Рішення № 130753954, 24.09.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2025Справа № 910/9145/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Компанії "LURAQ INVESTMENTS LIMITED"

до Фонду державного майна України

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар"

про визнання недійсним та скасування наказу,

За участі представників учасників справи:

від позивача: Панчук Ю.В. за ордером від 09.06.2025 року серії СЕ № 1113402;

від відповідача: Федорчук О.В. (у порядку самопредставництва);

від третьої особи: Клименко Є.Г. за ордером від 10.07.2025 року серії АА № 0054316.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "LURAQ INVESTMENTS LIMITED" (далі - позивач, Компанія) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - відповідач, Фонд) про визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 30.06.2025 року № 942 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915) (зі змінами)".

В обґрунтування пред`явлених вимог Компанія посилалась на те, що спірний наказ порушує її права, як акціонера, на переважне право купівлі акцій Приватного акціонерного товариства "Індар" (далі - Товариство), а також підписаний посадовою особою відповідача з перевищенням повноважень.

Ухвалою від 28.07.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/9145/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 28.08.2025 року. Крім того, цією ухвалою суд залучив Товариство до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

14.08.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача від 08.08.2025 року № 10-25-20038, в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду, зокрема, на те, що незважаючи на неодноразові звернення Фонду до Міністерства охорони здоров`я України щодо невідкладної передачі державного пакета акцій Товариства для приватизації, протягом 2018-2019 років Міністерство не здійснило його передачу в управління Фонду, посилаючись на неможливість його вилучення із статутного капіталу ПАТ "Укрмедпром". Оскільки державний пакет акцій Товариства є об`єктом великої приватизації, він підлягає продажу на аукціоні з умовами.

27.08.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення Товариства від 27.08.2025 року, в яких останнє вказало про наявність підстав для задоволення вимог позивача. Крім того, третя особа зазначила, що приватизація державного пакета акцій Товариства має відбуватися відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", тобто шляхом викупу.

27.08.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 27.08.2025 року на відзив на позовну заяву, в якій останній виклав додаткові мотиви на підтвердження обґрунтованості пред`явлених до Фонду вимог.

У підготовчому засіданні 28.08.2025 року суд встановив відповідачу процесуальний строк на подання заперечень до 04.09.2025 року та відклав підготовче засідання на 10.09.2025 року.

05.09.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли сформовані у цій системі 04.09.2025 року заперечення Фонду, в яких останній вказав, що оскільки державний пакет акцій Товариства було визначено Кабінетом Міністрів України як об`єкт великої приватизації державної власності, такий об`єкт відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" підлягає продажу на аукціоні з умовами, тоді як аргументи позивача щодо наявності у нього "легітимних очікувань" є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки рішення Фонду є послідовними та прийнятими в межах і спосіб, визначений чинним законодавством України.

Ухвалою від 10.09.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/9145/25 та призначив її до судового розгляду по суті на 24.09.2025 року.

У судовому засіданні 24.09.2025 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник третьої особи вказав про наявність, на його думку, правових підстав для задоволення вимог Компанії.

Представник відповідача у вказаному судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 08.08.2025 року № 10-25-20038 та запереченнях від 04.09.2025 року.

У судовому засіданні 24.09.2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи, зокрема, Реєстру власників цінних паперів (лист від 07.03.2025 року № 157175) вбачається, що Компанія є акціонером Товариства, а належний позивачу пакет акцій становить 4 737 685 акцій, що складає 29,286067 % статутного капіталу третьої особи. Решта акцій Товариства у розмірі 70,701569 % його статутного капіталу перебуває у власності Держави Україна.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року № 358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році" затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році, згідно з додатком. Доручено уповноваженим органам управління об`єктами державної власності, включеними до переліку, затвердженого цим розпорядженням, у місячний строк з моменту прийняття рішення про приватизацію таких об`єктів забезпечити передачу державним органам приватизації функцій з управління ними, за виключенням тих, що приватизуються відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств".

До переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році, означеним розпорядженням Кабінету Міністрів України віднесено пакет акцій у статутному капіталі Товариства у розмірі 70,7016 %, що перебуває у державній власності та уповноваженим органам управління якого є Міністерство охорони здоров`я України.

Наказом Фонду від 08.06.2018 року № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915)" прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 70,7016 % статутного капіталу Товариства, що становить 11 437 581 штук акцій, на аукціоні з умовами.

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, оформленим протоколом від 08.11.2018 року № 1/18, вирішено, зокрема, внести зміни до Статуту Товариства шляхом затвердження його у новій редакції.

Відповідно до пункту 8.10 Статуту Товариства, затвердженого рішенням загальних зборів ПрАТ "Індар" від 08.11.2018 року (протокол № 1/18) (далі - Статут), акціонери мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з акціонерів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 року № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності" затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності згідно з додатком. До переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, означеним розпорядженням Кабінету Міністрів України також включено пакет акцій у статутному капіталі Товариства у розмірі 70,7016 %, що перебуває у державній власності.

Судом також встановлено, що наказом Фонду від 17.09.2019 року № 937 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018р. № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915)" внесено зміни до наказу відповідача від 08.06.2018 року № 774 та викладено його пункти 2, 3, 4 у новій редакції і доповнено цей наказ пунктами 5, 6.

Так, відповідно до наказу Фонду від 08.06.2018 року № 774 (в редакції наказу від 17.09.2019 року № 937), Департаменту управління державною власністю та аналізу фінансово-господарської діяльності доручено забезпечити прийняття функцій з управління державним пакетом акцій Товариства (пункт 2).

Департаменту приватизації та розпорядження державним майном вжити заходів щодо організації продажу державного пакета акцій Товариства відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (пункт 3).

Департаменту приватизації та розпорядження державним майном здійснити заходи щодо розробки умов продажу та визначення ціни державного пакета акцій Товариства (пункт 4).

Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності забезпечити проведення незалежної оцінки державного пакета акцій Товариства відповідно до вимог Методики (пункт 5).

