Рішення № 130753981, 06.10.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2025Справа № 910/8802/25Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технорішення»

про стягнення 702 807, 42 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 702 807, 42 грн.з яких : пеня у розмірі 2%, що становить 675 836, 67 грн., та штраф у розмірі 7%, що становить 26 970,75 грн.

Згідно частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

04.08.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Технорішення» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить зменшити розмір штрафних санкцій на 97%.

15.08.2025 від Публічного акціонерного товариства «Центренерго» надійшла відповідь на відзив, яка прийнята до розгляду.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2024 vіж ПАТ «Центренерго» Трипільською ТЕС (далі - Покупець) та ТОВ «Технорішення» (далі - Постачальник) було укладено договір № 13/34 про закупівлю поставку Товару (Продукції) за кодом ДК 021:2015:38810000- 6 - Обладнання для керування виробничими процесами(запасні частини та прилади системи контролю та керування блоком (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товари згідно умов договору, а Покупець зобов`язувався прийняти та оплатити Продукцію, що поставляється відповідно до умов договору (п.1.2 Договору) Відповідно до п. 1.3 Договору - найменування(номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки (Графік) поставки та інші характеристики Продукції зазначені в Додатку №1 до Договору.

У відповідності до п.2.2 Договору загальна вартість Продукції складає 4 072 255, 20 грн. та здійснюється за рахунок асигнувань державного бюджету та оплачується в межах 2024 (по 31.12.2024).

Оплата поставленої продукції згідно п. 2.5 Договору здійснюється протягом 30 банківських днів після підписання акту приймання-передачі Продукції.

Відповідно п.3.3 Договору фактичний об`єм кожної партії Продукції зазначається у відповідній письмовій заявці Покупця.

Поставка Продукції за умовами п. 5 Додатку 1 до Договору визначена протягом 45 календарних днів з дати отримання Постачальником письмової заявки Покупця у період з дати укладання Договору по 31.12.2024 р. Вимоги щодо надання письмових заявок Сторони погодили у п. 12.12 Додатку 1 до Договору. Так, Сторони погодили, що датою отримання письмової заявки є дата отримання Покупцем електронного листа зі сповіщенням про доставку на електронну адресу Постачальника електронного листа з Заявкою, а належним та допустимим доказом є зроблений Покупцем, роздрукований на папері скриншот (знімок з екрану), на якому у вікні браузера відкрито сторінку поштової програми.

Датою поставки згідно п.5.3 Договору є дата підписання Акта приймання-передачі продукції.

Пунктом 9.2 Договору передбачено у разі невиконання, або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки Продукції з Постачальника стягується пеня у розмірі 2 відсотка вартості Продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості і крім цього, Постачальник відшкодовує всі понесені Покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання Постачальником зобов`язань за цим Договором, а у разі здійснення попередньої оплати Постачальник, крім оплати зазначених штрафних санкцій, повертає Покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3 відсотків річних.

Додатковою угодою від 31.12.2024 р №1 до Договору внесені зміни до строку дії Договору та визначені по 31.03.2025.

Відповідно до умов Договору Покупець 16.10.2024 р направив Постачальнику заявку №08-5318 на поставку всього обсягу Товару, серед яких вентиляторRG 125-19/14#2 , трансивер SPF 1000-TJ8117C,SPF 100FX J9054C клема гвинтова зі світлодіодом під запобіжник 5х20 ASK 2LD 220V AC, поставка яких здійснена з перевищенням встановленого терміну, що підтверджується Актами приймання-передачі.

За порушення умов Договору з погоджених строків поставки нараховано пеню у розмірі 2%, що становить 675 836, 67 грн., та штраф у розмірі 7%, що становить 26 970,75 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 664 ЦК України встановлено, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2 Договору передбачено у разі невиконання, або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки Продукції з Постачальника стягується пеня у розмірі 2 відсотка вартості Продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості і крім цього, Постачальник відшкодовує всі понесені Покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання Постачальником зобов`язань за цим Договором, а у разі здійснення попередньої оплати Постачальник, крім оплати зазначених штрафних санкцій, повертає Покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3 відсотків річних.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

При перевірці наданого позивачем розрахунку пені, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком позивача, становить 675 836, 67 грн. та штраф у розмірі 26 970, 75 грн.

Відповідач у відзиві на заявив клопотання про зменшення пені та штрафу на 97 %.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У відзиві на позов стосовно клопотання про зменшення розміру пені та штрафу відповідач зазначає, що згідно додатку №1 до Договору було обмовлено поставку 19 позицій товару на загальну суму 4 072 255,20 грн. З вказаного об`єму товару частково (незначна частина) від кількості замовленого товару, всього з шести позицій з всього об`єму на загальну суму поставки 613 431,00 грн. було поставлено на Трипільську ТЕЦ ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» пізніше строків, визначених у договорі. При тому, основну частину товару було поставлено відповідно до умов Договору. Основна частина товару за Договором була поставлена вчасно та постачальником було прикладено всіх зусиль для вчасного здійснення всієї поставки. Питома вага поставленого пізніше товару відносно основної суми поставки по договору становить всього лише 15,06% (613 431,00 грн. - вартість пізніше поставленого товару від 4 072 255,20 грн. загальної вартості товару за договором), що вказує фактично на незначне порушення умов договору постачальником, яке сталось не з вини постачальника, а під впливом обставин, які не залежали від постачальника.

Сума штрафних санкцій перевищує суму частково пізніше поставленого товару, що є неспівмірним, несправедливим розміром штрафних санкцій, що порушує баланс господарських взаємовідносин та вказує на мету покупця отримати необґрунтоване збагачення за рахунок постачальника. Окрім того, жодних збитків діями постачальника не було заподіяно покупцю та його інтереси жодним чином не постраждали від пізніше (частково) поставленого товару. Разом із тим, слід врахувати, що авансу постачальник від покупця не отримував жодних грошових зобов`язань не порушив, чужими коштами не користувався, в той же час всі закупівлі товару для подальшої реалізації на виконання вищевказаного договору постачальник здійснював за свої кошти.

Господарський суд міста Києва зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності. Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості. При цьому законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вказане вище, суд зазначає, що обставини, якими відповідач мотивує підставу для зменшення розміру пені та штрафу, з урахуванням інтересів обох сторін, причин невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, наслідків порушення зобов`язання, а також з огляду на те, що обов`язок з поставки Відповідачем виконаний в повному обсязі, Господарський суд міста Києва вважає, що в даному конкретному випадку є можливим зменшення розміру нарахованої позивачем пені та штрафу на 50 %, а саме стягненню підлягають пеня у розмірі 337 918, 34 грн. та штраф у розмірі 13 485, 38 грн.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОРІШЕННЯ» (Україна, 01014, місто Київ, вул. Бойчука Михайла, будинок 28, код - 36782316) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРЕНЕРГО» (Україна, 08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, ВУЛИЦЯ РУДИКІВСЬКА, будинок 49, код 22927045) - 337 918 (триста тридцять сім тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 34 коп. - пені, 13 485 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 38 коп. - штрафу та 4 216 (чотири тисячі двісті шістнадцять) грн. 85 коп. - судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва