Ухвала суду № 130767002, 06.10.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1234/22

УХВАЛА

06 жовтня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про зміну порядку та способу виконання судового рішення від 28.03.2022 по справі № 420/1234/22,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з 01.12.19 на підставі довідки ДУ ТМО МВС України в Одеській області № 33/36-1654 від 07.07.21 та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.12.19 на підставі зазначеної довідки та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум; зобов`язати ПФУ провести виплату заборгованої з 01.12.19 пенсії позивача на підставі вказаної довідки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 по справі № 420/1234/22 адміністративний позов задоволено.

Судове рішення набрало законної сили, у зв`язку із чим 15.06.2022 виданий виконавчий лист по даній справі.

19.09.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання зазначеного судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на його користь нарахованої доплати в сумі 308 465,33 грн. Також представник позивача просить суд визнати раніше виданий виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Сторони до суду не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали справи в частині виконання судового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що виплата нарахованої на виконання судового рішення по даній справі доплати до пенсії в сумі 308 465,33 грн ГУ ПФУ в Одеській області не здійснено внаслідок відсутності виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з Державного бюджету України.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно зі ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України, у редакції, чинній з 19.12.2024 року, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, стягнення коштів може відбутись лише за рахунок коштів Державного бюджету України, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату поточних платежів.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.3 ст.378 КАС України, де встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення по даній справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Оскільки судом змінено спосіб виконання рішення суду зі зобов`язального характеру на стягнення коштів, що фактично зумовило наявність двох виконавчих листів у межах однієї справи, а отже, існують правові підстави для визнання первісного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та наявність підстав для її задоволення, оскільки судом змінено спосіб виконання судового рішення, а обов`язок пенсійного органу здійснити виплату нарахованої за рішенням суду доплати відсутній.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 374, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 по справі № 420/1234/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми доплати пенсії в сумі 308 465,33 грн (триста вісім тисяч чотириста шістдесят п`ять грн 33 коп.).

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду № 420/1234/22 від 15.06.2022.

Видати по справі новий виконавчий лист.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

СуддяІ.В. Завальнюк