Департаменту приватизації та розпорядження державним майном:

- підготувати та направити на погодження до Кабінету Міністрів України проект рішення Уряду щодо затвердження умов продажу державного пакета акцій Товариства;

- проінформувати акціонерів Товариства щодо переважного права на придбання акцій за ціною та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- відкликати проект рішення Кабінету Міністрів України "Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій ПрАТ "Індар" та джерел оплати його послуг";

- забезпечити протягом одного робочого дня з дня видання цього наказу передачу його копії в електронному вигляді та інформації про прийняття рішення про приватизацію відповідного об`єкта (в паперовому та електронному вигляді) Управлінню законодавчого забезпечення та аналітичної роботи для її опублікування в офіційному друкованому виданні Фонду - газеті "Відомості приватизації", а також на офіційному вебсайті Фонду у визначений законодавством строк (пункт 6).

У позовній заяві Компанія вказувала, що з моменту прийняття Фондом наказу від 17.09.2019 року № 937, яким відповідач визнав наявність у акціонерів Товариства переважного права на придбання його акцій за ціною та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, та змінив спосіб приватизації державного пакету акцій Товариства з продажу їх на аукціоні на викуп, передбачений статтею 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", протягом майже шести років посадові особи Фонду без будь-яких поважних причин не виконують його положень, незважаючи на неодноразові звернення позивача з проханнями про здійснення необхідних заходів на виконання цього наказу.

Більше того, 30.06.2025 року Фонд прийняв наказ № 942 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915) (зі змінами)", яким вирішив внести зміни до власного наказу від 08.06.2018 року № 774 та виклав його пункти 3, 4, 5 у новій редакції, за якою вирішив:

- приватизувати державний пакет акцій ПрАТ "Індар" на аукціоні з умовами (пункт 3 наказу Фонду від 08.06.2018 року № 774 в новій редакції);

- затвердити план розміщення акцій ПрАТ "Індар" згідно з додатком. У разі незавершення розміщення акцій ПрАТ "Індар" у строк, передбачений планом розміщення акцій, Управлінню великої приватизації та передачі функцій управління Департаменту управління приватизацією забезпечити внесення відповідних змін до плану розміщення акцій щодо продовження такого строку (пункт 4 наказу Фонду від 08.06.2018 року № 774 в новій редакції);

- Департаменту управління приватизацією вжити заходів щодо:

1) розробки умов продажу та визначення стартової ціни продажу державного пакета акцій ПрАТ "Індар";

2) підготовки та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проєкту рішення Кабінету Міністрів України про затвердження умов продажу та стартової ціни державного пакета акцій ПрАТ "Індар" (пункт 5 наказу Фонду від 08.06.2018 року № 774 в новій редакції).

Крім того, наказом відповідача від 30.06.2025 року № 942 пункт 6 наказу Фонду від 08.06.2018 року № 774 вирішено виключити, у зв`язку з цим, пункт 7 вважати пунктом 6.

Оскільки вищенаведеним наказом від 30.06.2025 року № 942 (підписаним посадовою особою Фонду з перевищенням повноважень) відповідач змінив спосіб приватизації державного пакету акцій ПрАТ "Індар" у зворотному напрямку - з викупу його Компанією на аукціон з умовами, чим порушив приписи статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" і права та інтереси позивача щодо приватизації державного пакету акцій ПрАТ "Індар" шляхом його викупу, Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з означеним позовом про визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 30.06.2025 року № 942 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915) (зі змінами)".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Компанії підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У рішенні Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів" від 20.06.2019 року № 6-р/2019 зазначено, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Аналіз частини 2 статті 19 Конституції України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

У пред`явленому позові Компанія посилалася на те, що відповідно до статті 9 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України видає накази, що підписує Голова Фонду державного майна України. Таким чином, профільний Закон наділяє повноваженнями підписувати накази від імені Фонду виключно його Голову.

У той же час, спірний у даній справі наказ від 30.06.2025 року № 942 був підписаний заступником Голови Фонду Ігорем Тимошенко, тобто посадовою особою відповідача з перевищенням наданих їх повноважень, що (на переконання позивача) є окремою та самостійною підставою для його скасування.

Разом із тим, відповідно до статті 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Фонд державного майна України відповідальний перед Президентом України.

Діяльність Фонду державного майна України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Фонду державного майна України визначаються Конституцією та законами України, актами Президента України і полягають в особливому порядку призначення на посаду та звільнення з посади Голови Фонду державного майна України.

Статтею 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" передбачено, що Фонд державного майна України, зокрема:

1) у сфері нормативного забезпечення - видає власні нормативно-правові акти;

2) у сфері приватизації державного майна - здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації; приймає рішення про приватизацію; утворює аукціонні комісії; бере та передає функції управління майном державних підприємств; затверджує плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації і переліки об`єктів малої приватизації; залучає у випадках, установлених законодавством, на конкурентних засадах радників, незалежних консультантів та експертів у процесі приватизації об`єктів приватизації;

3) у сфері управління корпоративними правами держави - здійснює управління корпоративними правами держави, що перебувають у сфері його управління.

Згідно з частинами 1-6 статті 9 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України видає накази, що підписує Голова Фонду державного майна України.

Накази Фонду державного майна України, видані у межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

Накази Фонду державного майна України нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Накази Фонду державного майна України, що є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Усі накази Фонду державного майна України оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

Накази Фонду державного майна України або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд звертає увагу на те, що приписи статті 9 Закону України "Про Фонд державного майна України" стосуються правового регулювання саме нормативно-правових актів Фонду державного майна України, про що безпосередньо свідчить назва цієї статті.

З огляду на викладене, слід зазначити, що нормативно-правовим актом відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про правотворчу діяльність" є офіційний документ, прийнятий (виданий) суб`єктом правотворчої діяльності в установленому Конституцією України та (або) законом порядку у письмовій формі (крім випадків, визначених частиною другою статті 47 цього Закону), який містить норму (норми) права і розрахований на неодноразову реалізацію.

У той же час, оскаржуваний у даній справі наказ відповідача від 30.06.2025 року № 942 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915) (зі змінами)" не є нормативно-правовим актом у розумінні вищенаведених нормативних законодавчих приписів та не розрахований на його неодноразову реалізацію, що спростовує відповідні посилання Компанії.

