Рішення № 130746586, 06.10.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11372/25

Провадження № 2-а/750/260/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Маринченко О.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

18 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ЕІА № 1842743 по справі про адміністративне правопорушення від 08 серпня 2025 року, згідно з якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 178 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн. за те, що вона нібито розпивала спиртні напої, а саме: пиво «Гараж» у громадському місці. Дана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. 08 серпня 2025 року приблизно о 19 год. 00 хв. - 19 год. 20 хв., повертаючись додому, по вулиці Привокзальна, 3 у м. Чернігові, неподалік Центрального залізничного вокзалу, позивач зустріла свою подругу - ОСОБА_2 , з якою вони стояли та розмовляли. У цей час біля них зупинився автомобіль патрульної поліції, з якого вийшли інспектори взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, а саме: ОСОБА_6, Шульга Олег Віталійович та Павліченко Віталій Миколайович . Інспектор ОСОБА_6, посилаючись на те, що біля подруги позивача в пакеті, який був зав`язаний, знаходиться пиво, повідомив, що відносно позивача та її подруги буде складено постанову про адміністративне правопорушення за нібито розпивання ними спиртних напоїв, а саме: пива. Подруга позивача підтвердила, що в її пакеті дійсно є пиво, яке вона придбала для себе, щоб випити вдома. Позивач не розпивала спиртні напої, а тому заперечувала працівникам поліції та повідомила, що не має відношення до покупок її подруги. Однак, працівники поліції не слухали позивача та висловлювали погрози, що доставлять останню до відділу поліції, після чого застосували щодо неї фізичну силу, а саме: скрутили руки й ноги та заштовхнули до патрульної машини. О 22 год 30 хв. позивача звільнили. Зранку 09 серпня 2025 року в травмпункті позивачу поставили діагноз - пошкодження зв?язок лівого ліктьового суглобу. Не погоджуючись з діями інспекторів, 12 серпня 2025 року позивач звернулася до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 383 Кримінального кодексу України, а 14 серпня 2025 року - до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції із запитом про надання копії відеозапису з нагрудної камери інспектора ОСОБА_6 з метою підтвердження відсутності факту розпивання нею спиртних напоїв у громадському місці. Протокол про адміністративне правопорушення інспекторами на місці події не складався, а постанова не виносилася. Також, не складався протокол про адміністративне затримання. Під тиском інспектора ОСОБА_6 у відділі поліції позивач погодилась на складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови за частиною першою статті 178 КУпАП. Разом з тим, у протоколі серії ВАД № 728635 від 08 серпня 2025 року позивач зазначила про відсутність доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, ненадання їй доказів затримання, а також про застосування інспектором ОСОБА_6 щодо неї фізичної сили та погроз. Крім того, в оскаржуваній постанові та в протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено прізвище позивача, а тому фактично протокол складений, а постанова винесена щодо іншої особи. Також, у протоколі невірно зазначено зареєстроване місце проживання позивача, а саме: невірно зазначено назву вулиці. Притягненню до адміністративної відповідальності особи повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб?єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення. Обов?язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка має бути доведена доказами. Вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП, не доведена належними доказами. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а тому суб?єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази в справі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

В установлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в його задоволенні. Зокрема, у відзиві на позов відповідач зазначає, що 08 серпня 2025 року приблизно о 20 год. 20 хв. екіпажем патрульної поліції роти тактико-оперативного реагування під час несення служби з охорони громадського порядку за адресою: вул. Привокзальна, 3, м. Чернігів, у громадському місці (парк культури і відпочинку «Залізничний») було виявлено двох громадянок, які розпивали алкогольні напої в громадському місці, а саме: пиво «Гараж», ємністю 0.5 л, вміст спирту 4,6%. Жінки, помітивши наближення поліцейських, почали метушитися та намагалися приховати факт розпивання пива шляхом ховання його до пакету. Поліцейськими було повідомлено громадянкам, що ними вчинено адміністративне правопорушення, передбачене статтею 178 КУпАП. На підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейськими було заявлено вимогу про пред?явлення документів, що посвідчують особу. Разом з тим, позивач проігнорувала законну вимогу поліцейського. У зв?язку з необхідністю встановлення особи та складення адміністративних матеріалів до позивачки було застосовано адміністративне затримання. Останню було доставлено до приміщення Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, де в подальшому встановлено її особу. Позивач, розпиваючи пиво в громадському місці, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 178 КУпАП. Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою статті 178 КУпАП. Працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення від імені органів Національної поліції відповідно до покладених на них повноважень. ОСОБА_6 є уповноваженим працівником патрульної поліції, проходить службу на посаді інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, має звання лейтенант поліції, а тому відповідно до статті 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою статті 178 КУпАП. Виявивши адміністративне правопорушення, поліцейський вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та виніс відносно позивача оскаржувану постанову. Безпідставними є твердження позивача, що відсутні докази вчинення нею правопорушення. Поліцейському дозволено використовувати інформацію, отриману, зокрема, із відеотехніки, в тому числі, і відеозаписи, отримані із відеореєстратора поліцейського. З відеозапису, зробленого поліцейським за допомогою портативного відеореєстратора, слідує, що виявлені особи не заперечували, що вони вживали алкогольні напої. Таким чином, відеозаписом спростовуються як твердження позивача, так і письмові пояснення ОСОБА_2 . Письмові пояснення ОСОБА_2 , які додано позивачем до позовної заяви, не можуть бути враховані судом, оскільки вони є недостовірними та подані з метою введення суду в оману. Поліцейським була дотримана передбачена законодавством процедура розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Позивача було повідомлено про суть вчиненого нею правопорушення. До початку винесення оскаржуваної постанови поліцейський оголосив про початок розгляду справи, ознайомив позивача з правами, якими користується особа, стосовно якої проводився розгляд справи, та жодним чином не перешкоджав у користуванні ними. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи надано не було. Поліцейський під час розгляду справи та винесення постанови серії ЕІА № 1842743 від 08 серпня 2025 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а винесена постанова повністю відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Позивач не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Незгода позивача з притягненням її до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення позивача від адміністративної відповідальності. Зауваження позивача, як підстави для скасування оскаржуваної постанови, не знаходять свого підтвердження, мають суб?єктивний характер та свідчать про намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності.

