Рішення № 130766592, 03.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2025 рокусправа № 380/14047/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Львівській області із заявою про отримання індивідуальної податкової консультації. На заяву було надано відповідь від 30.06.2025. Позивач вважає, що ГУ ДПС у Львівській області не надало податкової консультації, а лише вибірково відповіло на поставлені питання, проігнорувало прохання про отримання податкової консультації, не роз`яснило причини відмови у отриманні податкової консультації. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 15.07.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою від 21.07.2025 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

04.08.2025 за вх.№63487 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що податкова консультація надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення конкретному платнику податків по конкретній нормі закону. Відтак, лист ОСОБА_1 (вх. ГУ ДПС у Львівській області від 11.06.2025 року №43589/6) не відповідає вимогам, Податкового кодексу України, а саме: не містить посилання на конкретні норми законодавства, у зв`язку із застосуванням яких виникла потреба в отриманні податкової консультації та які потребують конкретного роз`яснення податковим органом. Вимоги, встановлені пунктом 52.5 статті 52 ПК України, Головним управлінням ДПС у Львівській області не було застосовано. Вказав, що відповідь за зазначений лист була подана в порядку Закону України «Про звернення громадян». Просить у задоволенні позову відмовити.

08.08.2025 за вх.№64772 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Не погоджується з твердженням відповідача про те, що запит ОСОБА_1 не відповідає вимогам п. 52.1 та 52.5 ПК України, оскільки зверненні прямо було вказано на ч. 5 ст. 719 ЦК України та норми податкового законодавства щодо підтвердження факту дарування для цілей звільнення від оподаткування. Також було поставлено конкретні питання про практичне застосування цих норм та наслідки відсутності нотаріального посвідчення договору дарування між родичами першого ступеня. Вважає, що ДПС ухиляється від надання індивідуальної консультації, обмежившись загальними цитатами з ПК України та рекомендацією звертатися до іншого органу. Просить позовні вимоги задовольнити.

14.08.2025 за вх.№66156 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що позивач не посилався на чітку норму/статтю Податкового кодексу України, а лише запитував щодо підтвердження податковим законодавством факту дарування між близькими особами грошових коштів звільнення від оподаткування і чи необхідно нотаріально посвідчувати договір дарування, у переліку законодавства заначивши тільки частину 5 ст. 719 Цивільного кодексу України. Повторно зазначив, що звернення, яке надійшло від ОСОБА_2 не відповідає вимогам Податкового кодексу України щодо його розгляду, як індивідуальної податкової консультації. Просить у задоволенні позову відмовити.

Інших заяв на адресу суду не надходило.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку звернувся до ГУ ДПС у Львівській області, просив надати індивідуальну письмову податкову консультацію щодо таких запитань:

« 1. Чи правильно я розумію, що подарунок у вигляді грошових коштів на суму понад 850 гривень, навіть якщо він надається між родичами першого ступеня спорідненості, вимагає обов`язкового нотаріального посвідчення договору дарування?

З урахуванням частини п`ятої статті 719 Цивільного кодексу України та вимог податкового законодавства щодо підтвердження факту дарування для цілей звільнення від оподаткування.

2. Які податкові наслідки для мене можуть настати, якщо я отримаю подарунок у вигляді грошових коштів від родича першого ступеня спорідненості, задекларую його у Податковій декларації про майновий стан та доходи, як дохід, що не підлягає оподаткування, але не оформлю нотаріально посвідченого договору дарування?

Прошу також зазначити, чи відсутність нотаріального договору в такому випадку може призвести до перекваліфікації доходу як такого, що підлягає оподаткуванню».

Листом від 30.06.2025 №24653/6/13-01-24-02, ГУ ДПС у Львівській області повідомило щодо порядку оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті дарування. При цьому, з питання, чи вимагає договір дарування обов`язкового нотаріального посвідчення, рекомендовано звернутись до Міністерства юстиції України.