Разом із тим, відповідно до пункту 13 наказу Фонду від 19.10.2007 року № 1684 "Про затвердження Регламенту Фонду державного майна України" (зі змінами) розподіл обов`язків між заступниками Голови Фонду здійснює Голова Фонду відповідно до чинного законодавства. Розподіл обов`язків затверджується наказом Голови Фонду, в якому визначаються:

- перелік структурних підрозділів, діяльність яких спрямовується, координується та контролюється Головою Фонду;

- перелік структурних підрозділів, діяльність яких спрямовується, координується та контролюється відповідним заступником Голови Фонду;

- перелік закріплених за відповідним заступником Голови Фонду обов`язків, що випливають з покладених на Фонд завдань та функцій.

Наказом Фонду від 21.03.2025 року № 200к "Про тимчасове підпорядкування підрозділів апарату Фонду державного майна України та розподіл функціональних обов`язків між керівництвом Фонду" керівному складу Фонду було тимчасово підпорядковано відповідні структурні підрозділи апарату, у тому числі Заступнику Голови Фонду Тимошенку І.О. - Департамент управління приватизацією; Управління підприємств агропромислового комплексу.

Пунктом 3 цього наказу Заступників Голови Фонду та керівника апарату Фонду уповноважено приймати рішення, вчиняти дії і підписувати документи з питань, що відносяться до їх компетенції, виходячи з напрямків діяльності (завдань, функцій) підпорядкованих структурних підрозділів.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Положення про Департамент управління приватизацією Фонду державного майна України Департамент створено з метою реалізації державної політики у сфері приватизації державного майна в частині виконання завдань з методологічного забезпечення та організації підготовки до продажу і практичного здійснення продажу об`єктів малої та об`єктів великої приватизації. Департамент підпорядковується Заступнику Голови Фонду відповідно до встановленого розподілу обов`язків згідно з наказом Фонду з кадрових питань (особового складу) про тимчасове підпорядкування підрозділів апарату Фонду.

Пунктами 2.3, 2.11 означеного Положення також передбачено, що до основних завдань Департаменту віднесено:

- здійснення заходів з формування переліку об`єктів великої приватизації державної власності, подання на затвердження Кабінету Міністрів України проєктів актів Кабінету Міністрів України про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, а також про внесення змін і доповнень до нього;

- здійснення заходів щодо прийняття/скасування Фондом рішень про приватизацію об`єктів малої та великої приватизації, підготовку до продажу яких здійснюватиме апарат Фонду.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань Компанії на підписання оскаржуваного наказу заступником Голови Фонду Ігорем Тимошенко з перевищенням наданих йому повноважень як на підставу для скасування цього наказу відповідача.

У той же час, позивач зазначав, що спірним наказом Фонд змінив спосіб приватизації державного пакету акцій Товариства у зворотному напрямку - з викупу його Компанією на аукціон з умовами, чим порушив приписи статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" і права та інтереси позивача щодо приватизації державного пакету акцій Товариства шляхом його викупу.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим врегульовані Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон).

Відповідно до пунктів 6, 9, 22 частини 1 статті 1 Закону приватизацією державного або комунального майна (далі - приватизація) є платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Аукціоном з умовами є спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну і взяв на себе зобов`язання виконати умови продажу об`єкта приватизації.

Разом із тим, викуп - це спосіб продажу об`єкта приватизації одному покупцю.

Відповідно до частин 1, 3 статті 5 Закону (в редакції, чинній на час прийняття Фондом наказу від 08.06.2018 року № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915)") з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації.

До об`єктів великої приватизації належать об`єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі), вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.

Згідно зі статтею 10 Закону (в редакції, чинній на час прийняття Фондом наказу від 08.06.2018 року № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915)") порядок приватизації державного і комунального майна передбачає:

формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації;

опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;

прийняття рішення про приватизацію;

прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни;

проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;

проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації;

перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;

затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;

затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;

опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації;

проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;

укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу;

опублікування інформації про результати приватизації;

прийняття рішення про завершення приватизації.

Приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Частинами 2, 8 статті 11 Закону (в редакції, чинній на час прийняття Фондом наказу від 08.06.2018 року № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915)") встановлено, що перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.

Для об`єктів великої приватизації державні органи приватизації письмово повідомляють заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління в п`ятиденний строк після набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

Як було зазначено вище, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року № 358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році" затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році, згідно з додатком. Доручено уповноваженим органам управління об`єктами державної власності, включеними до переліку, затвердженого цим розпорядженням, у місячний строк з моменту прийняття рішення про приватизацію таких об`єктів забезпечити передачу державним органам приватизації функцій з управління ними, за виключенням тих, що приватизуються відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств". Крім того, Фонду доручено:

1) забезпечити конкурсний відбір радників для підготовки до приватизації та продажу об`єктів державної власності, включених до переліку, затвердженого цим розпорядженням, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

2) у разі, коли у конкурсному відборі радників не виявив бажання взяти участь жоден кандидат, забезпечити підготовку до приватизації (продажу) об`єктів без залучення радників;

3) подавати до Кабінету Міністрів України на затвердження умови продажу об`єктів державної власності, включених до переліку, затвердженого цим розпорядженням;

4) забезпечити у 2018 році виставлення на продаж об`єктів державної власності, включених до переліку, затвердженого цим розпорядженням;

5) під час підготовки до приватизації об`єктів державної власності, включених до переліку, затвердженого цим розпорядженням, враховувати їх кредитні зобов`язання, за якими надано державну гарантію.

До переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році, означеним розпорядженням Кабінету Міністрів України віднесено пакет акцій у статутному капіталі Товариства у розмірі 70,7016 %, що перебуває у державній власності та уповноваженим органам управління якого є Міністерство охорони здоров`я України.

Відповідно до Законів України "Про Фонд державного майна України", "Про приватизацію державного і комунального майна", враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року № 358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році", наказом Фонду від 08.06.2018 року № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915)" прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 70,7016 % статутного капіталу Товариства, що становить 11 437 581 штук акцій.

Крім того, означеним наказом Фонду вирішено приватизувати державний пакет акцій Товариства на аукціоні з умовами та доручено Управлінню продажу об`єктів великої приватизації Департаменту приватизації забезпечити:

1) протягом десяти робочих днів з дня видання цього наказу утворення аукціонної комісії для продажу державного пакета акцій Товариства;

2) конкурсний відбір радника для підготовки до приватизації та продажу державного пакета акцій Товариства відповідно до Порядку залучення радників у процесі приватизації об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 878 (із змінами і доповненнями).

Доручено Управлінню підготовки до приватизації Департаменту приватизації забезпечити:

1) протягом одного робочого дня з дня видання цього наказу передачу його копії в електронному вигляді та інформації про прийняття рішення про приватизацію відповідного об`єкта (в паперовому та електронному вигляді) Департаменту законодавчого, комунікаційного забезпечення та роботи з громадськістю для її опублікування в додатку до "Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію" - газеті "Відомості приватизації", а також на офіційному веб-сайті Фонду у визначений законодавством строк;

2) у п`ятиденний строк з дня видання цього наказу інформування Міністерства охорони здоров`я України та місцевого органу виконавчої влади про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Товариства.

Судом також встановлено, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, оформленим протоколом від 08.11.2018 року № 1/18 (скликаних на вимогу Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром", яке на день подання вимоги було власником 70,7016 відсотків простих акцій Товариства та акціонером якого було Міністерство охорони здоров`я України, із врахуванням доручень Кабінету Міністрів України від 27.08.2018 року № 33610/1/1-18 та Міністерства охорони здоров`я України від 31.08.2018 року № 10.4-13/692/22925) вирішено, зокрема, затвердити зміни до Статуту Товариства шляхом затвердження його у новій редакції, доручити його підписання голові зборів Товариства Ткачик Т.А. , здійснити його реєстрацію Голові правління Товариства Вишневській Л.В. із наданням права підписання документів, пов`язаних із такою реєстрацією, та повноважень щодо передоручення цього доручення.

Відповідно до пункту 1 Статуту останній регулює діяльність Товариства та є новою редакцією Статуту Товариства.

Пунктами 7.1, 7.2 Статуту передбачено, що статутний капітал Товариства становить 80 886 330,00 грн. та поділений на 16 177 266 простих іменних акцій номінальною вартістю 5 гривень кожна акція.

За умовами пунктів 8.1-8.3 Статуту Товариство розміщує акції, облігації та інші цінні папери в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Товариство не здійснювало розміщення привілейованих акцій. Прості іменні акції складають 100 % статутного капіталу Товариства. Акції Товариства існують виключно в бездокументарній формі.

Згідно з пунктом 8.10 Статуту акціонери мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з акціонерів.

Акціонер, який має намір продати свої акції третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це решту акціонерів із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій (пункт 8.10.1 Статуту).

Повідомлення акціонерів здійснюється акціонером, який має намір продати свої акції третій особі, персонально на адресу кожного іншого акціонера листом, що надсилається поштою або службою кур`єрської доставки (пункт 8.10.2 Статуту).

Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами, діє протягом 2 (двох) місяців з дня надіслання повідомлення акціонера про намір продати свої акції (пункт 8.10.3 Статуту).

Якщо акціонери не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом встановленого цим Статутом строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам (пункт 8.10.7 Статуту).

Слід зазначити, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 року № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності" затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності згідно з додатком. Доручено Фонду:

1) продовжити приватизацію об`єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році;

2) забезпечити проведення конкурсного відбору радників для підготовки до приватизації та продажу об`єктів державної власності, включених до переліку, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

3) у разі, коли у конкурсному відборі радників не виявив бажання взяти участь жоден кандидат, забезпечити підготовку до приватизації (продажу) об`єктів державної власності, включених до переліку, без залучення радників;

4) подавати Кабінетові Міністрів України на затвердження умови продажу об`єктів державної власності, включених до переліку;

5) забезпечити виставлення на продаж об`єктів державної власності, включених до переліку;

6) під час підготовки до приватизації об`єктів державної власності, включених до переліку, враховувати їх кредитні зобов`язання, за якими надано державну гарантію.

До переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, означеним розпорядженням Кабінету Міністрів України також включено пакет акцій у статутному капіталі Товариства у розмірі 70,7016 %, що перебуває у державній власності та уповноваженим органам управління якого є Міністерство охорони здоров`я України.

Судом встановлено, що відповідно до Законів України "Про Фонд державного майна України", "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про акціонерні товариства", враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 року № 36-р "Про затвердження об`єктів великої приватизації державної власності", вимоги Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 224) (далі - Методика), рішення загальних зборів акціонерів Товариства, оформленого протоколом № 1/18 від 08.11.2018, положення Статуту Товариства, зареєстрованого 27.11.2018 року, наказом Фонду від 17.09.2019 року № 937 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018р. № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915)" внесено зміни до наказу відповідача від 08.06.2018 року № 774 та викладено його пункти 2, 3, 4 у новій редакції і доповнено цей наказ пунктами 5, 6.

Так, відповідно до наказу Фонду від 08.06.2018 року № 774 (в редакції наказу від 17.09.2019 року № 937), Департаменту управління державною власністю та аналізу фінансово-господарської діяльності доручено забезпечити прийняття функцій з управління державним пакетом акцій Товариства (пункт 2).

Департаменту приватизації та розпорядження державним майном вжити заходів щодо організації продажу державного пакета акцій Товариства відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (пункт 3).

Департаменту приватизації та розпорядження державним майном здійснити заходи щодо розробки умов продажу та визначення ціни державного пакета акцій Товариства (пункт 4).

Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності забезпечити проведення незалежної оцінки державного пакета акцій Товариства відповідно до вимог Методики (пункт 5).

