Ухвала суду № 130763598, 06.10.2025, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1248/25

Провадження 2/681/829/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"06" жовтня 2025 р. м.Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Полонська державна нотаріальна контора Хмельницької області,

в с т а н о в и л а:

30.09.2025 представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Ковальчук С.М. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Полонська державна нотаріальна контора Хмельницької області.

Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Представник позивачка звернувя до суду із позовною заявою у якій просить встановити юридичний факт, а саме - факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд дійшов таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Чинним Цивільним процесуальним кодексом України передбачено різні види проваджень.

Зокрема ч.7 ст.19 ЦПК України вказує, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Звертаючись до суду у розрізі спірних правовідносин, представник позивачки подав до суду позовну заяву, в прохальній частині якої просить встановити юридичний факт.

Питання розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення , регулюються розділом IV ЦПК України «Окреме провадження» глави 6.

Зі змісту частини першої статті 294 ЦПК України вбачається, що справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, підлягають розгляду у порядку не позовного цивільного судочинства, а саме у порядку окремого провадження.

У статті 315 ЦПК України закріплено, що у судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому, згідно пункту 5 частини другої статті 293 та частини другої статті 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в статті 315 ЦПК України. Так, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Але законодавцем передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний ьз`ясувати питання про підсудність.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судами в порядку окремого провадження за місцем проживання заявника.

Відповідно до ч.3 ст.42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Однак, в порушення вказаної норми позивачем не зазначено правильне найменування статусу учасників справи та подано позовну заяву замість заяви.

Суд звертає увагу, що у поданій позовній заяві про встановлення факту прийняття спадщини позивачка ОСОБА_1 самостійно визначила, що така заява має розглядатися у порядку позовного провадження.

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно із пунктом четвертим частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них .

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом положень вище зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.

Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.

Суд звертає увагу позивача, що позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.

Позов як складне явище має декілька елементів, до яких відносяться: предмет, підстава, зміст.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі. Значення елементів позову також полягає у тому, що за ними визначаються межі судового розгляду, адже суд відповідно до статті 13 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог.

Верховний Суд зазначає, що спосіб захисту порушеного права обирає позивач, а суд захищає порушене право позивача з урахуванням ефективного способу захисту та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Також звертається увага позивачки на те, що прохальна частина позовної заяви має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності, оскільки є тією формою захисту, яку просить заявник у суду, тому вона має бути чіткою та конкретною, сформульованою відповідно до суті позову. Тобто, це та частина позову, яка відображає звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов`язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспореного чи невизнаного права. У прохальній частині не зазначено жодного порушеного суб`єктивного матеріального права, яке підлягає захисту, при цьому зазначено назву поданого до суду документа як «позовна заява», і відповідача - ОСОБА_2 . Інших вимог, окрім встановлення факту прийняття спадщини, заявниця не зазначила, проте визначення певного способу захисту є обов`язковою умовою для розгляду справ порядку позовного провадження. Тобто, загальне посилання у заяві на виконання заявником вимог статей 175 ЦПК України, з урахуванням змісту такої заяви та її прохальної частини, не може свідчити, що така заява подана саме у порядку позовного, а не окремого провадження.

Звертаючись до суду з позовною вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначила ефективного способу захисту, передбаченого статтею 16 ЦК України. Суд позбавлений права визначати замість позивачки позовні вимоги, тому позивачка повинна самостійно визначитись у позовній заяві з позовними вимогами та їх формулюванням, оскільки за результатами розгляду позовної заяви, яка викладена у поточній редакції, рішення суду, якщо позов буде задоволено, не буде відповідати частині пятій статті 265 ЦПК України.

Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. Надання у справі повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» пунктом 3 статті 6 Конвенції.

Таким чином, позивачці слід привести позовну заяву у відповідність до чинного законодавства, а саме статей 175, 177 ЦК України, належним чином сформулювати позовні вимоги у відповідності до наведених обґрунтувань.

Крім того, позивачці слід мати на увазі, що, оскільки нею на даний час подано позовну заяву без визначення конкретного способу захисту порушеного права, суд позбавлений можливості визначити і необхідну суму судового збору.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 16, 175, 177, 185, 258, 259, 260, 263, 293, 315 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Полонська державна нотаріальна контора Хмельницької області, залишити без руху.

Встановити позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання суду належним чином оформленої позовної заяви з долученням до неї відповідних документів і відомостей у письмовому виді.

Роз`яснити позивачці, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А.Горгулько