Вважаючи, що відповідач не надав роз`яснення з поставлених питань, вбачаючи протиправність дій ГУ ДПС у Львівській області в наданні неповної відповіді та відсутності обґрунтування ненадання податкової консультації, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України з-поміж функцій контролюючих органів визначено надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого, покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація в розумінні підпункту 14.1.172-1. пункту 14.1. статті 14 ПК України - це роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

- дату звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до пункту 52.3 статті 52 Податкового кодексу України, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Відповідно з пунктом 52.4 статті 52 Податкового кодексу України, індивідуальні податкові консультації надаються:

в усній формі - контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також державними податковими інспекціями;

у паперовій та електронній формах - контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, крім державних податкових інспекцій.

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 52.5 статті 52 Податкового кодексу України, територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, зобов`язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від територіального органу (відокремленого підрозділу) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 40 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення територіальний орган (відокремлений підрозділ) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу;

про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій у разі, якщо в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій уже міститься аналогічна індивідуальна податкова консультація, надана такому платнику податків з цих самих питань, які зазначені у запиті такого платника податків, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків.

Відповідно до п. 52.6 статті 52 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.

Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п`яти календарних днів з дня їх надання.

З огляду на наведене, податкова консультація надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення конкретному платнику податків по конкретній нормі закону.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку звернувся до ГУ ДПС у Львівській області, просив надати індивідуальну письмову податкову консультацію щодо таких запитань:

« 1. Чи правильно я розумію, що подарунок у вигляді грошових коштів на суму понад 850 гривень, навіть якщо він надається між родичами першого ступеня спорідненості, вимагає обов`язкового нотаріального посвідчення договору дарування?

З урахуванням частини п`ятої статті 719 Цивільного кодексу України та вимог податкового законодавства щодо підтвердження факту дарування для цілей звільнення від оподаткування.

2. Які податкові наслідки для мене можуть настати, якщо я отримаю подарунок у вигляді грошових коштів від родича першого ступеня спорідненості, задекларую його у Податковій декларації про майновий стан та доходи, як дохід, що не підлягає оподаткування, але не оформлю нотаріально посвідченого договору дарування?

Прошу також зазначити, чи відсутність нотаріального договору в такому випадку може призвести до перекваліфікації доходу як такого, що підлягає оподаткуванню».

Відтак, проаналізувавши лист ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що такий не відповідає вимогам Податкового кодексу України, а саме: не містить посилання на конкретні норми законодавства, у зв`язку із застосуванням яких виникла потреба в отриманні податкової консультації та які потребують конкретного роз`яснення податковим органом.

Позивач не посилався на чітку норму/статтю Податкового кодексу України, а лише запитувався про вимоги щодо підтвердження податкового законодавства про підтвердження факту дарування для цілей звільнення від оподаткування.

Більш того, вказаний лист не містить й викладу фактичних обставин, щодо яких сформовано запит, тобто деталізації певних операцій, в рамках яких підлягають застосуванню відповідні норми податкового законодавства

З огляду на що, встановлені пунктом 52.5 статті 52 ПК України, Головним управлінням ДПС у Львівській області не було застосовано правомірно.

В свою чергу, тлумачення позиції заявника у запиті або з`ясування його бачення щодо поставлених запитань, у разі їх викладення як у даному випадку, не входить до компетенції контролюючого органу.

В той же час, не дивлячись на неповноту відомостей, зазначених у зверненні позивача до відповідача, останній, виходячи з того обсягу інформації, який був наданий, надав позивачу відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Суд зауважує, що основні функції та права контролюючих органів передбачено ст.19-1, 20 Податкового Кодексу України.

Згідно з Положенням про Головне управління ДПС у Львівській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року № 643, основними завданнями ГУ ДПС у Львівській області є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Відтак, питання нотаріального посвідчення договору дарування не відноситься до компетенції Головного управління ДПС у Львівській області. Безпосереднє посвідчення договору дарування, перевірка його форми, змісту, реєстрація прав на майно це компетенція нотаріусів та органів, що ведуть державні реєстри, а саме: Міністерства юстиції України, про що Головне управління ДПС у Львівській області надало позивачу вичерпну відповідь.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна