03.2025 та протокол допиту потерпілого.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні, підтримала клопотання прокурора, та підтвердила обставини щодо погроз потерпілому, які на даний час реально існують.

Захисник адвокат ОСОБА_7 , у судовому засіданні підтримала подані письмові заперечення та зазначила, що на даний час перестали існувати ризики зазначені прокурором у клопотанні, також прокурором не доведено наявність ризиків вказаних в клопотанні та не надано доказів існування таких ризиків, крім того органом досудового розслідування не вірно кваліфіковано дії обвинуваченого, тобто оскаржується саме обґрунтування підозри. А також просила врахувати дані про особу обвинуваченого та стан його здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу та підтримали думку захисника адвоката ОСОБА_7 , а у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання, беручи до уваги заперечення сторони захисту, та дослідивши матеріали справи, суд керується наступним.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Як зазначено у пункті 3 рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 №1-р/2017, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як вбачається з обвинувального акту та письмових матеріалів, які вже додані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_5 в силу статті 89 КК України не судимий.

Однак, як вбачається з довідки про судимість, ОСОБА_5 був засуджений за: ч. 1 ст. 296 КК України, ч. 1 ст. 122 КК України, за ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 4 ст. 152 КК України, ч. 1 ст. 152 КК України, ч. 1 ст. 153 КК України, ч. 1 ст. 187 КК України.

Згідно медичної довідки, виданої завідувачем ММЧ №9, ОСОБА_5 має хронічний бронхіт в стадії ремісії. Систематично звертається до медичної частини, отримує медикаментозне лікування. (т. 4 а.с. 222)

Відповідно до характеристики, виданої заступником начальника УВП ОСОБА_16 , ОСОБА_5 зарекомендував себе як не конфліктний, стриманий, на оперативно-профілактичному обліку не перебуває. (т. 4 а.с. 224)

Відповідно до протоколу допиту потерпілого від 11.03.2025 року, який був наданий прокурором в обґрунтування попереднього клопотання про продовження дії запобіжного заходу, ОСОБА_18 повідомив, що в період з 2024 року по теперішній час з невідомого номеру йому систематично здійснюються телефонні дзвінки з погрозами вбивства, насильства, знищення майна. На його думку це пов`язано з тим, що він був свідком вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , які мали місце наприкінці 2021 та початку 2022 року. Враховуючи зазначені факти, у потерпілого виникли реальні побоювання щодо своєї безпеки щодо погроз, які на його думку, надходять від ОСОБА_19 (т. 4 а.с. 181-183)

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078140000079 від 11.03.2025, який також був наданий прокурором в обґрунтування попереднього клопотання про продовження дії запобіжного заходу,, встановлено, що в період з 2024 року по теперішній час громадянину ОСОБА_17 , що був свідком вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , які мали місце наприкінці 2021 та початку 2022 року здійснюються погрози. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ст. 386 КК України. (т. 4 а.с. 184-185)

Крім того, судом встановлено, що вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2023 (справа № 305/769/22, провадження по справі 1-кп/305/152/23) ОСОБА_5 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та затримано у залі суду до набрання вироку законної сили.

В подальшому, на вказаний вирок було подано апеляційну скаргу. Крім того, до Закарпатського апеляційного суду захисники обвинуваченого ОСОБА_5 звернулися з клопотаннями про скасування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого на підставі вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2023 року.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11.12.2023 року клопотання захисників про зміну та скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого залишено без задоволення у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, ризику ухилення обвинуваченого від суду, який є реальним, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на даний час, не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час апеляційного судового розгляду.

Водночас, при постановлені ухвали про призначення справи на новий розгляд у суді першої інстанції у іншому складі, Закарпатським апеляційним судом було вирішено питання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до 22 березня 2025 року.

Ухвалами Рахівського районного суду Закарпатської області від 14.03.2025 та 28.04.2025 року продовжувався ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, обраний вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2023 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтуванні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним тяжкого кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого з метою зміни покарань на його користь, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки, враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, усвідомлюючи тяжкість покарання та його невідворотність, то ризик ухилення обвинуваченого від суду є реальним.

Крім того, наявні ризики вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, оскільки, як зазначалось вище, зареєстровано кримінальне провадження, відповідно до якого ОСОБА_5 погрожував фізичною розправою свідку.

Водночас, беручи до уваги відомості з ЄРДР від 11.03.2025 та протокол допиту потерпілого, відповідно до яких потерпілому надходять погрози вбивства, насильства, знищення майна від ОСОБА_5 , в силу п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, а тому суд вважає за недоцільним визначити розмір застави.

Разом з цим, суд вважає, що продовжуючи строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, бере до уваги положення п. 1 ч. 4ст. 183 КПК Україниз якого слідує, що суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, посилаючись на відомості з ЄРДР від 11.03.2025 та протокол допиту потерпілого, відповідно до яких потерпілому надходять погрози вбивства, насильства, знищення майна від ОСОБА_5 , наявність зазначених погроз на даний час, у судовому засіданні підтвердила представник потерпілого.

Оскільки на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, не зменшились, не відпали, є реальними і триваючими та продовжують існувати, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки дане кримінальне провадження розпочате зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду, на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження по суті не розпочато, в судовому засіданні не допитано потерпілого, свідків та не дослідженні письмові матеріали кримінального провадження, а отже існують ризики зазначені прокурором у клопотанні, тобто тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою буде виправданим та необхідним для забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, та тяжкість діяння, в якому він обвинувачується, крім того на час розгляду клопотання даних про те, що обвинувачений ОСОБА_5 не може утримуватись під вартою, за станом здоров`я, судом не встановлено та іншими учасниками судового провадження суду не надано, оскільки надані стороною захисту копії довідки з КНП УМБЛ1 та висновку МРТ про таке не свідчать, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 діб, без можливості внесення застави.

Крім того суд звертає увагу на те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті переховуватися від суду, впливати на свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також порушувати процесуальні обов`язки іншим чином, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу обвинуваченого, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 331, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_9 про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.189КК України, відомості про яке 11.05.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000143, обраний вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2023 (справа № 305/769/22, провадження по справі 1-кп/305/152/23) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, а саме з 03 жовтня 2025 року по 01 грудня 2025 року, включно, без можливості внесення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому та прокурору негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань №9».

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 07.10.2025 року о 10 годині 15 хвилин.

Суддя ОСОБА_1