Рішення № 130737868, 30.09.2025, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2025 Справа № 917/181/25

Суддя Солодюк О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський біоенергетичний комплекс" вул. Заводська, 1, м. Глобине, Глобинський район, Полтавська область, 39000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівля та фасад Армакс" вул. Миргородських дивізій, б.18, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, 37600

про стягнення 305 579,97 грн.

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський біоенергетичний комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівля та Фасад Армакс" про стягнення грошових коштів в сумі 305 579,97 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Суд зазначає, що копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі направлялися відповідачу за адресою згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Миргородських дивізій, будинок 18, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, 37600), повернулася до суду із поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Суд зазначає, що заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобинський біоенергетичний комплекс" (далі також - Позивач або ТОВ "Глобинський біоенергетичний комплекс") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Покрівля та фасад Армакс" (далі також - Відповідач або ТОВ "Покрівля та фасад Армакс") укладено Договір підряду №02/06/2022 від 02.06.2022року (далі також - Договір підряду).

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору підряду Підрядник (ТОВ "Покрівля та фасад Армакс") зобов`язався за завданням Замовника (ТОВ "Глобинський біоенергетичний комплекс") своїми або залученими силами та засобами на свій ризик якісно та в установлений цим Договором строк виконати наступні роботи (далі по тексту - "роботи"): виготовлення та монтаж цілісної збірної конструкції елементів рухомої підлоги - тяга зі скребками та елементом кріплення скоба для утримання тяги (далі по тексту - "Обладнання") на об`єкті: ТОВ "Глобинський біоенергетичний комплекс" (далі по тексту - "Об`єкт") відповідно до вимог експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації, державних будівельних норм (ДБН), також інших вимог чинного законодавства України для таких видів робіт.

Згідно з п. 1.1.1 Договору підряду Замовник зобов`язується прийняти від Підрядника належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного договору.

Пунктом 1.2. Договору підряду передбачено, що Склад (зміст) та обсяги (види) робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені в Технічному завданні (Додатку №3), що додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 2.2 Договору загальна вартість робіт за цим Договором є твердою, визначається в Кошторисі (Додатку №2) до цього Договору та складає 686360,00 грн.

Відповідно до п.3.1. Договору підряду Строк виконання робіт, вказаних в п.1.1. цього Договору складає 30 робочих днів з дати отримання підрядником авансу.

Згідно з п.п.6.1.1. п.6.1. Договору підряду розрахунки за цим договором здійснюються Замовником в безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Підрядника в наступному порядку: протягом 10 (десяти) банківських днів з дати укладення цього Договору та за умови надання Підрядником рахунку-фактури, Замовник перераховує на поточний рахунок Підрядника аванс в розмірі 411 816,00грн. (чотириста одинадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 7.2. Договору підряду, передача виконаних робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється Актами приймання-передачі виконаних робіт. Дані документи у 2-х примірниках складає Підрядник та надає їх Замовнику. Акти приймання- передачі виконаних робіт підлягають розгляду Замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати їх отримання.

21.06.2022року на виконання умов п.6.1.1. Договору підряду Позивач сплатив Відповідачу аванс у розмірі 411 816,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №С8-576 від 21.06.2022року.

Згідно з п.3.1. Договору підряду строк виконання робіт почав перебіг з 21.06.2022року та становив 30 робочих днів з цієї дати, тобто по 02 серпня 2022 року (включно).

Разом з тим, Відповідач не виконав роботи передбачені Договором підряду у вказаний вище строк, чим порушив умови Договору.

Відповідно до п.15.4. Договору підряду Сторони дійшли згоди, про можливість здійснення листування (в т.ч. передання сканованих копій документів) за допомогою електронної пошти. Таке листування здійснюється за наступними адресами: для Підрядника: e-mail: kif-a@ukr.net. ПІБ контактної особи: ОСОБА_2., для Замовника: e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ПІБ контактної особи: ОСОБА_1

24.08.2022 року Позивачем було направлено на електронну адресу Відповідача претензію №36 від 23.08.2022р., в якій Позивач вказував на прострочення виконання робіт по Договору підряду №02/06/2022 від 02.06.2022року та вимагав закінчити виконання робіт в строк до 01.09.2022року.

