Рішення № 130751573, 01.10.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8805/25

Провадження № 2/750/2516/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Левченка К.С.,

за участі представника позивача Німченко А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

у червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 27800 грн. та судових витрат.

Обґрунтовано позов тим, що 29 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4788041, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 8000 грн., а відповідач зобов`язавсь повернути кредит, сплатити комісії і проценти та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідач не виконав умови кредитного договору. Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 26-07/2024 у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило), а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників, в тому числі за договором № 4788041. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4788041. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 4788041 від 29 грудня 2021 року становить 27800 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням 8000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 18200 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 1600 грн. Відповідач вимоги кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 13000 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

25 липня 2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов повністю не визнає, оскільки жодного кредитного договору з ТОВ «Мілоан» ніколи не укладав, він міг бути укладений сторонніми особами поза його волею, оскільки в ніч з 28 на 29 грудня 2021 року невстановлена особа викрала у відповідача гаманець з картками і мобільний телефон, та в подальшому шляхом шахрайства оформили на його ім`я декілька онлайн-кредитів.

04 серпня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» направила до суду відповідь на відзив, в якому позовну заяву просила задовольнити в повному обсязі, посилаючись на необгрунтованість доводів відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив справу розглядати без його участі на підставі поданого відзиву, у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі та не має можливості з`явитися у судове засідання.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

29 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4788041 за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 8000 грн. строком на15днів (а.с. 26-30).

Факт перерахуванням ТОВ «Мілоан» грошових коштів на картковий рахунок відповідача в АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 8000 грн., що мало місце 29.12.2021, підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3400.00 грн. в грошовому виразі та 553,031.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 11400.00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору.

Пунктом 1.5.1 договору передбачена комісія за надання кредиту: 1600,00 грн., яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 1800 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 1.7. договору тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.

Згідно з п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п.1.6 договору.

Даний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. (п. 6.1. договору).

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).

За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Згідно із пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно ізчастинами першою,другою статті639Цивільного кодексуУкраїни договірможе бутиукладений убудь-якійформі,якщо вимогищодо формидоговору невстановлені законом.Якщо сторонидомовилися укластидоговір упевній формі,він вважаєтьсяукладеним змоменту наданняйому цієїформи,навіть якщозаконом цяформа дляданого видудоговорів невимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зістаттею 11Закону України«Про електроннукомерцію» електроннийдоговір укладаєтьсяшляхом пропозиціїйого укласти(оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Таким чином, з урахуванням доказів, наданих суду, суд вважає встановленим, що 24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит № 4436294, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, у зв`язку з чим між сторонами виникли договірні зобов`язання.

Ідентифікація відповідача підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.53)

Згідно даної довідки на номер телефону відповідача було направлено одноразовий ідентифікатор, яким і було підписано договір.

З поданого відзиву видно, що відповідач не заперечує, що всі відомості, вказані в анкеті -заяві є коректними, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, паспортні дані відповідача, номер телефону, реквізити банківської карті.

Крім того, як убачається з інформації, наданої банком на запит суду, 29.12.2021 здійснено зарахування коштів від ТОВ «Мілоан» на рахунок відповідача та вчинено низку інших транзакцій по картковому рахунку відповідача, в тому числі мало місце зарахування двох переказів і зняття готівки в банкоматах в м. Києві, а також операції по картковому рахунку відповідача відбувалися 30.12.2021 та 26.01.2022, тобто майже через місяць після того, як на картковий рахунок відповідача були зараховані кошти від ТОВ «Мілоан».

Таким чином, випискою підтверджується активність операцій, вчинених по картковому рахунку відповідача у період з 29.12.2021 по 26.01.2022, в тому числі зняття готівки, перекази коштів з рахунку відповідача, що не могло бути вчинено без введення коректного пін коду та інших ідентифікуючих даних власника рахунку.

Наявність кримінального провадження, відкритого за заявою ОСОБА_1 , не може свідчити про вчинення злочину відносно відповідача та не може бути підставою для звільнення його від доказування в силу частини 6 статті 82 ЦПК України, враховуючи, що у зазначеному кримінальному провадження винна особа не встановлена та не є підтвердженням вчинення злочину стосовно позивача до ухвалення вироку у кримінальній справі.

