Вирок № 130759689, 06.10.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/1058/2025

Номер справи 243/7571/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2025 року місто Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнікримінальне провадження№ 12025053510000247 від 04.08.2025 на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м.Слов`янськ Донецької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, розлученого, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1)04.11.2003 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст.185 ч.3, 185 ч.4, 263 ч.1, 70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 23.12.2006 умовно з випробувальним терміном у 2 роки на підставі указу про помилування;

2)12.02.2008 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст.289 ч.2, 290, 70 ч.1, 71 КК України до 7 років позбавлення волі, з 04.07.2008 перебував у Калінінській ВК (№27) Донецької області, даних про звільнення немає;

3)04.09.2008 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст.286 ч.1, 70 ч.4 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 19.06.2012 умовно-достроково, невідбутий строк покарання 2 роки 2 місяці 5 днів;

4)08.08.2018 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням відповідно до ст.75 КК України в 1 рік;

5)05.10.2023 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням відповідно до ст.75 КК України в 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Під час досудового розслідування 20.08.2025 між ОСОБА_6 та прокурором Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, письмовий дозвіл на укладення якої прокуророві у відповідності до абз.5 ч.4 ст.469 КПК України був наданий потерпілою ОСОБА_7 .

За змістом обвинувального акту кримінальне правопорушення було вчинене при наступних обставинах.

Відповідно до судового наказу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.11.2017 по справі № 2-н/243/700/2017 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання спільних дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 28.11.2017, до повноліття ОСОБА_8 , тобто до 29.10.2032 року, та до повноліття ОСОБА_9 , тобто до 05.04.2035 року.

Будучи обізнаним про необхідність сплати аліментів, ОСОБА_6 , маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання, будучи фізично здоровим та працездатним, всупереч вимогам ст.21, ч.3 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України, відповідно до положень яких усі люди є вільні та рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, та що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття, в період виникнення заборгованості, а саме з 01.01.2025 по 04.08.2025, не маючи обмежень щодо фізичної праці та протипоказань за станом здоров`я, офіційно не працевлаштувався, заходів до пошуку роботи не вживав, до Слов`янсько-Бахмутського управління Краматорської філії центру зайнятості населення не звертався, отримуючи певний дохід від тимчасових (неофіційних) робіт, добровільно матеріальну та будь-яку іншу допомогу своїй дитині не надавав, таким чином злісно ухилявся від виконання судового рішення щодо сплати аліментів на утримання дітей.

Будучи обізнаним про необхідність виконання свого обов`язку та можливість настання кримінальної відповідальності за його невиконання, ОСОБА_6 аліменти на своїх дітей не виплачував, що призвело до виникнення заборгованості по виплаті аліментів за період з 01.01.2025 по 04.08.2025 в розмірі 22784,38 грн., що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 у скоєнні цього кримінального правопорушення визнав себе винним у повному обсязі та просив затвердити угоду про визнання винуватості від 20.08.2025, яку було ним укладено з прокурором. Він розуміє незаконність своїх дій, визнає наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінального правопорушення, розмір заборгованості, погоджується з кримінально-правовою кваліфікацією інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.164 КК України, усвідомлює небезпечність своєї протиправної поведінки.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мале місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , воно правильно кваліфіковане за ч.1 ст.164 КК України, а саме злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 20.08.2025 між прокурором ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора по цьому кримінальному провадженню, та підозрюваним ОСОБА_6 у присутності захисника ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення в обсязі висунутого обвинувачення в судовому провадженні. Також сторонами угоди визначено узгоджене між ними покарання, яке ОСОБА_6 повинен нести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме обмеження волі строком на 1 рік, а остаточне покарання - на підставі ст.71 КК України, з урахуванням вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.10.2023. В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому. Угода була підписана прокурором ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_6 та його захисником адвокатом ОСОБА_5 .

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить із наступного.

Відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: 1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Положеннями частини 2 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно частини 5 статті 469 КПК України укладання угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив про те, що при укладанні даної угоди від 20.08.2025 були дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив цю угоду затвердити та призначити ОСОБА_6 узгоджену по угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості від 20.08.2025, беззастережно підтвердив визнання ним винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, його ініціативу і добровільність укладання цієї угоди та можливість її виконання.

Відповідно до положень статті 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 164 КК України, є кримінальними проступками.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості від 20.08.2025 за своїм змістом та порядком укладання відповідає вимогам статей 468-470, 472 КПК України, положенням ч.1 ст.164 КК України, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді обмеження волі, строк якого передбачено санкцією частини 1 статті 164 КК України. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, заслуховування пояснень ОСОБА_6 суд переконався у тому, що укладання угоди є добровільним. Тобто, згідно положень частини 6 статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, тому угода підлягає затвердженню також з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, за медичною допомогою до нарколога та психіатра не звертався.

Крім того, обвинуваченому роз?яснені положення частини 5, 6 та 7 статті 474 КПК України та положення статті 389-1 КК України Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладання та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених частиною п`ятою статті 474 КПК України, обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз?яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження судом угоди про визнання винуватості.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди у судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального та кримінального законів, врахувавши заслухані доводи сторін угоди, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про ухвалення обвинувального вироку та затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді обмеження волі.

Згідно п.20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод від 11.12.2015 № 13, якщо підозрюваний чи обвинувачений у період відбування покарання за вчинене кримінальне правопорушення вчинив інше кримінальне правопорушення, у провадженні щодо якого у подальшому було укладено угоду, суд, переконавшись, що угода може бути затверджена, ухвалює вирок, яким затверджує угоду, призначає узгоджену сторонами міру покарання, а остаточне покарання визначає, керуючись правиламистатей 71,72КК.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення протягом невідбутого покарання за вироком Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 05.10.2023. Отже, остаточне покарання обвинуваченому має бути призначене на підставіст.71 КК Україниза сукупністю вироків.

Таким чином до покарання, призначеного ОСОБА_6 за цим вироком, у відповідності до ст.ст.71 ч.1, 72 ч.1, 78 ч.3 КК України слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.10.2023 та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові доказу у відповідності до ст.100 КПК України залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 374, 468-472 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Затвердити угодувід 20серпня 2025,укладену між ОСОБА_6 тапрокурором Слов`янськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 провизнання винуватостіу рамкахкримінального провадження№ 12025053510000247 від 04.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст.71 ч.1, 72 ч.1, 78 ч.3 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання, призначене за попереднім вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.10.2023 у виді позбавлення волі строком 5 років зі звільненням від відбування покарання з випробуванням у 2 роки, і призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту фактичного звернення вироку до виконання - дати його затримання.

Речові докази: документи виконавчого провадження № 55455893, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої ст.3891 КК України.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п?ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз?яснення йому наслідків укладання угоди; потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз?яснення йому наслідків укладання угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 КПК України; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою стаття 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1