Рішення № 130733454, 03.10.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/8556/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ічнянського районного суду Чернігівської області про визнання незаконним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ічнянського районного суду Чернігівської області про визнання незаконним та скасування наказу, в якому просить:

-визнати незаконним та скасувати наказ (з особового складу) Ічнянського районного суду Чернігівської області №23/2 від 11 липня 2025 року про оголошення догани ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи вимоги, позивачка вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.Ічнянським районним судом Чернігівської області подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що підставою для видання оскаржуваного наказу стала відсутність позивачки на роботі більше трьох годин. Вважають, що їх дії щодо видання оскаржуваного наказу правомірні.

Ухвалою суду від 25.08.2025 у задоволенні заяви представника позивача адвоката Карапиша Богдана Васильовича про розгляд справи №620/8556/25 за правилами загального позовного провадження відмовлено повністю.

Представником позивача 01.09.2025 подана заява, в якій просить вважати не поданим та не приймати до розгляду, поданий відповідачем відзив на позов у зв`язку з поданням його не у строк, установлений судом, та вважати неподання відповідачем відзиву на позов визнанням позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в Ічнянському районному суді Чернігівської області на посаді секретаря судового засідання.

Наказом керівника апарату Ічнянського районного суду Чернігівської області І. Кулак від 26.05.2025 №10 «Щодо відкриття дисциплінарного провадження стосовно секретаря судового засідання ОСОБА_1 », за відсутність 12 травня 2025 року на службі більше трьох годин, без поважних причин, відкрито дисциплінарне провадження стосовно секретаря судового засідання Ічнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 та створено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ (а.с.10).

Також матеріали справи містять наказ керівника апарату Ічнянського районного суду Чернігівської області І. Кулак від 26.05.2025 №10 «Щодо відкриття дисциплінарного провадження стосовно секретаря судового засідання ОСОБА_1 », яким за систематичне невиконання посадових обов`язків, порушення робочого процесу та трудового законодавства відкрито дисциплінарне провадження стосовно секретаря судового засідання Ічнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 та створено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ (а.с.42).

Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Ічнянського районного суду Чернігівської області підготувала подання щодо притягнення секретаря судового засідання ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в якому комісія дійшла висновку про вчинення секретарем судового засідання ОСОБА_1 дисциплінарного проступку: самовільна відсутність на роботі більше трьох годин без погодження та поважних причин, що є порушенням трудової дисципліни, передбаченого статтею 139 та статтею 147 КЗпП України, Закону України «Про державну службу» та Правилами внутрішнього трудового розпорядку та рекомендувала застосувати до секретаря судового засідання ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани (а.с.86).

На підставі подання дисциплінарної комісії від 04.11.2025 наказом керівника апарату Ічнянського районного суду Чернігівської області І. Кулак від 11.07.2025 №23/2 «Про оголошення догани ОСОБА_2 » оголошено секретарю судового засідання Ічнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 догану за прогул державного службовця, а саме відсутність на службі 12.05.2025 більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон №889-VІІІ).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Статтею 61 Закону № 889-VIII встановлено, що службова дисципліна забезпечується шляхом, зокрема, дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.

Згідно з частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до положень пункту 12 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII одним із дисциплінарних проступків є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно частин 1 та 3 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до частини першої - третьої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Частинами десятою, одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Статтею 71 Закону №889-VIII визначено, що порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частин 5-7 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до частин 1-3 статті 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Частинами 1-2 статті 77 Закону №889-VIII встановлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі Порядок №1039).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Пунктом 4 Порядку №1039 встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія (пункт 7 Порядку №1039).

Згідно з абзацом 1 пункту 19, пункту 22 Порядку №1039 формою роботи Комісії, дисциплінарної комісії є засідання.

Рішення Комісії, дисциплінарної комісії оформляється протоколом. У протоколі зазначаються прізвище та ініціали головуючого на засіданні Комісії, голови і секретаря дисциплінарної комісії, присутніх на засіданні членів Комісії, дисциплінарної комісії, експертів (фахівців) у відповідній сфері та/або з відповідних питань, представників державних органів (у разі їх залучення), місце, дата та спосіб проведення засідання, час початку і закінчення засідання, порядок денний, результати розгляду порядку денного, результати голосування за кожним пунктом порядку денного, прийняті рішення.

Відповідно до пунктів 24, 25 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до пунктів 33 36 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються:

дата складення;

відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження;

прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються, зокрема,

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;

- обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

- ступінь вини державного службовця;

- характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків;

- відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються:

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

За результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

З системного аналізу правових норм, які регулюють спірні правовідносини вбачається, що у разі вчинення державним службовцем прогулу (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, суб`єкт призначення або керівник державної служби має право притягнути такого державного службовця до дисциплінарної відповідальності (у разі якщо не минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, а також якщо не минув один рік після його вчинення) у вигляді оголошення догани.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.11.2021 у справі № 235/5659/20 зазначено, що: «прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Відтак, для прийняття рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за прогул необхідно встановити дві обставини: по-перше, встановити факт відсутності працівника на робочому місці протягом трьох годин або протягом цілого робочого дня; по-друге, з`ясувати причини такої відсутності та обґрунтовано вважати їх неповажними.

Причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я.

Предметом спірних правовідносин є наказ (з особового складу) Ічнянського районного суду Чернігівської області №23/2 від 11 липня 2025 року про оголошення догани ОСОБА_2 , а саме за прогул державного службовця без поважних причин, що виразився у її відсутності на роботі 12.05.2025 більше трьох годин протягом робочого дня.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості висновку відповідача про вчинення секретарем судового засідання Ічнянського районного суду Чернігівської області дисциплінарного проступку в оскаржуваному наказі, а саме прогулу, без поважних причин, що виразився у її відсутності 12.05.2025 на робочому місці під час робочого дня більше трьох годин без поважних причин, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що матеріали справи містять два накази керівника апарату Ічнянського районного суду Чернігівської області І. Кулак від 26.05.2025 №10 «Щодо відкриття дисциплінарного провадження стосовно секретаря судового засідання ОСОБА_1 », та які керівником апарату підписані, проте різного змісту, один містить підставу для відкриття дисциплінарного провадження щодо секретаря судового засідання Ічнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 - за відсутність 12 травня 2025 року на службі більше трьох годин, без поважних причин (а.с.10), а інший - за систематичне невиконання посадових обов`язків, порушення робочого процесу та трудового законодавства (а.с.42).

Отже за наявності двох наказів керівника апарату Ічнянського районного суду Чернігівської області І. Кулак від 26.05.2025 №10 «Щодо відкриття дисциплінарного провадження стосовно секретаря судового засідання ОСОБА_1 », проте різного змісту, не можливо встановити обставину щодо того, яким же наказом повинна була керуватися дисциплінарна комісія під час здійснення дисциплінарного провадження щодо позивачки.

Згідно частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наказ керівника апарату Ічнянського районного суду Чернігівської області І. Кулак від 26.05.2025 №10 «Щодо відкриття дисциплінарного провадження стосовно секретаря судового засідання Щур О. П.» не є достовірним доказом, на підставі якого можна встановити дійсні обставини справи, а тому і здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивачки не може бути достовірним доказом в розумінні статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також дослідивши під час розгляду справи акт про відсутність на робочому місці від 12.05.2025 Ічнянського районного суду Чернігівської області без номеру, суд встановив, що в ньому не відображено відомостей про працівника чи іншу особу, яка виявила відсутність секретаря судового засідання Щур О. П. на робочому місці.

Отже в акті про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 від 12.05.2025 Ічнянського районного суду Чернігівської області, без номеру, працівники апарату суду, які його складали не відобразили джерело отримання інформації про відсутність позивачки на робочому місці, без поважних причин.

Згідно пункту 1.5 Типової посадової інструкції секретаря судового засідання місцевого загального суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 20.07.2005 №86 секретар судового засідання безпосередньо підпорядкований керівнику апарату суду та судді, з яким працює відповідно до внутрішнього розподілу обов`язків, координує свою діяльність з помічником судді.

Отже суд вважає, що особою, яка зобов`язана була доповісти керівнику апарату суду про відсутність секретаря судового засідання Щур О. П. на робочому місці є, в першу чергу, суддя, у підпорядкуванні якого позивачка перебуває або помічник судді, з яким вона координує свою діяльність.

Проте у матеріалах дисциплінарної справи відсутня доповідна записка судді, у підпорядкуванні якого позивачка перебуває, або помічника судді про відсутність секретаря судового засідання Щур О. П. на робочому місці, більше трьох годин, 12.05.2025.

Також у матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які відомості про особу, яка виявила відсутність секретаря судового засідання Щур О. П. на робочому місці, більше трьох годин, 12.05.2025.

Не містять матеріали вказаної дисциплінарної справи й доповідної записки керівнику апарату суду, складеної особою, яка виявила відсутність ОСОБА_1 на робочому місці більше трьох годин, 12.05.2025.

Також згідно листа Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Чернігівської обласної ради від 15.05.2025 №481слідує, що 12.05.2025 громадянці ОСОБА_1 встановлено попередній діагноз: «Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Неускладнений гіпертензивний криз» та надано медичну допомогу, про що свідчать записи у карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма №110/о №0176 А00 від 12.05.2025.

Проте зі змісту протоколу №6 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Ічнянського районного суду Чернігівської області щодо державного службовця категорії «В» від 04.07.2025 слідує, що під час здійснення дисциплінарного провадження щодо позивачки, дисциплінарна комісія не надала жодної оцінки обставині щодо виклику швидкої медичної допомоги 12.05.2025 секретарю судового засідання ОСОБА_1 у зв`язку з погіршенням стану її здоров`я.

З метою повного та об`єктивного розгляду справи суд здійснив запит до Ічнянського районного суду Чернігівської області щодо надання суду копій Правил внутрішнього трудового розпорядку Ічнянського районного суду Чернігівської області, посадову інструкцію секретаря судового засідання Ічнянського районного суду Чернігівської області та витяг з робочого табелю працівників Ічнянського районного суду Чернігівської області в частині, що стосується секретаря судового засідання ОСОБА_1 за травень 2025 року, проте станом на момент винесення рішення по справі відповідач так і не надав, витребуваних судом документів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наказ (з особового складу) Ічнянського районного суду Чернігівської області №23/2 від 11 липня 2025 року «Про оголошення догани ОСОБА_2 » є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню повністю за обґрунтованістю.

Стосовно інших посилань учасників справи, то суд відхиляє такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та про наявність підстав для задоволення даного позову повністю.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи задоволення позову повністю, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ічнянського районного суду Чернігівській області на користь позивачки судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ (з особового складу) Ічнянського районного суду Чернігівської області №23/2 від 11 липня 2025 року «Про оголошення догани ОСОБА_2 ».

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Ічнянський районний суд Чернігівської області (вул. Сергія Петраускаса, буд. 4, м. Ічня, Прилуцький район, Чернігівська область, 16700, код ЄДРПОУ - 02894295).

Суддя В.В. Падій