У відповідь на вказану претензію Позивач отримав від ТОВ "Покрівля та фасад Армакс" лист №01-11/397 від 29.08.2022 року, в якому останній виклав графік виконання робіт по виготовленню та монтажу рухомої підлоги на об`єкті Позивача. Згідно наданого графіку строк завершення робіт припадав на 15 вересня 2022року.

Сторонами не укладались будь-які правочини щодо внесення змін чи доповнень до Договору підряду.

19.09.2022 року Відповідач направив на адресу Позивача іншого листа за №01-11/397, в якому повідомлялося про те, що у зв`язку з затримкою виготовлення другої частини рухомої підлоги та затримкою поставки труби 120x120x6мм, компанія Відповідача не може виконати замовлення у встановлені попереднім листом терміни, а орієнтовна дата монтажу - 30.09.2022року. Сторонами не укладались будь-які правочини щодо внесення змін чи доповнень до Договору підряду.

Відповідно до п.9.3.1. Договору підряду, у разі прострочення строку виконання робіт більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку (шляхом надання Підряднику письмового повідомлення про розірвання цього Договору) та вимагати від Підрядника повернення сплачених Замовником грошових коштів - попередньої оплати з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також виплати штрафу в розмірі 10% від загальної вартості невиконаних в строк робіт. В цьому випадку, Підрядник зобов`язується протягом 2-х банківських днів з дати надання Замовником вимоги повернути Замовнику сплачені ним грошові кошти - попередню оплату збільшену на індекс інфляції та на суму процентів (3% річних) за користування сплаченими в якості попередньої оплати грошовими коштами. Проценти нараховуються з дати перерахування грошових коштів (попередньої оплати) на поточний рахунок Підрядника до дати повернення Замовнику вказаної суми.

Згідно з п.11.3.Договору підряду, якщо порушення строків виконання Робіт або інших зобов`язань, які виникли з вини Підрядника чи залучених ним Субпідрядників, триває більше ніж 10 календарних днів, Замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку шляхом надання Підряднику письмового повідомлення про розірвання Договору не пізніше ніж за 5-ть календарних днів до запланованої дати розірвання договору.

Відповідач не виконав передбачені Договором підряду роботи у встановлений Договором строк, тобто до 02.08.2022року(включно). При цьому представники Відповідача перестали з`являтись на об`єкті Позивача та не виходили на зв`язок.

Таким чином, згідно з п.11.3. Договору підряду Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом надання Підряднику письмового повідомлення про розірвання Договору не пізніше ніж за 5-ть календарних днів до запланованої дати розірвання.

Керуючись п.9.3.1. та п.11.3. Договору підряду Позивач 29.09.2022 року направив засобами поштового зв`язку (ціним листом з описом вкладення) на адресу Відповідача, зазначену в договорі, Повідомлення про розірвання договору підряду №02/06/2022 від 02.06.2022року та Претензію №29-1/09 на повернення сплачених, в якості авансу, грошових коштів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, сплату штрафу в розмірі 10% від загальної вартості невиконаних в строк робіт та сплату пені в розмірі 0,5 % від загальної вартості невчасно виконаних робіт за кожен календарний день прострочення (копії повідомлення та претензії додаються). Вказані листи були повернуті Укрпоштою у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною в листі адресою -11.11.2022року.

Позивач зазначає, що оскільки повідомлення про розірвання Договору підряду направлене Позивачем засобами поштового зв`язку на дійсну адресу Відповідача 29-го вересня 2022 року, то відповідно до п.11.3. Договору підряду №02/06/2022 від 02.06.2022, останній є розірваним з 05.10.2022року.

При цьому, 06.10.2022року на адресу Позивача надійшли два примірники Акту №10/01/22 про приймання виконаних будівельних робіт, в якому Відповідач відобразив фактично виконану частину робіт загальною вартістю 343 180,0 грн.. Вказаний Акт був розглянутий Позивачем та підписаний.

Також, Відповідачем повернута частина сплаченого Позивачем та невикористаного авансу в сумі - 37 000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів двома платежами (02.11.2022р. та 15.12.2022р.) на рахунок Позивача, що підтверджується банківськими виписками.

Враховуючи вище викладене, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 305 579, 97 грн, що складається з: 31 636,00грн. безпідставно утримані грошові кошти - частину авансу, а також 195 612,60 грн пені, 68 636,00 грн штраф 10% від вартості не виконаних робіт, 7 396,10 грн інфляційні втрати та 2 299,27 грн 3 % річних.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч.3 ст. 631 ЦК України).

Згідно із ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Положеннями ст. 615 ЦК України установлено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених положень законодавства розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено також положеннями ч. ч. 2-4 ст. 849 ЦК України.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені ст. 849 ЦК України, відповідно до якої: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь - який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Правовий аналіз частин 2-4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Відповідно до п.9.3.1. Договору підряду, у разі прострочення строку виконання робіт більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку (шляхом надання Підряднику письмового повідомлення про розірвання цього Договору) та вимагати від Підрядника повернення сплачених Замовником грошових коштів - попередньої оплати з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також виплати штрафу в розмірі 10% від загальної вартості невиконаних в строк робіт. В цьому випадку, Підрядник зобов`язується протягом 2-х банківських днів з дати надання Замовником вимоги повернути Замовнику сплачені ним грошові кошти - попередню оплату збільшену на індекс інфляції та на суму процентів (3% річних) за користування сплаченими в якості попередньої оплати грошовими коштами. Проценти нараховуються з дати перерахування грошових коштів (попередньої оплати) на поточний рахунок Підрядника до дати повернення Замовнику вказаної суми.

Згідно з п.11.3.Договору підряду, якщо порушення строків виконання Робіт або інших зобов`язань, які виникли з вини Підрядника чи залучених ним Субпідрядників, триває більше ніж 10 календарних днів, Замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку шляхом надання Підряднику письмового повідомлення про розірвання Договору не пізніше ніж за 5-ть календарних днів до запланованої дати розірвання договору.

Відповідач не виконав передбачені Договором підряду роботи у встановлений Договором строк, тобто до 02.08.2022року(включно).

Таким чином, згідно з п.11.3. Договору підряду Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом надання Підряднику письмового повідомлення про розірвання Договору не пізніше ніж за 5-ть календарних днів до запланованої дати розірвання.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення від 29.09.2022 року про розірвання договору підряду №02/06/2022 від 02.06.2022року та Претензію №29-1/09 на повернення сплачених, в якості авансу, грошових коштів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, сплату штрафу в розмірі 10% від загальної вартості невиконаних в строк робіт та сплату пені в розмірі 0,5 % від загальної вартості невчасно виконаних робіт за кожен календарний день прострочення (вказані листи були повернуті Укрпоштою у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною в листі адресою -11.11.2022року) на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, у зв`язку з тим, що підрядник своєчасно не розпочав наступні етапи робіт та виконує роботу настільки повільно, що закінчення її у строк стало явно неможливим. Тобто позивач скористався правом щодо розірвання договору підряду в односторонньому порядку та такий договір було розірвано з 05.10.2022. Наслідком розірвання договору є припинення зобов`язання, що виникли між сторонами на підставі такого розірваного договору.

При цьому, 06.10.2022року на адресу Позивача надійшли два примірники Акту №10/01/22 про приймання виконаних будівельних робіт, в якому Відповідач відобразив фактично виконану частину робіт загальною вартістю 343 180,0 грн.. Вказаний Акт був розглянутий Позивачем та підписаний.

Також, Відповідачем повернута частина сплаченого Позивачем та невикористаного авансу в сумі - 37 000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів двома платежами (02.11.2022р. та 15.12.2022р.) на рахунок Позивача, що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, після припинення Договору підряду Відповідач протиправно не здійснив повернення грошових коштів, що сплачені Позивачем в розмірі - 31 636,00грн. (тридцять одна тисяча шістсот тридцять шість гривень).

Щодо повернення авансу за Договором на підставі ст. 1212 ЦК України.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Положеннями ч. ч. 1, 3 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Правовий аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за наявності сукупності умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України.

Подібних правових висновків щодо застосування положень ст. 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду на підставі ст. 1212 ЦК України дійшов Верховний Суд у постановах від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18, від 24.11.2021 у справі № 910/17235/20, від 04.10.2022 у справі № 910/13391/20, від 19.05.2025 у cправі № 910/2026/24.

Так, ухвалюючи постанову від 24.11.2021 у справі № 910/17235/20 (предмет позову Приватного підприємства «Телерадіокомпанія «Рось Телеком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Фішер» - розірвання договору підряду та стягнення з відповідача невикористаної частини авансового платежу в сумі 42 500 грн), якою було залишено без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зважаючи на наявність передбачених частиною 2 статті 849 ЦК України підстав для розірвання договору підряду в зв`язку з невиконанням підрядником робіт у встановлений строк, у підсумку дійшов висновку про те, що відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 цього Кодексу.

Договір підряду №02/06/2022 від 02.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобинський біоенергетичний комплекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Покрівля та Фасад Армакс" було розірвано в односторонньому порядку на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України з 05.10.2022 року.

Отже, існують правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно утриманих ним коштів у сумі 31 636,00 грн на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 615 ЦК України установлено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК Україна якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно з п. 9.3. Договору за прострочення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,5% від загальної вартості несвоєчасно виконаних робіт, за кожний календарний день прострочення. Неустойка нараховується за весь період прострочення виконання.

Оскільки роботи за Договором підряду не були завершені Відповідачем в строк визначений Договором - до 02.08.2022 року, то з 03.08.2022 року розпочалося прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином згідно п. 9.3 Договору підряду станом на дату розірвання Договору підряду у Відповідача існувало зобов`язання сплатити неустойку.

Відповідно до розрахунку позивача, перевіреного судом, неустойка (пеня) за прострочення Виконавцем виконання зобов`язання становить 195 612,60 грн і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також відповідно до п.9.3.1. Договору підряду у разі прострочення строку виконання робіт більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку (шляхом надання Підряднику письмового повідомлення про розірвання цього Договору) та вимагати від Підрядника повернення сплачених Замовником грошових коштів - попередньої оплати з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також виплати штрафу в розмірі 10% від загальної вартості невиконаних в строк робіт. В цьому випадку, Підрядник зобов`язується протягом 2-х банківських днів з дати надання Замовником вимоги повернути Замовнику сплачені ним грошові кошти - попередню оплату збільшену на індекс інфляції та на суму процентів (3% річних) за користування сплаченими в якості попередньої оплати грошовими коштами. Проценти нараховуються з дати перерахування грошових коштів (попередньої оплати) на поточний рахунок Підрядника до дати повернення Замовнику вказаної суми.

До припинення Договору підряду, 29.09.2022р. Позивачем направлено Претензію №29-1/09 з вимогою сплати штрафу в розмірі 10% від загальної вартості невиконаних в строк робіт.

Тобто під час дії Договору підряду у Відповідача виникло зобов`язання сплатити на користь Позивача штраф в розмірі 10% від загальної вартості невиконаних в строк робіт.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 68 636,00 грн штрафу в розмірі 10% від загальної вартості невиконаних в строк робіт.

Суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу, не виявив завищення їх розміру з боку Позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Позивач заявив до стягнення з Відповідача 2 299,27 грн 3% річних за період з 05.10.2022 по 24.01.2025 та 7 396,10 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2022 по грудень 2024.

Суд, перевіривши розмір заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Виходячи із викладеного вище, суд прийшов до висновку, що позивачем наданими доказами підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог, відтак позов підлягає до задоволення повністю.

Відшкодування витрат позивача, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівля та Фасад Армакс" (вул. Миргородських дивізій, б. 18, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 44617119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський біоенергетичний комплекс" (вул. Заводська,1, м. Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 39521844) грошові кошти в сумі 305 579,97 грн, що складаються з:

- 31 636,00 грн - безпідставно утримані кошти - частина авансу;

- 195 612,60 грн - безпідставно утримані грошові кошти - пеня;

- 68 636,00 - безпідставно утримані грошові кошти - штраф (10% від вартості не виконаних робіт);

- 7 396,10 грн - інфляційні втрати;

- 2 299,27 - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівля та Фасад Армакс" (вул. Миргородських дивізій, б. 18, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 44617119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський біоенергетичний комплекс" (вул. Заводська,1, м. Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 39521844) судові витрати в сумі 4 583,70 грн.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя Солодюк О.В.