Департаменту приватизації та розпорядження державним майном:

- підготувати та направити на погодження до Кабінету Міністрів України проект рішення Уряду щодо затвердження умов продажу державного пакета акцій Товариства;

- проінформувати акціонерів Товариства щодо переважного права на придбання акцій за ціною та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- відкликати проект рішення Кабінету Міністрів України "Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій ПрАТ "Індар" та джерел оплати його послуг";

- забезпечити протягом одного робочого дня з дня видання цього наказу передачу його копії в електронному вигляді та інформації про прийняття рішення про приватизацію відповідного об`єкта (в паперовому та електронному вигляді) Управлінню законодавчого забезпечення та аналітичної роботи для її опублікування в офіційному друкованому виданні Фонду - газеті "Відомості приватизації", а також на офіційному вебсайті Фонду у визначений законодавством строк (пункт 6).

Частинами 1, 2 статті 12 Закону (в редакції, чинній на час прийняття Фондом наказу від 08.06.2018 року № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915)") передбачено, що рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

У місячний строк з моменту прийняття рішення про приватизацію уповноваженими органами управління передаються державним органам приватизації функції з управління пакетами акцій (частками), функції з управління майном державних підприємств.

У разі непередачі об`єкта державної власності в установлений строк рішення про передачу такого об`єкта державної власності приймає Кабінет Міністрів України. Проект зазначеного рішення Кабінету Міністрів України готує Фонд державного майна України.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що рішення про приватизацію державного пакета акцій приватного акціонерного товариства "Індар" було прийнято шляхом прийняття Фондом наказу від 08.06.2018 року № 774 та подальшого внесення до нього змін наказом відповідача від 17.09.2019 року № 937, прийнятим відповідно до Законів України "Про Фонд державного майна України", "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про акціонерні товариства", а також з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 року № 36-р "Про затвердження об`єктів великої приватизації державної власності", вимог Методики, рішення загальних зборів акціонерів Товариства, оформленого протоколом № 1/18 від 08.11.2018, та положень Статуту Товариства, зареєстрованого 27.11.2018 року.

Наведені обставини свідчать про початок процесу приватизації державного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Індар" на підставі відповідного рішення уповноваженого органу та з урахуванням положень Статуту Товариства шляхом його продажу відповідно до вимог статті 16 Закону та з обов`язковим інформуванням акціонерів Товариства щодо переважного права на придбання акцій за ціною та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що наказом Фонду від 08.06.2018 року № 774 (в редакції наказу від 17.09.2019 року № 937) Департаменту управління державною власністю та аналізу фінансово-господарської діяльності доручено забезпечити прийняття функцій з управління державним пакетом акцій Товариства (пункт 2 наказу), що відповідає вищенаведеним положенням статті 12 Закону (в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин). Крім того, Департаменту приватизації та розпорядження державним майном доручено вжити заходів щодо організації продажу державного пакета акцій Товариства відповідно до вимог статті 16 Закону.

Статтею 16 Закону встановлено, що викуп акцій (часток), що належать державі або територіальній громаді у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, здійснюється відповідно до законодавства та з урахуванням установчих документів таких товариств і законодавства держав реєстрації таких товариств (організацій, підприємств).

Якщо особи, які відповідно до законодавства та з урахуванням установчих документів таких товариств не скористалися у визначений строк своїм переважним правом на викуп, органи приватизації здійснюють продаж таких об`єктів приватизації на аукціоні відповідно до вимог, встановлених цим Законом.

Приватизація об`єктів державної або комунальної власності, що не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та які перебувають на обліку господарських товариств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації, та об`єктів державної або комунальної власності, що не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та знаходяться у господарського товариства на праві господарського відання, здійснюється шляхом викупу господарським товариством, на балансі (обліку) якого знаходяться об`єкти державної або комунальної власності.

Якщо господарське товариство не скористалося протягом трьох років з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної або комунальної власності, що перебуває у нього на обліку та/або знаходиться на праві господарського відання, своїм правом на викуп, органи приватизації здійснюють продаж таких об`єктів державної або комунальної власності на аукціоні відповідно до вимог, встановлених цим Законом.

Вказані положення Закону дають підстави для висновку, що процедура викупу застосовується до об`єктів, зокрема, великої приватизації у випадках проведення приватизації акцій, що належать державі, у статутних капіталах господарських товариств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, коли установчі документи таких товариств передбачають переважне право на викуп акцій.

Зі змісту Установчого договору про створення Акціонерного товариства по виробництву інсулінів "Індар", затвердженого Загальними зборами засновників (протокол від 20.10.1999 року № 4) та зареєстрованого 13.12.1999 року Дарницькою районною державною адміністрацією міста Києва (реєстраційний номер 02708) вбачається, що ПрАТ "Індар" (код ЄДРПОУ 21680915) було засновано 31.10.1997 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.1997 року № 82 шляхом об`єднання майна різних форм власності, зокрема, державної та колективної (засновниками є Фонд та Відкрите акціонерне товариство "Київський м`ясокомбінат"). Отже, Товариство є господарським товариством, заснованим на базі об`єднання майна різних форм власності, що є необхідною умовою для застосування положень частини 1 статті 16 Закону під час приватизації державного пакету акцій Товариства.

Як було зазначено вище, наказом від 17.09.2019 року № 937 Фонд визнав наявність у акціонерів Товариства (тобто у Компанії) переважного права на придбання акцій третьої особи за ціною та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, та визначив спосіб приватизації державного пакету акцій Товариства шляхом їх викупу в порядку статті 16 Закону.

Зі змісту преамбули цього наказу вбачається, що останній був прийнятий, зокрема, відповідно до Законів України "Про Фонд державного майна України", "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про акціонерні товариства", а також з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 року № 36-р "Про затвердження об`єктів великої приватизації державної власності", рішення загальних зборів акціонерів Товариства, оформленого протоколом № 1/18 від 08.11.2018, а також положень Статуту Товариства, зареєстрованого 27.11.2018 року. Більше того, означеним наказом Департамент приватизації та розпорядження державним майном було зобов`язано вжити заходів щодо організації продажу державного пакета акцій Товариства відповідно до вимог статті 16 Закону та проінформувати акціонерів Товариства (тобто Компанію) щодо переважного права на придбання акцій за ціною та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що з моменту прийняття Фондом наказу від 17.09.2019 року № 937 (протягом майже шести років) його положення посадовими особами відповідача виконані не були, незважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідних уповноважених осіб з проханнями про здійснення необхідних заходів на виконання цього наказу (у тому числі звернення Компанії від 12.03.2025 року № 12/03/01; від 12.03.2025 року № 12/03/02; звернення позивача від 17.07.2024 року № 17/07/01 та від 17.07.2024 року № 17/07/02 до Фонду і Прем`єр міністра України з проханням про доручення Фонду разом із зацікавленими органами підготувати та подати на розгляд Уряду проекти рішень, які передбачені наказом від 17.09.2019 року № 937, та здійснити інші необхідні заходи щодо здійснення приватизації державного пакета акцій Товариства відповідно до вимог статті 16 Закону тощо).

