Рішення № 130745971, 23.09.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2285/25

Номер провадження 2/585/942/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Л.М. Савойська, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Роменської міської ради Сумської області, про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю понад п`ять років, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ,яка дієв інтересах ОСОБА_2 звернулась всуд з позовом доРоменської міськоїради Сумськоїобласті іпросить: Встановити юридичний факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з січня 2019 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що у період з січня 2019 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 фактично проживав з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. За час проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку. Крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів. Померлий спілкувався з рідними позивачки. Також з ними проживав рідний внук ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, на земельну частку (пай), яка була визнана за ним відповідно до рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 03.03.2025 яким вирішено: 1. Встановити факт прийняття спадщини за законом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , після смерті його рідного брата - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , 2. Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЧН № 0317535 від 26 червня 1997 року на території Харківського старостинського округу Талалаївської селищної ради під номером 47 в порядку спадкування за законом після смерті рідного брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області від 05.06.2025 №128 ОСОБА_2 провела поховання свого цивільного чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після смерті ОСОБА_3 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Новака О.В., але їй було відмовлено, відповідно до інформаційної довідки від 16.05.2025 так як не доведено факт родинних чи інших відносин зі спідкодавцем. Оскільки за життя ОСОБА_3 не уклав шлюб з ОСОБА_2 , тому виникає необхідність встановлення факту проживання однією сім`єю понад п`ять років для оформлення спадкових прав, відповідно до четвертої черги спадкування. Факт спільного проживання підтверджується довідкою виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 23.04.2025 № 98, згідно з якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проживав без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 з січня 2019 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 разом з ОСОБА_2 та вели спільне господарство. Відповідно до акту про встановлення факту проживання від 05.06.2025 встановлено, що дійсно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у період 2019 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2 . Для оформлення права на спадщину необхідно встановити факт проживання однією сім`єю із спадкодавцем понад п`ять років на час відкриття спадщини. Підтвердити факт спільного проживання можуть також свідки у справі.

19 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі.

Ухвалою суду від 17 липня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала заявлені вимоги та просила їх задоволити. Суду пояснила, що проживала з ОСОБА_3 в с. Малі Бубни Сумської області, вони в шлюбі не були. ОСОБА_3 похований в с. Основа біля своїх рідних, похованням займалася вона. Сільська рада знає, що ховала чоловіка вона тому що це трапилося неочікувано і їй допомагали сільська рада та люди. На запитання суду позивач пояснила, що вони в шлюбі не були, чому не уклали шлюб, пояснити не може, так жили і все. Вона почала з ним жити, бо самій важко. Чому він не склав заповіт, тому що хто знав, що так трапиться. В неї в будинку 5 кімнат, дві спальні, зала прихожа і кухня, зареєстровано тільки онука і її. Вона раніше була офіційно в шлюбі, чоловік помер в 2003 році. Їх з ОСОБА_6 познайомили знайомі.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала і просила задоволити. Суду пояснила, що позивач проживала з ОСОБА_3 з січня 2019 року АДРЕСА_2 . Вели спільне господарство, обробляли земельні ділянки. З ними проживав онук ОСОБА_7 . Поховання ОСОБА_3 провела ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина. Перед смертю ОСОБА_8 звертався до суду і встановлював факт прийняття спадщини. При зверненні до нотаріуса Косушко Н.М. відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини так як відсутні родинні стосунки. Додано акт, що проживали спільно як сім`я, вели спільний побут. Іншим чином вирішити питання прийняття спадщини неможливо, окрім як встановити факт спільного проживання не менш як 5 років до дня відкриття спадщини, тому просять встановити факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_2 з січня 2019 року. ОСОБА_2 з ОСОБА_3 проживали і вели спільне господарство, газ був проведений, воду провели.

Відповідач - Роменська міська рада Сумської області, явку представника в судове засідання не забезпечила, надала клопотання в якому просила розглянути справу за відсутності представника та прийняти рішення на підставі поданих та наявних у справі доказів .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснила, що вони живуть в одному селі на одній вулиці, стосунки нормальні, не родичі і не вороги. ОСОБА_10 з січня 2019 року проживала із ОСОБА_3 , а перед тим жила з ОСОБА_11 . Вони проживали як сім`я, вели господарство обробляли земельні ділянки. Вони разом по хазяйству все робили. Він приїхав у село, вона це пам`ятає. Вона з покійним не часто спілкувалася. Вони живуть на одній вулиці, десь через 4 хати. Він про своє життя нічого не розповідав.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснив, що з ОСОБА_2 вони сусіди, стосунки хороші. ОСОБА_2 жила із онуком і співмешканцем ОСОБА_3 , по батькові не знає. Жили як сім`я, вели господарство. Вони разом проживали десь з 2019 року і поки той не помер. Що вони жили сім`єю йому відомо тому, що вони живуть напроти нього. ОСОБА_8 там був щодня. Він приїхав до неї жити, що до чого він не знає. Чому він запам`ятав що ОСОБА_8 жив з ОСОБА_10 саме з 2019 року він пояснити не може. Він там постійно перебував і постійно там мешкав.

Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 і його батьками в свідоцтві вказано: батько - ОСОБА_13 , мати - ОСОБА_14 (а.с.20).

Зі свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , виданого Талалаївською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області 05.03.2025 року, актовий запис № 31, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , у віці 60 років. Місцем смерті вказано селище Основа Прилуцького р. Чернігівської обл. (а.с.21).

В акті «Про встановлення факту проживання» вказано: 05.06.2025 с. Малі ОСОБА_15 старостою виконавчого комітету Роменської міської ради , в присутності сусідів-свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з січня 2019 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство. Висновок: дійсно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у період з січня2019 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство». Даний акт підписаний свідками та старостою ОСОБА_18 (а.с.8). В судовому засіданні при дослідження копії виникла необхідність дослідити оригінал акту і при його дослідженні встановлено що запис про свідка ОСОБА_17 виконаний іншим кольором чорнила, аніж інші записи виконані від руки. На питання суду з яких правових підстав складено і видано такий акт і чи є в чинному законодавстві визначені повноваження працівника органу місцевого самоврядування складати і видавати акти, які встановлюють факт проживання, представник позивача повідомила що чинним законодавством не визначено такого, але такі акти складаються і суди їх беруть до уваги.

Як вбачається з роз`яснення приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Новак О.В., від 16.05.2025 року, ОСОБА_2 роз`яснено, що з наданого нею свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для відповідно до ч. 1 ст. 1264 Цивільного кодексу України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. Згідно п. 4.2. глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. А тому їй рекомендовано звернутись з позовною заявою до суду для встановлення факту родинних чи інших відносин зі спадкодавцем (а.с.9).

З довідки№ 128від 05.06.2025року виданоїстаростою Малобубнівськогостаростинського округуО.Юркевич,громадянці ОСОБА_2 жительниці с. Малі Бубни Роменського району Сумської області вбачається, що ОСОБА_2 провела поховання свого цивільного чоловіка ОСОБА_3 , який помер в ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.10).

Відповідно довідки № 98, від 23.04.2025 року, яка видана старостою виконавчого комітету Роменської міської ради О.Юркевич, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проживав без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 з січня 2019 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 разом з ОСОБА_2 та вели спільне господарство (а.с.11).

Згідно довідки № 131, від 05.06.2025 року, виданої старостою виконавчого комітету Роменської міської ради О.Юркевич, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та має такий склад сім`ї: - онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12).

З довідки № 252, від 25.04.2025 року, виданої начальником відділу «Центру надання адміністративних послуг» Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області громадянці ОСОБА_2 , 1968 року народження, вбачається, що ОСОБА_3 , 1964 року народження до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , інших зареєстрованих та проживаючих осіб за вказаною адресою не має (а.с.11).

Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 3 березня 2025 року встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті його рідного брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 . Визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЧН № 0317535 від 26 червня 1997 року на території Харківського старостинського округу Талалаївської селищної ради під номером 47 в порядку спадкування за законом після смерті рідного брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.17-19).

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. статей 126,133,165 Сімейного Кодексу України №00048099930 від 21 листопада 2024 року вбачається, що ОСОБА_19 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 про що Виконавчим комітетом Гришинської сільської ради Роменського району Сумської області 01.06.1956 складно актовий запис №12. В графі відомості про батька зазначено: ОСОБА_13 . В графі відомості про матір зазначено: ОСОБА_14 (а.с.54).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 повторно виданого Роменським відділом реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 03.07.2024 року, актовий запис № 20, ІНФОРМАЦІЯ_11 помер ОСОБА_13 , у віці 65 років (а.с.55).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_6 , виданого Талалаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, 21.02.2018 року, актовий запис № 15, ІНФОРМАЦІЯ_12 помер ОСОБА_5 , у віці 44 роки (а.с.56).

