Рішення № 130762257, 23.09.2025, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/218/25

Справа № 582/1095/25

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2025 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Жмурченка В.Д., за участю секретаря Коваль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 16 вересня 2015 року у Недригайлівському районномувідділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 59, та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути із відповідача на її користь витрати пов`язані з розглядом справи.

Позивач ОСОБА_1 та її пердставник, адвокат Шаповаленко Р. О. у судове засідання не прибули, але останній подав до суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а розгляд справи проводити без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, але надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає. Щодо компенсації судових витрат, вважає, що обсяг наданих послуг адвокатом, не відповідає критерію реальності таких витрат, а тому їх розмір є необґрунтованим. Просив рогляд справи провести без його участі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно ч. 1 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Так, судом установлено, що сторони перебувають у шлюбі з 16.09.2017, який зареєстровано Недригайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 59, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 6).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 9).

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є небажання сторонами будувати у подальшому сімейні стосунки, сторони втратили один до одного почуття поваги та любові і такі поновлювати не бажають, не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу, підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. 183, 184 СК України.

Оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом з матір`ю, відповідач є його батьком, працездатний, то відповідно до ст. 180 СК України, суд вважає за необхідне стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , який досяг 6-річного віку, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

Враховуючи, що відзив відповідача про визнання позову поданий до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що позивачу належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 605,60 грн.

Водночас, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків сплаченого судового збору, тобто 605,60 грн.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути на користь держави судовий збір з відповідача у розмірі 1211,20 грн за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

У позовній заяві позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Судом установлено, що 11.08.2025 між позивачем та адвокатом Шаповаленком Р. О. укладено договір про надання правничої допомоги.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону за № 5076-VI встановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону за № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням принципу співмірності, а тому позивачу слід відшкодувати 2000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. 24, 112, 113 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 16 вересня 2017 року Недригайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 59, розірвати.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.08.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , 2000 (дві тисячі) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу та 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп витрат на сплату судового збору.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з державного бюджету (отримувач коштів ГУК Сум.обл/Недригайл-ка СТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA108999980313171206000018478, код класифікації доходів бюджету 22030101) 50 відсотків сплаченого згідно квитанції № 342аН9GWIfTds від 12.08.2025 судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : В. Д. Жмурченко