Ухвала суду № 130740538, 01.10.2025, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.10.2025

Справа № 522/7625/25-Е

Провадження № 2-п/497/13/25

УХВАЛА

про розгляд заяви про перегляд заочного рішення

01.10.25 року м.Болград

? ?? ? Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - суддіКодінцевоїС.В.

за участю секретаря судового засіданняМунтяновоїВ.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у?відкритому судовому?засіданні в?залі суду?в м.?Болград заяву ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 про переглядзаочного рішення Болградського районного суду Одеської області від 20.06.2025 року, ухваленого по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

20червня 2025року Болградськимрайонним судомОдеської областіпостановлено судоверішення посправі №522/7625/25-Еза позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

29.07.2025 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - Зачепіло З.Я. про перегляд названого заочного рішення.

В обґрунтування заяви представник зазначає, що подати відзив на позовну заяву, відповідач не міг, оскільки не знав про розгляд справи за своєю участю, ухвалу про відкриття провадження разом із копією позовної заяви відповідач не отримував та не знає її змісту, про заочне рішення дізнався випадково, із телефонного застосунку «Дія».

Посилається на те, що суд мав би пересвідчитись та переконатися у дотриманні порядку повідомлення його, відповідача про місце, дату, та час судового розгляду справи, чого зроблено не було, що є порушенням прав відповідача, а також положень статті 8 ЦІІК України, що позбавило його можливості захищати свої права та законні інтереси в судовому засіданні, позбавило його можливості скористатися правами, що надані ч. 1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу.

На думку відповідача заочне рішення суду підлягає перегляду, оскільки обставини справи встановлені не у повному обсязі, обставини, на які він, відповідач посилається є суттєвими, та мають істотне значення для прийняття правильного рішення, це надасть змогу відповідачу скористатися своїм правом на подання відзиву, надати докази на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог.

Щодо заперечення проти позовних вимог позивача зазначає наступне:

-відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ч.3 ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк;

-у анкеті-заяві розмір наданого кредитного ліміту не вказано, процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про строки повернення коштів і встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання;

-розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування заборгованості.

Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, правильність нарахування відсотків позивачем.

Відповідач стверджує, що рішення Болградського районного суду Одеської області у справі № 522/7625/25-Е за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було проголошено 20.06.2025 року. Відповідач про дане рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, після забезпечення загального доступу на сайті, тобто 24.06.2025 року, тому строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення пропущено не було, оскільки останній спливає 24.07.2025 року.

За таких обставин відповідач по справі ОСОБА_1 просить:

-переглянути заочне рішення Болградського районного суду Одеської області від 20.06.2025 року у

справі № 522/7625/25-Е за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

-скасувати заочне рішення Болградського районного суду Одеської області від 20.06.2025 року у справі № 522/7625/25-Е за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою від30.07.2025року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовомАТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,та призначено судове засідання на01.10.2025року о13:00 годині (а.с.15), про що повідомлено сторін(а.с.16).

В судовезасіданні01.10.2025року:

- заявник ОСОБА_1 не прибув, причини неявки не повідомив, хоча сповіщений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.18);

- його представник ОСОБА_2 не прибула, причини неявки не повідомила, сповіщена шляхом надіслання ухвали суду на наявну в заяві електронну пошту, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с.17).

-позивач та представник будучи повідомленими належним чином (а.с.17), на вказану заяву не відреагували, жодних пояснень, заперечень до суду не надсилали.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши доводи?викладені в?заяві ОСОБА_1 , яка подана його представником Зачепіло З.Я.від29.07.2025?року, дослідивши?матеріали цивільної?справи 522/7625/25-Е,суд дійшов наступного висновку.

В провадженні Болградського районного суду Одеської області з23.05.2025року перебувала позовна заяваАкціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.49 матеріали справи).

Судовий розгляд був призначений на 29.06.2025 року о 10:00 годині (а.с.50 матеріали справи). Відповідачу суд надсилав ухвалу, судову повістку-виклик та копію позовної заяви з додатками на дві адреси:

- АДРЕСА_1 (фактична адреса проживання, що зазначена була відповідачем в кредитному договорі);

- АДРЕСА_1 (постійна адреса місця реєстрації відповідача, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру а.с.38 матеріали справи).

Відповідачем ОСОБА_1 усі надіслані судом документи за адресою постійного місця реєстрації отримані, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.54 матеріали справи).

З огляду на наявність доказів у справі про належне повідомлення відповідача по справі ОСОБА_1 , судом постановлено заочне рішення суду 20.06.2025 року (а.с.56-59 матеріали справи), яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАІІК» заборгованість за Кредитним договором № 002/10573589-SP від 22.06.2021 року станом 24.03.2025 у розмірі 53 345.05 гривень (п`ятдесят три тисячі триста сорок п`ять гривень 05 копійок) яка складається з наступного:

-заборгованість но тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 19 996,20 гривень.

-заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 33 348,85 гривень.

-судові витрати в розмірі 2422.40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

Копію вищезазначеного заочного рішення суд надсилав на адресу постійного місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 ,про що свідчитьсупровідний лист від20.06.2025 року(а.с.60 матеріали справи).

Судове рішення відповідачем отримано 25.06.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.61 матеріали справи).

Відповідно до ст.128ЦПК України:

-судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик;

- судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями;

-судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно;

- судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром заадресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

-у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - заадресоюмісцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - заадресоюїх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

- днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи заадресоюмісцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи заадресоюмісцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В матеріалах справинаявнідокази про отримання відповідачем ОСОБА_1 як ухвали суду, копії позовної заяви, так і рішення суду (а.с.54, 61 матеріали справи). Тобто, зазначеного було достатньо для постановлення заочного рішення суду.

Суд вважає безпідставними і не доведеними доводи відповідача про не отримання ухвали суду про відкриття провадження, позовної заяви.

Представник відповідача, подаючи заяву про перегляд заочного рішення суду, наводить заперечення відповідача по суті позовних вимог, при цьому стверджуючи, що відповідач не обізнаний з позовними вимогами, тим самим суперечить своїм же доводам, що знову ж таки свідчить, що відповідач отримував кореспонденцію з суду.

Окрім цього, звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, заявник (відповідач) ОСОБА_1 зазначає саме адресу свого постійного місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.1), та за цією ж адресою отримав надіслані судом документи: ухвалу, судову повістку-виклик (а.с.18).

Разом з цим до суду не прибув, причини неявки не повідомив і вказану заяву не підтримав.

Згідно вимог ст.284 ЦПК України слідує, що:

1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

3. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

4. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Статтею 288 ч.1 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.

Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом.

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України).

Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Натомість право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду відповідач набуває лише після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Суд зауважує, що у питанні забезпечення прав учасників процесу на апеляційний перегляд справи заочне провадження не відрізняється від інших проваджень, адже доступ до суду апеляційної інстанції в будь-якому випадку забезпечується учасникам справи лише в разі дотримання ними установлених законом процесуальних вимог.

Такий висновок сформований з урахуванням того, що у пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України вказано, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Водночас ЄСПЛ, висновки якого належить застосовувати судам, вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, параграфи 53, 55, від 06 грудня 2007 року).

Такі вимоги можуть установлюватися до категорії прийнятності апеляційної скарги як в аспекті змісту і форми апеляційної скарги чи строків її подачі, так і через призму дотримання відповідачем процедури перегляду заочного рішення, яку законодавець визначив як передумову перегляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою відповідача.

З урахуванням того, що належне повідомлення відповідача про розгляд справи є однією з основних умов проведення її заочного розгляду, а також приймаючи до уваги положення статей 284, 287, 288 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду у справі № № 756/11081/20 висновувала, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, заявником не було доведено та судом не було встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд, вирішуючи питання про наявність підстав для перегляду заочного рішення враховував:

1) належне повідомлення: відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд;

2) відсутність поважних причин неявки: відповідач не надав доказів поважності причин своєї неявки та не зазначав про їхню наявність у заяві про перегляд заочного рішення.

3) можливість подати відзив: відповідач мав можливість подати відзив і викласти свою позицію, зазначивши про всі обставини, які мають значення для вирішення спору, однак не скористався цим правом.

Щодо наявності нових обставин, які можуть бути істотними та впливають на результат розгляду справи, та про які зазначив відповідач у заяві про перегляд заочного рішення, суд зазначає наступне.

Принцип юридичної визначеності (res judicata) є фундаментальним у правовій системі та означає, що рішення суду, яке набрало законної сили, є остаточним і обов`язковим для виконання. Він забезпечує стабільність правовідносин, прогнозованість судових рішень і запобігає нескінченному перегляду справ.

Суд забезпечив відповідачу повну можливість реалізувати свої процесуальні права: він був належним чином повідомлений про спір, мав час на ознайомлення з позовом та підготовку своєї позиції, а також можливість подати відзив та надати всі наявні у нього докази та обставини.

З аналізу ст. 288 ЦПК України слідує, що однією з підстав для скасування заочного рішення є докази, на які відповідач посилається, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, взято до уваги, що відповідачу такі обставини були відомі на момент розгляду справи, а відтак останній мав можливість заявити їх до остаточного вирішення справи.

За ч. 3 ст. 287 КПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч. 4 ст. 287 КПК України).

З огляду на викладене, заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.284-288 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Болградського районного суду Одеської області від 20.06.2025 року, постановленого по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Заочне рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя С.В.Кодінцева