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого виконкомом Сильченківської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, 24.09.2004 року, актовий запис №23, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_13 померла ОСОБА_14 , у віці 75 років (а.с.57).

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно ч.1 та ч. 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно врахувати правила ч. 2 ст.3Сімейного КодексуУкраїни про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від31.03.1995р.№5«Про судовупрактику всправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. При віднесенні особи до кола спадкоємців четвертої черги суд має виходити не лише із кровного споріднення, а й інших наведених ознак. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2018 року по справі № 127/1765/16.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі№ 554/8023/15-цВелика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України). Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, іпредметом доказування у таких справахє факти спільного проживання,ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивача, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю,не може свідчитипро те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі№ 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі№ 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі№ 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі№ 694/1540/20).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Такий висновок суду склався з тих підстав, що ні позивач, ні представник позивача, ні допитані свідки не пояснили суду які саме взаємні права та обов`язки склалися між ОСОБА_2 та покійним ОСОБА_3 і в чому вони виражалися. Зокрема суду взагалі не надано доказів того, що ОСОБА_2 та покійний ОСОБА_3 в період спільного проживання мали спільний бюджет і несли спільні витрати, спрямовані на ведення спільного господарства, а саме здійснювали купівлю майна в сім`ю чи здійснювали інші витрати в інтересах сім`ї.

При цьому та обставина, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживали за однією адресою певний проміжок часу, не може бути беззаперечним доказом того, що між ними існував сімейний союз, який може вважатися сім`єю.

Крім цього, суду не доведено того, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 спільно проживали саме з січня 2019 року, оскільки покази свідків з цього приводу суд не вважає належним і допустимим доказом, так як свідки не пояснили суду чому вони запам`ятали цю обставину, а з урахуванням того, що свідки запрошені стороною позивача, суд вважає що інформацію про час початку проживання свідки вказали зі слів позивача.

Що стосується акту, який складений старостою ОСОБА_18 , суд вважає даний акт недопустимим доказом, оскільки в Законі України «Про місцеве самоврядування» не визначено повноваження старости на встановлення факту проживання та складання такого акту, тим більше за період, до моменту складання такого акту. Рішення виконкому про надання старості повноважень на складання таких актів та встановлення фактів суду не надано. Крім цього в даному акті не вказано першоджерело інформації відображеної в самому акті. Також сумнівною виглядає процедура складання акту, оскільки він мав би бути складений одномоментно, але в ньому є записи, виконані чорнилом іншого кольору аніж ті, що маються у вступній та резолютивній частинах акту.

Крім цього, в свідоцтві про смерть вказано, що ОСОБА_3 помер в с. Основа Прилуцького р. Чернігівської обл. і позивач та представник не пояснили суду, чому їх твердження суперечать даним про місце смерті ОСОБА_3 , які вказані державним органом в офіційному документі.

Окремо суд відмічає, що підставою для встановлення юридично факту в судовому порядку позивач вказує подальше оформлення прав на спадкове майно ОСОБА_3 в нотаріальному порядку.

На підтвердження наявності спадкового майна (права на майно) позивач додав рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області, яким визнано за ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) згідно сертифікату… в порядку спадкування за законом після смерті рідного брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Проте позивач та її представник не звернули уваги, що рішення суду винесене 3 березня 2025 року, а ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відповідно не міг бути стороною у цивільній справі, оскільки втратив цивільну правоздатність і дієздатність у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 . Як вбачається з тексту рішення суду, представник позивача (прізвище не вказано) не повідомив суд про смерть позивача, у зв`язку з чим суд і розглянув спір по суті. Проте, порядок дій суду в разі смерті однієї із сторін спору, регламентований ЦПК України і суд, у випадку смерті особи, зобов`язаний закрити провадження у справі - п. 7) ч.1 ст. 255 ЦПК України, або зупинити провадження у справі - п.1) ч.1 ст. 251 ЦПК України, в залежності від того, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво. А тому дане рішення не може сприйматися беззаперечним доказом на підтвердження набуття ОСОБА_3 права на майно. У зв`язку з вказаним відсутні підстави вважати, що встановлення юридичного факту потрібно позивачеві для подальшого оформлення права на спадщину у нотаріальному порядку.

Отже, позов не обґрунтований і в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 12-13, 18, 258-259, 263-265, 293-294, 315, 319, 352, 354 - 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Роменської міської ради Сумської області, про встановленняфакту постійного проживання однією сім`єюпонад п`ятьроків - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 3 жовтня 2025 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга