Рішення № 130731424, 09.09.2025, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/4795/25

провадження № 2/361/1672/25

09.09.2025

РІШЕННЯ

Іменем України

09 вересня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.за участю секретаря Гриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Броварська міська рада Броварського району Київської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У травні 2025 року до суду надійшов вищевказаний позов ОСОБА_1 . В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 11.08.1972 № 404 ОСОБА_3 видано ордер № 438, згідно якого ОСОБА_3 та членам його сім`ї - дружині ОСОБА_6 , та дітям ОСОБА_7 , ОСОБА_8 надано право на зайняття трьох кімнат площею 42,4 кв.м. кв. АДРЕСА_1 . У зв`язку з реєстрацією шлюбу, ОСОБА_7 змінила прізвище на шлюбне « ОСОБА_9 », ОСОБА_8 на « ОСОБА_10 ». ОСОБА_6 також у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_11 ». У подальшому, у житловому приміщенні також зареєстровано місце проживання відповідача, сина ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ОСОБА_2 (з 27.01.1994). У 2000 році відповідач виїхав за межі України та на території України більше не повертався. Участі в утриманні жилого приміщення, сплаті житлово-комунальних послуг відповідач не бере. Відповідач ОСОБА_2 листом, посвідченим 18.03.2025 приватним нотаріусом м. Алмати Іскаковою А.С., повідомив позивача, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а також надав згоду на визнання його таким, що позбавлений права користування жилим приміщенням.

Посилаючись навищевикладене, ОСОБА_1 просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився на електронну адресу суду направив клопотання, в якому проти заявлених вимог не заперечував та просив розглядати справу без його участі.

Від третіхосіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог не заперечували.

Броварська міська рада Броварського району Київської області у судове засідання представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Обставини справи, що встановлені судом

Відповідно до копії ордеру № 438 на жиле приміщення, виданого на підставі рішення виконкому Броварської міської ради від 11.08.1972 № 404, ОСОБА_3 на сім`ю в складі 4 осіб, надане право на зайняття трьох кімнат площею 42,4 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 .

Згідно Довідки № 1.12.3-04/2410 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 27.01.1994 по тепер. Час), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 (власник), ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до Акта обстеження житлово-побутових умов, складеного 19 березня 2025 року депутатом Броварської міської ради Броварського району Київської області Батюком С.І., у квартирі АДРЕСА_1 мешкають: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . Зареєстрований, але з 2000 року мешкає за іншою адресою ОСОБА_2 , 1993 р.н., мешкає у Республіці Казахстан.

За змістом Згоди від 18.03.2025 року, складеної відповідачем ОСОБА_2 , посвідченої приватним нотаріусом м. Алмати Іскаковою А.С., зареєстрованої в реєстрі за № 187, відповідач надає згоду ОСОБА_3 на визнання ОСОБА_2 особою, що позбавлена права на користування житлом. У вказаній згоді відповідач підтвердив, що з 2000 року фактично не проживає, особистих речей у житлі не має, в утриманні квартири участі не бере і не планує брати, оскільки не має до неї інтересу.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно зі статті 123 Житлового кодексу УРСР Порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73 - 76, 79 - 83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103 - 106 цього Кодексу.

У частині четвертій статті 9 Житлового кодексу УРСР закріплено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Стаття 71 ЖК УРСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

Відповідно до статті 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК УРСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17, від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц.

У відповідності до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 2000 року не проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за межами України, жодної участі в утриманні житла, зокрема, сплаті житлово-комунальних послуг, не несе.

Суд бере до уваги визнання відповідачем позовних вимог.

З оглядуна викладеніобставини,та враховуючинорми чинногозаконодавства,що регулюютьспірні правовідносини,а такожте,що відповідачбільше 6місяців безповажних причинвідсутній зазареєстрованим місцемпроживання,а фактреєстрації перешкоджаєпозивачу вільнокористуватися квартирою,суд приходитьдо висновкупро задоволенняпозовних вимогта визнаннявідповідача такими,що втративправо користуванняданим жилим приміщенням.

На підставі викладеного, та керуючись Конституцією України, ст. ст. 16, 321, 386, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 61, 71, 72 ЖК України, ст. ст. 141, 206, 352, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Броварська міська рада Броварського району Київської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Треті особи:

ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Броварська міська рада Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 26376375, адреса місцезнаходження: вул.Героїв України,буд.15,м.Бровари,Київська область,07400.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН