Рішення № 130743326, 06.10.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2979/25

Провадження № 2/639/1261/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2025 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючогосудді Борисенка О.О.,

секретаря судового засіданняПивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/2979/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», про стягнення неправомірно отриманої пенсії,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача неправомірно отриману пенсію у розмірі 56094 грн 53 коп. та витрати по сплаченому судовому збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності ІІ групи з 22.03.2024, призначену відповідно до Закону № 1058 «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» на підставі заяви від 17.04.2024 № 1765, виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №322435 від 22.03.2024, виданого міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова. Виплату пенсії припинено на підставі довідки Харківської обласної адміністрації Департаменту охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 09.12.2024 № 76 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 22.03.2024. Оскільки право на призначення пенсії по інвалідності в ОСОБА_1 відсутнє, по його пенсійній справі виникла переплата пенсії у розмірі 56094,53 грн., та така сума пенсії є надміру сплаченою та підлягає обов`язковому поверненню на рахунок Пенсійного фонду України пенсіонером добровільно або стягується в судовому порядку. Листом № 20000-0401-8/2095 від 06.01.2025 відповідача повідомлено про виникнення переплати та необхідність повернення коштів на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України. На момент звернення до суду кошти на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надходили, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

15.05.2025 ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено судове засідання (а.с.44).

17.07.2025 суд, за клопотанням сторони позивача, постановив ухвалу про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимогщодо предмета спору, Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» (а.с.49,61).

Позивач в особі начальника головного управління Баєвої Г.О. 04.07.2025, 11.08.2025 та 21.08.2025 подав до суду заяви, в яких просив розглядати справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.58,68,74).

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач (згідно з п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України) у судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3ст. 131 ЦПК Українипро причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

Третя особа про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, письмові пояснення на позовну заяву не подала, представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК Україниособи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3ст. 131 ЦПК Українипередбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

06.10.2025 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1,2ст.83ЦПК Українивизначено,що сторонита іншіучасники справиподають доказиу справібезпосередньо досуду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд, на підставі наданих доказів, встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №322435 від 22.03.2024, виданого міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.03.2024 встановлена друга група інвалідності за загальним захворюванням, з датою чергового переогляду 22.03.2025 (а.с.8,25).

Згідно з довідкою № 76 від 09.12.2024 Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.03.2024 не визнаний інвалідом, рішення Слобідської міжрайонної МСЕК скасовано (а.с.9,24).

Рішенням Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.12.2024 № 204950021851 встановлена відсутність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії по інвалідності, відповідно до Закону № 1058. Відповідно до вказаного рішення, листом КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 27.12.2024 № 01-13/2518 повідомлено головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що розширеною експертною комісією закладу від 09.12.2024 була проведена медико-соціальна експертиза щодо дослідження обґрунтованості та законності встановлення інвалідності міжрайонною Слобідською МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» та скасовано інвалідність ОСОБА_2 (а.с.10,29).

Зі службової записки начальника відділу опрацювання документації № 1 управління з питань виплат від 02.01.2025 вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 виникла переплата пенсії в сумі 56094,53 грн за період з 22.03.2024 по 31.12.2024 (а.с.11,30) .

Згідно з довідкою про розмір пенсії перерахований на рахунок отримувача ОСОБА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 та списків на зарахування пенсій, за період з 01.05.2024 по 31.12.2024 відповідачу перерахована пенсія у загальному розмірі 56094,53 грн (а.с.32-42).

Частиною 1 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбаченихст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»суми пенсій, виплачені надмірувнаслідок зловживань з боку пенсіонераабо подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно дост. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо).

Отже, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених пунктом 1 частини першоїстатті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті : заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ч.1 ст.1215 ЦК України).

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першоїстатті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-91цс14 від 02 липня 2014 року визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положеннястатті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положеннястатті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум, отже, зазначене устатті 1215 ЦК Українимайно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 691цс14, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі № 545/163/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі №607/4570/17-ц.

Так, добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншої особи, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.

Відтак, позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про обставини, які мали значення для отримання пенсії по інвалідності, з метою незаконного отримання такої.

Як зазначила у своїй поставові Велика Палата Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі №912/2797/21, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.

Згідно з ч.3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши надані суду докази з врахуванням приписів наведених норм права, на підставі внутрішнього переконання суд дійшов висновку, що наданими позивачами доказами не доведена недобросовісність з боку відповідача на отримання пенсійних виплат, призначених позивачем, їх виплата проведена позивачем добровільно, без рахункової помилки.

Оскільки зловживання інших осіб своїми посадовими обов`язками не можуть покладати на особу, яка отримує пенсійну виплату, тягар відповідальності, враховуючи принцип презумпції набувача, недобросовісність поведінки відповідача не доведена, а тому нараховані позивачем відповідачу пенсійні виплати не підлягають поверненню, відповідно до ст. 1215 ЦК України.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати на відповідача не покладаються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 6, 7, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманої пенсії - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», код ЄДРПОУ 03327753, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Літературна, буд. 6.

Повне рішення складено 06.10.2025.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО