Ухвала суду № 130739992, 05.10.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/36859/25

Провадження № 1-кс/947/15401/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2025 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шабо, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України та рф, одружений, неповнолітних дітей не має, ТОВ «ЗЕМ», головний інженер, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

06 жовтня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025164110000080 від 13.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 369-2 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Київською окружною прокуратурою міста Одеси.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 зазначив, що підозрюваний повністю визнає підозру, має міцні соціальні зв`язки, має тяжкі хвороби, а тому просив застосувати запобіжний захід, що не пов`язаний із триманням під вартою.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, пояснив, що готовий сприяти слідству, проживає один, має тяжкі хвороби, є інвалідом 2 групи. Громадянства інших країн не використовував. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно дост. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

04.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України», Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Службу безпеки України», до органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров`я ефективно виконувати службові обов`язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.

Стосовно осіб, які претендують на службу в органах Служби безпеки України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».

Особи, які претендують на службу в органах Служби безпеки України, до призначення на відповідну посаду подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», та зобов`язані повідомити керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Співробітники Служби безпеки України зобов`язані подавати щороку до 1 квітня декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.

На співробітників Служби безпеки України поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Приблизно у травні 2025 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи в межах м. Одеса (більш точне місце в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок третіх осіб, шляхом одержання неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на службових осіб органів Служби безпеки України (які згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави) у сприянні щодо прийняття на службу до органів Служби безпеки України (далі по тексту СБУ).

ОСОБА_4 незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 14.05.2025 (точний час досудовим розслідуванням не встановлений), в ході спілкування з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по мобільному зв`язку, повідомив останнього щодо можливості здійснення впливу на невстановлених службових осіб органів СБУ на прийняття ними рішення щодо прийняття на службу ОСОБА_8 до органів СБУ за надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів США.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розуміючи незаконність дій, які їм пропонує здійснити ОСОБА_4 , вирішили звернутись до правоохоронних органів для документування незаконної діяльності останнього та в подальшому діяли під їх контролем.

Надалі, ОСОБА_7 , будучи переконаним, що ОСОБА_4 може здійснити вплив на службових осіб органів СБУ щодо прийняття на службу до органів СБУ, погодився на таку пропозицію та на вимогу ОСОБА_4 надав останньому анкетні дані особи, яка погодилась на таке працевлаштування ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , для перевірки. Окрім того, ОСОБА_4 наголосивши на можливості здійснення впливу на прийняття рішення службових осіб органів СБУ щодо прийняття на службу ОСОБА_8 до СБУ в спецпідрозділ ЦСО «А», повідомив, що працевлаштування скрадатиметься з декількох етапів: перевірка ОСОБА_8 і його родичів, щодо притягнення до адміністративної, кримінальної відповідальності та наявності боргових зобов`язань, проходження медичного та психологічного оглядів, складання іспитів з фізичної підготовки та збір необхідних для працевлаштування документів.

Далі, 17.08.2025, точний час не встановлений, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 159, при особистій зустрічі, що працевлаштування ОСОБА_8 в органи СБУ буде завершено приблизно через один-два місяці та наголосив, щодо необхідності передачі йому грошових коштів, за здійснення впливу на службових осіб органів СБУ на прийняття ними рішення щодо прийняття на службу ОСОБА_8 до органів СБУ.

При цьому, ОСОБА_4 виказав вимогу з погрозою ОСОБА_7 , що у разі ненадання, зазначеної суми грошових коштів за працевлаштування ОСОБА_8 , останній зазнає негативних наслідків.

Надалі, ОСОБА_4 26.09.2025 перебуваючи не встановленому досудовому розслідуванні місці, у невстановлений час зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що процедура працевлаштування ОСОБА_8 до лав СБУ майже завершена і йому необхідно передати оговорену суму грошових коштів, яка складає 30000 доларів США.

Надалі ОСОБА_4 03.10.2025 приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Гаркового, буд. 116, реалізовуючи свій прямий умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на невстановлених службових осіб органів СБУ щодо прийняття на службу до органів СБУ ОСОБА_8 , шляхом вимагання, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 03.10.2025 становить 412 764 гривень, як неправомірну вигоду за здійснення ним впливу на службових осіб органів СБУ. Окрім того, продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 висловив вимогу ОСОБА_7 про надання йому наступної частини грошових коштів у сумі 5000 (п`ять тисяч) доларів США із раніше виказаної суми 30000 доларів США, за подальше здійснення впливу на службових осіб органів СБУ щодо прийняття на службу ОСОБА_8 до органів СБУ.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-проколами допитівсвідка ОСОБА_7 який поясняв,що ОСОБА_4 вимагав у нього грошові кошти, за здійснення ним впливу на службових осіб органів СБУ у сприянні щодо прийняття ОСОБА_8 на службу до органів СБУ;

- протоколом проведення НСРД від 14.07.2025;

- протоколом проведення НСРД від 14.07.2025;

- протоколом проведення НСРД від 14.07.2025;

- протоколом проведення НСРД від 14.07.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 04.10.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 16.07.2025;

- протоколом затримання ОСОБА_4 , безпосередньо під час вчинення кримінального правопорушення, та вилученням в ході обшуку імітаційних грошових коштів в сумі 10000 доларів США;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 369-2 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченоїст. 12 КК України, належать до умисних тяжких корупційних, а саме ч. 3ст. 369-2 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

В той же час, слідчий суддя враховує, що у разі визнання підозрюваного виним за вказаною кваліфікацією, до нього неможливе бути застосування ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування реального покарання.

Крім того, відповідно до матеріалів кримінального провадження, підозрюваний має законну можливість покидати територію України під час воєнного стану.

Згідно з позицією сторони обвинувачення, підозрюваний має громадянство країни агресора та документи на постійне проживання в Республіці Болгарія. Зазначені обставини під час судового розгляду підозрюваним спростовані не були.

Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний має значні фінансові ресурси для тривалого перебування за кордоном.

Наявність певних хвороб зазначений ризик суттєво не зменшують.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику високого ступеню.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст.23,224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Підозрюваний особисто знає свідків у цьому кримінальному провадженні, покази яких є надважливими.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів слідчого в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

ОСОБА_4 може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо).

Зазначене вбачається зі специфіки інкримінованого кримінального правопорушення, яке має корупційний характер.

3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2ст. 183 КПК Українивизначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за якийзакономпередбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1ст. 197 КПК Українидля цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.9. Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбаченихст. 194 КПК Україниі зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

3.10. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України(ч. 3ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5ст. 182 КПК Українирозмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину в умовах воєнного стану та пов`язане із вимаганням грошових коштів за працевлаштування в спеціальний правоохоронний органу, розмір такої винагороди, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, його майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК Українита необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, тобто м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням розміру застави підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178,182-184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до01 грудня 2025 року включно.

Визначити розмір застави в розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3028 000 (три мільйони двадцять вісім) грн, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком до01 грудня 2025 року включновключно, передбачені ч.5ст.194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, тобто м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленомузакономдля використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1