Більше того, незважаючи на численні звернення Компанії та положення власного наказу від 17.09.2019 року № 937, 30.06.2025 року Фонд прийняв наказ № 942 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915) (зі змінами)", яким вирішив внести зміни до наказу від 08.06.2018 року № 774, виклавши його пункти 3, 4, 5 у новій редакції, за якою:

- приватизувати державний пакет акцій ПрАТ "Індар" на аукціоні з умовами (пункт 3 наказу Фонду від 08.06.2018 року № 774 в новій редакції);

- затвердити план розміщення акцій ПрАТ "Індар" згідно з додатком. У разі незавершення розміщення акцій ПрАТ "Індар" у строк, передбачений планом розміщення акцій, Управлінню великої приватизації та передачі функцій управління Департаменту управління приватизацією забезпечити внесення відповідних змін до плану розміщення акцій щодо продовження такого строку (пункт 4 наказу Фонду від 08.06.2018 року № 774 в новій редакції);

- Департаменту управління приватизацією вжити заходів щодо:

1) розробки умов продажу та визначення стартової ціни продажу державного пакета акцій ПрАТ "Індар";

2) підготовки та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проєкту рішення Кабінету Міністрів України про затвердження умов продажу та стартової ціни державного пакета акцій ПрАТ "Індар" (пункт 5 наказу Фонду від 08.06.2018 року № 774 в новій редакції).

Крім того, наказом відповідача від 30.06.2025 року № 942 пункт 6 наказу Фонду від 08.06.2018 року № 774 вирішено виключити, у зв`язку з цим, пункт 7 вважати пунктом 6.

Заперечуючи проти позову, Фонд посилався на те, що за умовами частини 2 статті 12 Закону у місячний строк з моменту прийняття рішення про приватизацію уповноваженими органами управління передаються державним органам приватизації функції з управління пакетами акцій (частками), функції з управління майном державних підприємств.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 року № 604 "Про внесення змін у додаток № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. № 897", яка була розроблена та внесена на розгляд Уряду Фондом, було:

- внесено зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. № 897 "Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості" щодо виключення АТЗТ "Індар" з переліку акціонерних товариств, пакети акцій яких перебувають у державній власності та передаються до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Укрмедпром";

- визначено Міністерству охорони здоров`я забезпечити передачу Фонду функцій з управління державним пакетом акцій ПрАТ "Індар" у встановлений законодавством строк.

Фонд зазначав, що до відповідача звернувся акціонер Товариства з інформацією про те, що відповідно до пункту 8.10 Статуту Товариства, затвердженого рішенням загальних зборів ПрАТ "Індар" від 08.11.2018 року (протокол № 1/18), акціонери мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі.

У той же час, відповідач вказував, що незважаючи на неодноразові звернення Фонду до Міністерства охорони здоров`я України щодо невідкладної передачі державного пакета акцій ПрАТ "Індар" для приватизації, протягом 2018-2019 років Міністерство охорони здоров`я України не здійснило його передачу в управління Фонду, посилаючись на неможливість його вилучення зі статутного капіталу ПАТ "Укрмедпром".

Відповідач також вказував, що листом від 11.09.2019 року № 10-12/40781/2-19 Міністерство охорони здоров`я України звернулося до Фонду щодо повторного визначення алгоритму дій для передачі державного пакета акцій Товариства до органу приватизації.

Проте такі заперечення відповідача не беруться судом до уваги та не свідчать про необґрунтованість вимог Компанії, оскільки вказаний відповідачем лист Міністерства охорони здоров`я України та посилання останнього не неможливість вилучення державного пакету акцій Товариства зі статутного капіталу ПАТ "Укрмедпром" не є законодавчо встановленою підставою для припинення приватизації державного пакету акцій Товариства у встановлений самим Фондом спосіб та строк чи зміни способу приватизації державного пакету акцій ПрАТ "Індар" з викупу (що було прямо передбачено наказом Фонду від 17.09.2019 року № 937, який в установленому законом порядку не був скасований) на аукціон з умовами.

Більше того, відповідачем не було надано, а матеріали справи не містять ні листа Міністерства охорони здоров`я України від 11.09.2019 року № 10-12/40781/2-19, ні інших належних доказів на підтвердження дійсної неможливості виконання вимог Закону, вищезазначених постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, від 26.07.2018 року № 604, а також власне наказу Фонду від 17.09.2019 року № 937 у передбачений законом строк, прийняття яких було направлене на організацію продажу державного пакета акцій Товариства відповідно до вимог статті 16 Закону.

Твердження відповідача про те, що пакет акцій Товариства у розмірі 70,7016 % був переданий від Міністерства охорони здоров`я України в управління Фонду лише 30.06.2020 року також не можуть свідчити про автоматичну зміну способу приватизації державного пакета акцій та наявність правових підстав для позбавлення Компанії переважного права на його викуп у порядку, встановленому самим Фондом, яке прямо встановлене у пункті 8.10 Статуту в редакції, погодженій усіма учасниками Товариства (у тому числі Публічним акціонерним товариством "Укрмедпром", яке на день проведення відповідних загальних зборів було власником 70,7016 відсотків простих акцій Товариства та акціонером якого було Міністерство охорони здоров`я України).