З врахуванням викладеного вище, доводи відповідача, зазначені у його відзиві, є не обґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

26.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) та ТОВ «Мілоан» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 26-07/2024, у відповідності до умов якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. З дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами,згідно реєстру та набуває всіх прав за ним. До фактора переходять права клієнта у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували (передбачені кредитним (первісним) договором) на момент переходу цих прав, з урахуванням вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, які регулюють правовідносини за договорами права вимоги за якими є предметом цього договору (а.с. 11-16).

Відповідно до платіжної інструкції № 448090005 від 26 липня 2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» на рахунок ТОВ «Мілоан» було перераховано 3310395,81 грн. Призначення платежу оплата згідно договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року (а.с. 21).

Відповідно до реєстру боржників за кредитним договором, укладеним між позичальником та ТОВ «Мілоан» до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 27800 грн., з яких: 8000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням, 18200 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 1600 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту (а.с. 23-25).

Вказане також підтверджується витягом з реєстру боржників за кредитним договором, укладеними між позичальником та ТОВ «Мілоан» до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 (а.с. 31).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно достатті 1077Цивільного кодексуУкраїни задоговором факторингу(фінансуванняпід відступленняправа грошовоївимоги)одна сторона(фактор)передає абозобов`язується передатигрошові коштив розпорядженнядругої сторони(клієнта)за плату(убудь-якийпередбачений договоромспосіб),а клієнтвідступає абозобов`язується відступитифакторові своєправо грошовоївимоги дотретьої особи(боржника). Клієнтможе відступитифакторові своюгрошову вимогудо боржниказ метоюзабезпечення виконаннязобов`язання клієнтаперед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 512Цивільного кодексуУкраїни визначено,що кредитору зобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок:1)передання нимсвоїх правіншій особіза правочином(відступленняправа вимоги); 2)правонаступництва; 3)виконання обов`язкуборжника поручителемабо заставодавцем(майновимпоручителем); 4)виконання обов`язкуборжника третьоюособою. Кредитору зобов`язанніможе бутизамінений такожв іншихвипадках,встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач отримав грошові кошти в сумі, вказаній у договорі, однак свої зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів в обумовлений строк за умовами договору належним чином не виконав, у зв`язку з чим за розрахунком, наданим позивачем, утворилася заборгованість.

Так, згідно з розрахунком заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» за кредитним договором № 4788041, заборгованість відповідача за вказаним договором становить 27800 грн., до якої входить: 8000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 18200 грн. заборгованість за відсотками, 1600 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту (а.с. 9).

Відповідачем вказаного розрахунку не спростовано.

Із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що до зобов`язань відповідача застосована лише стандартна процентна ставка.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до правового висновку, який міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18), після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 4788041від 29.12.2021 відповідачу було надано позику строком на 15 днів зі сплатою відсотків за кожен день у розмірі 1,50%.

З договору про споживчий кредит вбачається, що датою видачі кредиту є 29.12.2021, строк кредитування 15 днів, сума кредиту 8000 грн. (а.с. 26-30).

Зарахування коштів в розмірі 8000 грн. від ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок відповідача підтверджується випискою по рахунку відповідача за період з 29.12.2021 по 29.01.2022, яка надана АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду у зв`язку із задоволення клопотання представника позивача про виторебування доказів.

Суд вважає за необхідне застосувати вказаний правовий висновок Верховного Суду і до правовідносин, що склались по договору про споживчий кредит № 4788041 та стягнути з відповідача на користь позивача тіло кредиту в розмірі 8000 грн., відсотки в розмірі 1800 грн. та комісію за надання кредиту 1600 грн., як це передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 4788041від 29.12.2021 в сумі 11400 грн., з яких: 8000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1800 грн. заборгованість за відсотками, 1600 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» на підставі договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року (а.с. 38-40).

Згідно заявки на надання юридичої допомоги № 477 від 01 травня 2025 року вартість послуг Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 13000 грн. (а.с. 43).

Відповідно частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі. Проте, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 4000грн. витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору також пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 42640371) заборгованість за договором у сумі 11400 грн. (одинадцять тисяч чотириста грн.).

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФакторингПартнерс» 993 грн. 43 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 4000грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06.10.2025.

Суддя