Позивач подала відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовлено.

На підставі положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в справі докази, суд встановив таке.

08 серпня 2025 року інспектором взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 728635, згідно з яким 08 серпня 2025 року приблизно о 20 год. 20 хв. по вул. Привокзальна, 3 у м. Чернігові, ОСОБА_1 розпивала в громадському місці спиртні напої, а саме: пиво «Гараж», ємністю 0,5 л, вміст спирту 4,6 обертів, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 178 КУпАП (а.с. 7-8).

Також, 08 серпня 2025 року інспектором взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 винесено постанову серії ЕІА № 1842743 по справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн. (а.с. 6).

У постанові серії ЕІА № 1842743 від 08 серпня 2025 року викладено зміст правопорушення, аналогічний тому, що і в протоколі.

Згідно із статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Структура складу адміністративного правопорушення містить: 1) об`єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення; 2) об`єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушенні встановлених правил; 3) суб`єкт правопорушення - конкретну осудну фізичну особу, що досягла 16-річного віку; 4) суб`єктивну сторону - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.

Відповідно до частини першої статті 178 КУпАП розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП, полягає в розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях і появі в громадських місцях у п`яному вигляді. Визначення поняття громадське місце надано в коментарі до статті 173 КУпАП. Об`єктивна сторона діяння «розпивання спиртних напоїв у громадських місцях» полягає виключно в активних діях з вживання спиртних напоїв. Протиправним є розпивання будь-яких спиртних напоїв: горілки, коньяку, вин, самогону чи інших алкогольних напоїв домашнього виготовлення. Досягнення стану алкогольного сп`яніння є необов`язковим, оскільки достатньо одного факту їх розпивання в місцях, спеціально не встановлених для цих цілей. Сутність поняття «розпивання» охоплює не тільки сам факт вживання спиртного напою, але й дії, що передують йому (наприклад, розливання спиртного напою в стакани).

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Положеннями статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також, частиною першою статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не визнає вчинення нею адміністративного правопорушення, а тому вказані обставини відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов`язують відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення.

При цьому, суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Обставини, викладені в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинні бути перевірені за допомогою доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви в суду.

Так, відеозаписом, наданим відповідачем, не підтверджується, що позивач вчиняла активні дії з вживання спиртного напою в громадському місці чи здійснювала будь-які інші дії, які передували його вживанню (наприклад, розливала спиртний напій у стакани).

З відеозапису, наданого відповідачем, слідує, що позивач вказує, що алкогольні напої вона не розпивала, свідки, які можуть підтвердити факт розпивання алкогольних напоїв відсутні.

Доказів, які б достеменно підтверджували наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП, матеріали справи не містять.

Також, слід зазначити, що на можливість застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 (пункт 4).

А тому, в силу дії вказаного конституційного принципу всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачяться на її користь, а недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості.

Такі ж висновки містяться в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі № 463/1352/16-а та інших.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Оцінивши наявні в справі докази та доводи сторін в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення та не надано суду доказів, які б достеменно підтверджували наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП.

За наведених обставин, наявні підстави для задоволення позову.

Також, відповідно до статті 139 КАС України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 16 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавала адвокат Гурська Оксана Олександрівна на підставі договору № 11/08/25 про надання правничої допомоги від 14 серпня 2025 року (а.с. 21-22).

Пунктом 3.1 договору № 11/08/25 про надання правничої допомоги від 14 серпня 2025 року визначено, що вартість правничої допомоги, передбаченої цим договором, становить 3000 (три тисячі) грн., а саме: юридична консультація - 500 (п`ятсот) грн., складання позовної заяви - 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.

Копією платіжної інструкції від 14 серпня 2025 року підтверджується сплата адвокату Гурській Оксані Олександрівні 3000 грн. за договором про надання правничої допомоги № 11/08/25 від 14 серпня 2025 року (а.с. 24).

Згідно із частинами другою, третьою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи положення законодавства, керуючись одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг та перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, а також те, що відповідачем заявлено про неспівмірність витрат позивача на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності та співмірності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 1500 грн.

Також, відповідно до статті 139 КАС на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 139, 241-246, 271, 272, 286, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕІА № 1842743 по справі про адміністративне правопорушення від 08 серпня 2025 року, винесену інспектором взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 за частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1500 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ; ідентифікаційний код - 40108646.

Суддя