Безпідставними та необґрунтованими визнаються судом й посилання відповідача на те, що зміни до Статуту Товариства були прийняті після прийняття Фондом рішення про приватизацію державного пакета акцій Товариства шляхом продажу на аукціоні з умовами та після прийняття постанови Уряду від 26.07.2018 року № 604, оскільки наказ Фонду від 17.09.2019 року № 937, яким відповідач фактично визнав наявність у акціонерів Товариства (тобто у Компанії) переважного права на придбання акцій третьої особи за ціною та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, та вирішив застосувати спосіб приватизації державного пакету акцій Товариства шляхом їх викупу в порядку статті 16 Закону, було прийнято вже після внесення відповідних змін до Статуту Товариства. Крім того, як вже було зазначено, зі змісту преамбули цього наказу вбачається, що останній був прийнятий, зокрема, відповідно до Законів України "Про Фонд державного майна України", "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про акціонерні товариства", а також з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 року № 36-р "Про затвердження об`єктів великої приватизації державної власності", рішення загальних зборів акціонерів Товариства, оформленого протоколом № 1/18 від 08.11.2018, та положень Статуту Товариства, зареєстрованого 27.11.2018 року. Слід зазначити, що обов`язковість урахування установчих документів відповідних товариств при здійсненні викупу акцій (часток), що належать державі або територіальній громаді у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, прямо передбачена статтею 16 Закону.

Заперечуючи проти позову, Фонд також вказував на те, що відповідно до приписів статті 19 Закону об`єкти великої приватизації підлягають продажу на електронних аукціонах з умовами відповідно до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів великої приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 року № 183 (зі змінами). Крім того, 27.07.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2465-ІХ "Про акціонерні товариства", відповідно до статті 8 якого акціонери товариства можуть відчужувати належні їх акції без згоди інших акціонерів товариства. Разом із тим, цей Закон не передбачає переважного права акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, що свідчить про наявність підстав для приватизації державного пакета акцій Товариства шляхом продажу на електронному аукціоні в порядку статті 19 Закону.

Однак, такі заперечення також не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, відповідно до пункту 8.10 Статуту (який в установленому законом порядку не був визнаний недійсним та був чинним як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення даного спору) акціонери мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з акціонерів.

Суд наголошує, що саме цими положеннями Статуту Товариства керувався Фонд, встановлюючи у 2019 році своїм наказом № 937 спосіб приватизації державного пакету акцій ПрАТ "Індар" шляхом викупу, про що було чітко зазначено у преамбулі означеного наказу. Разом із тим, пункт 3 цього наказу містить пряме посилання на необхідність вжиття Департаментом приватизації та розпорядження державним майном заходів щодо організації продажу державного пакета акцій Товариства саме відповідно до вимог статті 16 Закону.

Слід зазначити, що з моменту прийняття Фондом наказу від 17.09.2019 року № 937 та до моменту звернення Компанії до суду з позовом у даній справі відповідні норми статті 16 Закону, які були підставою для прийняття відповідачем рішення про приватизацію державного пакета акцій Товариства шляхом викупу, не зазнали змін. Не були змінені за цей час і погоджені учасниками третьої особи положення Статуту Товариства, якими передбачене переважне право його акціонерів на придбання акцій товариства, що продаються іншими акціонерами.

У той же час, в оспорюваному наказі відповідача від 30.06.2025 року № 942 (прийнятому майже через шість років після погодження приватизації шляхом викупу акціонером Товариства державного пакета акції цієї юридичної особи) останній не зазначив конкретних причин та правових підстав (окрім посилання на загальну норму статті 19 Закону) для зміни порядку приватизації державного пакета акцій ПрАТ "Індар" з викупу на аукціон з умовами.

При дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний позивачем наказ, з урахуванням положень частини 2 статті 19 Конституції України, суперечить приписам статті 16 Закону, яка передбачає можливість приватизації державного пакета акцій Товариства на аукціоні виключно у разі, якщо особи, які відповідно до законодавства та з урахуванням установчих документів Товариства мають переважне право на викуп акцій (фактично такою єдиною особою в даній справі є Компанія), не скористалися у визначений строк своїм переважним правом.

При цьому, положення Статуту Товариства, які передбачають переважне право акціонерів цієї юридичної особи на придбання акцій, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, є такими, що не суперечать Закону України "Про акціонерні товариства" від 27.07.2022 року № 2465-IX.

Наведений висновок, зокрема, підтверджується змістом роз`яснення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, викладеного в адресованому Товариству листі від 06.12.2024 року № 26/03/21518, в якому НКЦПФР вказала, що статут акціонерного товариства може містити відомості, зокрема, щодо наявності переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації, як такі, що не суперечать законодавству.

Так, частиною 1 статті 15 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що установчим документом акціонерного товариства є його статут. Частиною 2 цієї статті Закону передбачені відомості, які повинен містити статут акціонерного товариства.

Разом із тим, за умовами частини 4 статті 15 Закону України "Про акціонерні товариства" статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству, а частиною 4 статті 96-1 Цивільного кодексу України встановлено можливість учасників юридичних осіб мати інші права, встановлені статутом та законом.

Аналогічні за змістом положення закріплені у частині 1 статті 27 Закону України "Про акціонерні товариства", за якою акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені законодавством та статутом акціонерного товариства.

Таким чином, статут акціонерного товариства може містити відомості, зокрема, щодо наявності переважного права акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації, як такі, що не суперечать законодавству.

При цьому переважне право, закріплене у пункті 8.10 Статуту Товариства, не є таким, що суперечить нормі статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", за якою акціонери товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів товариства.

Так, за змістом цієї норми акціонер не зобов`язаний отримувати саме згоду від інших акціонерів товариства. Означена норма Закону спрямована на усунення ситуацій, в яких одна група акціонерів може не погодити, заборонити продаж акцій іншим акціонерам. Приклад такої ситуації наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2022 року в справі № 912/3747/20, в якій судами встановлено, що у пункті 4.7 статуту акціонерного товариства закріплено, що акціонери товариства не можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.

Водночас, за своєю правовою природою дії, що вчиняються на реалізацію переважного права, не є згодою на відчуження акцій: зміст переважного права полягає в інформуванні акціонером, що має намір продати свої акції третій особі, інших акціонерів про такий намір та повідомлення останніх про ціну та умови такого продажу.

