Вирок № 130777766, 06.10.2025, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Номер справи 175/8476/25

Номер провадження 1-кп/175/1261/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2025 року селище Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12025042160000309 від 10.06.2025, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Ленінка Дніпропетровської області, громадянин України, не працює, проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, виник злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в охоронній зоні річки ОСОБА_6 .

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 10.06.2025 близько 05:00, діючи умисно, без оформлення права власності чи права користування земельною ділянкою за орієнтовними координатами географічної прив`язки: 48.327134, 35.014283, що розташована поблизу с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області, тобто без дотримання вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, достовірно знаючи те, що він не має права займати земельну ділянку без оформлення правовстановлюючих документів, усвідомлюючи те, що земельна ділянка за орієнтовними координатами географічної прив`язки: 48.327134, 35.014283 розташована на узбережжі річки Мокра Сура та те, що вказана земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні цієї річки, з корисливих мотивів, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи вимоги ст. ст. 87, 88, 89 Водного кодексу України, відповідно до яких у прибережних захисних смугах, які є частиною водоохоронних зон, уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель, з метою ведення особистого селянського господарства, за допомогою найманої сільськогосподарської техніки, розорав та засіяв земельну ділянку площею 0,4382 га, яка знаходиться в охоронній зоні річки Мокра Сура та належить Новоолександрівській сільській раді Дніпровського району Дніпропетровської області.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.197-1 КК України як самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.

Під час досудового розслідуванняміж прокурором та обвинуваченим за участю захисника укладена угода про визнання винуватості від 29.08.2025 відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

В угоді прокурор, обвинувачений та захисник виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію за ч.2 ст.197-1КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для цього кримінального провадження, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України. Сторони узгодили покарання за ч.2 ст.197-1 КК України у виді одного року позбавлення волі, і передбачили застосування ст. 75 КК України судом - звільнення обвинуваченого від відбуття призначеного покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. В угоді також роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, визнав повністю та підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, він не заперчує інкриміновані обставини, розуміє наслідки затвердження угоди, характер покарання. Обвинувачений просив затвердити угоду.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена сторонами добровільно, за безпосередньої участі захисника, тому просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим.

В судовому засіданні прокурор просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, вирішити питання щодо речових доказів.

Суду представлено письмову згоду потерпілого в особі голови Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 на укладення угоди про визнання винуватості.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд, вивчивши угоду про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження, доходить висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч.2 ст.197-1 КК України кваліфіковано правильно, це кримінальне правопорушення згідно з положеннями ст.12 КК України є нетяжким злочином, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення та може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Будь-яких перешкод для укладення та затвердження угоди судом не встановлено, матеріали провадження, які надані суду, таких відомостей не містять.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 за місцем фактичного проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває. Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді одного року позбавлення волі.

Згідно ч.2 ст.75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, оскільки сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Під час судового розгляду до обвинуваченого запобіжний захід не застосовано, відповідних клопотань учасники не заявили.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат учасниками не заявлено.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.08.2025, укладену між прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.197-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: оптичний диск формату DVD-R із відеозаписом із нагрудної камери залишити в матеріалах кримінального провадження; зразок добрива в спецпакеті RIC 2218386, зразок насіння соняшника в спецпакеті PSP 2372390, які передані до кімнати речових доказів ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбаченихст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1