Ухвала суду № 130765987, 06.10.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

06 жовтня 2025 року Справа № 280/8644/25 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії за віком позивачу;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу, починаючи з 17.10.2024, із зарахуванням до загального страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періоду роботи з 03.09.1985 по 01.12.1992.

Також заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування поважності зазначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався в грудні 2024 року, після отримання рішення відповідача від 17.12.2024 з відмовою у здійсненні перерахунку пенсії. Вказує, що протягом всього періоду з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а саме: з 24 лютого по теперішній час, місто Запоріжжя зазнає потужних ракетних обстрілів, що призводять до масштабних руйнувань цивільної інфраструктури, житлових будинків, а також до людських жертв. Позивач, отримавши лист Відповідача від 17.12.2024 з відмовою в перерахунку пенсії, перебував у розпачі та переживав вкрай негативні емоції, пов`язані як з відмовою відповідача перерахувати йому пенсію, так і з загрозою життю та здоров`ю позивача. Звертає увагу суду на те, що позивач не має юридичної освіти, а має лише повну загальну середню освіту, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці позивача. Позивач працював на посадах водія автомобіля та автослюсаря. Відповідних знань для захисту своїх прав, гарантованих Конституцією та законами України, він не має. Наголошує, що лише в липні 2025 року, звернувшись до адвоката Плужника М.В., Позивач отримав консультацію стосовно його пенсійного забезпечення та дізнався про можливість звернутися до суду з метою захисту своїх прав.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення, судом враховано наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд відхиляє доводи позивача щодо поважності підстави пропуску строку у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України та введення по всій території України воєнного стану.

У постанові від 20.09.2023 по справі № 560/6732/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу на те, що згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Також, проаналізувавши пояснення позивача причин, які стали причиною пропуску строку звернення, судом вбачається виключно його пасивна поведінка, яка не залежала від будь-який дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, фактичних обставин, які об`єктивно стали перешкодою для вчасного звернення за захистом своїх порушених прав.

За таких обставин, незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Крім того, дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір") .

У ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Позивачем заявлено немайнову позовну вимогу, отже, з урахуванням подання позову в електронній формі,сума судового збору у даній справі становить 968,96 грн (3028,00 х 0,4 х 0,8).

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України Про судовий збір суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивачем до матеріалів справи надано копію платіжної інструкції №0.0.4389382228.1 від 29.05.2025 про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн, який відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України сплачений та обліковується у справі №280/6666/25.

Слід зазначити, що за приписами пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Отже, сплативши судовий збір за подання позовної заяви у певній судовій справі, платник (позивач) має право на його повернення в разі повернення заяви або скарги, і не втрачає таке право навіть у випадку якщо платіжний документ буде використано повторно як доказ сплати судового збору в іншій справі.

Відповідно до вимог частини 10 статті 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, якщо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України відбулось в межах конкретної адміністративної справи, що встановлено судом, відповідний платіжний документ, поданий повторно, не можна вважати належним доказом сплати судового збору в іншій справі.

Отже, фіскальний чек платіжної інструкції №0.0.4389382228.1 від 29.05.2025 не є належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви в даній адміністративній справі, а тому позивачу, з урахуванням подання позовної заяви в електронній формі, необхідно надати докази сплати судового збору в сумі 968,96 грн.

Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:

- оформленої відповідно до ст.167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

- доказів сплати судового збору в сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.С. Лазаренко