З наведеного вбачається, що під час реалізації переважного права у інших акціонерів не виникає кореспондуючого нормі статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" права не надати згоду на відчуження акцій; вони можуть лише або скористатися своїм переважним правом, або ні. Дії інших акціонерів не можуть заблокувати продаж акцій. Водночас, з буквального тлумачення положень статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" не вбачається, що юридична можливість здійснювати відчуження акцій без згоди інших акціонерів товариства має протиставлятися переважному праву на придбання акцій. Більше того, положення частини 4 статті 15 Закону України "Про акціонерні товариства" прямо передбачають, що у статуті акціонерного товариства можуть бути й інші положення, які не мають суперечити законодавству.

Таким чином, прийняття Закону України "Про акціонерні товариства" не призвело до "автоматичної" недійсності положень пункту 8.10 Статуту Товариства щодо переважного права акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами, а також не мало безпосереднього ретроспективного впливу на спірні правовідносини.

Суд звертає увагу на те, що правомірність приватизації державного пакету акцій Товариства, з урахуванням положень статуту ПрАТ "Індар", саме шляхом викупу підтвердило також Міністерство економіки України в адресованому Товариству листі від 27.03.2025 року № 3212-05/25731-07.

Більше того, з питань проведення процедур приватизації Закон є спеціальним нормативно-правовим актом у порівнянні з положеннями Закону України "Про акціонерні товариства", а відтак, за наявності в установчих документах господарського товариства, заснованого на базі об`єднання майна різних форм власності, переважного права на викуп акцій, застосуванню підлягають саме положення статті 16 Закону, а викуп акцій має відбутися з урахуванням положень установчих документів такого товариства.

У рішенні від 20.10.2011 року в справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 року в справі № 820/5348/17, від 25.01.2022 року в справі № 826/17708/14, від 31.01.2023 року в справі № 826/18038/14, від 13.02.2023 року в справі № 813/8042/14, від 02.02.2023 року в справі № 826/17491/14, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 року в справі № 515/255/21, розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правової визначеності.

Як було зазначено вище, наказом від 17.09.2019 року № 937 відповідач фактично розпочав реалізацію права на приватизацію державного пакету акцій ПрАТ "Індар", з урахуванням положень статті 16 Закону та закріпленого у пункті 8.10 Статуту Товариства переважного права інших акціонерів цієї юридичної особи (Компанії) шляхом його викупу.

Відтак, виходячи з вищенаведених правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, Фонд мав діяти у належний і якомога послідовніший спосіб та завершити процедуру приватизації за чинним на момент початку такого процесу законом. Проте, змінюючи оспорюваним наказом майже через шість років спосіб приватизації державного пакету акцій Товариства без належних на те правових підстав, відповідач діяв непослідовно та без дотримання принципу правової визначеності.

У той же час, Компанія не могла розумно розраховувати на те, що через майже шість років після видання наказу від 17.09.2019 року № 937 Фонд змінить спосіб приватизації акцій ПрАТ "Індар", а її переважне право на придбання державного пакету акцій Товариства не буде реалізовано незалежно від волі позивача.

Суд додатково звертає увагу на те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 28.04.2021 року в справі № 910/9351/20).

Відповідно до частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

З огляду на викладене суд звертає увагу на те, що 10.06.2025 року Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо невиконання положень наказу Фонду від 17.09.2019 року № 937 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій приватного акціонерного товариства "Індар" (код 21680915)" в частині організації приватизації державного пакета акцій Товариства шляхом викупу відповідно до вимог статті 16 Закону;

- зобов`язати Фонд вчинити необхідні дії на виконання наказу Фонду від 17.09.2019 року № 937 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій приватного акціонерного товариства "Індар" (код 21680915)" в частині організації приватизації шляхом викупу державного пакета акцій Товариства, а саме: забезпечити проведення незалежної оцінки державного пакета акцій Товариства відповідно до абзацу 2 пункту 77, пункту 78 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891, шляхом укладення договору на проведення оцінки майна з суб`єктом оціночної діяльності; підготувати та направити на погодження до Кабінету Міністрів України проект рішення Кабінету Міністрів України щодо затвердження умов продажу державного пакета акцій ПрАТ "Індар"; проінформувати акціонерів Товариства щодо переважного права на придбання акцій за ціною та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України.

В обґрунтування вищенаведених позовних вимог Компанія посилалася на бездіяльність та невчинення відповідачем дій щодо організації приватизації шляхом викупу державного пакета акцій Товариства, що, за твердженням позивача, порушує його переважне право на викуп акцій.

Ухвалою від 16.06.2025 року господарський суд міста Києва (суддя Удалова О.Г.) відкрив провадження у справі № 910/7279/25 та призначив її до розгляду.

Разом із тим, оскаржуваний у даній справі (№ 910/9145/25) наказ Фонду № 942 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915) (зі змінами)" був прийнятий останнім лише 30.06.2025 року, тобто після звернення Компанії до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання Фонду вчинити необхідні дії на виконання його наказу від 17.09.2019 року № 937.

Наведені обставини додатково свідчать про непослідовність та взаємосуперечливість дій Фонду та безпідставність вищевказаних заперечень відповідача проти пред`явленого до нього Компанією в рамках справи № 910/9145/25 позову.

Інші заперечення відповідача проти позову також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За умовами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених частиною 2 цієї статті, є визнання незаконними рішення органу державної влади.

За умовами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також беручи до уваги те, що оскаржуваний наказ Фонду порушує права Компанії та суперечить вимогам статті 16 Закону, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 30.06.2025 року № 942 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 08.06.2018 № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915) (зі змінами)"

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог Компанії у даній справі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, у зв`язку із задоволенням позову, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 30.06.2025 року № 942 "Про внесення змін до наказу Фонду від 08.06.2018 № 774 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Індар" (код за ЄДРПОУ 21680915) (зі змінами)".

3. Стягнути з Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9; код ЄДРПОУ 00032945) на користь Компанії "LURAQ INVESTMENTS LIMITED" (адреса: Akropoleos, 59-61, SAVVIDES COURT, 2nd Floor, Flat/Office 203, Strovolos, 2081, Nicosia, Cyprus) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 06.10.2025 року.

Суддя В.С. Ломака